Авторська позиція. Риси національного характеру

Письменник виявляє прагнення до реалістичного, максимально правдоподібного зображення селянства. Він докладно зупиняється на етнографічних і побутових деталях. Автор ніколи не переходить межі, за якою втрачається природність селянських образів; у його повісті діють не прикрашені, а справжні народні людські типи. Окрім родинного побуту, він правдиво змальовує світоглядні й поведінкові стереотипи, релігійність, забобони, стосунки в сільській громаді.

Критика негативних явищ селянського життя не набуває в І. Нечуя-Левицького вигляду різкої сатири. Авторське ставлення навіть до тих героїв, які не відзначаються зразковою поведінкою, стримано критичне й навіть співчутливе: він схильний вважати їх швидше жертвами несприятливих соціальних обставин. До того ж у повісті немало й світлих, позитивно позначених епізодів, приміром, у змалюванні дошлюбних взаємин.

Ілюстрація до повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я» (Анатолій Базилевич, 1961)

Авторові набагато ближчий гумористичний, а не сатиричний ракурс зображення. Гумор дозволяє йому уникати різких однозначних оцінок. Персонажі, відповідно, не постають пласкими й одновимірними (лише позитивними чи негативними). За допомогою гумору автор викриває окремі недоліки у стосунках між людьми, указує на моральні втрати, але не заперечує ролі селянства як позитивної народної сили.

У позитивних і негативних проявах народного життя автор виділив риси, що дозволяють скласти загальне уявлення про ментальність (спосіб мислення і світосприйняття) та національний характер (типові якості, психологічні особливості) українців. Найвиразніше народна вдача виявляється в стереотипних уявленнях, емоційних реакціях та поведінці людей. Дослідники зазвичай виділяють такі основні прикмети українців: підвищена емоційність (ліризм), індивідуалізм, працелюбність та оптимізм.

Письменник майстерно зобразив різні типи людей — носіїв тих чи інших ментальних рис. Наприклад, емоційність і ліризм добре представлені в образах Лавріна й Мелашки, особливо у змалюванні дошлюбних взаємин цієї пари.

Специфічний гумор повісті також є яскравим свідченням української емоційності та оптимізму.

У деяких ситуаціях емоційність у поєднанні з індивідуалізмом відіграють негативну роль: скажімо, у дріб'язкових сварках, що спалахують між членами родини. Автор зумів показати, що навіть така важлива риса національного характеру, як працелюбність, через брак життєвого простору використовується не завжди ефективно, а загалом значний потенціал народного розвитку просто марнується через несприятливі соціальні умови.

Опрацьовуємо прочитане, виявляємо літературну, соціальну та громадянську компетентності

1. Пригадайте, як може виявлятись авторська позиція у творі.

2. На які прояви народного життя звертає увагу автор? Наведіть приклади з тексту.

3. Чому письменник майже не використовує сатири?

4. Як ви розумієте поняття «ментальність» і «національний характер»?

5. Укажіть, якими рисами національного характеру наділені герої «Кайдашевої сім'ї».

6. Чи може одна й та сама риса мати як позитивні, так і негативні прояви? Наведіть приклади з тексту повісті.

Запрошуємо до дискусії

7. Організуйте дискусію в групі.

• На вашу думку, чи має автор повісті улюбленого персонажа? Обґрунтуйте свої міркування.

• Чи притаманні нам, українцям XXI ст., риси Кайдашів? Як це впливає на наше життя?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно