Мікулаш Неврлий, літературознавець

Панас Мирний — письменник-новатор, який розширив межі й можливості реалістичного методу, тематично й жанрово збагатив українську прозу, поет, фольклорист, драматург, перекладач, громадський і культурний діяч, публіцист.

У спадщині митця романи, повісті, оповідання, новели, нарис, казка, драми, комедія, поезії, статті, кореспонденції. І найвище досягнення, яке увічнило його ім’я, — перший в українській прозі соціально-психологічний роман.

Знайомство здалеку і зблизька

Портрет. «...Був високого росту, голова лиса, з сивою і великою бородою, носив окуляри...» (П. Репетін, товариш Панаса Мирного).

«Круглий чорний сукняний бриль навесні та восени, а влітку такого ж фасону солом’яний бриль; чорна смушева шапка взимку, звичайні пальта по сезону (взимку — зі смушевим коміром), а в спеку літню — чорна накидка. Незмінним супутником... був і взимку, і влітку чорний парасоль. Та ще всяк час товаришував йому рудий брезентовий складаний портфель» (М. Корсунський, колега Панаса Мирного).

Вдача. «Мирним себе нарік він, і така була його дійсна натура, — надзвичайно лагідна, скромна, тиха, добра» (Г. Коваленко, художник, етнограф).

«Найбільший осуд з його боку — це пильний і, можливо, трохи невдоволений погляд темно-карих очей. Про нього в народі говорили, що це людина, яка вміє очима лаятися» (П. Латиш, сусід Панаса Мирного).

Батьки Панаса Мирного — Тетяна Іванівна та Яків Григоровича. Фото (1889)

Сторінки життєпису. Панас Якович Рудченко народився 13 травня 1849 р. у м. Миргороді на Полтавщині.

Батько, Яків Григорович, — зубожілий дворянин, працював бухгалтером повітового скарбництва.

Мати, Тетяна Іванівна, — дочка миргородського дрібного чиновника. Уміла по-народному лікарювати, й до неї по допомогу зверталися селяни з Гадяча та навколишніх сіл. Була талановитою оповідачкою: любила розповідати, влучно пересипаючи мову прислів’ями та приказками.

Основою виховання в родині були народні традиції. У сім’ї шанували українську мову, народну пісню, творчість Шевченка.

Навчався майбутній письменник у Миргородській церковно-парафіяльній школі, Гадяцькому повітовому училищі, де отримав п’ять похвальних листів як один із найкращих учнів.

Із чотирнадцяти років працював чиновником у повітовому суді і казначействі Гадяча, згодом — у Прилуках, Миргороді. З 1871 року Панас Рудченко жив і працював у Полтаві. Крок за кроком піднімаючись по службовій драбині, дослужився до рангу дійсного статського радника.

Ще з юнацьких років був пов’язаний із революційним визвольним рухом, брав участь у нелегальній роботі народницького гуртка «Унія». Входив до Полтавської громади.

Заснував у Полтаві журнал «Рідний край», товариство для наймолодших читачів «Зірка». Один з організаторів вечорів пам’яті Т. Г. Шевченка. 1914 року у відозві, написаній із приводу заборони вшанування пам’яті Кобзаря, протестує проти дій російської влади. У казенній палаті, де служив Панас Якович, його зусиллями була створена книгозбірня, що налічувала близько 3 тисяч книжок.

Коханням усього життя стала Олександра Шейдеман. Вона походила з німецької родини, знала німецьку і французьку мови, викладала музику в Полтавському інституті шляетних дівчат. Однак, залишивши родину, відмовившись від багатого нареченого з Петербурга, стає дружиною Панаса Мирного і народжує йому трьох синів: Віктора, Михайла й Леоніда.

У Першій світовій та громадянській війнах двоє синів загинули.

Помер Панас Мирний 28 січня 1920 р., похований у Полтаві.

Літературно-меморіальний музей і пам’ятник Панасу Мирному в м. Полтаві

Першу біографію Панаса Мирного було опубліковано в 1920 році, уже після його смерті.

У будинку, де жив письменник, з 1939 р. функціонує літературно-меморіальний музей. У 1951 р. в Полтаві урочисто відкрито пам’ятник Панасові Мирному.

Запитання і завдання

1. Яким постає Панас Мирний у спогадах його сучасників?

2. Чи зацікавив він вас як особистість? Чим? Якщо ні, чому? Запитайте про це в когось із однокласників і однокласниць. Якою була відповідь?

3. Які запитання виникли під час опрацювання розділу підручника й розповіді вчителя? Зафіксуйте їх. Запитайте вчителя, однокласників. Чи отримали ви відповідь на свої запитання? Чи задовольнила вона вас?

4. Якби ви зустрілися з письменником, про що запитали б його? Як вважаєте, що він відповів би вам? А про що запитав?

5. У парі з однокласниками спробуйте себе в рольовій грі: учня-читача й Панаса Мирного. Обміняйтеся запитаннями й відповідями.

6. Підготуйте повідомлення «Цікаві факти з життя Панаса Мирного» й оприлюдніть його в класі. Можете скористатися матеріалом «Довідника цікавих фактів і корисних знань» (сайт «Dovidka.biz.ua»).