Повторюємо, узагальнюємо, осмислюємо вивчене

Читацькі діалоги

...Осмислити - значить наділити певний об’єкт, предмет, явище особистішими смислами. Кінцевим результатом навчання має бути відповідь на запитання: «Що особисто для мене значить вивчення курсу української літератури II половини XIX століття? Якими знаннями й уміннями оволодів за цей рік? Який досвід читацької діяльності набув? Що я вмію робити, чого не вмів на початку навчального року? У чому змінився як читач? Як особистість?»

Пропонуємо також осмислити свій читацький шлях: «Яким він був? Чим запам’ятався? Чи вдалося досягти визначених цілей? Що сприяло успіхові чи, навпаки, стало причиною невдачі?» Відповіді на ці та інші запитання свідчитимуть про рівень вашу готовність керувати власним розвитком і загалом життям, тобто про рівень компетентності..

У кінці XIX століття українська література, як і літератури європейські, відзначалася повнотою і цілісністю. Поняття «повнота літератури» означає, що в ній наявна розгалужена система родів, жанрів і жанрових форм. Об’єктом художнього дослідження було життя у всій різноманітності його проявів. Література розвивалася як невід’ємний компонент загальноєвропейського процесу. Завдячуючи перекладам знана у світі і сама засвоювала кращі надбання. Її невпинний пошук рефлексувався й оцінювався літературознавством як окремою галуззю.

Чи не перебільшуємо ми значущість цього факту? Чи не починаємо гордитися здобутками лише тому, що вони наші? Адже такими були й інші європейські літератури. Ні, не перебільшуємо! Аби ствердитися в цьому, давайте пригадаємо пройдений шлях у зіставлені із зарубіжним досвідом.

Нова українська література розпочинається «Енеїдою» І. Котляревського (1798 р.). У цей час зарубіжна література була вже «дорослою». Скажімо, сентименталізм у Європі розпочинає відлік від 1768 р. (поява «Сентиментальної подорожі по Франції та Італії» Л. Стерна), в Україні — 1832 р. (написана «Маруся» Г. Квітки-Основ’яненка; надрукована в 1834 р.). Романтизм «спізнився» уже лише років на десять-двадцять. Серед низки причин виокремимо бездержавність України, її колоніальне становище, постійні переслідування й заборони основи будь-якої літератури — мови. Якщо європейські письменники XIX століття спиралися на творчі здобутки Данте Аліг’єрі (1265 — 1321), Ф. Петрарки (1304 — 1374), М. де Сервантеса (1547 — 1616), В. Шекспіра (1506 — 1612), Ж.-Б. Мольера (1622 — 1673), Й. Шиллера (1759 — 1805), Й.-В. Гете (1749 — 1832), то українські митці мусили переконувати у придатності української мови для передачі емоцій, думок, почуттів особистості. Так, Г. Квітка-Основ’яненко свідчив, що поштовхом до створення «Марусі» було прагнення довести, що й українською мовою можна написати щось «і звичайне, і ніжненьке, і розумне, і полезне». З’ясувалося, можна. Поезія Т. Шевченка ствердила українську літературу як історичний факт, хоча і в подальшому раз-по-раз доводилося відстоювати її право на існування, доводити, що це не провінційна частина якоїсь великої літератури, а самостійне явище.

У II половину XIX століття українська література входила з оповіданнями й повістями Марка Вовчка, історичним романом П. Куліша «Чорна рада» і його літературно-критичними працями, поезією і драмою «Назар Стодоля» Т. Шевченка. У подальшому розвиток ішов «у глибину» і «в ширину», створювалася розгалужена структура, що, як уже згадувалося, притаманне літературі розвиненій. Означимо найважливіші явища, факти, імена.

Це час розвою реалізму. Поряд із ним побутують натуралізм, романтизм. Кожен зі стильових напрямків і всі разом вони визначають загальні риси літератури, її роль у національно-визвольному русі.

Українська література цього періоду розвивається на основі загальнолюдських і національних цінностей. Вона шукає відповідь на складні філософські, світоглядні, життєсмислові питання, відображає український світ у всій його складності, мінливості, багатобарвності.

Відбувається розширення тематики. Об’єктом дослідження стає життя і внутрішній світ представників різних соціальних груп та прошарків: духовенство, інтелігенція, заробітчани, куркулі, підприємці, промисловці та ін. (І. Нечуй-Левицький).

Причому в цих дослідженнях щораз більш помітне поглиблення психологізму, прагнення передати найтонші нюанси душевних переживань персонажів (у прозі), відтінки настрою, емоцій (у поезії).

З’являється «новий герой». Його змалювання відзначається чіткістю і рельєфністю. Він упізнаваний, «із плоті і крові», і цим приваблює читача. Це особистість із активною громадською позицією, сформованою національною самосвідомістю, герой-шукач, герой-протестант, герой-борець проти соціальної несправедливості, за національне й особистісне визволення (І. Франко, Леся Українка).

Як відомо, «нове життя нового прагне слова». Таким «новим словом» стали зміни в засобах художнього відображення дійсності.

Активно розвивається жанрова система, насамперед епічні жанри (роман, повість).

Класичними набутками прози стали соціально-побутова повість «Кайдашева сім’я» й історичні романи І. Нечуя-Левицького, соціально-психологічний роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного.

Сюжет прозового твору, який здебільшого будувався на принципі хронологічно-послідовного викладу подій, ускладнюється. У ньому чергуються картини теперішнього і минулого, документально точне відтворення фактів і художній домисел, події подаються «очима» різних оповідачів, акцент робиться на заглиблення в психологію героїв (Панас Мирний).

Набувають нових ознак жанри драматичних творів: видозмінюється комедія, у якій усе голосніше починають звучати соціальні теми, з’являється «драма настрою» («Олеся» М. Кропивницького), драма-притча, філософська драма (Леся Українка), сатирична комедія (І. Карпенко-Карий).

Важливим фактором активізації культурного життя стало створення професійного театру (принагідно відзначимо, що у Європі він існував із XVI століття).

Феноменальним явищем не лише української, а й світової літератури і культури є творчість І. Франка. Викликає подив і захоплення навіть перелік напрямків мистецтва і науки, у яких працював Каменяр: фольклор, етнологія, історія, економіка, філософія, політологія, літературознавство, релігієзнавство.

Одна з вершин української і світової літератури — творчість Лесі Українки, — «титанічний хід по велетенських уступах, не рушених людською ногою, де кожен крок, кожен твір відкриває перед громадянством все нові перспективи мислі...» (М. Грушевський ).

Знакові імена митців, які вводили українську літературу в контекст світової, задавали єдиний зі світовою літературою алгоритм розвитку: М. Коцюбинський, В. Стефаник, О. Кобилянська, М. Вороний, Олександр Олесь, В. Винниченко.

У II половині XIX століття набувають самостійного значення літературна критика і літературознавство.

Прагнення увійти в контекст загальноєвропейського розвитку літератури обумовили бурхливий розвиток перекладацької справи. Помітним явищем стали переклади І. Франка («Фауст» Й. В. Гете, «Каїн» Дж. Байрона), П. Куліша (п’єси В. Шекспіра), Б. Грінченка («Марія Стюарт» В. Шекспіра), поетичні переклади В. Самійленка, П. Грабовського та інші.

Кінець XIX століття ознаменований розвитком модернізму (М. Коцюбинський, Леся Українка, В. Стефаник, О. Кобилянська, М. Вороний, О. Олесь, В. Винниченко та ін.). Він приніс із собою розширення тематичних обріїв, збагачення жанрової системи, стильових прикмет.

Зауважимо, що всі досягнення відбулися «не завдяки, а всупереч» обставинам історичного буття. Як і в попередні століття українські письменники вимушено брали на себе обов’язки «будителя народу», «захисника покривджених, «вождя мас».

І все ж і в цих умовах, у гарячих суперечках народників і модерністів про те, якою має бути українська література, митці спромоглися сягнути своєю творчістю нових вершин, ввести українське мистецтво образного слова в контекст загальноєвропейського розвитку.

Що відчуваєте, юні друзі, перечитуючи ці рядки? Ми, автори, горді здобутками митців слова: їм вдалося поставити велику мету і сягнути її.

А як ви реалізували заплановане? Чи навчилися керувати читацькою діяльністю і читацьким розвитком? Наскільки ви наблизилися до бажаної мети?

Прийшов час провести підсумкову рефлексію.

Читацький самоконтроль

1. Напишіть есе «Я на шляху до життєвого успіху», у якому зосередьтеся на запитаннях: «Чи досягнуті визначені цілі? Який семестр був для успішнішим? Чому? Що сприяло роботі? Що було перешкодою? Який ваш найбільший успіх? Які найбільші труднощі? У чому ви змінилися як читач? А як особистість? Що зрозуміли про себе, світ, своє місце у світі? Ви задоволені результатами своєї роботи? Як плануєте працювати далі?».

Обміняйтеся міркуваннями і враженнями з однокласниками і однокласницями, рідними.

Ваші читацькі проекти

1. Повість І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» в ілюстраціях Анатолія Базилевича і Лери Схемки.

2. Запропонуйте однокласникам провести диспут на тему: «Конфлікт між Кайдашами не має вирішення».

3. Проведіть серед друзів і знайомих у соціальних мережах («Українці», Tumblr, Instagram, Facebook, Twitter, Google+ та ін.) опитування щодо актуальності порушених у повісті «Кайдашева сім’я» проблем. Орієнтовні запитання: Ви любите свою сім’ю? Ви конфліктуєте, коли вас не розуміють? Ви завжди розумієте рідних? Якщо ні, то чому? Чи цікавляться батьки вашим життям, інтересами і вподобаннями? А ви не байдужі до життя своєї родини? Чи знаєте ви приклади сучасної «кайдашевої сім’ї»?

4. Підготуйте віртуальну екскурсію до музей письменника/письменниці, творчість яких вивчалася упродовж навчального року. Проведіть її для однокласників/однокласниць або учнів середніх класів. Якими були їхні враження?

5. Проведіть дослідження і підготуйте повідомлення на тему: «Мовностилістичне багатство прози (поезії) улюбленого митця/мисткині».

6. Часто життя людини уподібнюється дорозі, яку повинен пройти кожен. «Людина на дорозі життя...» — під таким кутом зору простежте еволюцію творення одного із образів-персонажів роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (на вибір).

7. «Краще ніякої літератури, ніж така»,— сказав одного разу Панас Мирний про сучасну йому літературу. Проведіть дослідження, результатом якого стала б відповідь на питання: «Що могло викликати таку негативну оцінку письменника?».

8. Підготуйте разом з однокласниками міні-виставу чи інсценізацію одного з вивчених творів.

9. Тернистий шлях кохання (за поезією, листами, спогадами М. Коцюбинського, Лесі Українки, І. Франка, О. Кобилянської та інших митців).

10. Творчість класиків української літератури в музиці композиторів ХХ-ХХІ ст.:

11. Образи сонця, вогню, дороги в літературі, живописі і музиці.

12. Створіть мультимедійну презентацію про життєвий та творчий шлях одного з виучуваних письменників/письменниць, взявши за основу один з епіграфів розділу підручника.

13. «Відбір і підшукування красивого і благородного, розкривання благородного і героїчного — це й є мистецтво як таке»,— вважала О. Кобилянська. Підготуйте творчий проект про мистецьке кредо письменниці.

14. Імпресіоністські риси прози М. Коцюбинського та експресіоністські — В. Стефаника: спільне та відмінне у творчості українських модерністів.

15. Імпресіонізм у полотнах В. Винниченка-маляра.

16. Складний шлях до себе у творчості В. Винниченка.

17. Неоромантизм у поезії і драматургії Лесі Українки.

18. М. Вороний — поет-естет та поет-патріот: дві іпостасі однієї творчої особистості

19. Журба і радість у художньому світі поета-модерніста Олександра Олеся.

20. Неоромантизм і символізм Олександра Олеся: загальноєвропейське та національне.

Читацьке дозвілля

1. Перегляньте комікси за мотивами одного з виучуваних творів, наприклад, повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я» ілюстратора Наталі Таробарової. Поділіться враженнями з однокласниками, за бажання створіть власні.

2. Створіть літературний буктрейлер до одного з виучуваних творів. Для цього розробіть сюжет, здійсніть розкадрування епізодів, «начитайте» звукову доріжку, створіть загальний фон проміжних і ключових кадрів. Оцініть проект за самостійно сформульованими критеріями. Ознайомте з ним однокласників, зберіть відгуки. Чи збігаються ваші оцінки? Що ви зміните, якщо будете виконувати такий проект у майбутньому?

1. Подивіться екранізацію чи відвідайте одну з театральних вистав за виучуваними творами. Створіть макет афіші. Напишіть відгук.

2. Підготуйте комп’ютерну презентацію на тему «Пейзаж у літературі, музиці, живописі». Обґрунтуйте свій вибір відповідного твору мистецтва.

3. За творами О. Кобилянської знято художні фільми: «Земля» (1954), «Вовчиха» (1967), «Царівна» (1994) та «Меланхолійний вальс» (1990). Перегляньте фільм «Меланхолійний вальс». Порівняйте розкриття головної теми твору засобами літератури та кіно.

4. Підготуйте запитання до інтелектуальної гри «Експресіонізм (імпресіонізм, символізм) в українському мистецтві». Проведіть таку гру в класі або влаштуйте шкільний турнір для старшокласників і вчителів.

5. У 1968 р. режисером Я. Осикою за мотивами новели створено фільм «Камінний хрест», який увійшов до скарбниці найвизначніших українських кіношедеврів. Перегляньте фільм та підготуйте повідомлення «Екранізація експресіоністичного твору».

6. Перегляньте відеозаписи фільмів, знятих за мотивами драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня»: В. Івченка (1961) та Ю. Ілленка (1981). Чиє мистецьке бачення ближче до вашого сприйняття та уявлення про твір і його героїв? Знайдіть серед однокласників однодумців, обміняйтеся з ними міркуваннями. Якщо в класі є прихильники іншої екранізації, спробуйте переконати їх у правильності вашого вибору.

7. Доберіть аудіозаписи музичних творів символістів для мелодекламації поезії М. Вороного.

8. Відвідайте інтернет-сайти світових картинних галерей. Зробіть добір репродукцій символістських творів живопису для візуалізації мультимедійного супроводу виразного читання лірики І. Франка (М. Вороного, Олександра Олеся, Лесі Українки).

скачать dle 11.0фильмы бесплатно