Михайло Старицький

(1840—1904)

Михайло Старицький (1840-1904) народився в с. Кліщинці на Черкащині. Походив із заможного шляхетського роду. Рано втративши батьків, виховувався в родині дядька — батька композитора Миколи Лисенка. Навчався на юридичному факультеті Київського університету.

Михайло Старицький

У київському колі національно свідомого студентства й інтелігенції юнак зробив остаточний життєвий вибір — вирішив присвятити своє життя Україні, рідній культурі.

Михайло взяв дієву участь у створенні студентською молоддю гуртка «Київська громада». У ці роки виходять друком у львівських журналах перші вірші молодого поета. Він також перекладає українською й видає власним коштом «Гамлета» В. Шекспіра, казки Г. К. Андерсена, байки І. Крилова, повість «Сорочинський ярмарок» М. Гоголя, «Сербські народні думи і пісні». Усе це було зроблено з метою збагатити рідну культуру найкращими світовими надбаннями.

Згодом М. Старицький організував Товариство українських сценічних акторів, яке взялося за постановку вистав рідною мовою. Для репертуару потрібні були нові твори, тому письменник пише оригінальні драми. Зокрема лібрето1 до опер М. Лисенка «Утоплена» і «Тарас Бульба». Ця остання опера стала вершинним шедевром українського оперного мистецтва XIX ст.

1 Лібрето (італ.) — літературна основа великого вокального твору — опери, оперети, ораторії, кантати.

На початку 1880-х років митець продає свій маєток, на ці гроші фінансує театральний колектив М. Кропивницького та починає мандрівне життя керівника й режисера першої об'єднаної української професійної трупи. Незважаючи на труднощі в театральному житті, М. Старицький мужньо боровся з перешкодами, гастролював з колективом по всій Російській імперії — у Варшаві, Мінську, Вільно (тепер — Вільнюс), Астрахані, Тбілісі...

У 1890-х роках М. Старицький дебютує як прозаїк. Великою популярністю серед читачів користуються й нині його захопливо написані, пройняті патріотизмом повісті й романи з української історії — «Облога Буші», «Молодість Мазепи», «Розбійник Кармелюк», панорамна трилогія «Богдан Хмельницький».

Тривала напружена праця, тягар мандрівного життя знесилюють його фізично, а соціальна незахищеність театральної трупи — матеріально. 1893 р. через хворобу він залишає театр. 1903 р. Михайло Петрович виступав на відкритті пам'ятника І. Котляревському в Полтаві, де познайомився з молодими тоді письменниками М. Коцюбинським, В. Стефаником, Г. Хоткевичем. Це був останній публічний виступ митця...

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Українська література 10 клас Пахаренко (профільний рівень)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)