Войти
Закрыть

Історичний контекст

10 Клас

Матеріал цього розділу відкриває перед вами широкі можливості для усвідомлення основних рис української ментальності, її значення для самопізнання та успішної реалізації в сучасному суспільстві, важливість правильності життєвого вибору для становлення й ствердження людини. Опрацьовуючи матеріал розділу, ви маєте змогу набути та виявити такі компетенції: літературну — уміння характеризувати суспільно-культурні умови розвитку літератури другої половини XIX ст. (1870—1890 рр.), розповідати про життя і творчість І. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, І. Карпенка-Карого, Б. Грінченка; визначати жанри творів «Кайдашева сім'я», «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Хазяїн», «Мартин Боруля», малих епічних форм; коментувати проблематику творів; характеризувати образи-персонажі, засоби їх зображення; ключові — уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між подіями твору; висловлювати власну думку про українську ментальність, національний характер, народну мораль і етику; застосовувати набуті знання для порівняння творів української та зарубіжної літератур; зіставляти специфіку розкриття теми в різних видах мистецтва; визначати роль і місце української літератури у світовому контексті....
0 Переглянути

Нова українська література

10 Клас

Кінець XVIII століття став початком нової української літератури. Оновились жанри, змінилось коло авторів і читачів, а головне — з'явились нові герої з народного середовища. За відсутності української держави національна свідомість підтримувалась завдяки розвитку культури й літератури. Саме література тривалий час була основним чинником, який об'єднував українське суспільство. Вона виступила проти духовного поневолення нації, постійно нагадувала про життєву необхідність зберігати рідну мову й розвивати культуру. Початковий період нової літератури був пов'язаний із Полтавою та Харковом. У Полтаві працював Іван Котляревський, автор славнозвісної «Енеїди». У Харкові писав свої твори прозаїк і драматург Григорій Квітка-Основ'яненко. Харківський університет об'єднав обдарованих людей, які цікавились літературним життям. У Харкові побачили світ талановиті твори Петра Гулака-Артемовського. Помітними постатями були Левко Боровиковський, Амвросій Метлинський, Микола Костомаров, Михайло Петренко. Вони ввійшли в історію літератури як представники харківської школи романтиків. Євген Гребінка, сам поет і прозаїк. Він видав збірник «Ластівка», об'єднавши твори відомих на той час українських письменників....
0 Переглянути

Давня література

10 Клас

Становлення нашої літератури пов'язане з прийняттям християнства. Це сталося в 988 році за правління київського князя Володимира Святославича. Церковні потреби пожвавили перекладацьку діяльність. Були перекладені окремі частини Біблії, тексти для церковної відправи, проповіді. Перекладна література вплинула на розвиток оригінального письменства. Почало розвиватися місцеве літописання. Першим літописом стала «Повість временних літ». Автором творів повчального характеру був великий київський князь Володимир Мономах. Постала житійна проза. Поряд із князівськими житіями з'явились оповідання, присвячені монастирським подвижникам. На основі таких оповідань оформився Києво-Печерський патерик. Яскравою світською пам'яткою Київської Русі є «Слово о полку Ігоревім». Період із другої половини XVI до середини XVII століття позначений пожвавленням культурного життя. Швидкими темпами розвивалась освіта. Заходами архімандрита Києво-Печерської лаври Петра Могили при монастирі було засновано школу, яка згодом стала академією. Зміни в громадському й церковному житті зумовили бурхливий розвиток полемічної літератури. Полеміка загострилась у зв'язку з Берестейською церковною унією 1596 року....
0 Переглянути

Діалогічне прочитання художнього твору

10 Клас

Читання можна розглядати як уявний діалог, у якому людина ставить запитання та знаходить на них відповіді завдяки взаємодії з художнім твором. Обравши книгу для такого діалогу, ми попередньо визначаємо й мету спілкування. Нею може стати збагачення ерудиції, особистісне зростання, навіть просто читання заради розваги. В усіх випадках варто бути активними й уважними, відкритими до спілкування, ураховувати авторський погляд, зважати на власні думки й переконання. У разі потреби можна сперечатися з автором, однак важливо лишатися толерантними й визнавати за ним право на особисту позицію. Навіть якщо спочатку книга здалася не надто цікавою, варто докласти зусилля й пошукати з нею порозуміння: можливо, перед вами твір, який не відкривається першому-ліпшому, а вимагає від читача роботи розуму й душі, зате й дарує нічим незрівняну насолоду відкриття — нових думок, нових почуттів, нового світу. Художня література — це щось, що ви витворюєте з 33 літер та жмені розділових знаків, і ви, ви один, використовуючи свою уяву, створюєте світ, заселяєте його й дивитеся навкруги чужими очима... Ви стаєте кимось іншим, і коли повернетеся у свій світ, то щось у вас самих трохи зміниться. Ніл Ґейман, сучасний письменник-фантаст Ще не було епохи для поетів, але були поети для епох!...
0 Переглянути

Читання та його види

10 Клас

Читання є важливим пізнавальним процесом, що спрямований на осмислення художнього твору. Розрізняють різні його види — залежно від рівня заглиблення у зміст: читання-перегляд, ознайомлювальне й аналітичне читання. На практиці робота з текстом може передбачати досягнення різних результатів. У деяких випадках достатньо обмежитися спрощеним уявленням про твір, коли, скажімо, він цікавить нас як складник широкого літературного контексту. Тут доцільно застосувати читання-перегляд. Ознайомлювальне читання потребує виділення основної ідеї твору, ключових проблем та образів. Його метою є лише загальне знайомство зі змістом. Аналітичне читання передбачає поглиблене сприйняття твору: звернення уваги на окремі деталі, художні особливості, вироблення власної думки щодо авторської позиції, подій та персонажів. Інформаційні технології вплинули на виділення ще одного виду читання — сканування. Це швидкий перегляд тексту для пошуку в ньому якогось окремого символу, факту, слова....
0 Переглянути

Автор і читач

10 Клас

Ім'я автора можемо знайти на книжковій обкладинці. А сама книга складає окремий художній світ — створену уявою письменника образну картину дійсності. У цьому світі найповніше розкривається духовне багатство авторської особистості. Однак література не може функціонувати без читачів. Вони виступають повноправними учасниками художньої комунікації. Спочатку автор породжує власний художній світ і пропонує його читачеві. Узявши до рук книжку, читач у процесі сприйняття (своєрідної співтворчості) у своїй уяві ніби заново вибудовує цей художній світ, проходячи власний, але в чомусь близький до авторського, шлях духовної діяльності. Завдяки цьому збагачується творчий досвід самого читача, який залучається до мистецького процесу. У художньому спілкуванні між автором і читачами формується особливий духовний простір пізнання світу, а мистецтво слова стає важливим засобом духовно-емоційного спілкування між людьми, у ході якого досягається творче порозуміння. Саме в процесі художньої комунікації повною мірою реалізуються всі основні функції словесного мистецтва — людина долучається до прекрасного, засвоює нові знання про світ, визначає орієнтири для саморозвитку....
0 Переглянути

Література та інші види мистецтва

10 Клас

Художня література покликана задовольняти духовні потреби. Вона долучає нас до багатого духовного досвіду людства. На це здатні й інші види мистецтва — музика, живопис, скульптура, театр, кінематограф тощо. Види мистецтва різняться за способом відображення дійсності та за матеріалом, який вони використовують. Література особлива тим, що послуговується словесним матеріалом — її визначають як мистецтво слова. Головна функція будь-якого мистецтва — естетична, яка полягає в здатності митецьких творів викликати в читача, глядача, слухача духовно-інтелектуальну втіху, збагачувати його внутрішній світ. Завдяки цій функції література пробуджує наші творчі здібності, навчає мислити образами, помічати й цінувати красу в щоденному житті, прагнути до ідеалу....
0 Переглянути

Олександр Олесь (1878—1944). «О слово рідне! Орле скутий!..»

10 Клас

Олександру Олесю належить авторство низки драматичних творів неоромантичного й символістського характеру. Драматичний етюд «По дорозі в Казку» поєднав риси обох цих напрямів. Від неоромантизму у творі — конфлікт між мрією та дійсністю, героєм і юрбою, а від символізму — уникнення життєвої конкретики й символічний підтекст. Та й сам жанр драматичного етюду здебільшого використовувався в символізмі, адже він представляє, як правило, лише якийсь один епізод з одноплановими персонажами, котрі сприймаються як образи-символи. У драматичному етюді Олександра Олеся знаходимо саме такі образи: Він і юрба. Дівчина, Хлопчик із Казки. А сюжет твору по-справжньому розкривається лише завдяки підтексту: Він веде юрбу з темного лісу до далекої Казки, де завжди світить сонце. Дорогою люди втомлюються і зневірюються, а їхнє ставлення до провідника змінюється — від захоплення й сліпого обожнення до неприхованої зневаги. Він і сам починає сумніватися, чи не помилився у виборі шляху. Висміявши й закидавши свого лідера камінням, розчарована юрба повертає до лісу. І тоді до смертельно пораненого провідника виходить Хлопчик, який відхиляє гілки дерев і показує сонячне проміння й таку близьку браму омріяної...
0 Переглянути

Олександр Олесь (1878—1944). Чари ночі

10 Клас

Зрозуміло, чому саме поет використав на позначення рідного слова образ «скутого орла». Він символізує волелюбність і великі, ще не задіяні повною мірою потенційні можливості мови в розбудові національного життя. У часи випробувань саме мова допомагала українцям опиратися поневоленню. Вона й досі залишається ефективною духовною зброєю в боротьбі за свободу й незалежність. У першій строфі автор указав не лише на загрозу з боку чужинців-поневолювачів. Він порушив важливе питання внутрішньої несвободи та пов'язав його з проблемою батьків і дітей. Слово — це ще й «співочий грім батьків», «дітьми безпам'ятно забутий». Не в останню чергу байдужість і забуття самих українців спричинилися до обмеження можливостей рідного слова. Друга строфа встановлює стійкі асоціації між мовою й батьківщиною. А деякі рядки взагалі сприймаються як алюзії до відомих образів Шевченкового «Заповіту» («Шовковий спів степів широких, / Дніпра між ними левій рев...»)....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 26 27 28 29 30 31 32 33 34 ... 54
Назад

Навігація