Євген Маланюк (1897—1968). Кохання і творчість («Один вечір»)
- 2-12-2022, 11:39
- 283
11 Клас , Українська література 11 клас Борзенко, Лобусова (профільний рівень)
Кохання і творчість («Один вечір»)
Пріоритет національно-патріотичних мотивів у творчості Є. Маланюка не підлягає сумніву. Своїм поетичним словом поет послідовно утверджував ідею української державності, закликав однодумців до боротьби. Однак не менш цікаві грані своєї особистості Є. Маланюк розкрив в інтимній ліриці. Пристрасне почуття, ніжність, драматизм кохання — усе це втілилось у поезії «Один вечір» із промовистою присвятою — «Єдиній».
У тієї «єдиної», звичайно, був прототип — молода поетка Наталя Лівицька, у яку без тями закохався колишній офіцер армії УНР Є. Маланюк. У листі до неї писав: «Мені плакати хочеться від теплого болю й ніжності». А підписував листи — «Ваш П'єро».
П'єро — комічний персонаж французького народного театру XVII століття. У модерністському європейському мистецтві образ П'єро дістав нове трактування: маска комічного персонажа приховувала розчарування, тугу за ідеалом, усвідомлення неможливості гармонії в житті і світі. Цю літературну маску використовував поет-футурист Михайль Семенко («П'єро задається», «П'єро кохає», «П'єро мертвопетлює»).
Поезія Є. Маланюка «Один вечір» складається з трьох частин, кожна з яких має свій ритмічний малюнок. У першій частині урочистий ритм допомагає передати піднесення й емоційне напруження ліричного героя. «Єдина» і ліричний герой майже позбавлені конкретних індивідуальних рис. Читачі сприймають «єдину» як горду, сильну, загадкову, майже «фатальну жінку». Поет досягає такого ефекту, залучаючи для її характеристики образи світової культури: «Хто Ви: Борджія чи Клеопатра, / Жанно Д'Арк українських степів?». І почуття ліричного героя змальовуються в узагальнених образах.
У другій частині змінюються ритмічна організація й загальна тональність вірша. І картина, якою відкривається друга частина, приземлена, сумна й тужна («Навколо все чуже. Чуже до божевілля. / Цей дощаний театр, злинялі лаштунки...»). Такою постає реальність, у якій, здавалося б, немає місця піднесеним почуттям. Але, з іншого боку, створені поетом образи здатні викликати безліч літературних асоціацій. Наприклад, нагадати відому цитату з п'єси В. Шекспіра:
Так, світ — театр,
Де всі чоловіки й жінки — актори.
Натяк на твори В. Шекспіра міститься і в останньому рядку цієї частини, коли виникає образ «лілеї білої на зламанім стеблі». Добрий знавець західноєвропейської поезії, Є. Маланюк високо цінував творчість французьких поетів Ш. Бодлера, А. Рембо. Саме у їхніх віршах Офелія, персонаж шекспірівської трагедії «Гамлет», порівнюється з лілеєю, символом чистоти, ніжності, вразливості. Можливо, порівняння «єдиної» з білою лілеєю — це поетичне пророцтво ліричного героя про невідворотну втрату коханої. Адже у реальності Наталя Лівицька запропонувала поетові лише дружбу, а своє подружнє життя пов'язала з художником Петром Холодним.
У третій, завершальній частині «Одного вечора» посилюється мотив вічного кохання. Вірш знову набуває урочистості, кожен рядок ніби злітає вгору («Рокотало в антрактах із салі...»). У цьому «злеті» й відбувається диво: ліричний герой перетворюється на поета, котрий здатен увічнити своє кохання: «І в П'єро запалав поет».
Читацький практикум
Прочитайте поезію. Виконайте завдання.
Один вечір
Єдиній
1
Скільки ніжности в Ваших долонях,
Скільки зоряних в зорі казок...
Знов палаю в солодкім полоні,
Знов Сахара, жага і пісок.
Хто Ви: Борджія чи Клеопатра,
Жанно Д'Арк українських степів?
В Вашім серці — незгаслая ватра,
В Вашім погляді — зоряний спів.
2
Навколо все чуже. Чуже до божевілля.
Цей дощаний театр, злинялі лаштунки...
Впиваю запах Ваш і п'ю солодкий біль я.
Вдивляюсь в профіль Ваш укохано-тонкий.
Стискають серце знов долоні льодовиті,
І ясно мені все: в оцім людськім кублі
Знайшов я Вас, знайшов, єдиная на світі —
Лілеє білая на зламанім стеблі.
3
Рокотало в антрактах із салі,
Ми сиділи в кутку куліс.
Було ясно: давно у Версалі
Цей вечір вже був колись.
Пам'ятаєте? Клавікорди
Мелодійно вели менует,
Засвітився Ваш профіль гордий,
І в П'єро запалав поет.
Жінка з квітами (Олександр Мурашко, 1918)
П'єро з маскою (Пабло Пікассо, 1918)
Виявляємо літературну компетентність
- 1. Яке враження справила на вас ця поезія? Які емоції викликала?
- 2. Схарактеризуйте ліричного героя цього твору.
- 3. Які образи допомагають поетові передати враження ліричного героя від коханої дівчини? Які асоціації викликають у вас ці образи?
- 4. Які образи допомагають змалювати кохання ліричного героя?
- 5. У якому образі ліричний герой представляє себе? Які асоціації викликає у вас цей образ? Пригадайте традиції використання цього образу у світовій культурі.
- 6. Об'єднайтеся в малі групи, висуньте гіпотези, обґрунтуйте їх і презентуйте однокласникам та однокласницям.
• На вашу думку, поет зображує почуття ліричного героя в розвитку чи сталими?
• Як автор ставиться до ліричного героя? На вашу думку, чи наявні в цьому тексті іронія або самоіронія? Відповідь обґрунтуйте.
Коментарі (0)