Зізнання в любові («Задивляюсь у твої зіниці...»)

Поза історичним контекстом твори В. Симоненка здаються надто вже простими. Ця простота й приваблювала сучасників поета, які за її допомогою долали травматичний досвід попередньої доби сталінських репресій. За «хрущовської відлиги» люди потребували елементарної психологічної підтримки. Цю підтримку надавала література — вона допомагала долати страхи й відроджувала людську гідність. Література була не лише мистецтвом, а чимось значно більшим, соціально значущим і актуальним. Здається, такі прості слова: «Ти знаєш, що ти — людина...». А за ними стояло дуже багато — повернення гідності, яку було вкрадено в українців.

«Шістдесятники» вголос заговорили про патріотизм. А в поезіях писали не про радянську батьківщину, а про любов до свого рідного дому — України.

Для розуміння вірша «Задивляюсь у твої зіниці...» важливо враховувати історичний і суспільно-політичний контекст. Ось лише декілька фактів. Під час війни не дали друкувати кіноповість О. Довженка «Україна в огні», а 1951 року мало не заарештували В. Сосюру за вірш «Любіть Україну». Український патріотизм був під забороною, а з усіх офіційних трибун пафосно проголошували любов до радянської батьківщини. У тодішніх умовах нефальшиве слово В. Симоненка про любов до України сприяло поверненню багатьох наших співвітчизників до нормального людського стану, адже це так природно — любити рідний край. У цьому й полягає основне значення його твору.

Вершник (Галина Севрук, 1967)

Окрім громадянської, твір має й мистецьку вартість. Він не кричущий, а простий і дуже щирий, хоч і побудований загалом традиційно: як звернення відданого сина до матері. Поет дистанціювався від надмірної громадянської патетики, застосував інтимізацію тону: недарма його ліричний герой обстоює «святе синівське право / З матір'ю побуть на самоті». Можливо, саме тому піднесені слова автора про відданість батьківщині сприймаються як природні й нефальшиві.

Читацький практикум

Прочитайте поезію, виконайте завдання.

* * *

Задивляюсь у твої зіниці

Голубі й тривожні, ніби рань.

Крешуть з них червоні блискавиці

Революцій, бунтів і повстань.

Україно! Ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо горда і вродлива,

З тебе дивуватися повік...

Одійдіте, недруги лукаві!

Друзі, зачекайте на путі!

Маю я святе синівське право

З матір'ю побуть на самоті.

Рідко, нене, згадують про тебе,

Дні занадто куці та малі,

Ще не всі чорти живуть на небі,

Ходить їх до біса на землі.

Бачиш, з ними щогодини б'юся,

Чуєш — битви споконвічний грюк!

Як же я без друзів обійдуся,

Без лобів їх, без очей і рук?

Україно, ти моя молитва,

Ти моя розпука вікова...

Гримотить над світом люта битва

За твоє життя, твої права.

Ради тебе перли в душу сію,

Ради тебе мислю і творю...

Хай мовчать Америки й Росії,

Коли я з тобою говорю.

Хай палають хмари бурякові,

Хай сичать образи — все одно

Я проллюся крапелькою крові

На твоє священне знамено.

1962

Виявляємо літературну компетентність

• 1. Яке враження справила на вас ця поезія? Які літературні, мистецькі асоціації у вас виникли? Обговоріть їх з однокласниками, однокласницями.
• 2. До якого виду лірики, на вашу думку, належить цей вірш? Обґрунтуйте свої міркування.
• 3. Який образ є провідним у цій поезії? У яких мотивах його розкрито?
• 4. Яким постає ліричний герой поезії? Які риси ліричного героя вас приваблюють?
• 5. Об'єднайтеся в малі групи, наведіть гіпотези, обґрунтуйте їх і презентуйте однокласникам та однокласницям.

• Чому автор вдається до риторичних запитань?

• Яку роль у поезії виконують окличні речення?

• Чому вірш не закінчується окличним реченням? Як ви вважаєте, першій чи другій частині поезії більше властиві пафос, піднесення? Обґрунтуйте свої міркування.

• Чому поет, звертаючись до України, говорить: «...ти моя молитва, / Ти моя розпука вікова...»? Якого звучання набувають ці контекстуальні антоніми?

• Як ви зрозуміли образ «крапельки крові»?

• 6. Оберіть рівень складності, виконайте завдання та презентуйте свою роботу однокласникам та однокласницям.

• Відобразіть поезію «Задивляюсь у твої зіниці...» у «хмарині тегів».

• Доведіть або спростуйте тезу: «Вірш Василя Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці...» написаний шестистопним ямбом».

• Напишіть тези до виступу за темою «Ліричний герой поезії Василя Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці...».

• Напишіть есей «Образ України в поезії Василя Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці...».

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Українська література 11 клас Борзенко, Лобусова (профільний рівень)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)