Рідні, але дуже різні («Казка про калинову сопілку»)

«Казка про калинову сопілку» побачила світ 2000 року. Насправді це ніяка не казка, а повість із казковими мотивами та образами. Відрізняється від народної казки складними психологічними характерами й підкреслено суб'єктивною авторською позицією.

Авторка добре погодила фольклорний матеріал із власним творчим задумом. Немало взяла з казок «Дідова дочка й бабина дочка» та «Дивна сопілка», зокрема запозичила мотив метаморфози — перетворення людини на об'єкт природного світу. А ще використала легенди: одну — про злого духа перелесника, який зваблює жінок, а іншу — народну обробку біблійної історії про Каїна й Авеля з мотивом братовбивства. Важливим є й етнографічно правдоподібне відтворення звичаєвого права та побуту українського села XVIII — першої половини ХІХ століть (саме в цей час і відбуваються події).

Усе почалося з конфлікту між крайнім індивідуалізмом та колективним звичаєвим правом, тобто системою неписаних норм, що закріплені в народній традиції. Мати головної героїні колись сама вийшла за нелюба, адже не могла побратися з коханим — воля батька та його практичний розрахунок визначали зрештою вибір небажаного супутника життя.

Марія в старшій дочці воліє бачити, чого сама не отримала: мовляв її Ганна-панна матиме кращу долю, чи не князівною стане. Тому й усю увагу мати приділяє старшій дитині, а молодша Оленка лишилась під батьковою опікою. Як у казці «Дідова дочка й бабина дочка» — про рідних, але різних.

Ганна гордовита й показна, ще й талановита — могла дізнаватися, де краще криницю копати, навіть заробляла на цьому. Уже від хлопців відбою не було, запримітив красуню й син багатія, перший парубок на селі Дмитро Маркіянів. Молодша Оленка, батькова улюблениця, довго плуталась під ногами та не раз діставала від Ганни стусанів. Така вся була звичайна і якась плаксива, сиділа вдома і лише працювала. Але і їй Ганна заздрила змалку, бо батько малу більше любив і жалів. Із часом Оленка підросла й теж красунею стала: Дмитро Маркіянів не до Ганни, а до неї посватався.

І знову слід згадати звичаєве право: коли молодшу сестру спершу засватано, старша дуже багато втрачає: «...якщо Оленка засватається, вона, Ганнуся, зараз же, махом опиняється в свої вісімнадцять — серед перестарків, перебірців, яким уже зась гребувати, що не до любови, гаразд, коли й удівець трапиться! — оце, дівко, й напанувалася, оце тобі й усенькі твої мрії дівочі...».

Заздрість, жага помсти, а ще й роздуми гріховні (чому «то Бог уперве зглянувсь на Авеля і на жертву його, а на Каїна і на його жертву не зглянувся...»). Усе разом і призвело до вибору Ганною «дороги диявольської»: через солодкий гріх із демонічним вогняним змієм-перелесником і зрештою жорстоке вбивство сестри — удаваної винуватиці всіх її життєвих нещасть.

Звичайно, як у казці, неминуче викрито злочинницю — за допомогою чарівної сопілки. Перетворення душі загиблої на калину погоджується з іншою метаморфозою: зникає кудись сестра-вбивця, «тільки на полу зостався довгий капарний слід — мов смоляним віхтем черкнуло». Яка її подальша доля — лише смоляний слід натякає...

Коментар фахівця

Міфологізм твору як інструмент художньої організації фольклорного матеріалу став засобом національно-культурної моделі буття. Принцип дивовижності, вигаданості у поданні з життєвими реаліями створює новаторську форму побудови «Казки про калинову сопілку».

У творі О. Забужко фемінізм поєднується з ідеями екзистенціалізму. Авторка майстерно нюансує ідею, експлуатує широке коло мотивів, демонструє широкий — від проникливого ліризму до дошкульного сарказму — почуттєво-настроєвий спектр.

Вікторія Житна, дослідниця літератури

Опрацьовуємо прочитане

• 1. Яке враження справив на вас твір О. Забужко? Які літературні асоціації викликав? Які запитання виникли? Обговоріть їх з однокласниками, однокласницями, вчителями, батьками.
• 2. Поміркуйте, чому письменниця винесла в заголовок свого твору слово казка. Які казкові елементи наявні у творі?
• 3. Які реалії життя селян XVIII — першої половини ХІХ століття відтворила авторка?
• 4. На вашу думку, із якою метою у творі поєднано ознаки творів різних жанрів? Які художні можливості відкрило таке поєднання?
• 5. Які проблеми порушено у творі? Завдяки яким образам ці проблеми увиразнюються? Чи пропонує авторка рішення цих проблем? Аргументуйте свою думку.
• 6. Чи виникало у вас бажання прочитати інші твори О. Забужко?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Українська література 11 клас Борзенко, Лобусова (профільний рівень)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)