Записки часів війни («Щоденник)

• ЩО ТАКЕ ЩОДЕННИК?

Існує особлива література — документальна. Вона заснована на реальних подіях. Недарма її називають літературою факту. А щоденник — один із жанрів документальної літератури. Він фіксує важливі для автора події, а також містить його думки, переживання, враження. Зазвичай люди пишуть для себе й не розраховують на публікацію. Це записи особисті й набагато відвертіші за публічні висловлювання, вони містять подробиці приватного життя. А ще мають монологічну форму, хоча трапляється, що автори вдаються й до діалогів з уявними опонентами.

Особливий інтерес становлять щоденники письменників. У різний час були опубліковані щоденні записки Тараса Шевченка, Володимира Винниченка, Остапа Вишні, Олександра Довженка, Василя Стуса та інших літераторів. Вони допомагають краще пізнати видатних особистостей.

Опрацьовуємо прочитане

• 1. У чому особливість документальної літератури? Чому саме до такої літератури відносять щоденники?
• 2. Поміркуйте і поясніть, у чому цінність письменницьких щоденників.

Читаємо твори української літератури

Завітайте до віртуальної бібліотеки в електронному додатку до підручника та знайдіть «Щоденник» О. Довженка. Прочитайте щоденникові записи О. Довженка за 1941—1945 рр. Порівняйте власні враження з матеріалом, запропонованим у статтях підручника.

• ДУМКИ, ЕМОЦІЇ, ПЕРЕЖИВАННЯ

Олександр Довженко розпочав свої записи 1941 року. Можливо, саме війна підштовхнула митця до фіксації щоденних вражень. «Записні книжки» (по одній на рік) після смерті автора почали публікувати разом — як «Щоденник». Найповніший текст записок уперше видано 1989 року.

У записах 1941—1945 років ключова тема — «Україна і війна». Війну показано з експресіоністською виразністю — очима письменника й кінорежисера. Автор збирався використати записи про народні страждання і героїзм воїнів у створенні кіносценаріїв і фільмів. Не випадково зізнавався: «Якщо вибирати між красою і правдою, я вибираю красу. У ній більше глибокої істини, ніж у одній лише голій правді. Істинне те, що прекрасне».

Про війну О. Довженко розповідав як митець: творив епопею народного подвигу й народних страждань. Він бачив усе як глобальну катастрофу: «Війна стала великою, як життя, як смерть. Воює все людство. Ніби земна куля влетіла в якусь криваву божевільну туманність».

Митець розмірковував і над тим, як саме слід писати про війну: «Дійсність стала багато страшнішою за всяку, навіть позбавлену смаку, уяву. І її так і треба показати. Душа людська міряється повною мірою, та такою, про яку навіть і не підозрював світ. Книги і фільми про нашу правду, про наш народ мусять тріщати од жаху, страждань, гніву і нечуваної сили людського духу».

Тема війни єднається в автора записок із темою патріотизму. Не радянського, а передусім українського. Це важливо для розуміння позиції автора: хоч і трапляються в нього неминучі радянські ідеологічні штампи, однак вони поступаються національним переживанням, адже найперше вболіває автор за свою, рідну землю: «На українських ланах і селах в огні і полум'ї вирішується велетенська проблема світової гегемонії, вирішується доля людства на нашій недолі. Така нещаслива земля наша. Така наша доля нещаслива».

Національне в письменника — щось дуже заповітне й особисте: «Образ нещасної моєї України, на полях, і на костях, і на сльозах і крові якої буде здобута перемога, заслонив уже в моїй душі все, з чим я і закінчу своє життя».

Автор шукає причини історичних прорахунків. Роздуми приводять його до культури й історії, від яких залежить виховання молоді: «Єдина країна в світі, де не викладається в університетах історія цієї країни, де історія вважається чимось забороненим, ворожим і контрреволюційним, — це Україна. Другої такої країни на земній кулі нема». Не оминає й теми української школи.

Портрет Олександра Довженка (Алла Горська, 1960-ті)

Автор розмірковує над повоєнним життям та застерігає від культурної асиміляції України: «Наїдуть чужі люди і утворять на ній мішанину. І буде вона не Росія, не Вкраїна, а щось таке, що й подумати сумно».

Як особисту драму митець переживає заборону кіноповісті «Україна в огні». А найгіршим є вигнання: йому не дозволено жити й працювати в Україні. Він на засланні в Москві, і це гнітить найбільше. З гіркотою нарікає: «Я вмру в Москві, так і не побачивши України».

Як колись геніальний Т. Шевченко не з власної волі мусив жити поза батьківщиною, так і О. Довженко опинився в примусовому вигнанні: «Доле, пошли мені силу. Дай мені мужність проливати на чужині кров мого серця, як благотворну росу, і всміхатися крізь сльози».

Коментар фахівця

«Щоденник» Довженка переповнений вщерть наріканнями на долю недержавної нації, апеляціями до Бога, любов'ю до українського народу, ненавистю до вгодованих гнобителів-яничарів, історичними ремінісценціями, сльозами й плачами. За моральним комплексом «караюсь, мучуся» вони, гадаю, могли б стати духовним продовженням «Кобзаря».

Роман Корогодський, мистецтвознавець

Опрацьовуємо прочитане

• 1. Яка тема була ключовою в щоденникових записах О. Довженка 1941—1945 рр.?
• 2. Які ще теми розкрито в щоденнику О. Довженка?
• 3. Чи згодні ви з тим, що війну в щоденнику О. Довженка зображено з погляду письменника і режисера? Наведіть приклади з тексту на підтвердження своєї думки.
• 4. Які думки про завдання мистецтва висловлює О. Довженко? Чи згодні ви з ними?
• 5. Про які проблеми історії та культури України пише видатний митець? Чи є ці проблеми, на вашу думку, актуальними в наш час?

Читацький практикум

У розділі «Читацький практикум» електронного додатка до підручника знайдіть і прочитайте уривок зі «Щоденника» О. Довженка. Виконайте завдання до нього.

Виявляємо обізнаність у сфері культури

• 1. Знайдіть у мережі Інтернет і перегляньте фільм «Довженко. Щоденник 1941—1945» (1993). Упродовж фільму ми чуємо уривки зі щоденника О. Довженка в читанні М. Вінграновського — поета й актора, режисера та сценариста фільму. Чому, на вашу думку, М. Вінграновський вибрав саме ці уривки? Які думки він передає глядачам? Яке враження справляє на вас відеоряд фільму, інтонації актора?
• 2. Розгляньте портрет О. Довженка роботи А. Горської (с. 135). Назвіть свої асоціації до цього зображення. Поясніть їх.

Ділимося читацьким досвідом

• 3. Пригадайте, у якому творі української літератури прототипом одного з героїв став О. Довженко. Розкажіть про свої враження від цього героя. Порівняйте їх із враженнями, які справив на вас образ письменника в його щоденникових записах. Що в цих образах спільного, чим вони різняться? У чому, на вашу думку, причини відмінностей?

Виявляємо творчі здібності

• 4. Знайдіть у мережі Інтернет і перегляньте документальний фільм «Довженко. Роздуми після життя» (1992, реж. М. Донець). На основі своїх вражень від фільму підготуйте короткий виступ на тему «Краса і правда в мистецтві: що важливіше?». Аргументуйте свою думку прикладами з біографії та творів О. Довженка.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Українська література 11 клас Борзенко, Лобусова (рівень стандарту)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)