Наріжним каменем творчості Григора Тютюнника є ідеї людяності й добра. Його твори є саме тим джерелом глибинного пізнання свого «я», свого національного коріння, без якого людина не може існувати.

Знайомство здалеку і зблизька

Сторінки життєпису. Григір Михайлович Тютюнник народився 5 грудня 1931 р. в селі Шилівка Зіньківського району, що на Полтавщині. Батько — Михайло Васильович — працював у колгоспі — теслярував, косив, пиляв. Мати — Ганна Михайлівна — також працювала на різних сільськогосподарських роботах.

У 1937 р. батька майбутнього письменника було заарештовано органами НКВС, й одинадцятирічний підліток змушений був переїхати на Донбас до свого дядька. У перші роки Другої світової війни, рятуючись від голодної смерті, хлопець повернувся на Полтавщину. Тяжкі випробування, що випали на його долю впродовж двох тижнів в окупованій Україні, письменник згодом опише в повісті «Климко».

Брати Григір (праворуч) і Григорій Тютюнники. Фото 60-х років

Після звільнення окупованої території від фашистів Григір продовжує навчання в семирічці, а потім у Зіньківському ремісничому училищі № 7, де здобуває спеціальність слюсаря. Тут формується його характер, життєві принципи, найважливіші з них — правдивість, безкомпромісність, доброта.

Закінчивши училище, Григір повертається в рідне село. Трудиться в колгоспі, пізнає життя односельчан, своїх майбутніх літературних героїв.

Григір Тютюнник із сім’єю. Фото 70-х років

Згодом їде до Харкова, працює слюсарем на будівництві Миронівської ДРЕС, на шахті в місті Антрацит.

У 1951-1955 рр. служив радистом у морфлоті на Далекому Сході. Після демобілізації працював у депо й навчався у вечірній школі. Згодом вступив на філологічний факультет (відділення російської мови і літератури) Харківського університету.

Здобувши педагогічну освіту, Григір Тютюнник учителював у вечірній школі на Донбасі. У 1963 р. переїхав до Києва, де працював у редакції газети «Літературна Україна» та сценарній майстерні Київської кіностудії ім. О. Довженка. У цей період він розпочинає писати художні твори. Із 1966 р. Григора Тютюнника обрано членом Спілки письменників України.

На початку 70-х років він працював у видавництві «Веселка», де редагував настільну книгу-календар для дітей «Дванадцять місяців» (1974), а також сам писав твори для дітей.

1970-80-і роки — період активної літературної діяльності Григора Тютюнника.

7 березня 1980 р. він трагічно пішов із життя. Похований письменник на Байковому кладовищі в Києві.

Творчий доробок митця відзначено Державною премією України ім. Тараса Шевченка (посмертно, 1989).