Войти
Закрыть

Авангард: за і проти

11 Клас

У своєму прагненні до новизни авангардне мистецтво занадто рішуче заперечувало традицію. Почасти це можна пояснити стрімкими змінами, що сталися в суспільному житті, та впливом науково-технічного прогресу, почасти — далекосяжними планами (ілюзіями?) щодо побудови нового постреволюційного світу. Багато проголошеного авангардистами так і лишилося деклараціями, а щось виявилося даниною швидкоплинній моді. Однак і реальні впливи авангарду на подальший розвиток мистецтва були немалі. Найбільш помітну й цікаву спадщину авангард залишив по собі в музиці, малярстві, скульптурі й архітектурі. Українські композитори й композиторки Борис Лятошинський, Стефанія Туркевич-Лукіянович, Зіновій Лисько, Костянтин Шипович розширили виражальні можливості музичного мистецтва. Художники Олександр Богомазов, Михайло Бойчук, Казимир Малевич, Анатоль Петрицький зробили гідний внесок у європейське малярство. Світову славу завоювали роботи одного з основоположників кубізму в скульптурі Олександра Архипенка. Літературний авангард збагатив наше письменство розмаїттям міських тем, образів і мотивів. Він сприяв розкриттю психіки й моралі людини індустріальної епохи, зобразив динаміку постреволюційних змін, відтворив життєвий ритм і світобачення перших десятиліть ХХ століття. Та все ж годі повною мірою оцінити потенційні можливості українського авангарду — його поступ був трагічно перерваний у часи комуністичного терору....

Літературний і мистецький авангард

11 Клас

Серед авторів 1920-х років було чимало прихильників оновлення літературного мистецтва. Найбільш послідовні створювали літературні об'єднання, що виступали з гучними маніфестами. Активно діяла група «Авангард», до якої належали поети Валер'ян Поліщук, Ґео Коляда, Раїса Троянкер, Леонід Чернов, художники Василь Єрмилов, Георгій Цапок та ін. Назва групи не була випадковою: вона єднала її учасників із загальноєвропейським мистецьким рухом авангардистів. Слово авангард походить від французького avantgarde — передовий загін. Авангардисти відмовились від культурної спадщини, реалістичного зображення дійсності, обстоювали крайній авторський суб'єктивізм та експериментаторство. До основних течій авангарду відносять футуризм, сюрреалізм, кубізм, абстракціонізм, конструктивізм та експресіонізм. Авангард — узагальнена назва мистецьких течій початку ХХ ст., що поєднали заперечення культурної традиції з творчою енергією, спрямованою на пошук нових засобів мистецького вираження. В українській літературі найбільшого поширення набув футуризм (від лат. futurum — майбутнє). Одним з ідеологів цієї течії у світі був італійський письменник Філіппо Марінетті. 1909 року він опублікував «Маніфест футуризму», у якому зокрема зазначалось: «1. Ми хочемо оспівати любов до небезпеки, звичку до завзяття й дерзання. 2. Хоробрість, відвага, бунт будуть основними рисами нашої поезії. 3. Уся дотеперішня література підносила замріяну незрушність, заціпенілий екстаз і сплячку. Ми ж хочемо звеличити наступальну дію, гарячкове безсоння, шалений біг, карколомне сальто-мортале, ляпас і кулак». (Переклад з італійської О. Мокровольського)....

Вступ 11 клас Борзенко, Лобусова (профільний рівень)

11 Клас

Сто років в історії людства — мало чи багато? Які асоціації виникають у нас, коли ми думаємо про ХХ століття? Дві світові війни, що забрали десятки мільйонів людських життів. Розпад імперій, поява нових держав. Справдження найсміливіших прогнозів фантастів попереднього століття: люди запустили супутник Землі, побували на Місяці, навчилися контролювати ядерну енергію. Автомобіль, літак, телефон, кіно, радіо, телебачення, антибіотики, холодильники, пральні машини й ще безліч винаходів — усе це з'явилось або набуло поширення у ХХ столітті. Епоха страшних суспільних катастроф і водночас великих досягнень, стрімкого оновлення в усіх сферах людської діяльності. Звичайно, відчутно оновилися й суспільні ідеали та мистецькі форми. На шляху до свободи й незалежності Для більшості народів Європи початок ХХ століття був пов'язаний із Першою світовою війною. Українці мимоволі були втягнуті у вир бойових дій. Війна значно послабила Російську імперію й відкрила перед народами, землі яких входили до її складу, шлях до здобуття національної свободи й незалежності. У прокладанні цього шляху для українців визначальними стали пророчі заповіти поетів Тараса Шевченка й Івана Франка. Багатьох захоплювала Шевченкова мрія про ідеальну «оновлену землю», дух українців зміцнювали Франкові рядки з поеми «Мойсей», пронизані вірою у вільне народне майбуття: «Та прийде час, і ти огнистим видом / Засяєш у народів вільнім колі...». Українці прагнули попрощатися зі століттями національного гноблення. Тому й піднялися на боротьбу проти чужоземного панування. У ході народної революції 1918 року постала нова незалежна держава — Українська Народна Республіка. Було скасовано всі заборони, якими влада Російської імперії стримувала природний розвиток нашої культури....

Узагальнення і систематизація вивченого за рік 11 клас Слоньовська, Мафтин (рівень стандарту)

11 Клас

«Європейське крило» західноукраїнських митців і мисткинь (Петро Карманський, Юрій Шкрумеляк, Богдан-Ігор Антонич, Осип Турянський, Ірина Вільде, Богдан Лепкий, Наталена Королева, Андрій Чайковський, Катря Гриневичева) тяжіло до стандартів письменників демократичних західних країн, які у своїй творчості були вільні від настанов «вести за собою народні маси», займатися просвітницькою роботою, виховувати й окреслювати в художніх творах шляхи майбутнього власних націй. Вони зосереджувалися на високій художності написаного. І тільки опинившись в еміграції, почали розробляти теми патріотизму. «Прорадянське крило» митців (Мирослав Ірчан, Іван Крушельницький, Степан Тудор, Олександр Гаврилюк, Ярослав Галан, Петро Козланюк, Юрій Мельничук) було заангажоване і навіть «інфіковане» класовою боротьбою, атеїстичними віяннями, ідеєю побудови соціалістичного раю на землі в цілому і в Україні - зокрема. Світлі надії на розвиток літературного обдарування, як митців проєвропейськи зорієнтованих, так і прорадянських, згасли. Перші не змогли жити в Європі з письменницьких гонорарів, а другі перестали писати чи загинули в сталінських таборах. У радянській Україні писати й видаватися означало творити в стилі соцреалізму й наступати на горло власному талантові. У радянській Україні надзвичайно талановите покоління митців, пізніше назване «розстріляним відродженням» («червоним ренесансом»), виявило могутню силу української національної культури. У письменницькому середовищі особливу роль відіграв Микола Хвильовий, а в театральному мистецтві - Лесь Курбас. 1920-1930-ті рр. в Україні ознаменувалися приходом у літературу непересічних талантів й утворенням літературних угруповань, серед яких найбільш прогресивні - ВАПЛІТЕ й київські неокласики - стали знаковими явищами в літературному процесі....

Сучасна проза, есеїстика. Ярослав Мельник (нар. 1959 р.)

11 Клас

Роман «Далекий простір» із передмовою Марії Матіос українською мовою вийшов у 2013 р. і був визнаний «Книгою року» в Україні. Фабула роману - дещо фантастична. Величезне місто (Мегаполіс) сліпців живе недалеко від Тихого Куточка обраних і зрячих, які невловимо, таємно керують світом. Аналогії із сучасною Україною напрошуються самі. Події в романі - динамічні, діалоги - цікаві й лаконічні, тому твір надається для екранізації. Системи цінностей Мегаполіса й Тихого Куточка - далеко не однакові. Це різні світи, і живуть у них різні люди. Між «сліпцями» є «сліпці-вчені», «пересічні сліпці», «вірні сліпці», «прозрілі сліпці», які мріють зруйнувати Мегаполіс і помститися Тихому Куточку за довгі роки своїх принижень. Автор не сповідує творчих пошуків Володимира Винниченка у фантастичному романі «Сонячна машина», не йде услід за Оруелом1, отже, «Далекий простір» - не наукова фантастика. 1 Джорж Оруел (Орвел) - англійський письменник. Уславився завдяки політичній алегорії «Колгосп тварин» і роману-антиутопії «1984», у яких змалював репресивне тоталітарне суспільство. Будова твору, його композиційно-сюжетна структура - ідеальна, тому дехто з рецензентів визнає, що подібний текст міг би скомпонувати хіба що архітектор, і визначає жанр цього твору як роман нового типу, роман-метафора, в якому досконало поєднані різні жанри. Це футуристичний роман, роман-алегорія. У суспільстві сліпців здатність бачити вважають хворобою....

Сучасна проза, есеїстика. Юрій Андрухович (нар. 1960 р.)

11 Клас

У першій частині - «Харизма» - автор зупиняється в основному на загальновідомих фактах біографії Т. Шевченка, виході «Кобзаря»: «Він був темою. Розмови про нього точилися за грою в карти, на чаюваннях, при знайомствах і візитах, у книгарнях. Театрах, перед церквою, на масляних і великодніх балах... Він виникав також у службовому листуванні - і це тривало ще довгі десятиліття по його смерті... В Україні привселюдні декламації "Кобзаря” на всіляких мішано-шляхетсько-козацьких зібраннях викликають цілі вибухи ревного2, просвітленого плачу... Навіть шевченківські опущені додолу вуса - еталонний знак національної свідомості - з часом почнуть називати "плач України”». 2 Ревний (архаїчне) - щирий, щиросердний. Ув'язнення, десятирічне заслання лише додають до харизми Шевченка нових важливих рис: він мученик, мільйони людей у царській Росії вважають його провісником нової епохи. Для українців же Тарас Шевченко - апостол правди, хоча «у великий світ він повертається знищеним і напівживим». Закономірно, що поетова кончина лише увиразнює його значення: «Остаточною харизматичною інстанцією виступає смерть... Уже з перших днів по його смерті українці Петербурга починають добиватися права на перепоховання... Минає 57 днів після першого поховання - і труну видобувають на світ, а тоді через усе місто, через Васильєвський острів і Невський проспект, усього близько семи верст, на руках несуть її до залізничної станції... Протягом цілого понад двотижневого перформенсу в похороні взяли участь десятки тисяч людей... Жодного святого жодної церкви так не ховали»....

Сучасна проза, есеїстика. Галина Пагутяк (нар. 1958 р.)

11 Клас

Українське село тоне в бур'янах і запустінні: «Село заросло бур'янами, тільки городи виглядали по-людськи: бульба підгорнута, жуки струті... У буйних травах водились змії до кольору, до вибору, і хлопи боялися косити... "Гадє” - казали вони. Дров потребували всі, а трави - ніхто. На все село лишилось заледве десять корів, і паша для них на зиму готувалась із висіяної трави, в якій не було ні будяків, ні кропиви». Разом із запустінням на обійстях і навіть цвинтарі, чого раніше не було, наростає запустіння й у душах. Єдина людина, яка прагне навести хоч видимість порядку, - «Юрківна, голова сільради, або війтиха, як колись би сказали, немолода жінка, важка тілом, але спритна думками», адже передчуває, що скоро в її байдужих до всього на світі односельців заберуть і хати, й городи, й колишню колгоспну землю, а самих пустять по світу жебраками, й тоді здоровішим прийдеться мандрувати на заробітки як не в Польщу, то в Чехію, а слабшим - просто гинути, адже й так у селі майже нема ознак цивілізації: «Два кооперативні магазини стояли пусткою вже 15 років, торгували з вагончиків, щоб не платити за оренду; ріка так заросла вербою, що доступу до неї майже не було, і взимку вовки мали де ховатись вдень і звідти винюхувати здобич: псів, кролів, часом козу. Масштаби катастрофи жахали Юрківну». Війтиха-вдова прекрасно усвідомлює, що із чоловіків-односельців ніхто не погодиться на її прохання викосити бур'яни вздовж доріг. Єдина надія на тихого Ігорка, в якого є стара склерозна мати, а сам він безвольний і слабохарактерний, тому ніякого авторитету не мав і не має, легко підпадає під чужий вплив. Ігорка вдається умовити скосити траву, але коси в нього нема, тому війтиха вручає парубкові власну, старовинну, зроблену з козацької шаблі. І стається диво. Коса наче сама спонукає парубка до роботи, а він стає сильним і мужнім. Із села Ігоркова розумна мати таки виманила змій, застосовуючи народне заклинання («Стара стояла на куті, і біля її ніг була мисочка з молоком. "Чуєте чи ні? - говорила мама. - Напийтеся молока, та й вертайтеся знов до лісу. Мій син буде косити. А то трафите під косу. Аби до рана ні одної не було - передайте всім!”»), і власному синові дала однозначну вказівку: «Збудила і сказала, щоб я йшов світ спасати». Тож у селі робиться просторо, чисто, і навіть невиліковно хвора старенька несподівано одужує....

Сучасна проза, есеїстика

11 Клас

Для художньої літератури кінця ХХ - початку ХХІ ст. характерне розмаїття авторських стилів, жанрів, композиційних особливостей і сюжетних колізій, вона представлена творчістю письменників різних поколінь. Літературознавиця Роксана Харчук поділяє українських письменників - залежно від ідеологічної спрямованості їхніх творів - на «західників» (Ю. Андрухович, Ю. Іздрик) та «ґрунтівців» (В. Медвідь, Олесь Ульяненко, Є. Пашковський, С. Процюк). Письменник і літературознавець Володимир Даниленко виділяє серед сучасних майстрів прози «традиціоналістів», «неотрадиціоністів», які поєднують «патріархальний» стиль із сучасними західноєвропейськими й американськими мистецькими прийомами, та «західників». За умовно територіальним принципом українську прозу поділяють на житомирську або київсько-житомирську й галицьку або галицько-станіславську. У представників київсько-житомирської школи переважають екзистенційні мотиви, герої їхніх творів - інтелектуали, інтелігенти. Представники галицької школи заперечують громадянську роль митця, підтримують постмодернізм і західні впливи в українській літературі. Критик Ігор Бондар-Терещенко виокремлює ще й третю школу - східноукраїнську, до якої зараховує митців, які мешкають у великих російськомовних містах (насамперед у Харкові й Дніпрі), але пишуть книжки українською мовою, що засвідчує їхню авторську позицію і національну самоідентифікацію. Особливістю вітчизняної прози кінця ХХ - початку ХХІ ст. є її інтертекстуальність - посилання на тексти сучасників чи навіть свої власні; тож створюється альтернативний канон сучасної української літератури....

Сучасна поезія. Сергій Жадан (нар. 1974 р.)

11 Клас

Цей вірш - взірець сучасної інтимної лірики. Поезія Жадана - виразно урбаністична, а одним із центральних ландшафтів є Харків. Образність, пов'язана з небом, висотою, символізує юнацький романтизм і недосяжність ідеалу: «Музика, очерет, / на долоні, руці. / Скільки пройде комет / крізь понадхмар'я ці. / Як проступа тепло / через ріки, міста. / Все, що у нас було - / тільки ця висота». Образ висоти у вірші асоціюється із чистотою взаємин, безкорисливих почуттів і щирих намірів. Теперішній холод у душі як ознаку втрати передано образами інію, сліз на віях («Все, що трималось вій, / голос печальний, плач, / я скидаю на твій / Автовідповідач»). Ліричному героєві стає водночас боляче й солодко від взаємного віддалення в передчутті нового щастя. Проте найголовнішим виявляється не очікування майбутнього кохання, а дорослішання, вміння брати уроки з минулого, зберігати внутрішню красу душі, подібну до крихкого очерету. Образ очерету як ламкої і крихкої сутності щастя, а надалі - юної душі, в цій поезії гармоніює з настроєм ліричного героя і його почуттями, усвідомленням того, що для закоханої пари цей досвід виявився також різним....

Сучасна поезія. Юрій Андрухович (нар. 1960 р.)

11 Клас

У цій поезії в іронічному стилі розповідається про безіменного середньовічного астролога, який мешкає у Львові. До астрології автор ставиться з іронією, як і до її убогого служителя, який живе на горищі: За допомогою ефекту зміщення площин поет поєднує високу та низьку лексику, земні й небесні справи. Астролог і ладен думати про високе, але йому заважають мирські спокуси: «І взявши голову в руки, / він крикне собі з розпуки: / "Чого я марную роки?! / Візьму попід руку Юзьку, / Піду в пивничку на Руську, / забуду святі мороки! / Забуду святі мороки...”» Тож незважаючи на іронічний стиль («з горища / небесна ковбаня ближча», «згори в декольте заглядає») астролог як рольовий ліричний герой цієї поезії - досить симпатична постать. Вірш римований, написаний дактилем, має риси балади....

Навігація