Будова твору, його композиційно-сюжетна структура - ідеальна, тому дехто з рецензентів визнає, що подібний текст міг би скомпонувати хіба що архітектор, і визначає жанр цього твору як роман нового типу, роман-метафора, в якому досконало поєднані різні жанри. Це футуристичний роман, роман-алегорія. У суспільстві сліпців здатність бачити вважають хворобою.

Головна проблема, висвітлена в романі: «Той день, коли Габр уперше побачив небо, змінив усе його життя... У світі, заселеному незрячими, влада належить таємничій касті, але про це ніхто навіть не здогадується. Хто вони, ці "вищі люди”, що правлять світом? Коли Габр починає бачити, його мають за божевільного. Кохана відправляє його до Міністерства контролю, яке вилікує його від "галюцинацій". Однак боротьба за істину лише починається...».

Отже, в середовищі калік, де очі вважають атавізмом, а цілком природну можливість бачити - божевіллям, з'являється чи не єдиний зрячий юнак Габр. Його від зрячості як каліцтва навіть намагаються вилікувати! Проте героєві вдається розкрити страшну таємницю правителів хмарочоса-держави, де Міністерство контролю тримає під ковпаком мільйони людей, влазить у свідомість, ніби вони персонажі комп'ютерних ігор. А це вже не комічно, а навіть дуже страшно.

Діалог із текстом

• 1. Прочитайте роман «Далекий простір» і зробіть власний висновок про цей твір.
• 2. Чи любите ви наукову фантастику? А як би ви самі визначили жанр роману «Далекий простір» Ярослава Мельника? Чому саме так?