З народної мудрості
- 10-01-2023, 15:32
- 438
5 Клас , Українська література 5 клас Авраменко
З НАРОДНОЇ МУДРОСТІ
Загадки
Одним з улюблених жанрів усної народної творчості як у дітей, так і в дорослих є загадки.
Цей жанр фольклору виник дуже давно, ще в добу, коли створювалися міфи. Тоді вірили в магію слова: наприклад, за певних умов не можна було називати імена божеств чи духів, щоб вони не з’явилися, почувши своє ім’я. Для цього використовували не ім’я, а опис: скажімо, той, що пускає стріли (Перун), той, що живе в лісі (дух лісу). Навіть сьогодні дехто каже не чорт, а той, кого не згадують опівночі. Цікаво, що мисливці на полюванні не називали звірів своїми іменами, а вживаливигадані назви, щоб у такий спосіб приховати свої наміри, увести в оману духів і приспати пильність звірів.
Теорія літератури
Загадка
Загадка — це короткий та дотепний опис людей, тварин, предметів, подій, явищ, які треба розпізнати й відгадати. Щоб знайти відгадку, потрібно вміти зіставляти життєві явища на основі їхньої близькості чи подібності за певними ознаками, рисами, характеристиками. Звідси й назва «загадка», що походить від слова гадка, тобто думка (гадати й думати — синоніми).
Загадки, з одного боку, розважають, а з іншого — тренують розум і розвивають спостережливість. Ви, напевно, не раз помічали, що одні люди дуже швидко знаходять відгадку, а інші довго думають і можуть узагалі не знайти відповіді. Тому загадка — це ще й своєрідний тест, який визначає, наскільки людина кмітлива, уважна, якою мірою в неї розвинена творча уява.
Загадки поділяють на кілька видів.
Загадки про людей найчастіше стосуються віку, частин тіла, побуту, діяльності чи знаряддя праці.
Уранці ходить на чотирьох, удень — на двох,
а увечері — на трьох.
Віконниці то зачиняються, то відчиняються.
Не людина, а говорить і співає.
Хто в руки не візьме — по голові його б’є.
У загадках про природу треба впізнати якесь явище (сніг, дощ чи завірюху), небесні світила (сонце, місяць, зорі), частину доби (день, ніч, вечір чи ранок).
Руками махнув — дерево зігнув.
Тисяча овець, а між ними один баранець.
Прийшла баба, сама чорна, і в чорний жупан заховала тарілочку в сивий туман.
Діти найбільше люблять загадки про тварин, у них описуються особливості їхньої зовнішності або поведінки.
Шерсть м’якенька, а кігті гостренькі.
Без дерева, без сокири, а хату будує.
Хто двічі родився, у школі не вчився, а години знає?
Загадки про рослини описують їхній вигляд, склад, властивості.
Стоїть хлопчик під пеньком, накрив голову брильком.
Без вікон, без дверей повна хата людей.
Хто без болю та печалі приводить у сльози?
Як бачите, здебільшого за основу загадки взято опис зовнішнього вигляду тварини, рослини чи предмета або опис дій, властивостей. Описують, як правило, одну чи дві ознаки, але найяскравіші, найприкметніші. Прочитайте загадку:
Біле, як сорочка, а пухнасте, як квочка.
Крил не має, а гарно літає.
Що це за птиця, що сонця боїться?
У цій загадці йдеться про щось біле й пухке, воно літає та боїться сонця, тобто світла або тепла, спеки. Що може літати білого кольору й розтопитися чи розтанути? Звичайно ж, сніг.
Є багато загадок, у яких використано протиставлення, наприклад загадка про мороз: «Без рук, без олівця, а малює без кінця». А ще багато загадок побудовано на запитаннях: «Де є річка без води?» або «Від чого гуска пливе?»
Загадки можуть бути створені як прозовою, так і віршованою мовою. Ці народні перли часто використовують у казках: здебільшого їх загадують королі або багатії, а відгадати має проста людина. Недавно ви таку казку читали, пригадайте її.
Іноді загадки мають відповідь-жарт, наприклад: «Скільки у великий казан бараболь улізе?» Тут можливі дві відповіді: 1) повен; 2) жодної, бо бараболя не лазить.
Окрім фольклорних загадок, бувають і авторські, тобто створені письменниками, але про них ви дізнаєтеся в одному з наступних розділів.
Українські народні загадки
Природа
1. Крутиться, вертиться, нікого не боїться, ходить весь вік, а не чоловік.
2. Місяць бачив — не добачив, а Сонце вкрало — і не сказало.
3. 365 чайок, 52 орли, 12 голубів одне яйце знесли.
4. Ой за лісом, за пралісом золота діжа горить.
5. Червоне коромисло через річку повисло.
6. Що у воді родиться, а води боїться?
7. Без рук, без ніг, а ворота відчиняє.
8. Надворі — горою, а в хаті — водою.
9. Яке каміння на дні моря?
10. Що сходить без насіння?
Рослини
11. Стоїть, коливається, своєю головою величається, а як торкнеш, то кусається.
12. Стоять коні на припоні, не їдять і не п’ють, а все товщі стають.
13. Біла-біла в лісі стояла: «Моє тіло рубають, мою кров п’ють».
14. Стоїть Ганна, гарно вбрана; хто розбере, той плакати буде.
15. Сидить красна дівиця в темній темниці, а коси на вулиці.
16. Стоїть стріла серед двора, а в тій стрілі — сімсот і дві.
17. Сидить баба на грядках, вся закутана в хустках.
18. На літо вбирається, а на зиму одежі цурається.
19. Стоїть стріла, а круг неї — волоса.
20. Без рук, без ніг, а на тин лізе.
Тварини
21. Коло бабусі сидить у кожусі, проти печі гріється, без водички миється.
22. Ішов дощ, летіли горобці... иНа яке дерево вони сіли?
23. Крила є, а не літає, ніг нема, а не доженеш.
24. Купалася, купалася, а сухою зосталася.
25. Чи може страус назвати себе птицею?
26. Куди ходить — за собою хату носить.
27. Ніс, як у свинки, та колючі щетинки.
28. По дорозі стрибає, а у воді плаває.
29. Від чого в качки червоні ноги?
30. Двічі родиться, а раз умирає.
Людина
31. Живе п’ять братів, один від одного більший.
32. Не їсть, не п’є, а ходить і молоточком б’є.
33. Не гавкає, не кусає, а до хати не пускає.
34. Два брати — куди один, туди й другий.
35. Весь світ одягає, а сама одягу не має.
36. Мовчить, а багатьох людей навчить.
37. Ні вуж, ні гадюка, а смачна штука.
38. Маленький погрібець повен овець.
39. Мамина дочка, а мені не сестра.
40. Що стоїть посеред Києва?
До речі...
Усі ці загадки фольклорист Гнат Танцюра записав у селі Зятківцях, що на Вінниччині, від баби Явдохи Зуїхи. Вона знала понад тисячу народних пісень, півтори сотні казок і більше шестисот загадок! Якось один чоловік запитав у неї, чи не знає вона продовження однієї пісні, на що Явдоха лукаво всміхнулася:
— Кому ж знати, як не мені? Я все життя провела в піснях і біді. До мене, сину, за піснями, до мене. Я тобі їх стільки проспіваю, що й на трьох волових шкурах не запишеш.
Явдоха Зуїха прославилася знанням усної народної творчості на всю Україну. Вивчайте і ви фольклор!
Теорія літератури
Метафора
Метафора — це слово чи словосполучення, яке розкриває ознаки та властивості одного явища чи предмета через перенесення на них ознак іншого явища чи предмета: засипаний піском часу (дуже давній), оповитий серпанком загадковості (таємничий). У наведених метафорах використано одні предмети та явища для розуміння іншого поняття: пісок утворюється в морі протягом століть і навіть тисячоліть шляхом постійного тертя каменів, потім камінчиків, а потім уже й крупинок піску. Ось чому метафора засипаний піском часу означає «дуже давній». Спробуйте поміркувати й так само розтлумачити метафору оповитий серпанком загадковості.
Якщо ви навчитеся розуміти метафору, то буде легше розгадати багато загадок, адже в них ознаки та властивості одного предмета переносяться на ознаки та властивості іншого, щоб лише натякнути на розгадку, а не прямо сказати про розгадуваний предмет. У загадці За лісом-пралісом золота діжа горить метафора золота діжа за формою й кольором нагадує сонце. Якщо ви уявите ліс, а над ним блискучу золоту діжу (а вона кругла), то відразу здогадаєтеся, що то сонце. Фантазуйте — і, збагнувши метафору, ви розгадаєте загадку.
1. Прочитайте загадку.
У загадці У нас була така корова, що їла солому й дрова йдеться про
А людину
Б тварину
В рослину
Г природу
2. Розгадування загадок допомогло перемогти зло в казці
А «Яйце-райце»
Б «Летючий корабель»
В «Мудра дівчина»
Г «Фарбований Лис»
3. Установіть відповідність.
4. Коли виникли перші загадки? Якими вони були?
5. Які ознаки має загадка як жанр усної народної творчості?
6. На які види поділяють загадки?
7. Якими бувають загадки за будовою?
8. Наведіть приклад загадки, що має відповідь-жарт.
9. Чому в загадках більшість слів не треба сприймати буквально?
10. Поміркуйте, чому загадки мають бути дуже стислими.
11. Придумайте три загадки, відгадками до яких будуть предмети з кабінету, де проходить урок. Запишіть їх у зошит і загадайте своїм однокласникам.
12. Прочитайте вислів дослідника фольклору М. Дмитренка: «Є скарби в морі, під землею, у шкатулці, скрині (золото, срібло, діаманти, персні, перли), а є скарби душі, розуму й серця: пісні, загадки, казки, прислів’я та приказки». Чому жанри фольклору вчений назвав скарбами? Запишіть свої міркування (4-5 речень) у зошит.
1. Запишіть від старших людей кілька загадок.
2. Вивчіть напам’ять десять загадок.
3. Придумайте загадки про предмети шкільного вжитку або про овочі й фрукти (за бажанням).
4. Порівняйте українські загадки із загадками інших народів світу, вивчених на уроках зарубіжної літератури.
Прислів’я та приказки
Народ скаже, як зав’яже — саме так характеризують приказки й прислів’я через їхню точність і дотепність. Достатньо вжити приказку (кілька слів) — і зміст її якнайтонше (а іноді з гумором) передасть основну думку, оцінку подіям чи вчинкам людей. Щоб переконатися в цьому, порівняйте два тексти.
— Галю, яка в тебе сусідка?
— Узагалі-то, вона непогана людина, але я стала помічати, що вона не дуже щедра. Я їй і пироги, коли дітям спечу, і яблук (цього року стільки вродило!). А як я колись попросила в неї солі, то вона сказала, що в самої мало.
— Галю, яка в тебе сусідка?
— Не питай: як «на», то чує, а як «дай», то глуха!
Приказки й прислів’я, як і загадки, належать до найменших жанрів усної народної творчості. Це стійкі фрази, що в стислій та точній формі висловлюють думку про певні життєві явища, людські риси та вчинки. Як же розрізнити, де прислів’я, а де приказка? Іноді це важко зробити, проте здебільшого вони мають свої відмінні ознаки. Які ж?
Теорія літератури
Прислів’я та приказка
Прислів’я — довершений за змістом вислів про риси та вчинки людей з повчальним характером.
Приказка — це образний вислів, що влучно характеризує людину, але, на відміну від прислів’я, висловлює думку неповно.
Прислів’я здебільшого мають дві граматичні основи, тобто вони є складним, інтонаційно завершеним реченням. А приказки коротші, вони переважно є частиною речення.
Щоб краще збагнути відмінність між приказками й прислів’ями, порівняймо їх.
Не всі приказки є частиною прислів’їв, як у наведених прикладах. У прислів’ях є висновок з першої частини, а в приказках є лише натяк на нього, його треба додумати. Порівняйте: «Які батьки, така й дитина» (прислів’я) і «Як собаці п’ята нога» (приказка). У першій фразі є висновок, а в другій треба його додумати: раз собаці достатньо чотирьох лап, то навіщо йому п’ята, тобто вона зайва.
Приказки й прислів’я не вживаються в прямому значенні, їх не треба сприймати буквально, бо їхній справжній зміст прихований.
Приказки й прислів’я відображають мудрість попередніх поколінь нашого народу, його погляди на світ, людину, її характер і поведінку. Як і загадки, їх поділяють на групи за змістом: дружба, сусідство, дозвілля, згода і сварки, майнові й грошові відносини, біда, правда й неправда, бідні та багаті, рідний край, вірування, природа, господарська діяльність людини.
Люди, які знають багато приказок і прислів’їв і вживають їх у своєму мовленні, — надзвичайно цікаві співрозмовники, тож, почувши дотепний вислів, намагайтеся запам’ятати його.
До речі...
Найбільшу тематичну групу становлять приказки та прислів’я про господарську діяльність людини, їх майже сім тисяч. До них належать приказки та прислів’я про працю в полі й саду, речі побуту, про тварин, птахів і звірів, транспорт, ремесла та професії, про їжу й народні прикмети.
1
Чужі гроші не гріють.
Грошей багато, а щастя мало.
Останню сорочку зніме та віддасть.
Ліпше людям давати, ніж самому просити.
Пусто в голові той має, хто гроші на дармо пускає.
2
Чим більше насолити сусідові, як не язиком?
Не заглядай до сусіда, може з того бути біда.
Добре, як сусід близький та перелаз низький.
Близький сусід кращий від далекого брата.
Нема більшої біди, ніж лихі сусіди.
3
Хто під зиму зорав, той на весну золото буде мати.
Не той урожай, що на полі, а той, що в коморі.
Як жнуть укупі, то не болить у пупі.
Посій у погоду — більше приплоду.
Яка пшениця, така й паляниця.
4
У хорошій компанії розуму наберешся, у поганій і свій загубиш.
Скажи мені, хто твій друг, то я скажу, хто ти такий.
Дружба міцніша від кам’яних стін.
Друзі пізнаються в біді.
5
Де стопа орди перейшла, там вже трава не росла.
Рідна земля — мати, а чужа — мачуха.
Життя собаче, зате слава козача.
З рідної сторони і ворона мила.
Козак з бідою, як риба з водою.
6
Голодному — їжа, холодному — тепло, а ситому — музика.
Дотанцювалися, що без хліба осталися.
Він усе під чужу дудку танцює.
Хоч три дні не їсти, аби з печі не злізти.
7
Щодень Бога хвалить і щодень людей дурить.
Гріх не сховаєш у міх, не затопчеш в болото.
Бог тобі поможе, як будеш робити, небоже.
Святий та божий, на чорта похожий.
8
Чисте небо не боїться ні блискавки, ні грому.
Люди дякують дощеві, а подорожній лає.
З неба зорі хвата, а під носом не бачить.
Хто землі дає, тому земля утроє віддає.
Тиха вода береги рве.
9
З добрими людьми завжди згоди можна дійти.
Ліпше переконувати словами, як кулаками.
Де два б’ються, третій не мішайся.
Він тебе каменем, ти його хлібом.
Після бійки кулаками не махають.
Дружні сороки орла заклюють.
10
Бідний піт ллє, а багатий його кров п’є.
Багатому дурню й багатство не в поміч.
Багач шукає апетиту, а бідний — хліба.
Кожні ворота для бідного заперті.
11
Не тішся людською бідою, бо твоя тебе не мине.
Плачем горя не зміниш і в сльозах не втопиш.
Зійшлися сім бід на один обід.
Біда мучить, біда й научить.
У біді пізнавай приятеля.
12
Не всю правду треба людям знать, треба щось і собі сховать.
Кажи завжди правду, то не будеш нічого придумувати.
Кожний правду знає, та не однаково її розуміє.
Правда і в огні не горить, і у воді не тоне.
Мала правда велику брехню переможе.
До речі...
Серед прислів’їв про господарську діяльність людини особливо цінними є ті, у яких ідеться про народні прикмети. Вони здавна були життєвим орієнтиром для мудрих людей. Людина прокидалася, дивилася на небо, дерева, на воду в річці — і робила висновок, яким буде день, за яку роботу краще братися. Пізній вечір і ніч теж сповіщали людині багато важливої інформації. Ось кілька таких перлів.
Багато зірок — на погоду, нема зірок — буде дощ.
Ластівки літають низько — буде дощ.
Сніжна зима — багатий рік.
Багряні зорі — на вітер.
1. Приказкою є вислів
А Подув гарячий вітер — чекайте дощу.
Б Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.
В Моя хата скраю — я нічого не знаю.
Г Від вересня вогонь і в полі, і в хаті.
2. Прислів’ям є вислів
А Гнатися за двома зайцями.
Б Риба не пливе проти бистрої води.
В На кожну гадюку держи кріпко руку.
Г Уранці чути грім — увечері буде дощ.
3. Установіть відповідність.
4. Які спільні та які відмінні ознаки мають приказки й прислів’я?
5. На які тематичні групи поділяють приказки та прислів’я?
6. Доведіть, що вислів Поженешся за двома зайцями — жодного не здоженеш — не приказка, а прислів’я.
7. Поміркуйте, чому серед висловів про народні прикмети переважають саме прислів’я, а не приказки.
8. Чому, на вашу думку, найбільше приказок і прислів’їв саме про господарську діяльність людини? Висловте свої міркування.
9. Чому приказки та прислів’я називають «золотими зернами народної мудрості»?
10. Що дає людині знання приказок і прислів’їв? Чи втратили вони значення в наші дні?
11. Доберіть кожній групі прислів’їв і приказок назву й запишіть ці назви в зошит разом із номером групи.
12. З якими з наведених приказок чи прислів’їв ви можете погодитися, а з якими — ні? Чому?
1. Випишіть у зошит приказки та прислів’я з казки «Мудра дівчина», розтлумачте їхнє значення.
2. Вивчіть напам’ять десять приказок і десять прислів’їв.
3. Складіть діалог (8-10 реплік), використавши дотепні приказки та прислів’я. Інсценізуйте його з однокласниками (за бажанням).
Коментарі (0)