У другій його частині розповідається про Ярослава Мудрого і його правління, діяльність Володимира Мономаха, розвиток міст. Із гіркотою пише Нестор і про протистояння між князями (міжусобиці).

Літопис перекладено сучасною українською мовою. Сюжети, мотиви й образи літописних оповідань зринають у художніх творах різних письменників, зокрема Тараса Шевченка.

Три брати — Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь

(у переказі В. Близнеця)

Поляни жили окремо й володіли своїми родами. І до того вони жили родами, кожен на своїх місцях. І були три брати: одному ім’я Кий, другому — Щек, а третьому — Хорив, а сестра в них була Либідь. Сидів Кий на горі, де тепер узвіз Боричів. А Щек сидів на горі, яка зветься нині Щекавицею. А Хорив на третій горі, від нього вона прозвалася Хоревицею. І збудували вони місто в ім’я старшого брата свого й нарекли його Київ. Був круг міста ліс та бір великий, і ловився там всякий звір, і були мужі мудрі й тямущі, а називалися вони полянами, від них поляни й донині в Києві.

Дехто, не знаючи, каже, що Кий був перевізником коло Києва, мовляв, був перевіз з того боку Дніпра; тим-то й говорили: «На перевіз на Київ». Але якби Кий був перевізником, то не ходив би він до Царгорода. А Кий князював у своєму роду і ходив до царя грецького, і той цар, переказують, зустрічав його з великою шанобою та почестями. Коли ж він повертався, то прийшов на Дунай, возлюбив одне місце, і поставив там невеликий городок, і хотів було сісти в ньому своїм родом, та не дали йому навколишні племена; так і донині називають придунайці те городище — Києвець. Кий же, повернувшись у своє місто Київ, тут і помер. І брати його, Щек і Хорив, і сестра їхня Либідь тут же померли.

Після смерті братів рід їхній став князювати у полян, а в древлян було своє княжіння, а в дреговичів своє, а в словен у Новгороді своє. Інше князювання було на річці Полоті, де жили полочани. Від них пішли кривичі, які сидять у верхів’ї Волги, і у верхів’ї Двіни, і у верхів’ї Дніпра, їхнє місто — Смоленськ. Від них же походять і сіверяни. А на Білоозері сидить весь, на Ростовському морі — меря. А на річці Оці, де вона впадає у Волгу, — мурома, яка говорить своєю мовою, і черемиси, які говорять своєю мовою, і мордва, яка говорить своєю мовою. Ось хто тільки говорить на Русі: поляни, древляни, новгородці, полочани, дреговичі, сіверяни, бужани, які сиділи по Бугу, а потім прозвалися волинянами. А от інші народи, які платять данину Русі: чудь, меря, весь, мурома, черемиси, мордва, перм, печора, ям, литва, корс, — усі вони говорять своїми мовами й живуть у краях північних. Радимичі ж і в’ятичі — від роду ляхів. Було ж бо два брати у ляхів — один Радим, а другий В’ятко. Брати прийшли й сіли: Радим — на Сожі, від нього прозвалися радимичі, а В’ятко сів із родом своїм на Оці, від нього прозвалися в’ятичі. І жили в мирі поляни, і древляни, і сіверяни, і радимичі, і в’ятичі, і хорвати. Дуліби жили понад Бугом, де зараз волиняни, а уличі й тіверці сиділи на Дністрі, у близькому сусідстві з Дунаєм, і була їх велика сила, слов’янських племен, від Дністра до самого моря, і міста їхні стоять до сьогодні. За те й назвали їх греки «Велика Скіф», або «Велика Скуф».

Усі ці племена мали свої звичаї і закони своїх батьків, кожен — свій норов і побут. Поляни мали звичай батьків своїх лагідний і тихий; шанобу і сором великий мали перед своїми невістками та сестрами, матерями й батьками своїми. І був у них шлюбний звичай: зять не ходив брати молоду, а приводили її звечора, за день до того, а завтра приносили за нею придане. А древляни викрадали собі жінок коло води. А радимичі, в’ятичі та сіверяни мали спільний звичай: жили в лісі, яко і всякий звір, шлюбів не мали й ставали на ігрища між селами. Сходились на ті ігрища, на пісні й танці і тут умикали, тобто викрадали, собі жінок, перед тим змовившись з ними. А коли хто вмирав, творили тризну над ним, а тоді вирубували велику колоду і клали на ту колоду мертвяка й спалювали. А після того, зібравши кістки, укладали в малу посудину й ставили на стовпах при дорозі. Так роблять і зараз в’ятичі та кривичі.

Запитання і завдання за матеріалом, який вивчаєте

1. Що таке літопис? Чому він є історичним і художнім твором водночас?

2. Який літопис вважають першою києворуською літописною пам’яткою писемності?

3. У якому році і хто створив літопис «Повість минулих літ»?

4. Про що йдеться в літописному оповіданні «Три брати — Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь»?

5. Які племена населяли «Велику Скіф»? Чим вони різнилися?

Завдання щодо аналізу жанрово-змістових, мовних особливостей твору, характеристики героїв

6. Виразно прочитайте літописне оповідання. Випишіть незрозумілі слова і знайдіть у словнику їхні значення.

7. Поясніть назву оповідання. Про кого в тексті розповідається найбільше, а кого згадано побіжно?

8. Що ви запам’ятали про Кия та його рід?

9. Охарактеризуйте князя Кия. За допомогою яких засобів змальовано його портрет? Якою була його вдача? Як ставився до нього грецький цар? Підтвердіть свою відповідь цитатами.

Інтерактивні, ігрові та проєктні завдання для роботи в парах, групах

10. Попрацюйте у групах. Підготуйте відповіді на запитання. Визначте доповідача для їх презентації.

• Які племена жили на Русі?

• Із чиїм іменем пов’язує літописець заснування Києва?

• «Велика Скіф» — хто так назвав слов’янські племена?

• Про походження яких географічних найменувань, крім назви Київ, ідеться в оповіді?

Завдання для розгляду твору в мистецькому контексті та з урахуванням міжпредметних зв’язків

11. Розгляньте ілюстрації до «Повісті минулих літ», створені Георгієм Якутовичем. Які зміни відбувалися в місті за часів правління кожного князя? Що ви знаєте про це з історії України?

Місто часів Кия

Місто часів Ігоря

Місто часів Володимира

Місто часів Ярослава

12. Перегляньте мультимедійні презентації та відеоролики про лаврського ченця Нестора Літописця, розміщені на сайтах бібліотек України. Що ви дізналися про автора «Повісті минулих літ»? Як ви думаєте, чому його називають «батьком української історії та словесності»?

Домашнє завдання

1. Розгляньте пам’ятники засновникам Києва. На основі аналізу прочитаного літописного оповідання та огляду цих скульптурних композицій складіть короткі описи братів Кия, Щека і Хорива та їхньої сестри Либідь.

Цікаво знати

• У Києві неподалік від Києво-Печерської Лаври у 1988 р. поставлено пам’ятник Несторові Літописцю.

• До 1500-річчя з дня заснування Києва у 1982 р. на Дніпрі було зведено пам’ятник засновникам Києва.

Скульптура Фрідріха Согояна

Скульптура Василя Бородая