Різдво — початки світу

Як ти вже знаєш, українське слово «різдво» означає народження: з давніх часів його святкували як народження Всесвіту — Сонця, Зорі, Місяця, про яких часто згадується у старовинних колядках. Це свято припадає на початок нового року — і люди знали, що в цей час треба подякувати землі за її щедрі дари і попросити доброго врожаю на наступний рік. У колядках і щедрівках «засівається» словом добра доля і здоров’я для кожної людини, кожної родини. Адже саме словами і добрими побажаннями колись був створений світ: слово має велику силу.

Упродовж двох тисяч літ, відколи на нашій землі почали вшановувати згідно із християнською традицією народження Божого дитяти, у змісті колядок зазвучали нові мотиви: кожна сім’я вітає народжене дитятко і бажає йому доброї долі. Бо в час Різдва в серці кожної людини народжується Світло Любові, яким вона ділиться з усім світом: з домашніми тваринами, з деревами, із зіроньками в небі.

Свята вечеря української християнської родини — це також подяка і пошанування душам предків, які відійшли з цього світу. Саме для них готується велична головна страва Різдва — кутя. А загалом на столі мало бути 12 страв — як знак подяки кожному місяцю в році за добрий урожай.

Різдвяні свята складаються із трьох великих свят: Святвечір (Різдво), Новий рік (або Василя), Водохреща. Їх в Україні святкують по-різному, але головне в цьому «віночку» свят — подяка Творцю за дари життя, молитва за щасливу долю всього роду і кожної людини.

Коли не було з нащада світа

Народна колядка

Коли не було з Нащада Світа —

Святий Вечір!

Тоді не було Неба, ні Землі —

Добрий Вечір!

А тільки було Синее Море —

Святий Вечір!

А серед Моря Зелений Явір —

Добрий Вечір!

На Явороньку Три Голубоньки —

Святий Вечір!

Три Голубоньки Радоньку радять —

Добрий Вечір!

Радоньку радять, як Світ сновати —

Святий Вечір!

Та спустимося на Дно до Моря —

Добрий Вечір!

Та дістанемо Дрібного Піску —

Святий Вечір!

Дрібний Пісочок посіємо ми —

Добрий Вечір!

Світлана Біленко. Різдвяна казка

Там Нам ся стане Чорна Землиця —

Святий Вечір!

Та спустимося на Дно до Моря —

Добрий Вечір!

Там дістанемо Золотий Камінь —

Святий Вечір!

Золотий Камінь посіємо ми —

Добрий Вечір!

Там Нам ся стане Ясне Небонько —

Святий Вечір!

Різдвяний сніп («дідух»)

Ясне Небонько, Світле Сонінько —

Добрий Вечір!

Світле Сонінько, Ясен Місячик —

Святий Вечір!

Ясен Місячик, Ясна Зірниця —

Добрий Вечір!

Ясна Зірниця, Дрібні Звіздочки —

Святий Вечір!

Розмірковуємо над прочитаним

1. Прослухай колядку, уважно прочитай її текст. Особливо зверни увагу на виділені в тексті рядки. Чи нагадує тобі текст колядки давні українські міфи про створення світу? Що спільного у текстах міфів і колядки?

2. Що, на твою думку, означає вислів «нащадо світа»? А «три голубоньки»?

3. Пригадай казки, в яких трапляються схожі сюжети.

4. Розкажи, чи використовують давні різдвяні символи у твоїй сім’ї та родині. Чи доводилось тобі виготовляти різдвяні прикраси?

5. Спробуй знайти в інтернеті запис цієї колядки. Розкажи, у чиєму виконанні ти її слухав/слухала. Чи сподобалося тобі?

Розвиваємо творчість

• Намалюй ілюстрацію до тексту колядки.

• За текстом колядки створи усну розповідь чи придумай казку про те, як і з чого творився наш світ.

Підказки Вікі-Всезнайка

Символом Різдва в Україні з давніх часів є житній або пшеничний сніп — як образ Світового Дерева, дарів землі, провісником зародження нового життя в новому році. Його називають Дідухом, Колядою, Рай-снопом чи Дідом — духом предків, оберегом роду.

Українці вважали, що Всесвіт творився як велика «павутинка», яку зі своєї енергії «виткала» «світова павука» (павук). Тому хати прикрашали солом’яними «павучками», що нагадують візерунки українських вишиванок.

Солом’яний «павучок», якого вішали під стелею у час Різдвяних свят

Стоїть яворець тонкий, високий

Народна колядка

Стоїть яворець тонкий, високий,

тонкий, високий, в корінь глибокий,

а в коріненьку чорні куноньки,

а в середині ярі пчілоньки,

а на вершечку сив соколонько...

Попід яворець здавна стеженька,

над’їхав нею ґречний панонько,

ґречний панонько чом Іванонько...

Та й ізидрів він сива сокола,

взяв добувати срібні стрілоньки,

взяв наміряти з туга лученька...

— Ой пане, пане, не стріляй мене,

не стріляй мене, не рубай мене,

стану я тобі а в вислуженьці:

як ти поїдеш за тихий Дунай,

за тихий Дунай по ґречну панну —

твоїм боярам броди покажу,

броди покажу, мости поставлю,

твою панночку сам перенесу,

сам перенесу, вінка не зроню,

тебе самого на золотий міст!..

Іван Сколоздра. Чарівний кінь

Теорія літератури

У нас, в Україні, коляда мае три значення. Перше: коляда — це Різдвяні свята («будьте здорові з Колядою!»). Друге: коляда — це пісня, яку виконують під час Різдвяних свят («пустіть його до хати — він вам буде коляду співати»). Третє: коляда — це винагорода за величальну пісню («он і пан іде, коляду несе: коробка вівса, зверху ковбаса!»).

Коляди, або колядки, — це величальні календарно-обрядові пісні зимового циклу свят. Виконавці колядок називаються колядниками, а виконання колядок — колядуванням.

Багато дослідників схильні вважати, що слово «коляда» походить від латинського слова calenda, що означає свято нового року. Саме таку назву у римлян і греків мало свято народження сонця.

Інші дослідники пов’язують цю назву з богинею Колядою і зимовим поворотом сонця на літо, яке називали святом Коляди. Святкували його 25 грудня (за старим стилем), коли ніч була найдовшою. Природа у цей час ніби завмирала. Вважалося, що сонце з’їдав злий Корочун — темне слов’янське божество. Богиня неба Коляда народжувала нове сонце — маленького Божича. Щоб захистити новонародженого, люди виконували різні магічні дії, які стали основою народного свята Коляди. Донині колядники ходять із сонцесяйною «звіздою», що символізує небесне світило. Як тільки на небі сходила зоря, колядники заходили в двір господаря і співали його родині величальних пісень про сонце, місяць, зорі.

З появою християнства старовинний обряд приурочили до одного з найбільших християнських свят — Різдва Христового 25 грудня (за старим стилем) або 7 січня (за новим стилем) і почали святкувати народження Ісуса Христа. Виникли нові релігійні колядки, які прославляють радісну новину — народження Ісуса Христа та бажають благополуччя господарям на наступний рік.

Розмірковуємо над прочитаним

1. Прочитай уважно текст колядки і порівняй її з текстом попередньої. В чому ці тексти схожі між собою?

2. Пригадай казку «Яйце-райце» і текст колядки. Які казкові мотиви звучать у колядці?

3. Знайди у текстах колядок зменшувально-пестливі слова. Випиши їх. Як ти розумієш роль таких слів у колядках? Який вплив вони мають на слухачів і які емоції викликають?

4. Знайди в інтернеті розповіді про благодійні акції під час святкування Різдва, наприклад, про колядування дітей для людей з інвалідністю. Вкажи джерело інформації.

Розвиваємо творчість

Підготуй розповідь про улюблені колядки своєї родини. Запиши (з дозволу) їхнє виконання на телефон. Презентуй зібрану інформацію.

Електронний додаток для допитливих

Відеоролик MNISHEK «Коли не було з Нащада Світа».

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Українська література 5 клас Чумарна, Пастушенко 2022", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)