Народні перекази. «Старі Кодаки й перші запорожці-козари»
- 19-01-2023, 00:04
- 437
5 Клас , Українська література 5 клас Яценко, Пахаренко 2022
Народні перекази
Ти вже знаєш, що переказ — це один із видів народної творчості, адже в початковій школі ти читав/читала деякі з них. Пригадай відомі тобі перекази. Розкажи, що ти довідався/довідалася із цих творів.
Прочитай переказ «Старі Кодаки й перші запорожці-козари», в якому відображено народні уявлення про виникнення козацтва, Війська Запорозького. Оскільки переказ був записаний ще на початку XIX ст., він зберігає особливості живого мовлення тих часів, мовлення українського народу - нащадків запорожців. Тож радимо тобі спершу зазирнути до «Мовної скарбнички» та звернути увагу на окремі слова, значення яких ти можеш не знати.
Мовна скарбничка
Польська Корона — Польське королівство.
Ляський — прикметник від слова «лях»; ляхами в ті часи українці часто називали поляків.
Лиман — затока, те місце, де річка вливається в море.
Кошовий — отаман козацького війська.
Прісно — вічно, завжди.
Дідичня — землеволодіння.
Кревна дідівщина — родова, отримана від предків власність.
Сугуба докука — особлива, виняткова досада.
Попужнути — полякати.
Протурити — прогнати.
Случ — річка в Україні, що протікає у Хмельницькій, Житомирській і Рівненській областях.
Кіш — іноді так називали Запорозьку Січ.
Старі Кодаки й перші запорожці-козари
Старі Кодаки — найстародавніше поселення. Воно вже й тоді стояло, як ще запорожців звали козарами. От що розказують про нього старі люди.
Старий Кодак був колись городом і належав до Польської Корони. У ньому була і побережна фортеця, обведена глибокими ровами і валами з підземними воротами. І теперечки ще, хоч посідали, а видно ті вали й канави. В тій фортеці проживав тоді ляський князьок і орудував цим краєм, населеним ляхами ж, почавши од польської границі по Дніпру аж до турецької — понад великим лиманом.
Козари ж, як розказують, з великою силою народу вийшли із-за Києва, з своїм ватажком, кошовим Германом, і, осадившись по тім боці Дніпра, — на північний схід, — близенько присусідились до того польського князька.
Кошовий Герман, побачивши, що для його люду тутечки мало простору, та ще маючи деякі й інші заміри, розділив своє військо на три частини: першу залишив на цім же місці по сусідству з князьком, другу поселив за Доном, а третю — п’ятнадцять тисяч, — одібравши найзавзятіших, пішов з ними в Сибір і всю ту дику пустиню з Божою поміччю завоював.
Поміркуй!
• Які слова в заголовку твору тобі незрозумілі? Попроси вчителя/ вчительку пояснити їх значення.
• У які часи відбуваються події, змальовані в переказі?
• Які твори про добу козацтва тобі вже відомі?
• Що ти знаєш із уроків історії про роль козаків у розвитку української держави?
Так од цих ото козар, що залишив Герман біля Дніпровських порогів, народились і всі прісно-славні запорожці. Як же розмножились вони так, що стало їм тісно на тих вольностях, що Герман наділив, — от запорожці й стали прохати польського короля, з котрим жили у великій приязні і братстві, щоб він подарував їм землі кодацького князька.
Польський король приклонився на їхнє прохання і дав указ, щоб ляхи перейшли на інші землі, а запорожцям через їх малоземелля одступили свою шляхетну дідичню. Але ляський старшина, що жив у Кодаці з князьком, одібравши той указ, притаївся з ним: бач, не хотілося віддавати кревної дідівщини.
Поміркуй!
• Чому взяття Кодацької фортеці було важливим для козаків?
• Яким є ставлення оповідача до козаків?
Запорожці сугубою докукою та й приневолили короля таке слово ляпнуть, що багацько воно лиха наробило, і ляхам і січовикам по приказці: «Не займай чужого — свого не стратиш». Так король і ляпнув от таке слово.
— Попужніть їх, — каже, — гарненько, коли не хочуть ласкою віддати вам свої землі!
Монумент на честь взяття Кодацької фортеці козацькими військами в 1648 р.
От і почали запорожці ляхів по-своєму частувати та й пужнули так, що вже й сам король не рад був тому слову. Наробило воно того, що з братів стали ми з ляхами лютими ворогами, бо запорожці сім літ шкварили ляхів, поки не забрали всіх земель і не протурили їх за Случ.
З того часу і до зруйнування коша Кодаки залишалися у володінні запорожців; і досі слава про них не вмовкла по всій околиці, бо там ще тільки й збереглися стародавні запорозькі звичаї.
(Записав 1827 р. О. Стороженко від селянина Микити Коржа)
Літературознавчий клуб
Якщо в основу легенди покладено фантастичні, вигадані події, то переказ доносить до нас історії реальні. Хоча й тут трапляються елементи перебільшення або й фантастики. У цих творах не повідомляється пробачене особисто, а переповідається почуте від когось про давні часи (звідси й назва — переказ).
Поміркуй!
• Чим перекази відрізняються від легенд?
• Які історичні події знайшли відображення у переказах?
Перекази зберігають живу пам’ять про нашу минувшину, наших предків, виховують мужність, учать любити й захищати рідну землю.
Переказ «Старі Кодаки й перші запорожці-козари» доносить до нас народні уявлення про виникнення козацтва, Війська Запорозького — козацької держави на Півдні України за Дніпровими порогами. Пороги — це скелі, що височіли посередині ріки.
Козаки з’явилися в понизов’ї Дніпра приблизно в XV ст. Це були вільні люди, безстрашні воїни, які боронили кордони батьківщини від численних загарбників.
Герб Війська Запорозького
Незабаром вони збудували на Дніпровських островах могутню фортецю — Запорозьку Січ, яка і стала столицею козацтва.
У переказі «Старі Кодаки й перші запорожці-козари» зафіксовано поширену в XVII—XVIII ст. думку про походження козаків від хозарів (або козарів, як їх називали на Русі), які проживали на цих землях 1500 років тому.
Село Старі Кодаки й зараз стоїть на колишніх козацьких землях поблизу міста Дніпра. Як виявили археологи, там було поселення ще за Київської Русі. У XVI—XVIII ст. різні українські землі перебували під владою Речі Посполитої, Московської держави та Османської імперії. У 1635 р. поляки побудували тут, на високому кам’янистому правому березі Дніпра, неприступну фортецю Кодак. Її було споруджено для того, щоб тримати козаків у покорі та відгородити Запорозьку Січ від решти України. Однак уже через кілька років козаки відбили Кодак у загарбників і перетворили її на свою тилову військову базу. А біля фортеці поступово розрослося й велике село. Цікаво, що татарською мовою «кодак» означає «поселення на горі».
М. Пимоненко. У похід. Проводи козаків, 1902 р.
Краєвид біля села Старі Кодаки
Поміркуй!
• У творі «Старі Кодаки й перші запорожці-козари» згадано багато фактів, яких не було в реальному житті. Чи можна назвати цей твір переказом? Чому?
• Як описано Кодацьку фортецю?
• Як з’явилися, за версією цього твору, запорожці?
• Чому між козаками й ляхами зав’язалася багатолітня війна?
• Чим Старі Кодаки славилися на всю околицю?
У колі мистецтв
Козак — один із найхарактерніших образів в українському мистецтві: фольклорі, художній літературі, живописі.
Художник XIX ст. Сергій Васильківський на картині «Козаки в степу» майстерно відтворив постаті невтомних козаків-вартових посеред широкого степу, безкрайнього простору Півдня України. Вершники пильно вдивляються в далечінь, прислухаються до шелесту трав, висохлих на пекучому сонці. Козаки бережуть рідну землю від нападників, які часто підкрадалися зі степу, палили, грабували села, поневолювали людей.
С. Васильківський. Козаки в степу, 1890 р.
Неподалік від сучасного міста Запоріжжя простягнувся найбільший острів на Дніпрі — Хортиця. Дослідники вважають, що саме там було зведено першу Запорозьку Січ ще в середині XVI ст.
О. Сластіон. Проводи на Січ, 1886 р.
Зараз на цьому острові та його околицях діє національний заповідник. Як і колись, у центрі Січового майдану височить дерев’яна церква Покрови Пресвятої Богородиці, яку козаки вважали своєю заступницею. На свято Покрови (14 жовтня) вони проводили Велику раду, де обирали гетьмана і старшину, планували військові походи. Тому саме 14 жовтня український народ святкує День захисників і захисниць України.
Панорама історико-культурного комплексу «Запорозька Січ» Національного заповідника «Хортиця»
Поміркуй!
• Роздивися репродукції картин художників С. Васильківського «Козаки в степу», О. Сластіона «Проводи на Січ», М. Пимоненка «У похід. Проводи козаків». Розкажи про свої враження.
• Спробуй уявити, яким було життя козаків та їхніх рідних і близьких у ті неспокійні часи. Які почуття вони найчастіше переживали?
Читай і досліджуй!
Виконай одне із завдань (на вибір).
1. Поспілкуйся з рідними та близькими і запиши їхні перекази про історію вашого роду або ж про минулі часи вашого села чи міста. Підготуй цікаву презентацію свого дослідження.
2. Зіскануй QR-код та здійсни відеомандрівку на Хортицю. Розкажи про ті місця, що тебе найбільше зацікавили.
Підсумуй!
• Назви ознаки переказу.
• Чому перекази цікаві й важливі?
• Які факти у творі «Старі Кодаки й перші запорожці-козари» справжні, а які — вигадані?
• Які відомості про Запорозьку Січ на Хортиці тобі запам’яталися?
• Що нового ти довідався/довідалася про звичаї, традиції і побут козаків?
• Якими постають козаки та їхні рідні на картинах українських художників?
• Як ти оцінюєш свої знання про перекази після опрацювання матеріалу підручника?
Читацьке дозвілля
Цікаво і змістовно організувати своє читацьке дозвілля ти зможеш, скориставшись QR-кодом.
Коментарі (0)