Микола Вінграновський (1936-2004) «Гусенятко»
- 19-01-2023, 00:40
- 754
5 Клас , Література українська та зарубіжна 5 клас Яценко, Пахаренко 2022 (частина 2)
Микола Вінграновський
Ти вже знаєш поетичні та прозові твори про природу. Краса природи зачарувала тебе в поезіях шотландця Роберта Бернса та українця Павла Тичини, захопленням та співчуттям пройнято оповідання про відважного бультер’єра канадійця Ернеста Сетона-Томпсона «Снап», гармонія світу людини та природи утверджується в повісті-казці «Мауглі» англійського письменника Джозефа Редьярда Кіплінга.
Наразі з оповідання Миколи Вінграновського «Гусенятко» ти довідаєшся про дружну сім’ю... гусей. Цей твір про пташеня навчить тебе цінувати надійну підтримку твоєї родини.
Гусенятко
(Скорочено)
Гусенятко розплющило одне очко, потім друге, пискнуло і — народилося. Мама подивилась на нього, вкрила його крилом і заплакала: вночі гуси мали відлітати. Вона ще мала надію, що з цього яєчка нікого не буде, — аж на і є, знайшлося: згорблене, вогке, сумне, з прилиплою шкаралупкою на дзьобику, гусенятко обсихало під маминим крилом і не знало, що двоє його братів і четверо сестричок народилися ще у травні, весною, коли й треба, а воно — восени, сьогодні.
К. Лавро. Ілюстрація до казки «Гусенятко»
Гуска думала: що робити? Летіти з дітьми через три моря і так нелегко, а це, сьоме, сьогоднішнє, куди? Під крило його не візьмеш і на спину не покладеш — упаде. А тут на дзьобі уже зима, заплава замерзне — що тоді? Зимувати з малим? А вітер, а сніг, а мороз та лід, а лисиці, тхори, куниці, кібчики, приблудні коти, собаки, а мисливці, а їсти що? Пропали...
З прощального низького сонця вилетів з дітьми гусак — летів-летів і прилетів. Діти стали чиститись.
Гусенятко визирнуло з-під маминої ноги і побачило тата. А тато побачив його.
Він поправив крило і сказав мамі:
— Лети повечеряй. Але дивися, не попади під літак.
— Добре, — сказала мама. — Лечу.
— Над очеретом бери праворуч вище: за очеретом в засідці вже троє.
Гуска полетіла. По ній кілька разів тарахнули.
«Пропала», — подумав гусак, і цієї ж миті повітря зашуміло і, збиваючи волоття очерету, опустилася важко задихана гуска.
Поміркуй!
• Розкажи про свої враження після прочитання перших рядків казки «Гусенятко».
• Які почуття сповнювали маму-гуску через появу на світ пізнього дитинчати?
— Ой, — сказала вона.
— Ціла?
— Наче... Ой... Що робити?
— Бери дітей, і летіть. Я з малим лишимось тут і якось плавом будемо добиратись, доки воно підросте та стане на крила.
— Не полечу, — і її жовті, як і в тата, очі по краях взялися чорними обідками. — Буду з тобою і малим. А діти полетять з табуном.
К. Лавро. Ілюстрація до казки «Гусенятко»
— З яким табуном, куди? З малим ти не виживеш тут. Чула?
— Чула, — сказала гуска. — То що, вже збиратись?
— Збирайтесь. Крізь мряку вас ніхто не побачить і не дістане.
— А якщо літаки?
— Тутешні літаки у мряці не літають.
— А як ти малого не доведеш і сам?
— Не бійся. Ти, головне, бережи табун і дітей. Будь хитра і обережна. А я постараюсь на весну прилетіти до вас з малим. Мале, дивися, в нас яке — тільки народилося, а вже говорить. Гусачок!
Поміркуй!
• Що тобі стало відомо про життя родини гусей? Перекажи стисло.
• Який настрій гусей передає автор? Знайди у тексті твору слова, що підтверджують твою думку
• Чому осінь стає тривожною порою для птахів? Які зміни в природі відбуваються восени?
Гуска підійшла до гусенятка:
— Краще б ти не родилося і не говорило...
Серед ночі гуси знялися і полетіли. Гуска повела їх крізь мряку у небо і не втрималась, крикнула щось своєму гусакові на прощання. І як тільки крикнула, — відразу ж від озимини і очерету по ній і по табуну затарахкало.
Гусак витягнув шию. Було тихо. Шепотів очерет. Потім почувся крик. Гусак дослухався. Ні, той крик був не гусячий, а людський. Гусак нагнув шию і послухав, чи дихає гусенятко.
З відльотом табуна гусак відчув, як ніч раптом поважчала і стала тиснути своєю мокрою темінню. Перед гніздом з рибиною в зубах випірнула ондатра, ненажерливо подивилася на гусака, бо ондатра знала — гусак лишився з малим сам. Гусак засичав на ондатру: мовляв, мало тобі риби в заплаві, а ти ще й мого гусенятка хочеш?
Ондатра почула це і пірнула додому. За хвилину ондатр з’явилось двоє і, малюючи вусами воду, вони стали наближатись до гусака. Гусак засичав з усіх сил, гусенятко забилося йому під живіт, під лапи, заплакало-запищало. З’явилась видра, ондатри — тікати, видра — за ними, повпірнали і ті, і та, і не стало їх більше чути.
Гусак обгорнув крилами гніздо з гусенятком і, відштовхуючись лапами об ворожу заплавну воду, вивів гніздо на струмінь ріки.
Поміркуй!
• Про які стосунки в родині гусей свідчить рішення гусака залишитися з малятком?
• Чим загрожує їм зимування?
Гніздо несло перед очима в бистру темінь, і гусенятко не могло надивитись на свого зграбного тата:
— Тату, я хочу сполоснутися! Я сполоснусь, — і шубовснуло в воду.
Ледве втримуючи одним крилом гніздо, другим крилом він витягнув з води гусенятко і вкинув його назад у гніздо.
— Я тобі дам, дурне, сполоснутися! А соми, а щуки, а судаки!
Гніздо закрутилося на бистрині у вирі. «Розпадеться гніздо — пропадем», — подумав гусак.
Назустріч, знизу, з проти води, з глибини ночі з’явились вогні, і з ними музика і вода помчала гніздо з гусаком і гусенятком на ці музичні вогні ще з більшою охотою.
К. Лавро. Ілюстрація до казки «Гусенятко»
— Плигай! — закричав гусак і гусенятко випало в воду.
— Птиця! — закричали з баржі. — Птиця!
Гусак вже було вишугнув над баржею, та з переляку зачепився краєм крила за антену, перекрутився і впав на баржу, на вугілля. З рубки його освітили прожектори, а бортом до нього вже добирався якийсь чолов’яга.
— «Пропало мале і я пропав, — подумав гусак, — щоб то було плисти під берегом, не випливати на середину...».
І треба ж було гусакові підвести голову! Він підвів голову, щоб роздивитись, де той його розшуканець, чи вже проліз чи ні, бо в хлюпотінні води і в гулі мотора гусак нічого не чув, як чолов’яга був саме перед ним, впав на коліна і схопив обома руками гусака за шию.
— Єсть! Є! Ось! — і він звівся на ноги в світлі прожектора, тримаючи гусака за шию.
Поміркуй!
• У які небезпечні пригоди втрапив гусак?
• Чому люди були такими безжальними до птаха?
• А якою була б твоя допомога гусакові?
Гусак задихався. І тоді обома крильми зашмалив чолов’ягу по обличчю, а сам, з перехнябленою, скособоченою шиєю викинув крила в безнадії зіпертись на них, викинув, простелив і відчув, що крила його несуть і підіймають.
Тепер: де ж гусенятко, де саме воно вистрибнуло у воду і де ж та сама вода і над чим я лечу сам: над водою, полем, очеретами?
Вода закрутила ним, та ні лапи його, ні крила були вже йому не підвладні, і ця недобра чорна вода несла його всю ніч до світанку, аж доки не вдарився об металеву сітку перед греблею ГЕС1.
1 ГЕС — гідроелектростанція (перетворює енергію води на електроенергію).
Гусак поворухнув шиєю — в шиї щось хряснуло, але не дуже, і він спробував впірнути. Впірнув, побачив верховодку, дзьобнув одну і другу: верховодки пішли непогано.
Зімлілими, наче не своїми лапами, гусак відштовхнувся і поплив вверх по ріці.
К. Лавро. Обкладинка книжки «Гусенятко»
З берега, від спорожнілих дач, йшло троє брезентових рибалок. Помітивши гусака, вони підняли спінінги і засвистіли, заататакали на нього. Крила його вже не тримали.
Тоді гусак зібрав свої крила наче в одне, і вже не бачачи куди і що, а лиш би відірватися від своєї погибелі, темно і тяжко злетів.
На його щастя згори, з верхів’я, засірів лозовистий острівець...
На острівці гусак допався до іржавого лозиною листя та кори, потім ліг на пісок і став тихо зализувати зболіле крило.
А гусенятко? Рай та й годі! Як тільки тато крикнув йому — плигай! — і воно вискочило з гнізда в іскристу чорноту і чорна рухлива громадина боком тернулася в бік гусенятка і хвиля схопила й потягла його в ніч — рай!.. Плинучий темний шовк води обгорнув його жовтеньке карапузеньке тільце.
Гусенятко підпливло до човна, обпливло його, вибрало під його боком затишне місце і задрімало. І наснилось йому, що воно вже велике, живе серед гусей, і гуси на нього кричать, і рай його скінчився...
«Здрастуй, дурне». — «Та я не дурне, я дике». — «Ну, раз дике, то йди до мене, не бійся, я сталевар, а це моя жінка Валя і троє моїх синів, вони теж сталевари. Я в бочку тебе на ніч посаджу біля сарая, щоб тебе, часом, ніхто не зобидив, щоб тебе наші гуси не били». — «Оце подивися, яка в мене шия гарна, ну як в старого гусака. Погрій мене». — «А чого ж, іди за пазуху». — «Та я замурзане, от!» — «Дивися, Валю, як воно у мене за пазухою сидить. Заснуло». — «Тату, віддайте гусенятко нам. У вас свої гуси є». — «Так у нас домашні». — «То віддайте його нам, тату!» — «А де ж ви його держати будете, на балконі? Та і діти у вас такі, що замучать його в перший вечір...».
Сизим інеєвим досвітком хтось наче ішов. Гусенятко хотіло виглянути з бочки, але не дострибнуло. Тоді воно спробувало крило, одне і друге, а потім уже обидва і вистрибнуло на бочкове ребро: худий, облізлий, довгий, городом від води по картоплянім бадилищі до гусенятка йшов сірий тато.
Поміркуй!
• Чому гусенятко розуміє мову людей?
• Яким є ставлення родини сталевара до знайденого гусенятка? Про які риси характеру людей це свідчить?
• Порівняй поведінку людей на баржі, рибалок і сталевара. Чому вони по-різному ставляться до птахів?
Ти вже вмієш знаходити в художніх творах епітети, метафори й порівняння — художні засоби, за допомогою яких письменник/письменниця увиразнює основну думку твору.
У казці М. Вінграновського «Гусенятко» теж є засоби художньої виразності. Знайди їх у тексті твору та поясни образне значення.
Мовна скарбничка
У казці «Гусенятко» письменник для зображення природи використовує назви рослин, тварин і риб, зокрема таких:
Очерет — рослина, що росте на болотистій місцевості, поблизу водойм.
Лози — народна назва верби.
Ондатра — невелика тварина, яка живе поблизу водойм, має блискуче густе коричневе хутро, ловить рибу.
Видра — хижа тварина, більша за розміром за ондатру, яка добре плаває і пірнає, ловить рибу й дрібних тварин поблизу водойм.
Щука — хижа риба, що живе у прісних водоймах, має гострі зуби.
Сом — велика хижа риба, яка має вуса, завдяки яким може легко орієнтуватися в мулі на дні водойм.
Судак — хижа риба, яка може жити і в прісній, і в морській воді.
Верховодка — маленька рибка, яка живе на поверхні води річок.
Літературознавчий клуб
Микола Вінграновський (1936-2004) був багатогранною особистістю — поетом, прозаїком, кінорежисером, актором, сценаристом. Народився митець на Миколаївщині, у містечку, що нині називається Первомайськ. Це безмежні степи й далекі обрії Півдня України, споконвічні землі Війська Запорозького.
Микола Вінграновський
Виростав хлопець веселим, допитливим, спостережливим. Учився охоче, багато читав, грав у шкільному театрі. Мав неабиякі акторські здібності. Уже студентом став кінозіркою.
Але все ж література приваблювала М. Вінграновського більше. Його студентські вірші полонили своєю щирістю, образністю, патріотизмом. Поет сміливо утверджував право українського народу на свободу, незалежність. За це радянська влада переслідувала письменника.
Понад усе Вінграновський захоплювався подорожами до мальовничих, тихих річок, озер, лісів. Умів письменник відчувати душі тварин, птахів і навіть рослин.
У казці «Гусенятко» постає дивовижний світ пташиного життя, що схоже на людське. Читач/читачка бачить радощі й тривоги гусиної родини. Гуска й гусак — справжні люблячі батьки. Заради гусенятка вони йдуть на будь-які випробування.
Автор прагне донести до читачів/читачок думку про те, що багатьом людям варто було б навчитися у цих птахів милосердя, доброти, вірності, відповідальності за свою родину. Тоді світ неодмінно стане щасливішим.
Ти вже вмієш стисло переказувати літературні твори. Для цього ти навчився/навчилася виділяти в них основну інформацію та розуміти, про що розповідає автор/авторка.
Визнач тему казки Миколи Вінграновського «Гусенятко».
У колі мистецтв
Яскравим свідченням високої майстерності зображення птахів у творах живопису є картини Киріака Костанді «Гуси» та Петра Нілуса «Поле з гусями». Художники ніби вловлюють мить гармонії, що поєднує людину і природу. Так, на полотні К. Костанді головними героями є гуси — трохи кумедні свійські птиці. Художник передає красу тихого теплого вечора, коли родина гусей поважно й неквапливо повертається додому.
Образ осінньої природи створено на картині П. Нілуса «Поле з гусями». Постаті сіро-білих гусей, що вже збираються у вирій, зливаються з пожовклою на полі травою та безмежним простором холодного осіннього неба.
К. Костанді. Гуси
П. Нілус. Поле з гусями
Поміркуй!
• Яке враження справили на тебе полотна П. Нілуса та К. Костанді?
• Зверни увагу на те, як по-різному зображують художники птахів. Що прагне передати кожен із митців?
• Яку пору року змальовує П. Нілус на картині «Поле з гусями»? Порівняй зображену художником природу з описаною в казці М. Вінграновського.
• Які кольори у змалюванні природи переважають в літературному творі, а які — на картині? Який настрій відтворюють художник і письменник?
Читай і досліджуй!
Задля власного внеску в збереження довкілля пропонуємо тобі виготовити рекламний плакат або ж створити відеоролик про важливість охорони природи.
Презентуй свої напрацювання однокласникам/однокласницям — розмісти його на спеціальному стенді у своїй школі або ж у будинку, у якому ти мешкаєш.
Допоможи птахам! Ти можеш виготовити для них шпаківні або ж годівнички та насипати туди зерна чи крихт хліба.
Підсумуй!
• Які епізоди оповідання М. Вінграновського «Гусенятко» тобі найбільше сподобалися? Перекажи один із них.
• Яка тема та ідея цього твору?
• Порівняй ставлення автора та героїв твору до тварин в оповіданні М. Вінграновського «Гусенятко» та в оповіданні Е. Сетона-Томпсона «Снап».
• Чи все тобі було зрозумілим під час роботи над цим літературним твором? Які питання залишилися для тебе нез’ясованими?
• Як ти оцінюєш свої знання матеріалу підручника про оповідання «Гусенятко»?
Читацьке дозвілля
Цікаво і змістовно організувати своє читацьке дозвілля ти зможеш, скориставшись QR-кодом.
Коментарі (0)