Степан Руданський

(1834—1873)

Степан Васильович Руданський — поет, гуморист, перекладач античної* літератури, народився 6 січня 1834 року в селі Хомутинці на Вінниччині в родині сільського священника. Батько дуже хотів, щоб син також став священником. Степан закінчив бурсу*, семінарію*, але священником не став. Натомість вступив до Медико-хірургічної академії в Петербурзі, що в той час була осередком передової науки й культури. Батько не допомагав, тому вчитися було важко: бракувало коштів. У Медико-хірургічній академії підтримувався традиційний інтерес до літератури й мистецтва. Петербурзький період найплідніший у житті Руданського-поета. У цей час він почав друкувати свої твори.

Степан Руданський — автор балад, романсів, ліричних поезій, гуморесок, байок, історичних поем, поеми-казки «Цар-Соловей».

Після завершення навчання Степан Васильович поїхав працювати лікарем до Ялти. Він доклав багато зусиль для благоустрою міста, невтомно трудився як лікар, збирав українські пісні, продовжував поетичну творчість, головно в галузі перекладу.

Помер Степан Руданський 3 травня 1873 року. Його поховали в Ялті на Масандрівському кладовищі.

• 1. Чого хотів батько Степана Руданського для сина? Чи справдилося це?
• 2. Як проходило навчання Степана в академії?
• 3. Автором яких творів є Степан Руданський?
• 4. Розкажи про плідну діяльність Степана Руданського.

Добре торгувалось

Чи в Києві, чи в Полтаві,

чи в самій столиці

ходив чумак з мазницею*

помежи крамниці.

І в крамницях, куди глянеш, —

сріблом-злотом сяє, —

а йому то і байдуже:

він дьогтю* питає!

Реготять купці дурнії,

а він тільки сплюне

та й до другої крамниці,

багатшої, суне.

В найбагатшії крамниці

два купці сиділо,

і туди чумак заходить

з мазницею сміло:

«Добридень вам, добрі люди!»

Та й зачав питати,

чи нема у них принаймні

дьогтю де продати.

«Нєту, нєту! — купці кажуть

та й, шельми, сміються: —

Здєсь нє дьоготь — толькі дурні

адні продаються!»

А чумак їм: «То нівроку ж,

добре торгувалось,

щойно два вас таких гарних

на продаж осталось».

• 1. Читай гумореску, виразно вимовляючи кожне слово та дотримуючись інтонації.
• 2. Доведи, що автор симпатизує чумаку, простій людині.
• 3. Порівняй поведінку чумака й купців. Як купці поставилися до простої людини — чумака? Які негативні риси характеру купців висміяв автор?
• 4. Чи доводилося тобі зустрічати людей, які люблять насміхатися, глузувати з інших? Що можна сказати про поведінку цих людей?
• 5. Доведи, що чумак — людина дотепна, вихована, має почуття гумору. Відповідь підтвердь прикладами з тексту гуморески.

Запорожці у короля

Приїхали запорожці,

короля вітають.

Король просить їх сідати,

козаки сідають.

Сидять собі. В них жупани*

все кармазинові,

і самі такі храбренні,

вуса прездорові.

Задивились на ті вуса

ляхи препогані.

«Що б їм, — кажуть, — дати їсти?

Даймо їм сметани!»

Поставили їм сметани,

їсти припрошають,

але наші запорожці

разом відмовляють:

«Славная у вас сметана!..

Тілько почекайте,

а перше нам, запорожцям,

щільник меду дайте!»

Дали меду запорожцям...

Вони як поїли,

так ті вуса прездорові

вгору й завертіли.

Та й говорять королеві:

«Кажи, ясний пане,

нехай тепер запорожцям

подають сметани!»

Кармазинові — пошиті зі старовинного дорогого темно-червоного сукна.

Щільник (стільник) — лист, утворений чашечками з воску, що його роблять бджоли для зберігання меду.

• 1. Читай гумореску виразно, дотримуйся інтонації.
• 2. Які позитивні риси характеру й поведінки запорожців описано в гуморесці?
• 3. Яка основна думка твору?
• 4. Чому в короля вирішили пригостити запорожців сметаною? Уважно розглянь ілюстрацію і пригадай зовнішній вигляд запорожців. Які в них були вуса?
• 5. Чому запорожці попросили меду? Як мед допоміг запорожцям, щоб вони могли їсти сметану?
• 6. Кого Степан Руданський зобразив із симпатією? Доведи це прикладами з тексту гуморески.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Українська література 8 клас Кравець 2020 (F70)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)