Тарас Шевченко (1814—1861)
- 9-01-2023, 13:08
- 249
8 Клас , Українська література 8 клас Борзенко, Лобусова (повторне видання) 2021
Тарас Шевченко
(1814—1861)
Геніальному поетові Тарасові Шевченку доля підготувала складний життєвий шлях. Але завдяки своїм талантам, наполегливості та внутрішній насназі він зумів досягнути неймовірних успіхів у житті, а його твори стали надбанням українського народу й усього людства. Іван Франко писав про це так: «Доля переслідувала його в житті скільки могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі в іржу, ані його любові до людей у ненависть і погорду...».
ДИТИНСТВО ТА ЮНІСТЬ ПОЕТА
Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого (9 березня) 1814 року в селі Моринцях Звенигородського повіту на Київщині в сім’ї селян-кріпаків. Невдовзі родина Шевченків перебралась до сусіднього села Кирилівки, де й минуло дитинство поета. Початкову освіту хлопець здобув у сільській школі. Він рано втратив батьків — в одинадцятирічному віці залишився сиротою. Змалку Тарас усвідомлював і відчував нерозривний зв’язок із селянським світом. Однак зрештою попрощався з думками про хліборобське майбутнє, пішов іншим життєвим шляхом та за іншим покликанням.
Автопортрет (Тарас Шевченко, 1843)
Таким покликанням для Т. Шевченка стало мистецтво. Ще з дитячих літ він захопився малюванням, однак після смерті батьків мусив працювати в селянському господарстві свого дядька, бути за служника при школі, пасти громадську череду. Мрії про малярську науку позбавляли спокою — довго й наполегливо Тарас шукав учителя. Нарешті один із сільських малярів погодився взяти хлопця до себе в навчання з умовою, що той добуде дозвіл від свого поміщика.
Окрилений успіхом, Тарас звернувся по дозвіл до панських управителів. Саме тоді за дорученням власника Кирилівки Павла Енгельгардта управителі шукали служників для панського двору. Тож молодий обдарований сирота залишив рідні краї й вирушив до великого міста. Відправляючи дворових слуг до Вільна, де служив Енгельгардт, управителі в загальному списку навпроти прізвища Т. Шевченка зробили запис: «Годиться як кімнатнийживописець».
Селянська родина (Тарас Шевченко, 1843)
Так несподівано розпочалась далека й довготривала життєва мандрівка поза межами батьківщини. Тарас прибув до Вільна (тепер Вільнюс — столиця Литовської держави). Енгельгардт, ознайомившись із наданою Тарасові управителями характеристикою, вирішив виховати для своїх потреб кріпосного художника. Уже у Вільні Т. Шевченко одержав перші професійні уроки малювання.
Однак невдовзі пан Енгельгардт дістав службове призначення до Петербурга, куди й переїхав з усіма слугами. Так Тарас потрапив до столиці Російської імперії.
Опрацьовуємо прочитане
1. Коли й де народився Тарас Шевченко?
2. Ким були його батьки?
3. Де минуло дитинство поета?
4. Скільки років було Тарасові, коли він став сиротою?
5. Яким було перше творче захоплення Тараса? Що робив майбутній поет, аби реалізувати свої творчі здібності?
Ділимося читацьким досвідом
6. Пригадайте твори Тараса Шевченка, які ви вивчали в попередніх класах. Які з цих творів могли б стати поетичними ілюстраціями до дитячих років поета?
Виявляємо творчі здібності
7. Підготуйте цікаву розповідь про дитинство Тараса Шевченка, у якій використайте цитати з його творів. Презентуйте свою розповідь однокласникам і однокласницям.
ШЛЯХ ДО ВОЛІ
Перебування в Петербурзі відкривало перед талановитою людиною широкі обрії для мистецького вдосконалення. Можливо, уже в той час Тарас передчував, що здобуде неабиякий успіх у російській столиці. Прагнучи малювати, хлопець домігся від пана дозволу на продовження навчання. Вступивши до малярської артілі Василя Ширяєва, Т. Шевченко наполегливо працював, займався самоосвітою, вибудовував нові життєві плани. Та хоч би якими сміливими були ці плани, на заваді стояла принизлива кріпосна залежність.
Автопортрет (Тарас Шевченко, 1843)
Сліпий (Невольник) (Тарас Шевченко, 1843)
Молодий Шевченко в майстерні Карла Брюллова (Георгій Меліхов, 1947)
Звільнитися з кріпацтва Шевченкові допомогли друзі, митці, які зрозуміли цінність його таланту. Спочатку була зустріч з Іваном Сошенком, українцем, учнем Петербурзької академії мистецтв. І. Сошенко познайомив земляка зі своїми приятелями письменником Євгеном Гребінкою та художником Аполлоном Мокрицьким, а згодом — із відомими митцями Карлом Брюлловим, Олексієм Венеціановим, Василем Жуковським, Василем Григоровичем, Михайлом Вієльгорським. Саме в колі цих людей зародилась ідея звільнення Т. Шевченка від кріпосної залежності. Було вирішено, що К. Брюллов намалює для благодійної лотереї портрет відомого поета В. Жуковського. Ця лотерея відбулася 22 квітня 1838 р., а вже 25 квітня В. Жуковський вручив Тарасові відпускні папери. На двадцять п’ятому році свого життя молодий художник пориває з обтяжливим кріпосним становищем. «Велике щастя буть вольним чоловіком, робиш, що хочеш, ніхто тебе не спинить», — пише він тоді в листі до брата Микити.
Завдяки своїй наполегливості та підтримці друзів Тарас досягнув величезних успіхів. Його прийняли до Академії мистецтв, а він із головою поринув у навчання. Здавалося б, здійснилося заповітне бажання Т. Шевченка присвятити себе живопису. Однак уже тоді поетичне покликання поступово опановувало особистість митця. Працюючи в майстерні К. Брюллова, він повсякчас подумки переноситься на батьківщину. «У його розкішній майстерні, — згадував поет, — як у палаючім дикім степу над Дніпром, переді мною мигали мученицькі тіні наших бідних гетьманів... Переді мною стелився степ, засіяний могилами. Переді мною пишалась моя бідна Україна у своїй непорочній меланхолійній красі. І я задумувався, я не міг відвести своїх духовних очей від цієї рідної чарівної краси».
Опрацьовуємо прочитане
1. За статтею підручника «Шлях до волі» складіть план розповіді про визволення Тараса Шевченка з кріпацтва.
2. Які наведені у статті факти вас зацікавили? Про яких діячів мистецтва культури ви хотіли б дізнатися більше? У який спосіб ви могли б задовольнити свою цікавість?
ПОЕЗІЯ ЯК ЖИТТЄВЕ ПОКЛИКАННЯ
Тарас Шевченко. Ескіз до вистави Івана Драча «Ніж у сонце» (Алла Горська, 1963)
Автопортрет. У солдатах (Тарас Шевченко, 1847)
Поет по-справжньому стає поетом, коли в нього з’являються читачі. Складати вірші Т. Шевченко почав іще кріпаком, але його талант привернув увагу широкого кола читачів лише після виходу друком дебютної книжки. Появі цієї книжки певною мірою сприяла діяльність Шевченка як художника. Приятель Євгена Гребінки, полтавський поміщик Петро Мартос, перебуваючи в Петербурзі, вирішив замовити комусь із художників свій портрет. Є. Гребінка порекомендував Т. Шевченка як гарного портретиста, учня славетного К. Брюллова. На сеансах малювання П. Мартос випадково дізнався про Шевченкову поезію й запропонував оплатити видання книжки. Так, за підтримки Є. Гребінки й П. Мартоса, 1840 року побачив світ Шевченків «Кобзар».
Вихід «Кобзаря» змінив життя митця. Кількість захоплених читацьких відгуків перевершила найсміливіші очікування автора. Іще навчаючись в Академії мистецтв, він усвідомив, що поезія виступає в його думках на передній план і стає життєвим покликанням.
Завершивши навчання й здобувши звання художника, Тарас Шевченко повернувся в Україну. На той час вимогливому до себе поетові власне життя здавалося застиглим і бездіяльним, а він прагнув активності й боротьби. Своєрідна душевна криза вилилася в бажання порвати зі станом напівсонного існування й повернути незриму, але відчутну присутність долі:
Доле, де ти, доле, де ти?
Нема ніякої!
Коли доброї жаль, Боже,
То дай злої! злої!
Навесні 1946 року Т. Шевченко приєднався до Кирило-Мефодіївського братства — таємної організації, учасники якої ставили за мету звільнити український народ від національного й соціального гноблення. А за рік почались арешти учасників братства. У квітні 1847 року за участь у товаристві заарештували Тараса Шевченка.
Опрацьовуємо прочитане
1. Складіть запитання за змістом прочитаного тексту «Поезія як життєве покликання» і запишіть їх. Перевірте, чи охоплять відповіді на запитання всю інформацію тексту. За потреби допишіть запитання.
Виявляємо творчі здібності
2. Розгляньте автопортрети Тараса Шевченка (с. 47, 50—51). Коли їх було створено? Який період у житті поета вони відображають? Опишіть ваші враження в короткому есе «Автопортрет Тараса Шевченка».
ЗНОВУ НЕВОЛЯ
Після арешту поет близько двох місяців провів в одиночній камері. Доки тривало слідство, він записав кілька творів, які вдалося вивезти на заслання і які згодом стали основою циклу «В казематі».
Слідство завершилося, і поетові було винесено вирок: безстрокове заслання до війська. За особистим наказом російського імператора Миколи І до цього жорстокого присуду було додано заборону писати й малювати.
Тараса Шевченка покарали не за злочини, а за поетичне слово, пронизане любов’ю до України та ненавистю до її гнобителів.
Понад десять років поет провів в ув’язненні й на засланні в Орській фортеці (тепер — місто Орськ в Оренбурзькій області Росії) та Новопетровському укріпленні (нині — місто в Казахстані). Незважаючи на заборону, він продовжував писати, багато малював. У несприятливих умовах за перші три роки заслання митець написав більше творів, аніж за решту періодів своєї поетичної діяльності.
У поезіях того часу Т. Шевченко прагнув по-новому осмислити своє покликання, болісно відгукувався на втрату зв’язків зі звичним середовищем, виливав тугу за рідним краєм, звертався до дитячих спогадів, із сумом переживав самотність. Поет, який покладав занадто великі надії на силу поетичного слова, опинився в майже повній ізоляції, далеко від своїх читачів. Очевидно, цим зумовлене переважання в його ліричних творах сумних, мінорних інтонацій. У цей період не припинився його поетичний діалог із долею:
І золотої й дорогої
Мені, щоб знали ви, не жаль
Моєї долі молодої;
А іноді така печаль
Оступить душу...
Пожежа в степу (Тарас Шевченко, 1848)
Ханга-Баба (Тарас Шевченко, 1851—1857)
Треба було мати неймовірну силу духу, щоб у непростих умовах заслання зберегти свою особистість і не піддатися зневірі й розчаруванню. І досі вражають Шевченків філософський спокій і готовність прийняти свою долю як неминучу життєву школу — з усіма її добрими й не дуже пропозиціями.
Опрацьовуємо прочитане
1. Назвіть поетичний цикл, написаний поетом в ув’язненні.
2. Який вирок винесли Т. Шевченкові?
3. Доведіть, що навіть на засланні Тарас Шевченко не припиняв творчої діяльності.
4. Визначте, які наведені у статті «Знову неволя» факти і дати можуть знадобитися вам для розповіді про творчий шлях поета. Запишіть ці факти, на їх основі складіть усну розповідь «Шевченко на засланні» і презентуйте її однокласникам і однокласницям.
Виявляємо обізнаність у сфері культури
5. Розгляньте репродукції картин та малюнків, які Т. Шевченко створив під час заслання (с. 53, 55, 58). Поміркуйте, що цікавило Шевченка-художника. Які теми, сюжети він обирав для своїх робіт? Яким настроєм вони пройняті? Які риси Шевченкової особистості відобразилися у цих творах образотворчого мистецтва?
ОСТАННІ РОКИ ЖИТТЯ
Шевченкові довелося десять років свого життя провести на засланні. Багато вистраждавши й переживши, поет не зламався. Як кульмінація його довготривалого діалогу з долею звучать рядки:
Дорогий Тарасе Григоровичу, що тут є — усе твоє (Марія Примаченко, 1982)
Ми не лукавили з тобою,
Ми просто йшли; у нас нема
Зерна неправди за собою.
Ходімо ж, доленько моя!
Мій друже вбогий, нелукавий!
Ходімо дальше, дальше слава,
А слава — заповідь моя.
Ця довгоочікувана слава ще за життя прийшла до Тараса Шевченка: надзвичайна популярність серед читачів, звання академіка Петербурзької академії мистецтв, загальне визнання його високого морального авторитету. Однак, за словами І. Франка, «найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті — невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори».
Решту життя після заслання Т. Шевченко провів у російській столиці. Лише ненадовго йому вдалося відвідати рідний край. Влада Російської імперії робила все, щоб не допустити геніального поета-пророка в Україну.
Помер Тарас Шевченко 26 лютого (10 березня) 1861 року в Петербурзі. Того ж року відбулось перепоховання поета в Україні на Чернечій горі поблизу Канева.
Україна і світ
150-річчя та 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка стали знаменними датами Календаря пам’ятних дат ЮНЕСКО1. У засобах масової інформації цієї поважної міжнародної організації широко висвітлювалося значення Тараса Шевченка для української та світової культури.
ЗНАЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Творчість Т. Шевченка має світове значення. Учені не раз порівнювали його з такими визначними митцями, як А. Міцкевич, О. Пушкін, Дж. Байрон, Г. Гейне, В. Гюґо. Сьогодні поезія Тараса Шевченка перекладена багатьма мовами світу.
Для багатьох поколінь українців поет був і залишається національним пророком, символом нескореності народу. Його тернистий життєвий шлях та самовіддана літературна праця уособлюють духовні можливості людини, здатної долати життєві перешкоди, захищаючи ідеали правди, свободи, любові до ближнього.
1 Організація Об’єднаних Націй із питань освіти, науки і культури, скорочено ЮНЕСКО (англ. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization, UNESCO).
Пам’ятник Т. Шевченку в Харкові (Матвій Манізер, Йосип Лангбард, 1935)
Визначаючи роль Шевченкової поезії, український письменник Олесь Гончар писав: «З-поміж безлічі книг, з якими має справу історія світової літератури, поодиноко виділяються ті, що ввібрали в себе науку віків і мають для народу значення заповітне. До таких належить «Кобзар», книга, яку народ український поставив на першому місці серед успадкованих з минулого національних духовних скарбів».
Україна і світ
«Шевченко цілком заслуговує на почесті, якими оточується. Він був більше, ніж українець — він був державним мужем і громадянином світу. Він був більше, ніж поет — він був хоробрим войовником за права і волю людей».
Ліндон Джонсон, президент США у 1963—1969 роках
Опрацьовуємо прочитане
1. Як довго Тарас Шевченко перебував на засланні?
2. Де минули останні роки життя поета?
3. Яке звання здобув Тарас Шевченко від Петербурзької академії мистецтв?
4. Коли помер поет? Де він похований?
5. Визначте, які факти, наведені у статтях «Останні роки життя», «Значення Тараса Шевченка», можуть знадобитися вам для розповіді про значення Т. Шевченка в українській та світовій культурі. Запишіть ці факти, складіть усну розповідь та презентуйте її однокласникам і однокласницям.
Виявляємо обізнаність у сфері культури
6. Розгляньте ілюстрації на с. 57. Яку, на вашу думку, ідею втілили в пам’ятнику поетові скульптор М. Манізер й архітектор Й. Лангбард?
Готуємо проєкт
7. На основі біографічних матеріалів і творчості Т. Шевченка підготуйте проєкт за темою «Поет і доля». Візьміть участь у конкурсі проєктів.
ЛІРИЧНІ РОЗДУМИ ПРО ЛЮДИНУ І СВІТ
У житті Тараса Шевченка був складний і драматичний період випробувань, пов’язаний з арештом і тривалим засланням. Головною підставою для покарання поета стали художні твори. Але навіть переслідування не зломили бунтівного духу митця. Не бажаючи підкорятися забороні, поет продовжував творчу працю. Більшість його творів, написаних в ув’язненні й на засланні, складає лірика.
Місячна ніч на Кос-Аралі (Тарас Шевченко, 1849)
Художні твори, у яких зображуються почуття, настрої, роздуми, називають ліричними. Уся система художніх засобів у ліричному творі служить розкриттю цілісного руху людської душі. Залежно від змісту виділяють лірику громадянську, психологічну, інтимну, пейзажну, філософську.
Філософська лірика спрямована на творче осягнення стосунків людини і світу. Ліричний герой філософської поезії переймається складними проблемами світоглядного характеру: він прагне визначити життєві пріоритети, розібратися в самому собі, у своїх стосунках зі світом та власною долею.
У пошуках відповідей на складні питання буття Т. Шевченко завжди розглядав свою індивідуальну долю та поетичну місію в нерозривному зв’язку з долею рідної України. Тому й не дивно, що в багатьох його творах філософський зміст виражено завдяки майстерному поєднанню патріотичних, громадянських та особистісних мотивів.
Опрацьовуємо прочитане
1. Які твори переважають серед написаного поетом на засланні?
2. У чому полягає особливість ліричної поезії?
3. Назвіть основні тематичні групи ліричних творів.
4. Якими є ознаки філософської лірики?
5. У чому полягає своєрідність філософської лірики Тараса Шевченка?
6. Відомо, що на засланні Т. Шевченка як художника залучили до експедиції з дослідження Аральського моря. Під час цієї експедиції й були виконані акварельні малюнки «Пожежа в степу», «Ханга-баба» (с. 55), «Місячна ніч на Кос-Аралі» (с. 58). Яке враження справляють ці малюнки? Яким настроєм вони пройняті? До яких роздумів спонукають?
Запрошуємо до дискусії
7. Поет і його творчість. Чи можна ув’язнювати поета за його творчість?
УБОЛІВАННЯ ЗА ДОЛЮ УКРАЇНИ
(«МЕНІ ОДНАКОВО, ЧИ БУДУ...»)
Вірш «Мені однаково, чи буду...» був написаний Т. Шевченком невдовзі після арешту, коли поет осмислював своє становище людини, переслідуваної за патріотичні переконання. У цій поезії немає навіть сліду страху й зневіри, усі хвилинні емоції, пов’язані з арештом, опановано й підпорядковано вищому служінню. На уявні терези покладено особисте існування, з одного боку, та любов до батьківщини, турботу за її майбуття — із другого. Поет не вагається у власному виборі, він готовий до тривалого заслання й навіть до загибелі в повному забутті, оскільки прийняти мученицьку смерть за Україну не є для нього марною жертвою.
У своєму монолозі ліричний герой наближається до пророка, який не лише вболіває за рідний народ, а й володіє особливою здатністю бачити прояви зла у світі та попереджати про майбутні загрози й випробування.
Відповідними є й художні засоби, які добре узгоджуються з образом поета-пророка. Це передусім символізація, тенденція до ускладнення звичних образів та надання їм вагомого узагальненого значення. Скажімо, згаданий ліричним героєм «сніг на чужині» асоціюється з холодом і посилює передчуття довготривалої неволі.
За допомогою влучних висловів автор створює образ загрозливої смерті — такої, коли людина зникає, не лишивши по собі навіть «малого сліду».
Шевченко над Дніпром (Костянтин Трутовський, 1875)
Поет використовує символіку фольклорного походження, запозичивши з народної словесності узагальнений образ «злих людей» як якоїсь чи не містичної загрози, що нависла над Україною. Цей образ-символ асоціюється з такими характеристиками, як лукавство, хитрість, підступність.
Також символічним є образ вогню — він використовується, коли поет згадує про приспану лукавими людьми Україну, тобто безборонну, слабку, що може незчутися, як опиниться у вогні боротьби за своє виживання. Але вогонь — це не лише та стихія, яка несе загрозу й знищує. Вогонь — це також символ очищення, загартовування, набуття нової сили.
Чим може завершитися боротьба народу за своє майбутнє? Це важливе питання непокоїть автора, бо йому насправді «не однаково». Поетове проникливе слово має надзвичайну силу, бо воно правдиве, підтверджене всім його життям.
Читацький практикум
- Прочитайте вірш. Виконайте завдання.
Мені однаково, чи буду...
(В казематі III)
Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні.
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині —
Однаковісінько мені.
В неволі виріс меж чужими,
І, не оплаканий своїми,
В неволі, плачучи, умру
І все з собою заберу,
Малого сліду не покину
На нашій славній Україні,
На нашій — не своїй землі.
І не пом’яне батько з сином
Не скаже синові: «Молись,
Молися, сину: за Вкраїну
Його замучили колись».
Мені однаково, чи буде
Той син молитися, чи ні...
Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять.
Ох, не однаково мені.
1847
Сприймаємо, аналізуємо, інтерпретуємо художній твір
1. Яке враження справив на вас вірш «Мені однаково, чи буду...»?
2. Розкажіть, коли був створений цей твір.
ТРАДИЦІЇ НАРОДНОЇ ПІСЕННОСТІ
(«ОЙ ТРИ ШЛЯХИ ШИРОКІЇ...»)
Майстерним засвоєнням фольклорної образності відзначається поезія Тараса Шевченка «Ой три шляхи широкії.». Вона, як і вірш «Мені однаково, чи буду.», належить до циклу «В казематі».
Однак це не ліричний, а ліро-епічний твір, що має жанрові ознаки балади — поезії з напруженим сюжетом, основою якого є незвичайна подія.
У баладі «Ой три шляхи широкії.» поєдналися народнопісенні мотиви про розлуку з рідними, смерть дівчини від туги за коханим, горе матері, яка втрачає синів. Символіка твору теж має фольклорне походження, наприклад, образ шляхів, що поросли тернами, символізує неможливість повернення додому. Однак Т. Шевченко не є сліпим наслідувачем зразків народної пісенності.
Постер до х/ф «Тарас. Повернення» (режисер Олександр Денисенко, 2015)
Фольклорний матеріал у поетичній обробці талановитого майстра слова ускладнюється й набуває філософського звучання. За картиною загибелі героїв твору на чужині та за похмурим образом нещастя, яке спіткало родичів загиблих, вимальовується загальна тема непоправної, трагічної утрати, яку спричиняє розлука людини з батьківщиною.
Читацький практикум
- Прочитайте вірш. Виконайте завдання.
Ой три шляхи широкії...
(В казематі VI)
Ой три шляхи широкії
Докупи зійшлися.
На чужину з України
Брати розійшлися.
Покинули стару матір.
Той жінку покинув,
А той сестру. А найменший
Молоду дівчину.
Посадила стара мати
Три ясени в полі.
А невістка посадила
Високу тополю.
Три явори посадила
Сестра при долині...
А дівчина заручена —
Червону калину.
Не прийнялись три ясени,
Тополя всихала,
Повсихали три явори,
Калина зов’яла.
Не вертаються три брати.
Плаче стара мати,
Плаче жінка з діточками
Покинули стару матір (Софія Караффа-Корбут, 1963)
В нетопленій хаті.
Сестра плаче, йде шукати
Братів на чужину.
А дівчину заручену
Кладуть в домовину.
Не вертаються три брати,
По світу блукають,
А три шляхи широкії
Терном заростають.
1847
Сприймаємо, аналізуємо, інтерпретуємо художній твір
1. Яке враження справив на вас твір «Ой три шляхи широкії.»? До якого циклу він належить? У чому полягають жанрові особливості твору?
2. Які фольклорні мотиви використав поет у своєму творі?
3. Які авторські емоції та роздуми переважають у цій поезії?
Досліджуємо самостійно
4. Знайдіть у тексті образи, які часто використовуються в усній народній творчості. Що символізують ці образи в народній творчості та у вірші Т. Шевченка?
5. Який образ твору Тараса Шевченка «Ой три шляхи широкії...» вразив вас найбільше? Чому?
Запрошуємо до дискусії
6. Чому поет у часи важких життєвих випробувань звернувся до осмислення народної пісенності?
Виявляємо творчі здібності
7. Уявіть себе художником, якому замовили ілюстрації до циклу «В казематі». Яку ілюстрацію до вірша «Ой три шляхи широкії.» ви запропонували б? Опишіть її, презентуйте однокласникам та однокласницям.
ЛІРИЧНІ РОЗДУМИ НА ЗАСЛАННІ
(«ДУМИ МОЇ, ДУМИ МОЇ...»)
Ув’язнений поет гостро переживав розлуку з Україною, не знаючи напевне, чи побачить ще колись рідний край.
Його ліричний вірш «Думи мої, думи мої...» відображає настрої часів заслання.
Портрет Тараса Шевченка (Опанас Заливаха, 1990-ті)
Самотність, відсутність звичного спілкування пригнічували Тараса Шевченка. Сам поет своє тодішнє становище визначив простим і водночас досить містким висловом — «лиха година». Щоб зберегти себе в часи випробувань, не зневіритись і не піддатися відчаю, Т. Шевченко звернувся до творчості — вічного джерела духовної наснаги.
Вірш «Думи мої, думи мої.» побудований як уявний діалог митця зі своїм поетичним покликанням, що представлене в персоніфікованому образі «дум». Образ цей виник ще в ранніх віршах поета і став традиційним у його творчості.
Це думи про рідний край, з якими ліричний герой веде свою щиру розмову: «Не кидайте хоч ви мене / При лихій годині». Бо вірші, немов тонка нитка, єднають його з рідною Україною. Так тема мистецтва поєдналася в цій поезії з темою патріотизму: ліричний герой болюче й водночас майже з філософською стриманістю осмислює своє перебування на чужині.
Читацький практикум
- Прочитайте вірш. Виконайте завдання.
Думи мої, думи мої...
Думи мої, думи мої,
Ви мої єдині,
Не кидайте хоч ви мене
При лихій годині.
Прилітайте, сизокрилі
Мої голуб’ята,
Із-за Дніпра широкого
У степ погуляти
З киргизами убогими.
Вони вже убогі,
Уже голі... Та на волі
Ще моляться богу.
Прилітайте ж, мої любі,
Тихими речами
Привітаю вас, як діток,
І заплачу з вами.
1847
Сприймаємо, аналізуємо, інтерпретуємо художній твір
1. Яке враження справив на вас твір «Думи мої, думи мої...»?
2. Коли Тарас Шевченко написав цю поезію? Які настрої відобразились у цьому творі?
3. Об’єднайтеся в малі групи або пари, оберіть завдання, виконайте його і презентуйте свою роботу однокласникам та однокласницям.
- Що означає у творі Т. Шевченка образ дум?
- Які засоби художньої виразності використовує поет у вірші «Думи мої, думи мої.»? Поясніть їхнє значення.
- Доведіть, що вірш «Думи мої, думи мої.» має ознаки філософської лірики.
Виявляємо обізнаність у сфері культури
4. Розгляньте портрет Тараса Шевченка пензля Опанаса Заливахи (с. 62). Яким постає поет на цьому портреті? Чи допомагає цей портрет зрозуміти настрій, переживання поета, відображені у вірші «Думи мої, думи мої...»?
5. У мережі Інтернет знайдіть запис пісні «Думи мої, думи мої.» у виконанні Волинського народного хору. Поміркуйте, чи відповідає музика композитора О. Стадника загальному настрою вірша Тараса Шевченка.
Запрошуємо до дискусії
6. Як поет ставиться до своєї поетичної творчості? Чому саме поезія стала для Тараса Шевченка чимось більшим за мистецтво?
Виявляємо творчі здібності
7. Чого поет навчив вас? Напишіть есе «Уроки Тараса Шевченка».
Коментарі (0)