Українські історичні пісні
- 9-01-2023, 13:38
- 249
8 Клас , Українська література 8 клас Авраменко
Українські історичні пісні
Українські історичні пісні як окремий жанр виникли в XV-XVI ст., коли нашим землям постійно загрожували грабіжницькі набіги татар із Кримського ханства. Рятуючись від ворожої навали, мешканці українських сіл і міст покидали свій дім і вирушали за Дніпрові пороги. Так боротьба проти нападників перетворила хліборобів і ремісників на воїнів-козаків, які будували укріплення із січених дерев’яних колод. Згодом утворилася Запорозька Січ — суспільно-політична й військово-адміністративна організація українського козацтва, про яку ви більше дізнаєтеся на уроках з історії України.
Звичайно ж, український народ возвеличив своїх славних синів — захисників рідного краю — у піснях.
Теорія літератури
Історичні пісні
Історичні пісні — це народні ліро-епічні твори про важливі історичні події та реальних історичних осіб.
Історичні пісні розповідають про конкретні або типові історичні події, їхні персонажі — реальні особи. Головною темою творів цього жанру є боротьба українців із турецько-татарськими нападниками та польськими й московськими загарбниками. До якого літературного роду — лірики, епосу чи драми — належать історичні пісні? Цей жанр поєднує ознаки лірики (віршова форма, емоційність) й епосу (події, герої, сюжет). Тому історичні пісні є жанром ліро-епічних творів.
Історичні пісні, на відміну від дум, які ви будете вчити на найближчих уроках, мають чітку будову: правильне чергування наголошених і ненаголошених складів; однакова кількість складів у рядках; поділ на строфи (здебільшого по два або чотири рядки). Між іншим, термін «історична пісня» в науковий обіг увів Микола Гоголь.
Найдавніші історичні пісні змальовують складний період в історії У країни — звитяжну боротьбу козаків із турецько-татарськими ордами в XV-XVI ст., страшне спустошення українських земель, насильство. Одна з найвідоміших пісень цього періоду — «Зажурилась Україна», вона закликає всіх — від козака до бурлаки — дати дружну відсіч нападникам, провчити їх. Хоч і йдеться в цій пісні про трагічні події, проте в ній звучать завзяття й оптимізм із нотами гумору. У ній змальовано загальну картину боротьби із збірними образами.
ЗАЖУРИЛАСЬ УКРАЇНА
Зажурилась У країна,
Бо нічим прожити.
Витоптала орда кіньми
Маленькії діти.
Котрі молодії —
У полон забрато;
Як зайняли, то й погнали
До пана, до хана.
Годі тобі, пане-брате,
Ґринджоли1 малювати,
Бери шаблю гостру, довгу
Та йди воювати!
Ой ти станеш на воротях,
А я в закаулку,
Дамо тому стиха лиха
Та вражому турку!
Ой ти станеш з шабелькою,
А я з кулаками.
Ой, щоб слава не пропала
Проміж козаками.
Ой козак до ружини2,
Бурлака до дрюка:
Оце ж тобі, вражий турчин,
З душею розлука!
1 Ґринджоли — сани.
2 Ружина (від ружо) (діал.) — рушниця.
У пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко» ми бачимо не лише збірні образи козаків чи татар, а й конкретну історичну постать — Івана Сірка, який веде своє козацьке військо на боротьбу з татарами. Іван Сірко — легендарний кошовий отаман Запорозької Січі, він здобув 65 перемог у боях, його вважали характерником3.
3 Характерник (заст.) — чаклун, чарівник.
Пам’ятник на могилі Івана Сірка. с. Капулівка, Дніпропетровська обл.
У пісні Іван Сірко порівнюється із сизим орлом, а військо — із сонечком. У цих порівняннях легко розшифрувати всенародну любов до своїх захисників.
У пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко» багато характерних для фольклорних творів художніх засобів, за допомогою яких яскраво оспівано героїзм Сірка та його війська. Серед них:
- повтори (ми думали, козак Сірко);
- вигуки (ой, гей);
- слова із зменшено-пестливими суфіксами (козаченьки, сонечко);
- постійні епітети (сизий орел, вороний кінь, битий шлях);
- художній паралелізм — явища природи (туман поле покриває) зображаються паралельно з явищами людського життя (Сірко із Січі та виїжджає).
ТА, ОЙ, ЯК КРИКНУВ ЖЕ КОЗАК СІРКО
Та, ой, як крикнув же та козак Сірко,
Та, ой, на своїх же, гей, козаченьків:
«Та сідлайте ж ви коней, хлопці-молодці,
Та збирайтеся до хана у гості!»
Та туман поле покриває,
Гей, та Сірко із Січі та виїжджає.
Гей, та ми думали, та ми ж думали,
Що то орли та із Січі вилітали, —
Аж то Військо та славне Запорозьке
Та на Кримський шлях із Січі виїжджало.
Та ми ж думали, ой, та ми ж думали,
Та що сизий орел по степу літає, —
Аж то Сірко на конику виїжджає.
Гей, ми ж думали, ой, та ми ж думали,
Та що над степом та сонечко сяє, —
Аж то Військо та славне Запорозьке
Та на вороних конях у степу виграває.
Та ми думали, ой, та ми ж думали,
Що то місяць в степу, ой, зіходжає, —
Аж то козак Сірко, та козак же Сірко
На битому шляху на татар оступає.
До речі...
Відомий лист запорозьких козаків до султана Туреччини Мехмета IV підписав сам Іван Сірко. Цю подію зображає славетне полотно І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану».
І. Рєпін. Запорожці пишуть листа турецькому султану. 1880-1891 рр.
1. Пісня «Зажурилась Україна» розповідає про боротьбу українського народу з
- А польською шляхтою1
- Б турецько-татарською ордою
- В московськими загарбниками
- Г тодішньою панівною верхівкою
2. Козацьке військо в пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко» порівнюється з
- А сонечком
- Б туманом
- В місяцем
- Г шаблею
3. Постійний епітет ужито в рядку
- А ...туман поле покриває
- Б ...орли та із Січі вилітали
- В ...сизий орел по степу літає
- Г ...над степом та сонечко сідає
4. Дайте визначення історичних пісень.
5. У якому столітті виникли історичні пісні?
6. Що ви знаєте про часи, змальовані в прочитаних піснях?
7. Розкрийте значення слів орда, ґринджоли, ружина, бурлака.
8. Який заклик звучить у пісні «Зажурилась Україна»?
9. Який провідний мотив пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко»?
10. Як оповідач ставиться до Івана Сірка та його війська в пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко»? Проілюструйте свою думку конкретними прикладами з тексту.
11. Усно опишіть картину І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану», висловивши своє враження від неї.
12. Випишіть по одному прикладу персоніфікації й художнього паралелізму з пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко».
• Заповніть літературний паспорт пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко».
1 Шляхта — дворянство Польщі, України, Білорусі, Литви.
ЛЕГЕНДАРНИЙ МОРОЗЕНКО
Український народ завжди з великою повагою ставився до своїх героїв. Про них складали легенди, перекази, думи та пісні, їх возвеличували у своїх творах письменники. Саме історичні пісні бережуть пам’ять про подвиги національних героїв. Бувало так, що нашими героями ставали не тільки етнічні українці, а й представники інших народів.
Цікавою є історія героя історичної пісні «Ой Морозе, Морозенку». Прототипом2 Морозенка став Станіслав-Нестор Мрозовицький. Він жив на Поділлі, походив із шляхетської3 польської родини, був одним із найбільших магнатів Речі Посполитої. Освіту здобував у Краківському й Падуанському університетах. Виростаючи серед казкової української природи й слухаючи задушевні українські пісні, мелодійну мову, Нестор полюбив народ цієї землі. Він зрікся католицтва, усіх своїх багатств і перейшов до православ’я. 1642 р. подався на Запорожжя й записався там рядовим козаком. Під час Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького Морозенко (саме так він записався до курінного реєстру) швидко став улюбленцем гетьмана, дослужившись до полковника. Він був організатором військових дій на Поділлі, відзначився в битві під Пилявцями, керував кіннотою у війську Б. Хмельницького під Збаражем, де в 1649 р. героїчно загинув у бою (за іншими джерелами — на Савур-могилі4). Народ із вдячністю й любов’ю склав про його подвиг пісню.
2 Прототип — конкретна особа, факти життя або риси характеру якої покладені в основу образу літературного або історичного персонажа.
3 Шляхетський — від шляхта.
4 Савур-могила — назва, яка багато разів трапляється в історичних піснях, легендах, переказах XVII-XVIII ст. Відома Савур-могила на Донеччині.
Цікаво, що пісня «Ой Морозе, Морозенку» була настільки популярною в різних куточках України, що нині дослідники налічують сорок її варіантів. Фольклористи й історики вважають оспіваного Морозенка узагальненим образом українського козака, хороброго й відважного воїна, що ввібрав найкращі риси козаків-патріотів, які мужньо й самовіддано боронили свій край від турецько-татарських завойовників, проти польсько-шляхетського гніту.
Пам’ятна дошка С.-Н. Мрозовицькому. Збаразький замок. 1975 р.
ОЙ МОРОЗЕ, МОРОЗЕНКУ
Ой Морозе, Морозенку,
Ти славний козаче,
За тобою, Морозенку,
Вся Вкраїна плаче!
Не так тая Україна,
Як та стара мати,
Заплакала Морозиха,
Та стоячи біля хати.
Ой з-за гори та з-за кручі
Буйне військо виступає,
Попереду Морозенко
Сивим конем виграває.
То не грім в степу грохоче,
То не хмара світ закрила, —
То татар велика сила
Козаченьків обступила.
Бились наші козаченьки
До ночі глухої, —
Полягло наших чимало,
А татар — утроє.
Не вернувся Морозенко,
Голова завзята, —
Замучили молодого
Татари прокляті!
Вони його не стріляли
І на часті не рубали,
Тільки з його, молодого,
Живцем серце відірвали.
Поставили Морозенка
На Савур-могилу:
«Дивись тепер, Морозенку,
Та на свою Україну!»
Вся ти єси, Україно,
Славою покрита,
Тяжким горем та сльозами
Та кров’ю полита!
І поки над білим світом
Світить сонце буде, —
Твої думи, твої пісні
Не забудуть люди.
Ю. Брандт. Повернення козаків з походу. 1894 р.
Зауважте!
Не дивуйтеся, якщо в якомусь із варіантів пісні Морозенко бореться вже не з татарами, адже в інших версіях герой змагається з ляхами-панами, турками чи просто з лихими ворогами.
СЛАВЕТНИЙ МАКСИМ ЗАЛІЗНЯК
Максим Залізняк — керівник гайдамацького1 повстання, яке в історії називають Коліївщиною (1768). Він родом із Чигиринщини (Черкаська область), зберігся опис його зовнішності: «Середній на зріст, широкоплечий, сіроокий чоловік із темно-русявим оселедцем чуба, закинутим за праве вухо».
1 Гайдамацький походить від гайдамака. Гайдамака — учасник народно-визвольної боротьби у XVIII ст. на Правобережній Україні проти польсько-шляхетського гніту.
І. Гончар. Максим Залізняк. 1966 р.
Проголосивши себе полковником, Максим Залізняк зібрав у Холодному Яру загін повстанців і захопив Жаботин, жорстоко покаравши шляхту, потім завоював Смілу, Черкаси, Корсунь, Канів і підійшов до Умані, одного з найважливіших військових укріплень поляків. Загін польського війська під керівництвом Івана Ґонти, висланий проти Залізняка, перейшов на бік повстанців. Згодом російські та польські війська жорстоко придушили повстання, Ґонту стратили, а Залізняка вислали в Сибір1 на довічну каторгу.
1 Сибір — місце заслання людей на каторгу в царській Росії та СРСР.
Пісня «Максим козак Залізняк» описує гайдамацьке повстання, уславлюючи ватажка Залізняка. Народ порівнює Максима із пишною рожею, возвеличує його військову майстерність і вправність. Аби увиразнити ці якості, автор-творець використовує гіперболу, коли каже: «Зібрав війська сорок тисяч», адже відомо, що загін гайдамацького ватажка перед захопленням Умані налічував лише кілька сотень осіб.
МАКСИМ КОЗАК ЗАЛІЗНЯК
Максим козак Залізняк,
Козак з Запорожжя,
Як поїхав на Вкраїну,
Як пишная рожа!
Зібрав війська сорок тисяч
В місті Жаботині,
Обступили город Умань
В обідній годині.
Обступили город Умань,
Покопали шанці2
Та вдарили з семи гармат
У середу вранці.
Та вдарили з семи гармат
У середу вранці,
Накидали за годину
Панів повні шанці...
Отак Максим Залізняк
Із панами бився,
І за те він слави
Гарной залучився.
Лине гомін, лине гомін
По степу німому, —
Вертаються козаченьки
Із бою додому.
2 Шанці — окопи.
1. Повстання гайдамаків зображено в пісні
- А «Зажурилась Україна»
- Б «Ой Морозе, Морозенку»
- В «Максим козак Залізняк»
- Г «Та, ой, як крикнув же козак Сірко»
2. У битві під Збаражем (за іншою версією — на Савур-могилі) героїчно загинув герой пісні
- А «Зажурилась Україна»
- Б «Ой Морозе, Морозенку»
- В «Максим козак Залізняк»
- Г «Та, ой, як крикнув же козак Сірко»
3. Установіть відповідність.
4. Розкажіть, що ви знаєте про С.-Н. Мрозовицького — героя, оспіваного народом.
5. З яким природним явищем народ порівнює татар? Чому, на вашу думку, саме з цим явищем? Процитуйте ці рядки.
6. Поділіть пісню «Ой Морозе, Морозенку» на сюжетні елементи — експозицію, зав’язку, розвиток подій, кульмінацію й розв’язку. Визначте, які рядки відповідають кожному сюжетному елементу.
7. Яка ідея звучить в останніх двох строфах пісні «Ой Морозе, Морозенку»?
8. Що ви знаєте про Коліївщину? Хто такі гайдамаки?
9. Якими словами народ виявляє свою повагу й любов до героя в пісні «Максим козак Залізняк»?
10. Доведіть, що пісня «Максим козак Залізняк» історична.
11. Якою, на вашу думку, має бути мелодія до пісні «Ой Морозе, Морозенку»? У яких місцях твору вона змінюється, як саме й чому?
12. Заповніть літературний паспорт пісні «Максим козак Залізняк».
До речі...
Слово залізняк має кілька значень — 1) мінерал, що містить залізо; 2) річковий сірий рак із широкими клішнями; 3) торговець залізними виробами; 4) ливарник — робітник, який відливає металеві вироби.
- 1. Підготуйтеся до виразного читання пісні «Ой Морозе, Морозенку».
- 2. Напишіть невелику легенду (7-10 речень) про те, як героя Максима почали називати Залізняком (за бажанням).
ГЕТЬМАН БОГДАН ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
Богдан Хмельницький — один із найвідоміших у світі українців. Він — прославлений керівник Національно-визвольної війни українського народу, гетьман України 1648-1657 рр., організатор українського війська. Його вважають найавторитетнішим гетьманом за всю історію України. Період його правління називають Хмельниччиною.
Пам’ятник Богданові Хмельницькому. м. Київ
Богдан Хмельницький народився в шляхетсько-козацькій родині, освіту почав здобувати в школах Чигирина й Києва, продовжив навчання в єзуїтському колегіумі Львова. Опанував польську та латинську мови, а з часом — турецьку й французьку. Добре знав історію, юридичну й військову справу. Богдан мав сильний і вольовий характер — риси справжнього воїна-захисника. Відомі блискучі перемоги Війська Запорозького під проводом Б. Хмельницького над польською шляхтою під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями та ін. У ході війни славний гетьман уперше в історії політичної думки України сформулював ідею створення власної незалежної держави.
Захоплення мудрістю й сміливістю славного гетьмана український народ висловив у пісні «Чи не той то хміль». Початок твору побудований на художньому паралелізмі, коли явища природи (хміль в’ється) зображуються паралельно з явищами життя людей (Хмельницький з ляхами б’ється). Хоча картина поразки ляхів (поляків) і жорстока, проте, за народними уявленнями, це справедлива кара, адже вороги прийшли на українську землю з мечем. Прийом гіперболи типовий для фольклорних творів: у пісні йдеться про сорок тисяч ляхів хорошої вроди, хоча відомо, що в битві під Жовтими Водами десятитисячне військо Б. Хмельницького розбило дванадцятитисячну армію поляків. У багатьох піснях Жовті Води (інші назви — Золотий Брід, Золота Вода1) символізують силу, могутність і непереможність військ Б. Хмельницького.
1 Народні пісенні назви урочища Жовті Води.
ЧИ НЕ ТОЙ ТО ХМІЛЬ
Чи не той то хміль,
Що коло тичин в’ється?
Ой той то Хмельницький,
Що з ляхами б’ється.
Чи не той то хміль,
Що по пиві грає?..
Ой той то Хмельницький,
Що ляхів рубає.
Чи не той то хміль,
Що у пиві кисне?
Ой той то Хмельницький,
Що ляшеньків тисне.
Гей, поїхав Хмельницький
К Золотому Броду, —
Гей, не один лях лежить
Головою в воду.
«Не пий, Хмельницький, дуже
Золотої Води, —
Їде ляхів сорок тисяч
Хорошої вроди». —
«А я ляхів не боюся
І гадки не маю —
За собою великую
Потугу я знаю,
Іще й орду татарськую
За собою веду, —
А все тото, вражі ляхи,
На вашу біду».
Ой втікали вражі ляхи —
Погубили шуби...
Гей, не один лях лежить,
Вищиривши зуби!
Становили собі ляхи
Дубовії хати, —
Ой прийдеться вже ляшенькам
В Польщу утікати.
Утікали вражі ляхи;
Де якії повки, —
Їли ляхів собаки
І сірії вовки.
Гей, там поле,
А на полі цвіти —
Не по однім ляшку
Заплакали діти.
Гей, там річка,
Через річку глиця —
Не по однім ляшку
Зосталась вдовиця...
СЛАВНИЙ ЛИЦАР УКРАЇНИ
Тарас Шевченко нарік Устима Кармелюка (у народі — Кармалюка) славним лицарем України, а ще в народі його називають українським Робіном Гудом. За що ж його так любили? Устим Кармелюк підняв на велике повстання проти кріпосного ладу майже двадцять тисяч селян!
Він народився на Поділлі, яке в той час жило в мороку кріпосництва. Знущання над кріпаками були такі, що терпіти не ставало сил. Почуття страшної несправедливості не давало спокою Устимові, тож він протягом 23 років здійснив із повстанцями понад тисячу нападів на поміщицькі маєтки (1813-1835). Його кілька разів заарештовували, катували, засилали в Сибір, але він мужньо переносив тортури, чотири рази тікав із каторги й продовжував свою справу на батьківщині. Захоплені в поміщиків гроші й майно Кармелюк роздавав селянській бідноті. За словами тих, хто його знав, він був не дуже високий, але плечистий, надзвичайно сильний і розумний лицар. Ось один із спогадів жителя с. Гуменці. Якось Кармелюк відібрав багато золота в місцевого здирника й роздав бідним жінкам, які йшли по дорозі. На прощання він сказав: «Беріть золото, хай діти ваші вдома не плачуть... Як мене десь уб’ють, споминайте Кармелюка...»
В. Тропінін. Портрет українського селянина. 1830-1840 рр.
І донині слава про лицаря України живе в багатьох піснях, одна з них — «За Сибіром сонце сходить». Вона написана у формі розповіді самого Кармалюка — від першої особи. Він розповідає про свою нелегку долю: повернувшись із Сибіру до рідного краю, не може бачитися з родиною, адже його відразу ж схоплять, тож Устим і далі продовжує свою діяльність як народний месник.
ЗА СИБІРОМ СОНЦЕ СХОДИТЬ
За Сибіром сонце сходить...
Хлопці, не зівайте:
Ви на мене, Кармалюка,
Всю надію майте!
Повернувся я з Сибіру,
Та не маю долі,
Хоч, здається, не в кайданах,
А все ж не на волі.
Маю жінку, маю діти,
Та я їх не бачу!
Як згадаю про їх долю —
Сам гірко заплачу!
Куди піду, подивлюся —
Скрізь багач панує,
У розкошах превеликих
І днює, й ночує.
Убогому, нещасному —
Тяжкая робота,
А ще гіршая неправда —
Вічная скорбота!
Зібрав собі славних хлопців...
Що ж кому до того?
Засідаєм при дорозі
Ждать подорожнього.
Чи хто іде, чи хто їде,
Так час нудно ждати,
Що не маю пристанища,
Ані свої хати.
Асесори, ісправники
За мною ганяють, —
Більше ж вони людей вбили,
Як я гріхів маю!
Зовуть мене розбійником,
Що людей вбиваю, —
Я багатих убиваю,
Бідних награждаю.
З багатого хоч я візьму,
Убогому даю;
А так гроші розділивши,
Гріха я не маю.
1. Ім’я народного месника, який наділяв бідних награбованим у багатіїв, уславлено в пісні
- А «Чи не той то хміль»
- Б «Ой Морозе, Морозенку»
- В «Максим козак Залізняк»
- Г «За Сибіром сонце сходить»
2. Пісня «Чи не той то хміль» закінчується словами
- А ...оце ж тобі, вражий турчин, з душею розлука.
- Б ...не по однім ляшку зосталась вдовиця...
- В ...а так гроші розділивши, гріха я не маю.
- Г ...твої думи, твої пісні не забудуть люди.
3. Установіть відповідність.
4. Розкажіть, що ви знаєте про Б. Хмельницького.
5. Яку історичну подію зображено в пісні «Чи не той то хміль»?
6. Знайдіть приклади гіперболи в пісні «Чи не той то хміль». З якою метою цей художній засіб використовують у піснях про народного героя?
7. Що таке художній паралелізм? Знайдіть кілька прикладів цього художнього засобу в пісні про Б. Хмельницького. Яку роль відіграє він у творі?
8. Чому Устима Кармалюка називають українським Робіном Гудом?
9. Як ви розумієте слова Устима Кармалюка: «Хоч, здається, не в кайданах, а все ж не на волі»?
10. Як впливає на читача (слухача) виклад саме від першої особи — Устима Кармалюка — у пісні «За Сибіром сонце сходить»?
11. Поділіть пісню «Чи не той то хміль» на три частини за змістом. Доберіть до кожної заголовок і запишіть у робочий зошит.
12. Поміркуйте, чому пісня про народного месника має назву «За Сибіром сонце сходить».
- 1. Підготуйтеся до конкурсу з виразного читання історичних пісень.
- 2. Підготуйте мультимедійну презентацію до однієї з вивчених історичних пісень на тему «Герой, уславлений у піснях» (за бажанням).
Коментарі (0)