Довгий час вважали, що козацька чайка - втрачений експонат для сучасних музеїв, але на початку 1990 року українцям вдалося підняти з дна Дніпра саме такий човен і на острові Хортиця відреставрувати. Чайку назвали «Свята Покрова».

Артур Орльонов. Козаки гетьмана Петра Сагайдачного здобувають Кафу. 1616 р. (2010)

Про козацьку флотилію чайок згадують усі українські історики, а ми пропонуємо вам її художній опис сучасного письменника Михайла Слабошпицького.

«Козаки були вмілими воїнами не тільки на суші, а й на морі. Їхні славнозвісні чайки не боялися ні бурі, ні оснащених важкими гарматами турецьких галер... Слово "чайка” походить від тюркських "чаік-каік”, що значить човен, дубок. Вони були, як правило, понад 12 метрів завдовжки і 3-5 завширшки. На кожну чайку сідало кілька десятків невтомних веслярів, і, розсікаючи воду, чайка летіла мов на крилах. У чайці вміщалося до шістдесяти осіб з усім військовим спорядженням, до якого входило навіть кілька легких гармат, що називалися фальконетами. При попутному вітрі на чайці напиналося вітрило.

Чайка «Свята Покрова» на Дніпрі

Якщо козаки бачили на морі турецьку галеру, їхні чайки миттю шикувалися у формі півмісяця, щоб вона не змогла втекти. Наближаючись до ворожого судна, запорожці вели невпинний прицільний вогонь із рушниць, змітаючи ним все з палуби. Після обстрілу із шаблями в руках видиралися на галеру, і починався рукопашний бій. Тут уже протистояти козакам не міг ніхто.

Бували випадки, що козаки перевертали чайки догори дном і в такий спосіб наближалися до ворога, який нічого не міг зрозуміти... Збереглися свідчення самовидців про загадкове козацьке судно, яке було, мабуть, одним із перших варіантів підводного човна. Воно мало два днища, між якими клався баласт для занурення у воду. А через висунуту над поверхнею моря трубу - прообраз майбутнього перископа - стерновий вів спостереження, пильнував, чи не з’явиться турецька галера. Рухався човен за допомогою весел, умонтованих у його борти так уміло, що всередину не протікала вода. При наближенні до ворога баласт викидали, човен несподівано зринав на поверхню, і знову козаки з’являлися ніби з самісінького дна моря. Запорозький флот інколи мав до сотні морських чайок, був грізною зброєю в боротьбі з ворогом. Майже кожен із відомих гетьманів приділяв велику увагу будівництву чайок» (Михайло Слабошпицький, «Козаки з дна моря»).

Діалог із текстом

• 1. Який жанр народнопісенної творчості характерний лише для українського фольклору? Коли цей жанр виник і в яких умовах?
• 2. Хто в козацькі часи переважно ставав виконавцем народних дум? Під акомпанемент яких народних інструментів прийнято виконувати думи?
• 3. Що таке дума як жанр фольклору? Доведіть, що цей термін зрозумілий і дуже вдалий.
• 4. Які риси дум відзначав один із перших збирачів цього жанру Михайло Максимович?
• 5. Що цікавого ви довідалися про морські походи запорожців? Якими постають ці козарлюги у вашій уяві?
• 6. Яку роль відігравали мандрівні співці в історії України? Які риси характеру в молодого покоління вони виховували своїми думами та історичними піснями? Чому таке виховання було надзвичайно важливим і потрібним?
• 7. Що ви можете сказати про перших збирачів і дослідників народних дум?
• 8. Як ви розумієте вислів Павла Житецького? А слова Михайла Стельмаха?
• 9. Прокоментуйте таку думку видатного українського літературознавця, митрополита Івана Огієнка: «Думи мають велику літературну вартість; перейняті сумом, повиті журбою, думи наші роблять велике враження навіть на чужинців».
• 10. Що ви можете сказати про побудову думи?
• 11. Яке виконання називають речитативом? Чи використовують елементи речитативності сучасні естрадні співці? Яку назву має такий спосіб виконання? Яких українських реперів ви знаєте?
• 12. Видатний український мовознавець Павло Житецький акцентував, що на виникнення дум вплинув високий рівень освіченості в козацькій Україні: «У мові та поетичному стилі дум виразно виступає книжний лад мови, який свідчить, що літературна діяльність українських письменників не минула без сліду для народної свідомості». Це ж явище також підкреслює один із найкращих українських літературознавців XX століття Сергій Єфремов: «Думи, безперечно, повиходили з кругів письменних, до народу близьких - од школярства, інтелігентного козацтва, - але так поцілили, сказати б, у саму душу народну, що втратили всі свої індивідуальні риси, обшліфувавшись на найкращі, може, зразки народної творчості». А сучасна дослідниця дум Тетяна Беценко, не заперечуючи простоту і водночас високу художність дум, слушно зауважує: «Думи являють собою самобутні, оригінальні форми поетичної творчості, народні за світоглядом і мовою, і в той же час книжні за особливим складом думки і способом її розвитку та вираження». Яка з поданих вище думок для вас особисто цікава, чим саме?
• 13. Поміркуйте, що спільного, а що відмінного між народними думами й фольклорними історичними піснями. За поданим зразком накресліть у зошиті й заповніть таблицю.

• 14. Чому в народних думах і піснях присутні насамперед унікальні історичні особистості, яскраві характери, народні улюбленці? За що саме народ увіковічнив своїх героїв у фольклорних творах?

Діалоги текстів

1. Самостійно прочитайте думу «Козак Голота» або «Самійло Кішка» й підготуйтеся до виступу з повідомленням про зміст та героїв одного з цих творів. Зверніть увагу, де саме відбуваються події в цих творах. Читаючи думи «Козак Голота» та «Самійло Кішка», виписуйте всі незрозумілі слова, які вже давно не вживаються.

У 70-х роках XVI століття ватажок козацьких походів проти Туреччини Самійло Кішка потрапив у полон, а вже в 1599 році очолив успішне повстання невільників і повернувся в рідний край, звідки ще не раз очолював козацькі походи. Прототипом героя «Тараса Бульби» Миколи Гоголя - запорожця Мусія Шила був легендарний Самійло Кішка.

Запам’ятайте: сермяга - це домоткане полотно товщиною в сім ниток, келеп - вид холодної зброї, бойова сокирка з металевою ручкою і металевим наконечником, чепіги - дерев’яні ручки плуга (дума «Козак Голота); яничари - солдати турецької піхоти, створеної у XIV столітті з військовополонених та християн, обернених у мусульманство, Лях Бутурлак - навряд чи поляк за національністю, більш імовірно - Ілля Потурнак («потурнак» - той, що прийняв іншу, в даному випадку - мусульманську віру) (дума «Самійло Кішка»).

Місто Килія розташоване на території сучасної Одеської області (дума «Козак Голота»); місто Кефа (Кафа), де в часи ординських набігів був найбільший турецький невільницький ринок, - це сучасне місто Феодосія; місто Трапезонт - колишня фортеця з невільницьким ринком, тепер - Трозбон, турецький порт на Чорному морі; Тендра - Тендрові острови, що знаходяться в північній частині Чорного моря й зараз входять до Херсонської області (дума «Самійло Кішка»).

2. На карті України знайдіть відповідні населені пункти, а в мережі Інтернет або в довідковій літературі відшукайте інформацію про їхню колишню роль як ворожих Україні форпостів. Підготуйте свою розповідь.

3. Уявіть собі народного героя Самійла Кішку (дума «Самійло Кішка») й створіть його словесний портрет.

4. Факти свідчать, що до жанру дум зверталися високоосвічені люди часів козаччини. Наприклад, авторство думи «Всі покою ревно1 прагнуть» приписують гетьманові Іванові Мазепі. У цьому творі однозначно осуджуються незгоди між козацькою старшиною, її невміння заради блага всієї України жити в мирі, державні інтереси ставити вище особистих: «През2 незгоду всі пропали, самі себе звоювали3». Чи є такий висновок актуальним і для нашого часу? Чому ви так думаєте?

1 Ревно - щиро.