Войти
Закрыть

Світ української поезії

8 Клас

Поетичне слово з давніх-давен мало величезне значення. Крім художньої правди, лірика завжди мала надзвичайно важливі компоненти - красу, витонченість сказаного, шанс для кожного читача самому ставати своєрідним співавтором поета, бо кожен, хто читає вірші, розуміє їх дещо по-своєму, власне, залежно від рівня освіти й начитаності, творчої уяви, світосприймання, переживань і відчуттів. У літературознавстві традиційно виокремлюють три літературні роди: епос, лірику й драму. Лірика - це змістовно оформлені й художньо передані словами емоції, почуття, відчуття і враження. Для ліричних творів характерний ліричний герой, а мова ведеться від першої особи однини (від «я») або першої особи множини (від «ми»). Хоча автор і та, скажемо, уявна особа, від імені якої проголошуються в ліричних віршах певні естетичні взірці або моральні ідеали, - не одне й те саме, все-таки ліричний герой, особливо якщо йдеться про автопсихологічного ліричного героя, - це якоюсь мірою і сам автор, і ті його сучасники, які переживали подібне у своєму житті, мають близьку до висловленої у поезії життєву позицію, готові прийняти судження, оцінку, ідею, висновок, що випливає з вірша, за власний умовивід. Ліричний герой завжди не лише яскраво індивідуалізований, а й завжди наділений узагальненими рисами багатьох людей. Це переважно саме той людський психотип, який читачами сприймається як носій високих істин і прекрасних почуттів....

Героїчний епос українського народу

8 Клас

Слова, які стали епіграфом до цієї частини, належать українському класикові Михайлові Стельмаху. Цікавлячись старовиною, народно-поетичною спадщиною віків, письменник справедливо сприймав мандрівних співців найщирішими порадниками своєї нації в горі й радощах. Корені виникнення кобзарського мистецтва сягають глибини віків. На фресці в соборі Святої Софії в Києві й досі зберігся найдавніший портрет бандуриста. В одному з історичних документів згадано про покладання в 922 році на могилу кобзаря восьмиструнного музичного інструмента. Про давнє поширення в Україні кобзарського ремесла свідчить також і образотворче мистецтво. Козак Мамай, наприклад, на картинах зображений не просто воїном, а обов’язково ще й музикою. Мандрівні співці - не винятково українське явище, адже ще в Стародавній Греції були співці-рапсоди, серед південно-слов’янських народів, зокрема в Болгарії й Сербії, - гуслярі й тамбураші, яких об’єднувала з українськими кобзарями, бандуристами й лірниками ідея протистояння їхніх народів спільному ворогові - туркам-османам. У козацькому середовищі кобзарі мали право на великі почесті. Богдан Хмельницький пильно дотримувався звичаю, щоб під час походів відомий народний співець їхав одразу ж за гетьманом, першою особою у війську. Сам Хмельницький прекрасно грав на кобзі. Мав власну бандуру, якою дуже гордився, й інший український гетьман - Іван Мазепа....

Українські народні думи

8 Клас

Хоча літературознавці й налічують майже п’ятдесят сюжетів дум із величезною кількістю варіантів, ліро-епічний твір такого жанру зазвичай складається із заспіву, основної частини й кінцівки (славословія, похвали). Оскільки в заспіві здебільшого йдеться про якусь трагічну подію, то він має ще назву «заплачка» (від слова «плакати»); в основній частині розповідається про певну подію; славословіє звеличує і прославляє героїв думи навіть тоді, коли співати осанну1 їм немає жодної причини. Наприклад, у думі «Втеча трьох братів з города Азова, з турецької неволі» старші брати зраджують наймолодшого, який гине в безводному степу, й самі в усіх варіантах цього твору розплачуються власним життям за скоєне, однак славословіє виявляється обов’язковим елементом навіть такої страшної і водночас повчальної розв’язки. Тож Ліна Костенко справедливо зауважила устами свого героя: «Либонь, це слава з іншої десь думи до цих братів азовських заблудилась». А дослідниця Марина Набок зазначила: «У думі утверджується ідея, що людська особистість, котра від природи наділена вищими ідеалами, внутрішньо і зовнішньо непідвладна негативним впливам. Вона, усвідомлюючи себе представником нації, психологічно налаштована на проекцію «добро - добру», «прекрасне - прекрасному». 1 Співати осанну (біблійне) - прославляти. Дума - великий пісенно-розповідний твір переважно героїчного змісту, який виконується речитативом у супроводі бандури, кобзи чи ліри. Специфічні особливості думи:...

Пісні Марусі Чурай

8 Клас

Історія донесла до нащадків багато славних імен князів, гетьманів, полководців. На жаль, значно менше збереглося в пам’яті імен людей мистецтва. Мало хто з пересічних українців може перелічити колись усім відомих кобзарів і піснетворців. Час припорошує славетні імена пилом забуття. Тож не дивно, що й про Марусю Чурай письмових свідчень не збереглося. Тільки фольклорні джерела донесли скупі відомості про співачку з Полтави - дочку вбогої вдови, красуню, що мала дивовижний голос і поетичний талант, чорні брови й розкішну косу до пояса. Сучасний науковець Григорій Клочек на основі тривалих досліджень подає такі деталі з життя співачки: «Якщо узагальнити усі версії про Марусю Чурай, то вийде приблизно такий біографічний сюжет. Народилася вона у Полтаві приблизно 1625 року. Хата її батьків стояла на березі Ворскли. Нині приблизно можна визначити це місце, бо знаходилося воно недалеко від Хрестовоздвиженського монастиря, який зберігся до наших днів. Батько Марусі, Гордій Чурай, був людиною хороброю, чесною, правдолюбною, тож і подався на Запорозьку Січ. Брав участь у боях проти польської шляхти, потрапив у полон і був страчений. Маруся жила з мамою. Їх обох шанували в Полтаві через славного батька, а також через особливий Марусин дар складати й чудово співати пісні». Пісня літературного походження (авторська пісня) - це пісня, створена поетом або композитором, яка стала народною. До пісень літературного походження XVІІІ-ХIX століть належать такі широковідомі, як «Засвіт встали козаченьки», «Їхав козак за Дунай», «За Неман іду», «За Сибіром сонце сходить», «Місяць на небі, зіроньки сяють», «Дивлюсь я на небо», «Повій, вітре, на Вкраїну». У XX столітті авторами слів або слів і музики до пісень, що їх уже називають народними, стали Богдан Лепкий («Чуєш, брате мій»), Андрій Малишко («Пісня про рушник»), Володимир Івасюк («Водограй», «Червона рута»), Дмитро Павличко («Два кольори», «Лелеченьки»), Михайло Ткач («Марічка»), Степан Пушик («Козак гуляє», «Любисток»), Юрій Рибчинський («Ой летіли дикі гуси», «Зелен-клен»), Микола Луків («Росте черешня в мами на городі») та інші....

Українські історичні пісні

8 Клас

Історичні пісні - героїчний епос1 українського народу - донесли до далеких нащадків промовисті свідчення про славне минуле, звитягу й подвиги легендарних полководців. Письменник Володимир Дрозд підкреслював: «Українська народна пісня - це сторінка історії, частинка нашої душі. В народній пісні - біль і радощі часу, які через століття стають нашими болями й радощами». 1 Епос (буквально: розповідь) - твори, які містять розповідь про події. Справді, впродовж багатьох століть народна історична пісня була щирим і правдивим словом про історію нашого народу. Вона виховувала, підтримувала, окриляла й надихала. Пісня пробуджувала національну гідність та свідомість і переконливо засвідчувала: народ, у якого були такі герої, - безсмертний, він не зникне безслідно з лиця землі. Історичні пісні надзвичайно різноманітні. У них розповідається і про напади орд, і про неволю, і про славних козацьких полковників та гетьманів, і про народних месників. Проте всі ці пісні об’єднує дух непокори, волелюбства, жертовна готовність героїв віддати життя за рідний край та його народ. Історична народна пісня - ліро-епічний твір про конкретні чи типові історичні події або про реальних історичних осіб та безіменних героїв, полководців та месників. Основні риси історичних пісень:...

Художня література як одна з форм духовної діяльності людини

8 Клас

Художня література є особливим видом мистецтва. А видів мистецтва можемо назвати чимало: це скульптура, архітектура, образотворче мистецтво у всій його різноманітності, музика, спів, балет, кіно, театр. Література ж має щось спільне з усіма культурними надбаннями людства. Що ж єднає різні види мистецтва? Щоб відповісти на це запитання, треба з’ясувати, для чого мистецтво існує взагалі. Чи не для того ж, для чого існує краса? Виноград, який майстерно намалював художник, не можна з’їсти; чудова музика, яка лунає з відчиненого вікна філармонії, не втамує вашої спраги в спекотний день. То що ж, мистецтво і краса - зайві? Кожен із видів мистецтва, як і краса, насамперед дарує нам насолоду. Звісно, відвідавши художню виставку, концерт або театральну виставу, ми не збагачуємося матеріально, але неодмінно здобуваємо багатство духовне, яке полягає в романтичній піднесеності, гарному настрої, приємних враженнях. Нести людям прекрасне й незабутнє - основне призначення мистецтва. Цю його функцію називають естетичною (від грецького слова «естетика», що перекладається як «наука про прекрасне»). Крім естетичної, усі види мистецтва, зокрема й художня література, мають інші функції. Такою є насамперед виховна, адже мистецтво прищеплює нам естетичні смаки, впливає на наші розум і душу, спонукає нас ставати кращими. Виховну функцію поруч з усіма видами мистецтв виконує й художня література, яка впливає на людей за допомогою слова....

Літературознавчий словничок 8 клас Слоньовська

8 Клас

Автобіографічна повість - повість про якусь частину (наприклад, дитинство) або все життя письменника. Автобіографічними є повісті «Зачарована Десна» Олександра Довженка, «Гуси-лебеді летять» Михайла Стельмаха, «Блакитна дитина» Анатолія Дімарова. Для автобіографічних творів більше характерна художня істина, ніж правда реальна, тому допускається художній домисел і особистісне трактування подій. Авторський відступ - позасюжетний елемент, необов'язкова частина композиції твору. Авторським відступом автор перериває розгортання сюжету й коментує якусь подію чи явище. Наприклад, у повісті Валентина Чемериса «"Вітька + Галя", або Повість про перше кохання» автор висловлює власні думки про стан душі героя, коли він іде на перше в своєму житті побачення, коментує події, посилаючись на досвід багатьох поколінь. Алегорія - іншомовлення, двоплановість художнього зображення, коли під одним образом вгадується інший, подібний до нього певними рисами. Наприклад, у байці «Щука» Леоніда Глібова Щука - образ безкарного злочинця; Осел, Шкапа та Цапи - образи недолугих суддів. У філософській повісті-казці Юрія Винничука «Місце для Дракона» алегоричними є всі основні дійові особи: Дракон Грицько - це алегоричний образ поета-християнина, Князь, Воєвода, Таємний Радник - алегоричні образи представників влади....

Розуміємо, знаємо, вміємо, застосовуємо на практиці

8 Клас

Ось і проминув навчальний рік. Прочитано всі запропоновані шкільною програмою з української літератури твори, закріплено знання про історичні пісні та думи, збагачено важливою інформацією про народну співачку-піснярку Марусю Чурай ваші знання про таланти представників українського народу в козацькі часи; отримано чіткі уявлення про літературні роди й міжродові (насамперед - ліро-епічні) жанри, поглиблено знання з теорії літератури про велике різноманіття художніх засобів, види лірики, літературного героя, особливості композиції і сюжету, найважливіші ознаки оповідання, повісті, філософської повісті-казки. З таким вагомим багажем знань, умінь і навичок ви уже легко зможете самостійно аналізувати літературний твір для уроків позакласного читання в дев’ятому класі, а також отримаєте справжню насолоду від тих художніх книг, які прочитаєте влітку. Залишилося повторити й закріпити вивчене у восьмому класі, а для цього ми пропонуємо вам попрацювати в парі з однокласником чи однокласницею, з якими сидите за партою. Один із вас має відкрити у підручнику сторінки зі змістом, а другий - таблицю, яку ми подаємо нижче. Будете заповнювати її усно, узгоджуючи з класом свої відповіді. За потреби використовуйте «Літературознавчий словничок» наприкінці підручника....

Письменники — цвіт нації

8 Клас

Усвідомлюючи, що на уроках рідного краю йтиме мова тільки про місцевих митців, але обов’язково талановитих і вже визнаних бодай численними читачами-шанувальниками, вважаємо за потрібне запропонувати коротенький огляд, цікавий і важливий для світогляду та поінформованості восьмикласників. Спілку письменників України було створено в Києві в 1934 році на І Всеукраїнському з’їзді радянських письменників. Безперечно, тоді вона була складовою частиною Спілки письменників СРСР. Від митців вимагалося сповідувати принцип так званого соціалістичного реалізму, хвалити радянський спосіб життя, виводити героями насамперед комуністів і комсомольців та ідеологічно боротися з «ворогами народу», хоча ще в 1958 році з кримінального кодексу СРСР було вилучено словосполучення «ворог народу». Коли ж на початку 1990-х років СРСР почав розвалюватися, Спілка письменників України виявилася центром національно-визвольної боротьби, адже саме в середовищі українського письменства започатковувалися Народний Рух України, організації «Просвіта» та «Меморіал». 16-19 квітня 1991 року відбувся І з’їзд Спілки письменників України, що засвідчило про її відокремлення від Спілки письменників СРСР і початок самостійного існування. За час незалежної України вже відбулося сім з’їздів НСПУ....

Навігація