Підростаючи, Мойсей бачив страждання свого народу в єгипетському полоні. Згодом він прогнівив фараона й мусив рятуватися втечею, найнявся пасти худобу, пізніше одружився з дочкою господаря. Одного дня, випасаючи череду, Мойсей помітив перед собою палаючий кущ, а коли наблизився, то почув голос, що виходив із полум'я. Це Господь промовляв до Мойсея, закликаючи вивести народ з єгипетського полону.

Мойсей через свого брата Аарона довго переконував жорстокого єгипетського володаря відпустити полонених. Нарешті страшні кари, які Господь наслав на єгиптян, змусили фараона поступитися й дати згоду на вихід євреїв. Та невдовзі правитель змінив своє рішення й разом із великим військом наздогнав подорожніх біля Червоного моря. І тут Бог явив диво: хвилі розступилися, пропустивши Мойсея і його народ, а фараон та всі воїни потонули.

Святий Мойсей. Фрагмент фрески з Кирилівської церкви в Києві (М. Врубель, 1884)

Довготривалою й виснажливою була мандрівка. Дехто зневірився й почав докоряти Мойсееві. Одначе пророк вірив у свою місію. За покликом Господа він піднявся на Синайську гору. Невдовзі Всевишній звернувся до народу й проголосив заповіді для людей. Мойсей одержав дві кам'яні таблиці — скрижалі, на яких були викарбувані ці заповіді, що пізніше стали моральною основою християнського віровчення.

Коли очолювані Мойсеєм подорожні нарешті наблизилися до мети, пророк уже знав свою гірку долю: йому не увійти до омріяного краю. Лише здалеку, із верхівки гори за хвилину до смерті він побачив ту чудову землю.

Образ пророка Мойсея увійшов до світової культури як символ людини, відданої ідеалам і готової на самопожертву заради майбутнього свого народу. В українській літературі цей образ здобув геніальне художнє втілення в поемі Івана Франка «Мойсей».