Павло Грабовський (1864-1902)
- 25-12-2022, 13:12
- 234
9 Клас , Українська література 9 клас Авраменко (повторне видання) 2022
Павло Грабовський
(1864-1902)
Павло Грабовський (1864-1902) відомий передусім як автор громадянсько-політичної лірики. Чи не найціннішими є поезії, присвячені національним проблемам: «До Русі-України», «До українців», «Орли» та ін.
Вірш «Орли» має сатиричне спрямування, він наповнений переживаннями ліричного героя через нещасну долю України. Лукаві її сини думають лише про власну наживу, «гнуть головоньку» перед загарбниками, відцуралися рідної мови й рідного народу. Назва вірша іронічна, адже йменням гордого й сильного птаха позначено псевдопатріотів, які називають себе українцями, а насправді служать тим, хто більше платить. Поет уживає згрубілу лексику («напихаючи», «не второпають», «розшолопають» та ін.), щоб висловити своє презирство до таких людей. Псевдопатріоти засуджують ідеали народовців, їхнє «ходіння в народ» ще гірше за царський уряд. На жаль, навіть через століття цей вірш актуальний у сучасній Україні.
3. Прочитайте вірші П. Грабовського «Надія», «Справжні герої», «До Н. К. С.». Знайдіть у мережі «Інтернет» матеріал про ці твори, опрацюйте його й заповніть літературний паспорт кожної з цих поезій.
НАДІЯ
Не зітхай так безнадійно,
Скорбних уст не замикай,
Рук не складуй ще подвійно,
З лану битви не тікай,
Глянь на луг — не вся травиця
Ще потоптана упрах;
Глянь на люди — чесні лиця
Ще не всі обвіяв страх.
Ще великі перепони
Злу поставлено кругом,
Не безкарно рвуться стони
Під ворожим батогом.
Встануть мученики-браття,
Встануть сестри, як живі...
За годиною прокляття,
Мук, кайданів та крові,
Зрадно купленої слави, —
Панство волі йде услід,
І на чолі миросправи
Власно з’явиться нарід!
СПРАВЖНІ ГЕРОЇ
Не вам мій спів, уквітчані герої
Кривавих справ, не вам мій голос, — ні!
З-під барв рожевих вигадки пустої
На чорнім тлі ви бачитесь мені.
Хай досі сниться іншому піїті
Шалений брязкіт кинутих шабель...
Не кращ було б запособлять освіті,
Підняти люд хоть на один щабель?
Моя хвала трудівникам незнаним,
Що двигли мисль по селах, хуторах,
Цуравшись власно мрій золототканих,
Чий невідомо почиває прах;
Чий вік минув за працею, як днина,
Сліпим братам торуючи межу...
Перед тими я стану на коліна,
Героям тим подяку я зложу!
Моя хвала живим, як і помершим,
Отим борцям за будуче Русі,
Тим страдникам за друзяків найпершим,
Що сяють нам у чарівній красі!
Взяли вони в житті шляхи колючі
Серед пригод та всякої нужди...
Окриють їх колись вінки немручі, —
Затихне навіть галас ворожди!
ДО Н. К. С.
Такої певної, святої,
Такої рідної, як ти,
Такої щирої, простої, —
Вже більше, мабуть, не знайти.
Таку не часто скинеш оком,
Такою тільки що марить...
А раз зустрінеш ненароком —
Навіки долю озарить!
К. Маковський. Дівчина в костюмі Флори
4. Прочитайте та перекажіть життєпис М. Старицького.
Коментарі (0)