Одним із найбільш прозірливо-пророчих творів Т. Шевченка є його послання «І мертвим, і живим...» (14 грудня 1845 р.). Над розкодуванням «темних місць» цього твору «ламало списи» не одне покоління шевченкознавців, пропонуючи власну інтерпретацію. Як відомо, жанр послання вперше з усіма притаманними йому ознаками з’явився в Біблії. Апостольські послання посідають у Святому Письмі особливе місце: вони об’єднані в окремому розділі й переважно адресовані цілим етносам. Наприклад, «Послання святого апостола Павла до римлян», «Послання до євреїв», «Перше соборне послання святого апостола Петра» та ін. Послання має містити елементи приватного листа, які пізніше було замінено епіграфами, найчастіше - зі Святого Письма; адресанта й адресата (власне, автора послання й того, кому воно адресоване); надзвичайно важливу й актуальну насамперед для адресата проблему, яку порушує автор, наголошуючи на правильних і хибних шляхах досягнення мети і пропонуючи шляхи її розв’язання; всебічне висвітлення проблеми шляхом своєрідної мінідискусії; доброзичливе ставлення автора до адресата, незважаючи навіть на численні перестороги, картання й умовляння; висновки-умовиводи автора послання; заклик чинити саме так, не по-іншому із вказаної причини та наслідків як позитивного, так і негативного рішення. Текст твору «І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє», як відомо, має документально підтверджений час і місце написання, чого не можемо сказати про багато інших творів Кобзаря. Тож, як свідчить дата, зроблена самим Т. Шевченком у рукописній збірці «Три літа», послання «І мертвим, і живим...» було написане 14 грудня 1845 р. в селі В’юнищі на тодішній Переяславщині (нині це Канівський р-н Черкаської обл.) у маєтку поміщика Степана Самойлова, у якого два тижні проживав Т. Шевченко. Крім тексту послання, тут було також написано чимало високохудожніх творів: «Холодний Яр», «Псалми Давидові», «Маленькій Мар’яні», «Минають дні, минають ночі...». Якщо на основі цих художніх текстів створити уявний образ автора, то доведеться говорити про особистість, не вдоволену ні собою, ні оточенням, ні ситуацією «на Вкраїні милій»....
|