|
Михайло Михайлович Коцюбинський народився 17 вересня 1864 р. у Вінниці в родині дрібного службовця. Його батько, як згадував пізніше письменник, був добрим чоловіком, але дуже запальним, «з вічними фантазіями, які ніколи не здійснялися». Він часто міняв місце праці, а тому сім’я постійно переїздила. Мати ж мала «добрий смак, благородні погляди», «складну, тонку і глибоку душевну організацію». Саме вона стала для хлопчика найкращим другом і вихователем, бо на неї він був схожий не лише зовнішністю, а й характером. Після успішного приватного навчання М. Коцюбинський вступає до школи в містечку Бар на Вінниччині, одразу до третього класу. В 1876-1880 рр. він навчається в Шаргородському духовному училищі. До сьогодні не з’ясовано, під впливом яких обставин було здійснено такий вибір: імовірно, близькістю до домівки, до найріднішої людини — мами, а не бажанням стати священиком. Це був період, коли юнак багато читає, зокрема знайомиться з творами українських авторів: «оповідання Марка Вовчка, а потому "Кобзар” уже безповоротно напрямили мене на свідомий український шлях». Хлопець почав писати вірші. Михайло марив університетом. У 1881-1882 рр. він жив у Кам’янці-Подільському, готуючись до вступу. Юнак наполегливо займається самоосвітою, відвідує бібліотеки, а також знайомиться з молоддю, захопленою ідеями народників. Це були переважно молоді семінаристи, які з ентузіазмом віддавалися підпільній роботі. Хтось із них входив до таємної організації «Подільська дружина». Коли в записах її учасників жандарми знайшли прізвище та адресу М. Коцюбинського, то через такий непередбачуваний збіг обставин майбутній письменник потрапляє під таємний нагляд поліції, у нього кілька разів роблять обшук, викликають давати свідчення. Так М. Коцюбинський потрапив у списки «неблагонадійних». «З того часу і до останніх днів жандарми не позбавляють мене своєї ласкавої опіки», — з іронією зазначав він в одному з листів. Насправді юнака не приваблював шлях революціонера, бо він був свідомий того, що прагне творити, займатися гуманітарними науками. Як зазначав один із його родичів, Михайло не був байдужим до політичних рухів, проте його інтереси « були поза по лінійкою. Вони тяглися до естетики і, мабуть, до філософської думки». Водночас протягом усього життя М. Коцюбинський не стояв осторонь соціальних колізій, які спостерігав і тонко відчував як художник слова, а також національних питань українців....
|