Узагальнімо? «Народні та літературні казки»
- 17-01-2023, 00:50
- 376
... |
| Слава Україні | Героям слава | ЗСУ | ДСНС | 103 | 102 | Обленерго | Лікарі | Вчителі | Українці |
... |
Валерій Олександрович Шевчук народився 20 серпня 1939 року в Житомирі. Від батьків перейняв любов до читання, у шкільні роки почав віршувати. Свої перші літературні кроки пригадував з іронією: «У дев’ятому класі я захоплювався поезією Генріха Гейне. Пробував навіть писати вірші, які брат справедливо висміював, бо там не було ні ритму, ні образів — відверто кажучи, я не знав, як треба писати вірші. А вже в десятому класі я "пішов” у прозу». Валерій Шевчук довго визначався з вибором професії, спершу навіть мріяв бути геологом. Зрештою доля привела його на історико-філософський факультет Київського університету. Здобувши вищу освіту, був журналістом, служив в армії, працював у музеї. Більшу частину свого життя присвятив творчій та науковій праці. Валерій Шевчук вважає себе щасливою людиною: «Щастя не потрібно шукати, воно всередині кожної людини. Людина має себе збагнути і зрозуміти, безпомилково обрати ту справу, яка їй природжена й віддатися їй — така людина вважається добротворною». Перевіряємо, чи уважні ми читачі й читачки • Щоб перевірити, чи уважно ви прочитали нарис про Валерія Шевчука, пропонуємо дати короткі відповіді (ТАК чи НІ) на запитання.... |
Леся Українка — це літературний псевдонім. Належить він поетесі Ларисі Петрівні Косач. Вона народилась 13 лютого 1871 року на Волині. Змалку була стриманою й водночас вольовою, дуже наполегливою. Мама дівчини, відома українська письменниця Олена Пчілка, особисто опікувалась її навчанням. Була переконана, що дитячі книжки лише псують смак «кисло-солодким сюсюканням», тому діти Косачів читали давні міфи, пісні й казки, розповіді про пригоди та подорожі. Під керівництвом матері Леся (так дівчину звали в родинному колі) засвоїла німецьку й французьку мови, а згодом самотужки вивчила польську, англійську та італійську. Найбільше любила музику, грала на фортепіано. Свій перший вірш написала рано — в дев’ятирічному віці. Лесин мистецький талант найповніше розкрився саме в літературі. Вона є авторкою багатьох ліричних творів, поем, драм, оповідань, казок. Читаючи твір, ми сприймаємо авторську розповідь про певні події, учасниками яких є дійові особи, або персонажі (від латинського слова persona — маска, роль, особа). Найчастіше це люди, зображені в різних учинках. Персонажами (наприклад, у казці або байці) можуть бути й олюднені явища природи, тварини, рослини, навіть предмети. Персонаж — дійова особа літературного твору. Виділяють головних, другорядних, епізодичних персонажів.... |
Хлопчина полюбив книжки, багато читав, та й шкільна наука давалась йому напрочуд легко, приносила задоволення. До того ж мав дуже гарну пам’ять — міг майже дослівно переказати будь-який шкільний урок. Гімназія, а потім університет прищепили Франкові любов до освіти. Він самотужки опанував чотирнадцять іноземних мов, свої статті писав не лише українською, а й польською та німецькою мовами. Недарма за гострий розум та неймовірну ерудицію його називали «академією в одній особі». Іван Франко написав свої перші твори ще в гімназії. А згодом багато й наполегливо працював, удосконалював художню майстерність. Залишив величезну творчу спадщину: вірші, поеми, оповідання, повісті, романи, п’єси. Юним читачам і читачкам Іван Франко адресував свої казки. Його дуже захопила праця над ними, адже й сам мав трьох синів і доньку. Узявся за роботу й незабаром подав до журналу «Дзвінок» серію казок, а потому ще й видав їх окремою книжкою «Коли ще звірі говорили».... |
Чому нас так приваблюють казки? І чому не лише діти, а й навіть дорослі зберігають у своїх серцях віру в казку? Чи не тому, що саме в казках збуваються заповітні мрії, а добро в них завжди перемагає? Казка — народний оповідний твір про вигадані події, що утверджує перемогу добра над злом. Насправді ми вже дуже багато знаємо про казки. Узяти хоча б чарівні предмети, що допомагають герою чи героїні здобути перемогу над злом — усі легко можуть їх назвати. А як би добре було отримати чарівну паличку! Тож варто лише уточнити й упорядкувати наші знання. Якими бувають казки? Казки зазвичай поділяють на три великі групи: про тварин, героїко-фантастичні та соціально-побутові.... |
... |
Найсвітліші враження завжди пов’язував зі своїм дитинством. Не раз розповідав приятелям про батька та його улюблену співочу канарку (за це батько одержав вуличне прізвисько Кенира). А через багато років син узяв на згадку про батька псевдонім Дідусь Кенир, яким підписував свої твори для дітей. Робота над цими творами захоплювала його, бо давала змогу хоча б уявно повертатися до світлої й безтурботної пори дитинства. У львівському дитячому журналі «Дзвінок» Леонід Глібов видав багато казок, віршованих загадок, акровіршів. Узагалі він був людиною доброю, дуже спокійною, з гарним почуттям гумору. Розпочавши віршувати ще в шкільні роки, проніс любов до літератури крізь усе життя. Коли був учителем, свій яскравий творчий талант повною мірою виявляв у викладацькій праці, а доброту своєї вдачі — у ставленні до учнів, за що й заслужив їхні любов та повагу. Перевіряємо, чи уважні ми читачі й читачки 1. Щоб перевірити, чи уважно ви прочитали нарис про Леоніда Глібова, пропонуємо дати короткі відповіді (ТАК чи НІ) на запитання. • Леонід Іванович Глібов народився на Київщині? • Псевдонім Дідусь Кенир письменник обрав на честь батька? • Леонід Іванович Глібов працював учителем? • Письменник Леонід Глібов створював казки? • Віршувати Леонід Глібов почав на схилі літ? • Журнал для дітей «Дзвінок», де друкував свої твори Леонід Глібов, видавався в Полтаві? 2. Завдання на вибір. Ваші однолітки провели дослідження: своїм рідним, учителям із різних предметів, знайомим поставили запитання: «Які твори написав Леонід Іванович Глібов?».... |
Завдання виконуємо письмово. Ви ознайомилися з малими формами українського фольклору — прислів’ями, приказками, загадками. Яке враження вони справили? Пригадайте, що таке есе. Прочитайте пам’ятку й поясніть основні правила написання такої письмової роботи. Пам'ятка Як написати есе Есе — це невеликий прозовий твір, у якому автор викладає власні думки та враження з певного приводу. Прислів’я, приказки й загадки — це скарби, які залишили нам пращури. Книжки цікавіше й веселіше читати, коли в них є прислів’я та приказки. Так само цікаво спілкуватися із кимось, хто їх знає та вживає. А коли розгадаєш якусь складну загадку, то почуваєшся дуже розумною людиною, яка багато зможе зробити в житті. Тож я вважаю, що нам варто знайомитися із золотими зернами народної мудрості. А також створювати нові загадки, прислів’я та приказки. 3. Завдання виконуємо письмово. Поділіться й ви своїми враженнями, міркуваннями щодо прочитаних фольклорних творів у короткому есе «Золоті зерна народної мудрості».... |
Прочитайте виразно загадки про людину, її життя, побут і працю. Які з цих загадок ви вже знали? Яка загадка сподобалася найбільше? Чому? Визначте, яким способом створена кожна загадка (опис, порівняння, протиставлення, поєднання різних способів). Гра «Загадки навколо нас». Об’єднайтеся в команди. Уважно огляньте класну кімнату й визначте, про які предмети можна скласти загадки. Наприклад: На різних уроках на кожній парті однакові лежать (підручники); Стоять на дорозі, всім заважають, їх штовхають, а не прибирають (двері). Складіть загадки, загадайте їх однокласникам і однокласницям.... |
... |