Леонід Глібов

(1827-1893)

Леонід Іванович Глібов народився 21 лютого 1827 року на Полтавщині. Змалечку був дуже спостережливим, багато читав, любив спілкування. Від матусі перейняв любов до краси, а від батька — допитливу вдачу.

Леонід Глібов

Найсвітліші враження завжди пов’язував зі своїм дитинством. Не раз розповідав приятелям про батька та його улюблену співочу канарку (за це батько одержав вуличне прізвисько Кенира).

А через багато років син узяв на згадку про батька псевдонім Дідусь Кенир, яким підписував свої твори для дітей.

Робота над цими творами захоплювала його, бо давала змогу хоча б уявно повертатися до світлої й безтурботної пори дитинства.

У львівському дитячому журналі «Дзвінок» Леонід Глібов видав багато казок, віршованих загадок, акровіршів.

Обкладинка збірки Л. Глібова «Загадки і жарти дідуся Кенира» (Яків Златопольський, 1958)

Узагалі він був людиною доброю, дуже спокійною, з гарним почуттям гумору.

Розпочавши віршувати ще в шкільні роки, проніс любов до літератури крізь усе життя.

Коли був учителем, свій яскравий творчий талант повною мірою виявляв у викладацькій праці, а доброту своєї вдачі — у ставленні до учнів, за що й заслужив їхні любов та повагу.

Перевіряємо, чи уважні ми читачі й читачки

1. Щоб перевірити, чи уважно ви прочитали нарис про Леоніда Глібова, пропонуємо дати короткі відповіді (ТАК чи НІ) на запитання.

• Леонід Іванович Глібов народився на Київщині?

• Псевдонім Дідусь Кенир письменник обрав на честь батька?

• Леонід Іванович Глібов працював учителем?

• Письменник Леонід Глібов створював казки?

• Віршувати Леонід Глібов почав на схилі літ?

• Журнал для дітей «Дзвінок», де друкував свої твори Леонід Глібов, видавався в Полтаві?

2. Завдання на вибір. Ваші однолітки провели дослідження: своїм рідним, учителям із різних предметів, знайомим поставили запитання: «Які твори написав Леонід Іванович Глібов?».

• Результати свого дослідження вони презентували у вигляді «хмаринки слів», де графічно спробували відобразити, які твори письменника найчастіше згадували опитувані. Щоб «хмаринка слів» не була громіздкою та легко сприймалася глядачами, юні дослідники й дослідниці вирішили позначити лише види творів, що було згадано: байки, вірші для дітей тощо. Розгляньте цю «хмаринку слів», оберіть і виконайте завдання.

• Визначте за схемою, які види творів Леоніда Глібова запам’яталися опитуваним.

• Поміркуйте й здогадайтеся, як у «хмарині слів» позначено найпопулярніші твори Леоніда Глібова? Які це твори? Які твори майже не поступилися популярністю? Які твори письменника згадували найменше?

• Чи зацікавило вас учнівське дослідження та його результати? Поміркуйте, якби ви проводили таке дослідження серед своїх рідних, учителів, друзів та подружок, чи могли б результати бути іншими? Як це перевірити? Поміркуйте, у який інший спосіб можна оприлюднити результати такого дослідження.

3. Чи зацікавила вас постать Леоніда Івановича Глібова? Про що ви хотіли б дізнатися більше? У який спосіб ви могли б задовольнити свою цікавість?

Віршовані загадки

Леонід Глібов любив народні загадки, багато з них знав напам’ять. Вони приваблювали його тим, що розвивали й залучали до гри, а він, маючи учительський досвід, розумів, наскільки це важливо для юних читачів.

У його власних віршованих загадках є дуже багато від народних творів. Це й простота викладу, і легкий народний гумор, і загальна атмосфера гри та радісне переживання спільного пошуку відповідей на поставлені питання.

Читаючи твори Глібова, ми спілкуємось із великим знавцем та майстром дотепних народних оповідок, який легко веде свою розповідь, вчасно дає потрібні підказки, а ще вміє зацікавити й розвеселити своїх слухачів.

У його загадці «Котилася тарілочка...» всі зіставлення цілком народні: «сонце ясне» представлено як дивовижну золоту тарілочку, що котиться «по крутій горі», а «нічку темну» зображено у вигляді похмурої «чорної баби». Картину світу зі змінами дня й ночі, світла й темряви подано в цікавій і доступній для маленьких дітей образній формі, а ще доречно додано справді дуже смішну згадку про надокучливого комара — кумедного довгохвостого й гостроносого «птаха на восьми ногах».

Обкладинка збірки віршів і загадок Л. Глібова «Котилася тарілочка» (Галина Сокиринська, 1984)

Так само в народному дусі побудовано загадку «Гоп! Гоп! Діти-молодята!». У ній веселий і хитруватий оповідач перетворює спілкування на жартівливу розвагу-змагання, що має на меті максимально заінтригувати слухачів та заохотити їх до самостійного пошуку правильної відповіді.

Обкладинка збірки віршів і загадок Л. Глібова «Котилася тарілочка» (Галина Сокиринська, 1989)

У загадці «Бачить — не бачить...» оповідач уже значно серйозніший: більше схожий на мудрого вчителя й порадника, котрий нагадує про великі можливості, які надає людям книжка.

Перевіряємо, чи уважні ми читачі й читачки

• 1. Чим письменника Леоніда Глібова приваблювали народні загадки?
• 2. Які риси народних загадок властиві віршованим загадкам Леоніда Глібова?
• 3. Які загадки письменника згадуються у тексті «Віршовані загадки»?
• 4. Яку з цих загадок вам захотілося прочитати? Чим вона вас зацікавила?

Читацький практикум

Котилася тарілочка...

Котилася тарілочка

По крутій горі,

Забавляла любих діток

У моїм дворі,

Нам тієї тарілочки

Чому не любить —

Хорошая, золотая

І як жар горить.

Прийшла баба — сама чорна

І чорний жупан1, —

Заховала тарілочку

У синій туман.

Ілюстрація до збірки творів Л. Глібова «Котилася тарілочка» (Галина Сокиринська, 1984)

Постихали співи й жарти

У дворі моїм;

Золотої тарілочки

Жаль стало усім.

Зачинився я у хаті,

У віконці став

І про тую тарілочку

Співати почав:

«Туманочку, туманочку!

Поклонись зорі,

Покоти нам тарілочку

По нашій горі...»

Ілюстрація до загадки Л. Глібова «Котилася тарілочка» (Галина Сокиринська, 1984)

Де не взявся із-за лісу

Невідомий птах,

Довгохвостий, гостроносий,

На восьми ногах,

Тільки став я приглядаться —

І що, і відкіль,

А він зразу розігнався —

І в вікно сусіль2...

Я — на піч та у куточку

Зігнувсь, притаївсь

І, щоб птах той не нагибав3, —

Ряденцем4 укривсь.

Навіжений5 птах літає,

Не найде ніде

І тонесенько виводить:

«А де дідок, де?»

Закричав горлатий півень

І прогнав мій страх,

Я зрадів — і не побачив,

Де той дівся птах.

Ілюстрація до загадки Л. Глібова «Котилася тарілочка» (Галина Сокиринська, 1984)

От вам загадка новенька

Ще на інший лад;

Розгадайте, любі дітки,

Дуже буду рад.

Золотую тарілочку

Всі знають давно:

То на небі сонце ясне,

На весь світ одно.

Чорна баба — нічка темна:

Із давніх-давен

Покриває все на світі,

Як погасне день.

Заховався, шуткуючи,

Дідусь-господар,

Щоб не зразу догадались,

Що той птах — комар.

1 Жупан — старовинний верхній жіночий або чоловічій одяг з цупкої вовняної тканини.

2 Сусіль — розмовний вигук, те саме, що шасть.

3 Нагибати — знайти.

4 Ряденце — зменшено-пестлива форма слова рядно — вид простирадла або покривала з цупкого домотканого полотна з конопляної або лляної пряжі.

5 Навіжений — неврівноважений, нестриманий.

Розмірковуємо над текстом твору

1. Яке враження справила на вас віршована загадка Леоніда Глібова «Котилася тарілочка...»? Чи вплинула вона на ваш настрій? Яким чином?

2. Чи всі слова, що ужив автор, вам зрозумілі? Значення яких слів ви з’ясовували? Чим цікаві ці слова? Чи будете вживати їх у мовленні?

3. Про які явища природи йдеться у загадці? У яких образах ці явища природи постають?

Шукаємо відповіді разом

4. Природні явища в народних загадках часто набувають фантастичних рис, але якщо поміркувати, то цю фантастику можна пояснити. Таку особливість народних загадок використав і письменник Леонід Глібов. Наприклад, ваші однолітки замислилися, чому чорна баба одягнена саме в чорний жупан. Поміркувавши, вони дали таке пояснення: «Чорна баба» — то ніч, а головна ознака ночі — темрява та зірочки на небі. Жупан — одяг з цупкої вовняної тканини. Цупка тканина погано пропускає світло, а якщо вона чорна, то ще гірше. Напевно, якщо вкритися з головою таким жупаном вдень, то під ним буде темно, як вночі. А якщо в жупані є малесенькі дірочки, крізь які промінчиками пробивається світло, буде здаватися, що то зірочки! Тому ніч і постає в загадці в чорному жупані.

5. Об’єднайтеся в пари й спільно знайдіть відповіді на запитання щодо інших образів загадки:

• Що і чому в загадці названо крутою горою?

• Чому про «тарілочку» говориться, що вона котилася?

• Чому туман, у який «чорна баба» заховала «тарілочку», синій?

• На які інші цікаві образи твору Леоніда Глібова ви звернули увагу? Чи можна їх пояснити?

Гра «Що? й Чому?»

6. Об’єднайтеся в групи й придумайте запитання щодо інших образів загадки. Поставте ці запитання учасникам інших груп. Послухайте їхні пояснення, запропонуйте свої.

Заувага! У цій грі не буде переможця. Але виграють усі, хто братиме активну участь у творенні запитань і пошуку відповідей на них. Під час такої гри ви тренуєте свій мозок мислити креативно й критично. Саме ця здатність людини може перетворити будь-яку роботу на творчу діяльність. А ніщо не приносить людині такого задоволення, як творчість. Без неї неможливе жодне художнє або наукове відкриття. До речі, ви здогадалися, яке слово зашифровано в ребусі?

Обираємо завдання на свій смак

7. Оберіть і виконайте завдання. Презентуйте свою роботу однокласникам та однокласницям.

• Чим загадки про сонце і ніч схожі на фольклорні?

• Чим загадка про комара відрізняється від фольклорних?

• Що ви можете сказати про оповідача цієї загадки? Яким ви його уявляєте? Чи можна здогадатися за певними деталями в тексті твору про його вік, освіту, ставлення до людей, природи?

Шукаємо відповіді разом

8. Об’єднайтеся в групи, виконайте завдання й презентуйте свою роботу однокласникам та однокласницям.

• Поміркуйте, чи є у загадці рядки, які навіюють радість, острах, сум, веселощі. Свою думку обґрунтуйте.

• Підготуйтеся до виразного читання загадки «ланцюжком» так, щоб зі зміною настрою твору, змінювався читець.

Читацький практикум

«Гоп! Гоп! Діти-молодята!..»

«Гоп! Гоп! Діти-молодята!

І дівчата, і хлоп’ята!

Годі бігать і скакать:

Буду загадку казать:

Як була я молодою,

Грала в хрещика1 з весною

І між квітками росла,

Зеленіла і цвіла.

Добрі люди доглядали,

Шанували, поливали,

Щоб жила краса моя,

Щоб доладна2 я була.

Як підкрадеться до мене

Те бадиллячко3 зелене,

Чи бур’ян, чи лобода, —

Через мене всім біда.

Всіх од мене проганяють,

Через тин перекидають,

Щоб нічого не росло,

Щоб пристріту4 не було.

Як великою вже стала,

Я сім плахт5 поначіпляла,

1 Хрещик — весняна гра, у котрій одна пара гравців ловить іншу, яка після голосового сигналу розбігається, тікаючи від першої пари; танкова гра, під нас якої хлопці й дівчата міняються місцями.

2 Доладний/доладна — той або та, який або яка має пропорційні й красиві форми (про гарну зовнішність).

3 Бадиллячко — зменшено-пестлива форма до бадилля — стебла й листя трав'янистих і коренеплідних рослин.

4 Пристріт — поширений у багатьох народів забобон про поганий вплив погляду деяких людей або деяких обставин.

5 Плахта — жіночий одяг типу спідниці, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ переважно вовняної картатої тканини.

Довгі кісоньки взяла

У віночок заплела.

Куди треба, помандрую,

Скрізь і днюю, і ночую,

Світ увесь я обійшла

І на ярмарку була.

Тільки я сердита зроду:

Хто задивиться на вроду

Чи сунеться цілувать —

Буде сльози проливать.

Діти-квіти, виростайте

І мене ви розгадайте!

Прилетить веселий час —

Поцілую дуже вас».

Ілюстрації до загадки Л. Глібова «Гоп! Гоп! Діти-молодята!..» (Ніна Денисова, 1966)

Діти думали-гадали

І ніяк не розібрали.

В мою хатоньку прийшли,

На печі мене знайшли.

«Ой дідусю, не вгадали, —

Діти разом закричали, —

Годі в просі гріться, спать,

Поможи нам розгадать!

Осьде пряничок чудовий,

Неабиякий — медовий.

Бач — і самі не їмо,

А тобі віддаємо!»

Взяв я пряничок, дивлюся

І облизуюсь, сміюся...

«Не вгадали ви? Ото!

То ж цибуля, більш ніхто!»

Здивувались дуже діти:

«Тьху, погана!.. Так верни ти...»

А я пряник гам та гам —

«Вибачайте, не віддам!»

Розмірковуємо над текстом твору

1. Яке враження справила на вас ця віршована загадка Леоніда Глібова? Чим зацікавила?

2. Чи всі слова, що ужив автор, вам зрозумілі? Значення яких слів ви з’ясовували? Чи зацікавили вас ці слова?

3. Прочитайте народні загадки про цибулю. Які характерні особливості зовнішнього вигляду цибулі змальовує народна загадка? А на які властивості цього овочу вказують народні загадки?

• Має сім шкір, витискає сльози всім.

• Їде пані в золотім жупані;

Хоч жупан той латка та латці,

Та приймають в кожній хатці.

• Сидить Марушка в семи кожушках;

Хто її роздягає, той сльози проливає.

Знайдіть у загадці Леоніда Глібова рядки, де йдеться про ті особливості зовнішнього вигляду цибулі та її властивостей, що й у народних загадках. На що письменник перетворив «сім шкір», «золотий жупан», «сім кожушків»?

4. Знайдіть у загадці Леоніда Глібова інші ознаки, за якими діти мали б упізнати цибулю. Скільки їх? Що нового про цибулю розповідається в загадці Леоніда Глібова?

5. Як ви сприйняли фінал віршованої загадки Леоніда Глібова? Чому, на вашу думку, дідусь не віддав пряника дітям? Чи правильно він учинив?

Читацький практикум

Бачить — не бачить...

Бачить — не бачить,

Чути — не чує,

Мовчки говорить,

Добре мудрує.

Кривду соромить,

Правди навчає,

Ілюстрація до загадки Л. Глібова «Бачить — не бачить...» (Галина Сокиринська, 1984)

Часом жартує,

Смішки справляє, —

Люба розмова;

Дай, боже, діти,

З нею довіку

Знаться-дружити.

Ілюстрація до загадки Л. Глібова «Бачить — не бачить...» (Ніна Денисова, 1966)

Хто ж то такая

В світі щаслива,

Мудра, правдива

І жартовлива?

Як не вгадали,

Стану в пригоді,

Річ коротенька:

Книжка, та й годі.

Розмірковуємо над текстом твору

• 1. Яке враження справила на вас віршована загадка Леоніда Глібова «Бачить — не бачить...»? Чим зацікавила?
• 2. Пригадайте народні загадки про книжки. Поміркуйте, як письменник використав досвід народної загадки?
• 3. Що діти дізнаються про книжку з цієї загадки? Яка вона буває?
• 4. Чому, на думку письменника, з книжкою треба знаться-дружити?
• 5. Яким ви уявляєте оповідача цієї загадки? Свою думку обґрунтуйте.
• 6. Прочитайте виразно загадку. Який настрій ви хотіли б передати у своєму виразному читанні: веселий, журливий, мрійливий, задумливий тощо?

Загадки-акровірші

Деякі загадки Леоніда Глібова мають незвичну форму. У чому ж полягає їхня незвичність? Відповісти на це питання дуже легко, достатньо лише прочитати перші літери кожного рядка згори вниз.

Такі поезії називають акровіршами. Вони використовують спеціальний графічний прийом, завдяки якому увиразнюється важливе для автора слово. Одні автори так підписують свій твір — зазначають власне ім’я, інші — подають ім’я того, кому поезію присвячено. А ось у в загадках Леоніда Глібова в такий оригінальний спосіб «закодовано» відгадку.

Акровірш — поетичний твір, у якому початкові літери кожного рядка, якщо читати їх згори вниз, утворюють слово або фразу.

Ілюстрації до збірки акровіршів Л. Глібова «Що за птиця?» (Ольга Артюшенко, 1973)

Перевіряємо, чи уважні ми читачі й читачки

• 1. Що таке акровірш?
• 2. Чи випадало вам читати подібні поезії?
• 3. Висловіть припущення, чому поети використовують таку форму вірша.

Читацький практикум

Хто вона?

Лиха зима сховається,

А сонечко прогляне,

Сніжок води злякається,

Тихенько тануть стане, —

І здалеку бистресенько

Вона до нас прибуде,

Кому-кому любесенько,

А дітям більше буде.

Розмірковуємо над текстом твору

1. Яке враження справила на вас ця віршована загадка Леоніда Глібова? Чим зацікавила?

2. Чи всі слова в цій загадці вам були зрозумілі? Яким словником треба скористатися, щоб з’ясувати значення незрозумілих слів? За потреби зверніться до тлумачного словника.

3. Чому цю загадку називають акровіршем? Що таке акровірш?

4. Яку картину природи змальовує поет на початку вірша? Які прикмети весни він відзначив?

5. Якби вам треба було схарактеризувати змальовану в першій частині загадки картину трьома з наведених прикметників, які ви обрали б? Обґрунтуйте свій вибір.

ВЕСЕЛА СПОКІЙНА БАДЬОРА ГУЧНА РАДІСНА ТИХА НЕСПІШНА

6. Прочитайте наступну частину вірша. Про кого в ній ідеться? Чи змінюється загальний настрій вірша? Обґрунтуйте свою думку.

7. Як ви зрозуміли останні слова цього акровірша? Поміркуйте, чому поет певен, що повернення ластівок із вирію найбільше радості принесе дітям.

8. Пригадайте, що ви знаєте з початкової школи про народний звичай закликати весну. Яка була роль дітей у цьому дійстві?

Обрядове фігурне печиво для народної забави «Закликання весни»

9. Поет назвав свій акровірш «Хто вона?». Якби цієї назви не було, який із запропонованих варіантів назви ви обрали б? Можливо, запропонуєте свій? Обґрунтуйте свій вибір.

«Ластівка» «Весна» «Закликання весни» «В очікуванні весни»

Читацький практикум

Хто доня?

Мати доні молодій

Огородик наділила.

Розкошує доня мила,

Каже неньці — тісно їй:

«В земляній сиджу коморі,

А коса моя надворі».

Хочу цей раз штуку втнуть:

Не скажу, як доню звуть;

Ви ж до загадки верніться,

З краю пильно придивіться.

Ілюстрація до акровірша Л. Глібова «Хто доня?» (Ольга Артюшенко, 1973)

Розмірковуємо над текстом твору

• 1. Яке враження справила на вас ця віршована загадка Леоніда Глібова? Чим зацікавила?
• 2. Чому загадку «Хто доня?» називають акровіршем?
• 3. Яку народну загадку використав Леонід Глібов у своєму акровірші?
• 4. Прочитайте виразно акровірш «Хто доня?». Який настрій ви хотіли б передати?

Сприймаємо твори інших видів мистецтва

• 5. Розгляньте уважно ілюстрації до творів Леоніда Глібова. Які з них сподобалися вам найбільше? Чому?
• 6. Які ілюстрації до творів поета створили б ви? Опишіть їх або намалюйте.
• 7. Який із прочитаних творів Леоніда Глібова сподобався вам найбільше? Чому?

Обираємо завдання на свій смак

8. Оберіть і виконайте завдання.

• Підготуйте цікаву розповідь про прочитані твори Леоніда Глібова. Запишіть її на телефон, поділіться з друзями або виголосіть у класі.

• Намалюйте ілюстрації до загадок Леоніда Глібова, улаштуйте виставку робіт у класі.

• Якщо ви об’єднаєте свої зусилля, підготувавши завдання, то можете влаштувати у класі «Свято дідуся Кенира»!

Віртуальна бібліотека

В електронному додатку до підручника ви можете ознайомитися з віршованими загадками сучасного українського письменника Анатолія Качана «Квітка Сонця», «Світов@ павутин@». Скористайтеся цією можливістю. Порівняйте їх з творами Леоніда Глібова. Поміркуйте, чи змінилася віршована загадка за півтора століття, що відділяють твори «дідуся Кенира» й сучасних письменників.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Українська література 5 клас Борзенко 2022", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)