Войти
Закрыть

Світ української поезії

8 Клас

Поетичне слово з давніх-давен мало величезне значення. Крім художньої правди, лірика завжди мала надзвичайно важливі компоненти - красу, витонченість сказаного, шанс для кожного читача самому ставати своєрідним співавтором поета, бо кожен, хто читає вірші, розуміє їх дещо по-своєму, власне, залежно від рівня освіти й начитаності, творчої уяви, світосприймання, переживань і відчуттів. У літературознавстві традиційно виокремлюють три літературні роди: епос, лірику й драму. Лірика - це змістовно оформлені й художньо передані словами емоції, почуття, відчуття і враження. Для ліричних творів характерний ліричний герой, а мова ведеться від першої особи однини (від «я») або першої особи множини (від «ми»). Хоча автор і та, скажемо, уявна особа, від імені якої проголошуються в ліричних віршах певні естетичні взірці або моральні ідеали, - не одне й те саме, все-таки ліричний герой, особливо якщо йдеться про автопсихологічного ліричного героя, - це якоюсь мірою і сам автор, і ті його сучасники, які переживали подібне у своєму житті, мають близьку до висловленої у поезії життєву позицію, готові прийняти судження, оцінку, ідею, висновок, що випливає з вірша, за власний умовивід. Ліричний герой завжди не лише яскраво індивідуалізований, а й завжди наділений узагальненими рисами багатьох людей. Це переважно саме той людський психотип, який читачами сприймається як носій високих істин і прекрасних почуттів. Іноді поети пропонують читачам не автопсихологічного, а рольового ліричного героя. Наприклад, від першої особи в поезії можуть спілкуватися з читачами такі рольові особи, як Тарас Шевченко (поезія «Триптих» Віталія Коротича), Максим Залізняк (вірш «Я - Залізняк!» Анатолія Загравенка), пшеничний колосок (вірш «Монолог колоска» Леоніда Народового), навіть українські горобці, під образами яких читач упізнає нібито всезнаючих і завжди галасливих, але примітивних і себелюбних псевдопатріотів (розділ «Друге марення» із поеми-симфонії Івана Драча «Смерть Шевченка»):...
0 Переглянути

«Шлях кобзарів — це шлях народу»

8 Клас

Слова, винесені в заголовок цієї частини, належать українському класикові Михайлові Стельмаху. Цікавлячись старовиною, народно-поетичною спадщиною віків, письменник справедливо сприймав мандрівних співців найщирішими порадниками своєї нації в горі й радощах. Корені виникнення кобзарського мистецтва сягають глибини віків. На фресці в соборі Святої Софії в Києві й досі зберігся найдавніший портрет бандуриста. В одному з історичних документів згадано про покладання в 922 році на могилу кобзаря восьмиструнного музичного інструмента. Про давнє поширення в Україні кобзарського ремесла свідчить також і образотворче мистецтво. Козак Мамай, наприклад, на картинах зображений не просто воїном, а обов’язково ще й музикою. Мандрівні співці - не винятково українське явище, адже ще в Стародавній Греції були співці-рапсоди, серед південно-слов’янських народів, зокрема в Болгарії й Сербії, - гуслярі й тамбураші, яких об’єднувала з українськими кобзарями, бандуристами й лірниками ідея протистояння їхніх народів спільному ворогові - туркам-османам. У козацькому середовищі кобзарі мали право на великі почесті. Богдан Хмельницький пильно дотримувався звичаю, щоб під час походів відомий народний співець їхав одразу ж за гетьманом, першою особою у війську. Сам Хмельницький прекрасно грав на кобзі. Мав власну бандуру, якою дуже гордився, й інший український гетьман - Іван Мазепа....
0 Переглянути

Українські народні думи

8 Клас

Хоча літературознавці й налічують майже п’ятдесят сюжетів дум із величезною кількістю варіантів, ліро-епічний твір такого жанру зазвичай складається із заспіву, основної частини й кінцівки (славословія, похвали). Оскільки в заспіві здебільшого йдеться про якусь трагічну подію, то він має ще назву «заплачка» (від слова «плакати»); в основній частині розповідається про певну подію; славословіє звеличує і прославляє героїв думи навіть тоді, коли співати осанну1 їм немає жодної причини. Наприклад, у думі «Втеча трьох братів з города Азова, з турецької неволі» старші брати зраджують наймолодшого, який гине в безводному степу, й самі в усіх варіантах цього твору розплачуються власним життям за скоєне, однак славословіє виявляється обов’язковим елементом навіть такої страшної і водночас повчальної розв’язки. Тож Ліна Костенко справедливо зауважила устами свого героя: «Либонь, це слава з іншої десь думи до цих братів азовських заблудилась». А дослідниця Марина Набок зазначила: «У думі утверджується ідея, що людська особистість, котра від природи наділена вищими ідеалами, внутрішньо і зовнішньо непідвладна негативним впливам. Вона, усвідомлюючи себе представником нації, психологічно налаштована на проекцію «добро - добру», «прекрасне - прекрасному». 1 Співати осанну (біблійне) - прославляти. Дума — великий пісенно-розповідний твір переважно героїчного змісту, який виконується речитативом у супроводі бандури, кобзи чи ліри....
0 Переглянути

Пісні Марусі Чурай

8 Клас

Історія донесла до нащадків багато славних імен князів, гетьманів, полководців. На жаль, значно менше збереглося в пам’яті імен людей мистецтва. Мало хто з пересічних українців може перелічити колись усім відомих кобзарів і піснетворців. Час припорошує славетні імена пилом забуття. Тож не дивно, що й про Марусю Чурай письмових свідчень не збереглося. Тільки фольклорні джерела донесли скупі відомості про співачку з Полтави - дочку вбогої вдови, красуню, що мала дивовижний голос і поетичний талант, чорні брови й розкішну косу до пояса. Сучасний науковець Григорій Клочек на основі тривалих досліджень подає такі деталі з життя співачки: «Якщо узагальнити усі версії про Марусю Чурай, то вийде приблизно такий біографічний сюжет. Народилася вона у Полтаві приблизно 1625 року. Хата її батьків стояла на березі Ворскли. Нині приблизно можна визначити це місце, бо знаходилося воно недалеко від Хрестовоздвиженського монастиря, який зберігся до наших днів. Батько Марусі, Гордій Чурай, був людиною хороброю, чесною, правдолюбною, тож і подався на Запорозьку Січ. Брав участь у боях проти польської шляхти, потрапив у полон і був страчений. Маруся жила з мамою. Їх обох шанували в Полтаві через славного батька, а також через особливий Марусин дар складати й чудово співати пісні». Пісня літературного походження (авторська пісня) - це пісня, створена поетом або композитором, яка стала народною. До пісень літературного походження XVIII—XIX століть належать такі широковідомі, як «Засвіт встали козаченьки», «Їхав козак за Дунай», «За Неман іду», «За Сибіром сонце сходить», «Місяць на небі, зіроньки сяють», «Дивлюсь я на небо», «Повій, вітре, на Вкраїну». У XX столітті авторами слів або слів і музики до пісень, що їх уже називають народними, стали Богдан Лепкий («Чуєш, брате мій»), Андрій Малишко («Пісня про рушник»), Володимир Івасюк («Водограй», «Червона рута»), Дмитро Павличко («Два кольори», «Лелеченьки»), Михайло Ткач («Марічка»), Степан Пушик («Козак гуляє», «Любисток»), Юрій Рибчинський («Ой летіли дикі гуси», «Зелен-клен»), Микола Луків («Росте черешня в мами на городі») та інші....
0 Переглянути

Українські історичні пісні

8 Клас

Історичні пісні - героїчний епос1 українського народу - донесли до далеких нащадків промовисті свідчення про славне минуле, звитягу й подвиги легендарних полководців. Письменник Володимир Дрозд підкреслював: «Українська народна пісня - це сторінка історії, частинка нашої душі. В народній пісні - біль і радощі часу, які через століття стають нашими болями й радощами». 1 Епос - рід літератури, в основі якого розповідь про минулі події. Справді, впродовж багатьох століть народна історична пісня була щирим і правдивим словом про історію нашого народу. Вона виховувала, підтримувала, окриляла й надихала. Пісня пробуджувала національну гідність та свідомість і переконливо засвідчувала: народ, у якого були такі герої, - безсмертний, він не зникне безслідно з лиця землі. Історичні пісні надзвичайно різноманітні. У них розповідається і про напади орд, і про неволю, і про славних козацьких полковників та гетьманів, і про народних месників. Проте всі ці пісні об’єднує дух непокори, волелюбства, жертовна готовність героїв віддати життя за рідний край та його народ. Історична народна пісня - ліро-епічний твір про конкретні чи типові історичні події або про реальних історичних осіб і безіменних героїв, полководців та месників....
0 Переглянути

Вступ 8 клас Слоньовська

8 Клас

Художня література є особливим видом мистецтва. А видів мистецтва можемо назвати чимало: це скульптура, архітектура, образотворче мистецтво у всій його різноманітності, музика, спів, балет, кіно, театр. Література ж має щось спільне з усіма культурними надбаннями людства. Що ж єднає різні види мистецтва? Щоб відповісти на це запитання, треба з’ясувати, для чого мистецтво існує взагалі. Чи не для того ж, для чого існує краса? Виноград, який майстерно намалював художник, не можна з’їсти; чудова музика, яка лунає з відчиненого вікна філармонії, не втамує вашої спраги в спекотний день. То що ж, мистецтво і краса - зайві? Кожен із видів мистецтва, як і краса, насамперед дарує нам насолоду. Звісно, відвідавши художню виставку, концерт або театральну виставу, ми не збагачуємося матеріально, але неодмінно здобуваємо багатство духовне, яке полягає в романтичній піднесеності, гарному настрої, приємних враженнях. Нести людям прекрасне й незабутнє - основне призначення мистецтва. Цю його функцію називають естетичною (від грецького слова «естетика», що перекладається як «наука про прекрасне»). Крім естетичної, усі види мистецтва, зокрема й художня література, мають інші функції. Такою є насамперед виховна, адже мистецтво прищеплює нам естетичні смаки, впливає на наші розум і душу, спонукає нас ставати кращими. Виховну функцію поруч з усіма видами мистецтв виконує й художня література, яка впливає на людей за допомогою слова....
0 Переглянути

Українська література 8 клас Слоньовська

8 Клас

У вас за плечима вже великий багаж знань і чимало прочитаних книг. Сподіваємося, вам припадуть до душі художні твори про минуле України, перше кохання ваших літературних ровесників, чудові сучасні поезії, з якими ви ознайомитеся на уроках української літератури цього року. Маємо надію, що вони розширять ваш світогляд і допоможуть реалізувати ваші творчі здібності. Процес читання подібний до процесу спілкування: це своєрідний діалог між вами і текстом. Ви краще зрозумієте літературний твір, отримаєте насолоду від читання за допомогою рубрики «Діалог із текстом». Відповідаючи на запитання цієї рубрики, ви перевірите, чи уважно читали текст, з’ясуєте його художні особливості, схарактеризуєте образи твору. Осягнути зв’язок між літературними творами вам допоможе рубрика «Діалоги текстів». Крім того, вона спонукатиме пригадати вивчене з інших предметів, зокрема історії. Щоб відповісти на ці запитання, треба поміркувати, як різні письменники інтерпретують схожі теми, образи, чому до них звертаються....
0 Переглянути

Словник літературознавчих термінів 8 клас Міщенко

8 Клас

Верлібр - форма вірша, яка не має наскрізної симетричної будови, не передбачає поділу на стопи, не має рими, унаслідок чого зникає і поділ на строфи, що структурно наближає його до прози. Вільний вірш - поетичний вірш, написаний переважно ямбом без особливої строфічної будови, коли кількість стоп у рядках коливається від однієї-двох до п’яти-шести. Громадянська лірика - це ліричні твори, у яких чільними є соціальні та національні мотиви. Громадянська лірика сприяє формуванню національної свідомості та гідності, утвердженню загальнолюдських цінностей. До громадянської лірики належать також вірші патріотичної тематики. Гумор (з латинської - «вологий», «мокрий», а в переносному значенні - «смішний до сліз») - це доброзичливе, незлостиве висміювання в літературі окремих недоліків суспільного життя, вад людського характеру, кумедних побутових ситуацій, загалом усього смішного, що трапляється взагалі. З гумором описуються такі ситуації, події, характери, що є в основі своїй позитивними, але не позбавленими певних смішних або недоречних рис....
0 Переглянути

Завершальний урок 8 клас Міщенко

8 Клас

Минув рік. Ви побували в найвіддаленіших куточках нашої Вітчизни, подорожуючи стежками дитинства українських письменників, відвідали далекі країни, де звучало українське слово, жили талановиті люди, для яких найбільші цінності в житті - Батьківщина, совість, честь, гідність. Упродовж року вашими супутниками були книжки, у кожній з яких можна було знайти всесвіт людських думок і почувань, любові, добра, краси, щирості й правди. Тепер вони назавжди ввійшли у ваше життя, адже ви пересвідчилися, що немає вірніших друзів і порадників. У них так багато тепла і людської мудрості! Литовський письменник Едуардас Межелайтіс писав: «Як довгі ключі перелітних птахів, мандрують книги по засіяному зорями піднебессю і на райдужних крилах несуть дружбу, немов сонце». Пригадаймо, що вам найбільше запам’яталося, що вразило, що розчулило, а що підштовхнуло до роздумів про себе, про світ, про друзів і ворогів, про те, що означає бути Людиною. • Назвіть, у яких країнах і в яких століттях ви побували цього року завдяки книжкам. • Спробуйте поставити себе на місце улюбленого персонажа. Розкажіть від його імені про своє життя, пригоди, мрії, переживання. Якщо ви оберете когось із героїв минулого, зверніться до сучасників із побажаннями, пересторогами, настановами....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 69 70 71 72 73 74 75 76 77 ... 229
Назад

Навігація