Войти
Закрыть

Олександр Олесь (1878-1944)

5 Клас

Олександр Олесь — псевдонім відомого митця Олександра Івановича Кандиби (Олесем його називала дружина). Псевдонім до ініціалів скорочувати не можна, його треба писати повністю. Народився майбутній письменник у містечку Білопілля на Харківщині. У чотири роки навчився читати. Згодом здобував освіту в сільській школі і, щоб вступити до університету, самостійно вивчив польську, сербську та болгарську мови. Хто з письменників чи письменниць самостійно вчив мови? Чи легко ти вчиш мови? Якими іноземними мовами вже володієш? У п’ятнадцять років надрукував перший вірш. Після закінчення Київського університету Олександр Олесь намагався знайти професію, хоч якось пов'язану з творчою діяльністю — у газетах чи видавництвах. Проте результату це не дало, унаслідок чого поет протягом десяти років працював ветеринаром у Києві. Поетові було властиве неабияке почуття гумору. Незнайомим людям любив представлятись фразою «Не рак, не риба, Олесь Кандиба». Олександр Олесь оспівував історичне минуле українського народу, захоплювався мудрістю князів Руси-України, їхньою хоробрістю і мужністю, любов’ю до рідної землі. Багато творів присвятив дітям. Олександр Олесь написав «Абетку» — називалася ця книжечка «Алфавіт віршами, писаними для сина»....
0 Переглянути

Літописні оповіді з «Повісті минулих літ»

5 Клас

  У «Повісті минулих літ» — першому історичному творі на землях Руси-України — читаємо «В літо 882. Виступив у похід Олег...» і розуміємо, що саме так розпочинатимуться події про діяння князів, описані в літописах. Літопис — це твір, у якому розповідь ведуть за роками. Тих, хто записував чи переписував літописи, називали літописцями. Часто цю роботу виконували ченці, які також збирали й переповідали відомості про різноманітні події в житті Руси-України. Найдавніші відомості про походження назви міста Київ знаходимо в «Повісті минулих літ». Цей літопис був написаний у Києві в 1113 році. Над твором працював чернець Києво-Печерського монастиря Нестор. Через це його називають Нестором Літописцем. Нестор Літописець (1056-1114) — монах Києво-Печерської лаври, автор найдавнішого літопису «Повість минулих літ». Цей твір є головним джерелом вивчення стародавньої історії України, тому Нестора називають першим істориком Руси-України....
0 Переглянути

Народні перекази

5 Клас

Багато про минуле нашого народу можна дізнатися з переказів. Саме в цих творах збережені знання про історичні події, подвиги героїв та цікаве минуле українців. Їх переповідали усно одне одному. Так перекази дійшли до наших днів, адже люди пам’ятали про народних месників Устима Кармелюка на Хмельниччині та Олексу Довбуша на Поділлі й Галичині, про тяжкі часи кріпаччини та визвольних війн. Теорія літератури Народний переказ — це оповідка про визначні історичні події та їхніх героїв. Хоча за змістом переказ нагадує легенду, у ньому менше казково-фантастичних елементів та інакомовності (алегоричності). Історичні події, на які багаті українці, пов’язані із народними героями, які прославилися своїми подвигами. «Прийом у запорожці» — це твір, побудований на основі народних переказів про те, як козаки приймали новобранців у свої лави. Тут розповідається про винахідливість запорожців під час добору новобранців до славного війська козацького....
0 Переглянути

Легенди українців

5 Клас

Щоб усвідомити незрозуміле, люди придумували пояснення. Віра в те, що уявляли предки, була настільки великою, що іноді годі було розділити правду та вигадку. Свою назву жанр «легенда» отримав від латинського слова legenda, що означає текст, який потрібно прочитати. Теорія літератури Легенда — це невелика оповідка про якісь події, людей, богів, походження географічних назв тощо, у якій правда поєднана з вигадкою. Легенда схожа на казку, тому що їй так само притаманна прозова форма і в ній ідеться про фантастичні події. Однак, на відміну від казки, це фантастична розповідь про диво, яке творилося незвичайними людьми (часто релігійними персонажами), і цьому диву дається пояснення....
0 Переглянути

Валерій Шевчук (народився 1939 р.)

5 Клас

Народився Валерій Шевчук у селі Барашах на Житомирщині в сім’ї селянина у перший рік Другої світової війни. Ще з дитинства мав здатність фантазувати. Одна з учительок зауважила, що з хлопчика вийде щось особливе. «Як так вона щось відчула — я ж у п’ятому класі був! Ну чим я відрізнявся від інших дітей? Через це я судить себе сам не можу», — згадував згодом письменник. І був другий випадок. Після школи Валерій працював на бетонному заводі, на якому одного разу старий майстер зауважив: «Хлопче! Послухай мене. Я вже старий чоловік, уже ось на пенсію піду. Тобі тут не місце. Іди вчись». Із особливими трепетом та повагою згадує письменник і матір, яка й сформувала українську свідомість синів (Валерія й Анатолія). Писати Валерій почав ще в десятому класі, а згодом навчався в технічному училищі та на історико-філософському факультеті в Києві. Батько Валерія був шевцем. Увечері часто засиджувався за роботою, а мама сиділа поруч і читала. Слухали її сини — Анатолій та Валерій, можливо, тому й захопилися літературою. Навіть повість написали: старший брат тоді вчився в сьомому класі, а Валерій — у п’ятому. Згодом, як казав сам Шевчук, ідеалом для нього стали Іван Франко і Григорій Сковорода. Це не просто автори, а дороговкази. Сьогодні Валерій Шевчук не лише письменник, а й перекладач і науковець. Справді, передбачення, про які згадує Валерій Шевчук, здійснилися. Він став письменником, із-під пера якого народжуються не зовсім звичні твори....
0 Переглянути

Леся Українка (1871-1913)

5 Клас

Тож не дивно, що у творчому доробку Лесі Українки є поезії «Конвалія», «Барвіночку мій хрещатий» чи казка «Лелія». А ще Леся зі своїми братами та сестрами вирощували садочок. Також дівчинка любила вишивати та грала на фортепіано. Інтелектуальна робота не поступалася фізичній. Мати Лесі, Ольга Петрівна Косач (відома письменниця Олена Пчілка), була вимогливою та наполегливою. Тож усі Косачі в ранньому віці вміли читати, а згодом організовували свята та ставили вистави. Часто до Косачів приєднувалися діти Старицьких і Лисенків, яких Леся жартома називала «лисинчатами». Леся була обдарованою дитиною: у чотири роки вже читала, у шість — вишивала, у дев’ять — написала перший вірш. Таких називають вундеркіндами, дітьми-індиго. 1881 року на Водохреща десятилітня Леся застудилася. Подальше життя майбутньої письменниці було таким: за гімназійною програмою вона навчалася вдома з мамою та приватними вчителями. Крім того, опановувала іноземні мови, займалася самоосвітою. Згодом навіть уклала підручник зі стародавньої історії східних народів для молодших братів і сестер....
0 Переглянути

Іван Франко (1856-1916)

5 Клас

Мабуть, уже тоді в душі хлопчика йшла непомітна сторонньому оку, але величезна внутрішня робота, яка й допомогла йому згодом стати видатним письменником, науковцем і політиком. Іванко ріс, як усі сільські діти: допомагав батькам по господарству, рибалив, збирав гриби. Але найбільше малий любив бувати в батьковій кузні, куди сходилися сусіди й навіть замовники з інших сіл: той просив викувати сокиру, а той — оббити залізом колесо воза. Ставши письменником, Іван Франко з величезною любов’ю описував батька, його роботу та спілкування з людьми в кузні. І зізнавався, що вогонь, який іскрився під батьковим молотом, колись «маленький, рудоволосий хлопчина» зберіг у своєму серці на все життя... Іван Франко мав дочку та трьох синів. Родина обожнювала тварин. Коли письменник працював, десь із-під дивану могла вилізти черепаха, кімнатою поважно ходив лелека зі зламаним крилом, а в кутках морські свинки хрумкали капусту... Можливо, саме тоді Іван Франко і зауважував найменші деталі поведінки тварин, що згодом допомагало майстерно зображувати їх у творах. Адже Лис Микита в казках письменника має особливі характер і вдачу, як справжнісінька людина... Про Івана Франка, який із сільського, рано осиротілого хлопчини, завдяки наполегливості та працьовитості, зумів стати одним із найвідоміших у світі українців, можна сміливо сказати: той, хто «через терни пройшов до зірок»....
0 Переглянути

Народні казки

5 Клас

Доки існуватиме людство, доти житиме казка — чи не найулюбленіший жанр фольклору. Її створювали як цілі колективи людей, народи (звідси «народна казка»), так і окремі автори/авторки («авторська», або «літературна казка»). «Яйце-райце» є чарівною казкою, адже в ній наявні фантастичні істоти (Змія, Змій тощо), чарівні предмети (яйце-райце), відбуваються фантастичні події. Водночас у тексті можна знайти реалії життя українців (підготовка до весілля, опис господарства Мисливця тощо). Це поєднання реальних і фантастичних елементів створює неповторно чарівний світ казки. Фантастичне — те, чого немає насправді, у реальності; щось вигадане, витворене уявою, фантазуванням людини....
0 Переглянути

Леонід Глібов (1827-1893)

5 Клас

У дитинстві Леонід Глібов був веселим і жвавим, любив доглядати за квітами. Саме тому його й прозвали «королем квітів». Знайомі та родичі, вітаючись, казали: «Здоров був, Льолику, квітчастий королику». Народився відомий байкар на Полтавщині. Ця земля рясніє іменами письменників, що шанували влучний жарт у творчості: Євген Гребінка, Григорій Сковорода, Іван Котляревський, Остап Вишня... Можливо, саме природа рідного краю й сприяла розвиткові такого талановитого жартівника. Понад п’ять років Леонід Глібов працював учителем історії та географії. У мемуарах колишні учні згадували його як хорошого вчителя, який любив дітей і ставився до них із повагою. Розказують, що колись батько Леоніда Глібова купив співучу канарку (невелику пташку), через що сусіди прозвали Івана Назаровича Кениром. Саме тому твори для дітей Леонід Глібов підписував псевдонімом «Дідусь Кенир»....
0 Переглянути

Народні загадки

5 Клас

До малих жанрів фольклору належать також і загадки, яким притаманні метафоричність, стислість і чіткість. Загадка — малий жанр фольклору, дотепне запитання, часто у віршованій формі, яке потребує відповіді (відгадки). Спочатку загадка мала магічне значення. Наші предки вважали: якщо людина вміє відгадувати загадки, вона володіє надприродною силою. Зараз цей твір має більшою мірою розважально-пізнавальний характер. Народні загадки відтворюють реальне життя людей, а саме: процеси праці, зміну пір року, явища природи, повсякденний побут, догляд за тваринами, рослинами. Метафора — це слово або словосполучення, яке переносить ознаки одного предмета чи явища на інші на основі подібності чи контрасту. Наприклад, сонце, яке від ранку до ночі рухається небом спочатку вгору, а потім донизу, нагадує «золоту тарілочку», що «котиться по крутій горі». Тому в загадці Леоніда Глібова, яку ти читатимеш згодом, словосполучення «золота тарілочка» є метафорою сонця. Епітет — художнє означення. Загадки не лише розважають, а ще й розвивають кмітливість, спостережливість, образне мислення. Часто загадки народ використовував у казках. Наприклад, в українській народній казці «Мудра дівчина» пан випробовував героїню загадками....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 28 29 30 31 32 33 34 35 36 ... 229
Назад

Навігація