Народні казки
- 17-01-2023, 11:53
- 270
5 Клас , Українська література 5 клас Калинич 2022
Народні казки
Які щасливі очі у казок.
Ліна Костенко
Теорія літератури
Доки існуватиме людство, доти житиме казка — чи не найулюбленіший жанр фольклору. Її створювали як цілі колективи людей, народи (звідси «народна казка»), так і окремі автори/авторки («авторська», або «літературна казка»).
За змістом і головними героями/героїнями можна умовно виділити різні види казок.
Пригадай різновиди казок та їхні особливості. Виконай інтерактивну вправу за покликанням https://cutt.ly/VOVA8F2 або QR-кодом.
Казку серед інших творів усної народної творчості впізнають за такими основними ознаками:
- казкові зачин і кінцівка;
- повтори дій, слів і речень (часто трикратність);
- наявність чарівних предметів;
- використання «магічних» чисел 3, 7, 12.
УКРАЇНСЬКА НАРОДНА КАЗКА «ЯЙЦЕ-РАЙЦЕ»
«Яйце-райце» є чарівною казкою, адже в ній наявні фантастичні істоти (Змія, Змій тощо), чарівні предмети (яйце-райце), відбуваються фантастичні події.
Водночас у тексті можна знайти реалії життя українців (підготовка до весілля, опис господарства Мисливця тощо).
Це поєднання реальних і фантастичних елементів створює неповторно чарівний світ казки.
Фантастичне — те, чого немає насправді, у реальності; щось вигадане, витворене уявою, фантазуванням людини.
ЯЙЦЕ-РАЙЦЕ1
Цар Жайворонок і цариця Миша
Цей малюнок і всі решта до казки придумала і намалювала художниця Валентина Мельниченко.
Колись була Птиця-Жайворонок царем, а царицею — Миша, і мали вони своє поле. Посіяли на тім полі пшеницю. Як уродила їм та пшениця — давай вони зерном ділитися. От одне зерно зайве було.
Миша каже:
— Нехай мені буде!
А Жайворонок каже:
— Нехай мені!
Думають вони: що тут робити? Пішли б позиватися, та немає старших за них: немає до кого йти позиватися. Потім Миша каже:
— Ну, я краще його перекушу.
1 Райце — дослідники припускають, що в цьому слові зашифровано поняття «рай».
Чи можна назвати причину сварки між Мишею й Жайворонком дріб’язковою? Чому? Як можна було б вирішити суперечку?
Пригадай, як називають момент повтору подій у казці.
Цариця Миша скликає всіх звірів для війни з царем Жайворонком.
А Орел бачить, що то лихо, сидить на дереві і не злітає. Коли тут іде Мисливець, бачить, що Орел сидить на дереві, як націлиться на нього. А той Орел так просить його:
— Не бий мене, голубчику, я тобі в великій пригоді стану!
Мисливець цілив і вдруге, і втретє, але Орел пообіцяв стати в пригоді.
Орел і Мисливець
Чому в казці Мисливець тричі цілився в Орла?
Мисливець повірив йому: поліз і зняв з дерева та й несе його додому. А він йому каже:
— Принеси мене до своєї хати та годуй мене м’ясом доти, поки в мене крила повідростають.
А в того чоловіка було дві корови, а третій бугай. Він зараз і зарізав йому одну корову. Орел ту корову за рік з’їв та й каже тому чоловікові:
— Пусти мене, я політаю, побачу, чи вже відросли крила. Той чоловік і випустив його з хати.
Читаючи казку, відзнач у тексті приклади трикратности — уживання числа три.
Мисливець і Орел: нарешті вдома
Орел у цьому епізоді вирішив помститися Мисливцеві?
Можливо, провчити його чи встановити справедливість?
Обґрунтуй свою думку.
Зверни увагу на виокремлені слова.
Орел злітав, сили було недостатньо, тому просив чоловіка зарізати ще ялівку (корову) та бугая (бика).
Узяв та й зарізав йому бугая. Він з’їв і того бугая, таки за рік, а потім як полетів, то літав так високо — аж під хмарою.
Коли це прилітає та й каже йому:
— Ну, спасибі тобі, чоловіче: вигодував мене, а тепер сідай на мене.
Той чоловік питається:
— Що з того буде? А він йому каже:
— Сідай! Той і сів.
Орел його поніс аж у хмару, а потім і пустив його додолу.
Той чоловік летить додолу, коли це Орел не дав йому долетіти до землі, підхопив його та й каже:
— А що, як тобі здавалось?
А він каже:
— Так, наче я вже неживий був. Тоді Орел йому каже:
— Отак саме й мені було, як ти на мене націлявся.
Потім каже:
— Сідай знов!
Тому чоловікові й не хотілося сідати на Орла — ну, нема що робити, таки сів. Орел знов його як поніс, та аж у саму хмару, а звідтіль скинув його з себе — та підхопив його так, може, як на два сажні1 від землі, та й питається його:
1 Сажень — одиниця вимірювання довжини. 1 сажень — 2,16 м.
— А що, як тобі здавалось?
Він йому каже:
— Так зовсім, наче вже кістки мої розсипались. Тоді Орел йому каже:
— Так само й мені було, як ти вдруге націлявсь. Ну, ще сідай.
Той сів. Орел як понесе його аж за хмару, та звідтіль і пустив його додолу, та підхопив уже аж коло самої землі, та тоді питається його:
— Як тобі здавалось, як ти летів на землю?
Він йому каже:
— Так, наче мене зовсім не було вже на світі.
Тоді Орел йому каже:
— Отак же й мені було, як ти втретє націлявсь.
А потім каже:
— Ну, тепер уже ніхто нікому не винний: ні ти мені, ні я тобі. А тепер сідай на мене та полетимо до моєї хати.
Ото летять та й летять, прилітають до його дядька. А він йому каже:
— Іди ж у хату, та як будуть питатися тебе: чи не бачив нашого небожа2, то ти скажеш: як дасте яйце-райце, то й на вічі приведу.
2 Небіж, небожа — син брата або сестри (про рідних, двоюрідних, троюрідних); племінник.
Він приходить у хату, коли це йому кажуть:
— Чи по волі, чи по неволі?
А він їм каже:
— Добрий козак усе по волі ходить.
Поясни, як ти розумієш вислів «Добрий козак усе по волі ходить».
Вони його питаються:
— Чи не чув ти там за нашого небожа? Бо вже третє літо, як пішов на війну, — та ні чутки, ні звістки.
А він їм каже:
— Як дасте яйце-райце, то й на очі приведу.
Вони йому кажуть:
— Лучче нам його ніколи не бачити, як віддати тобі яйце-райце.
Тоді він виходить із хати та й каже Орлові:
— Казали так: лучче нам його ніколи не бачити, як тобі віддати яйце-райце.
Орел йому каже:
— Летімо далі!
Летять та й летять, та й прилітають до Орлового брата, та й тут чоловік те саме говорив, що в його дядька, — таки й тут не отримав яйце-райце.
Прилітають до його батька, а Орел йому каже:
— Іди в хату, та як будуть питатися за мене, то скажеш, що бачив й на вічі приведу.
Увіходить чоловік у хату, а вони йому кажуть:
— Чи по волі, чи по неволі?
Він їм:
— Добрий козак усе по волі ходить.
Вони його стали питатися:
— Чи не бачив нашого сина? Бо вже як немає — четверте літо: десь пішов на війну, та, мабуть, убили його там.
А він їм каже:
— Я бачив, але як дасте яйце-райце, то я й на очі приведу.
Чому Мисливець відмовився від грошей? Він знав, що значить яйце-райце?
Про яку рису характеру Мисливця свідчить цей факт?
Батько Орлів каже йому:
— Нащо ж воно тобі? Лучче ми тобі дамо багато грошей. Він каже:
— Я не хочу грошей, мені дайте яйце-райце!
— Піди ж приводь, зараз тобі дамо!
Він уводить Орла в хату. Тоді його батьки так зраділи, що дали яйце-райце і сказали:
— Тільки не розбивай ніде на дорозі, а як прийдеш додому, то погороди загороди великі, а тоді його і розіб’єш.
Він іде та йде, та так схотілось пити йому...
Коли це найшов криничку. Тільки що став пити воду, та якось об цебрину2 й розбив те яйце-райце. Як узяв скот вернути з того яйця!.. Верне та верне.
«Як узяв скот вернути з того яйця!.. Верне та верне».
2 Цебрина — деревина, колодязний зруб.
Чи може насправді так багато звірини поміститися в одне яйце?
Гониться він за тим скотом, то що з того боку піджене, на другий розійдеться... Кричить бідолаха — нічого сам не зробить!
Коли це іде до нього Змія й каже йому:
— Що ти мені даси, чоловіче, як я тобі скот цей вжену в те яйце?
А він їй каже:
— А що тобі дати?
Вона йому каже:
— Даси те, що без тебе стало дома?
А він каже:
— Дам!
Ото вона йому гарненько загнала той скот у яйце, заліпила славно яйце і дала йому в руки.
Тим часом у Мисливця народився син.
Пройшов час — він підріс і погодився йти до Змії.
— Це ви мене, тату, віддали Змії. Ну, дарма, якось буде!
От він зараз і пішов до Змії.
Приходить до неї, а вона йому каже:
— Зроби мені троє діл та й підеш собі додому, а як не зробиш, то я тебе з’їм!
А коло її хати був великий луг — скільки оком зглянути! Так вона йому каже:
— Щоб ти за одну ніч отой луг викорчував, і щоб там зорав, і пшениці насіяв, зжав її, в скирти поклав, і щоб в ту ніч з тієї самої пшениці мені паляницю спік: поки я встану, щоб вона на столі лежала.
Чи міг Мисливець порушити слово й не віддати сина?
Чи можна сказати, що обіцянки часом дорого коштують? Чому?
Коли варто обіцяти? Чого вчить народ?
Зміїна дочка
Він іде до ставка та й зажуривсь. А там близько був мурований стовп, і в тім стовпі була Зміїна дочка замурована. Він приходить сюди та й плаче. А дочка його питається:
— Чого ти плачеш?
А він каже:
— Як же мені не плакати, коли Змія загадала таке, що я ніколи його не зроблю, а вона сказала, щоб за одну ніч зробив.
Вона його питалась:
— А що ж там?
Він їй і розказав. Вона йому каже:
— Як візьмеш мене за жінку, то я тобі все зроблю так, як Змія казала.
Він каже:
— Добре!
Вона йому каже:
— Лягай же тепер спати, а завтра рано щоб устав та понесеш Змії паляницю.
От пішла дочка Змії до того лугу та як свисне: той луг тріщить, лущить — на тім місці ореться, пшениця сіється... — до світу спекла паляницю, дала йому. Він приніс до Змії в хату і поклав на столі.
Змія прокинулася, вийшла в двір та й дивиться на той луг, тільки сама стерня та скирти стоять. Тоді йому каже:
— Ну, справивсь! Гляди ж, щоб і вдруге діло зробив!
Та зараз йому й загадала:
— Щоб ти оту гору розкопав і щоб туди Дніпро йшов, а коло того Дніпра побудуй комори: щоб байдаки туди приставали й щоб ти ту пшеницю продав на байдаки. Як устану рано, то щоб це все було готове!
Він ізнов іде до того стовпа та й плаче. Та дівка його питається:
— Чого ти плачеш?
Він їй розказав те все, що йому Змія загадала. Так вона йому каже:
— Лягай спати, я це все пороблю.
А сама як свисне, то та гора розкопується, Дніпро туди йде, коло нього комори будуються... Тільки прийшла та збудила його, щоб він пшеницю видав купцям на байдаки з тих комор. Змія встає та й дивиться, що все так ізроблено, як вона йому загадала.
Тоді загадує йому втретє:
— Щоб ти цю ніч уловив золотого зайця і раненько щоб приніс мені в хату.
Він ізнов іде до того стовпа та й плаче. Та дівка питається його:
— Що вона загадала?
Він каже:
— Оце вже не жарти: хто його знає, як того золотого зайця зловити.
Вона каже йому:
— Одначе ходім до тієї скелі. Стань над норою, ти будеш ловити, а я буду гонити з нори, і гляди ж: що тільки буде виходити з нори — бери його: то золотий заєць!
Ото вона пішла та й жене. Коли це вилазить з нори гадюка та й сичить. Він її і пустив. Дівчина виходить із нори та й питається його:
— А що, нічого не вилазило?
А він каже:
— Ба, ні: лізла гадюка, а я побоявся її, щоб не вкусила, та й пустив.
А вона йому каже:
— А щоб тебе! Ото і є заєць! Ну, гляди ж, я ще раз піду; та як буде хто виходити й казатиме, що тут немає золотого зайця, то ти не вір, а хапай його!
Полізла та й жене. Коли виходить така стара баба та й питається того парубка:
— Чого ти, сину, тут шукаєш?
А він їй каже:
— Золотого зайця. Вона йому каже:
— Де тут він узявся: тут його нема!
Сказала це та й пішла від нього. Коли це виходить та дівка та й питається його:
— А що, нема зайця? І ніщо з нори не виходило?
Він каже:
— Ба, ні: виходила баба стара та спиталась мене, чого я тут шукаю, а я сказав, що золотого зайця. А вона каже: тут його немає, то я її й пустив.
Змія перекинулась на зайця.
А Змія тільки з хати, а заєць знову перекинувся дівчиною та за парубком. Почали вони вдвох утікати. Біжать та й біжать. Коли це Змія побачила, що то не заєць був, а її дочка, — давай доганяти, щоб її розірвати. Та сама не побігла Змія, а послала свого чоловіка. Змій біжить за ними: коли вони чують — аж стугонить земля... Тоді дівка каже:
— Оце вже за нами біжить! Я перекинусь пшеницею, а ти дідом та будеш стерегти мене. Та як буде питаться тебе, чи не бачив парубка й дівки, чи не йшли сюди, то ти скажеш, що тоді, як ця пшениця сіялась.
Так і зробили, щоб урятуватися від Змія. Після цього Змія побігла навздогін утікачам сама.
Ото біжить... Коли ті чують — аж земля реве і гаряча. Дівчина тоді каже йому:
— Ей, отепер ми пропащі: уже сама біжить! Ну, я тебе зроблю річкою, а сама зроблюсь рибою-окунем.
Зробила.
Прибігла Змія та й каже до тієї річки:
— А що, втекли?
Перекинулась зараз щукою, давай гонитися за тією рибою: що хоче вхопити, то окунь повернеться своїм пір’ям гострим до неї, то вона не візьме його. Гонилась, гонилась — так-таки не вловила та надумала всю воду з річки випити. Стала пити: пила-пила, напилась багато та й лопнула.
Змія і річка
Ото тоді та дівка, що була рибою, каже тому парубкові, що був річкою:
— Тепер ми вже не біймось! Ходімо до твоєї господи; то ти підеш у хату, та гляди: усіх поцілуєш, тільки дядькової дитини не цілуй, бо як поцілуєш ту дитину, то забудеш за мене. А я поки наймусь у цім селі в кого-небудь.
Ото він прийшов у хату, з усіма привітався та й думає собі: «Як же мені не поздоровкаться з дядьковою дитиною? Таж вони подумають щось погане про мене». Поцілував і дитину дядькову. Як поцілував, так і забув за ту дівку.
Ото побув пів року та задумав жениться. Йому нарадили одну гарну дівку, щоб він її брав; він за ту й забув, що його врятувала від Змії, з іншою заручився.
От перед весіллям, увечері, кличуть на шишки молодиць. Прикликали і ту дівку, що він з нею втікав, — хоч її й ніхто не знав, що воно за дівка. Стали ліпити шишки; та дівка зліпила з тіста голуба й голубку та й пустила додолу, а вони стали живі.
Напередодні весілля випікають шишки, якими могли прикрашати коровай — обрядовий хліб, що символізує багатство, добробут і щастя молодої сім’ї
Голубка й почала говорити до Голуба:
— А ти забувсь, як я за тебе луг викорчовувала й там пшеницю сіяла, а з тієї пшениці паляницю спекла, щоб ти до Змії відніс?
А Голуб каже:
— Забув, забув!
Потім знов Голубка каже:
— А ти забувсь, як я за тебе гору розкопувала і туди Дніпро пустила, щоб кораблі ходили до комор і щоб пшеницю ти продавав?
А він каже:
— Забув, забув!
Потім знов Голубка каже:
— А ти забув, як ми ходили вдвох за золотим зайцем? Ти й мене забув?
А Голуб каже:
— Забув, забув!
Тоді парубок згадав за ту дівку, — за цю-таки саму, що голуби поробила, та ту покинув, а з цією оженився. І тепер живе добре.
Голубки
Теорія літератури
Ти, напевно, помітив/помітила, що в казках часто використовують свідоме перебільшення характерних ознак певного предмета чи явища.
Це — гіпербола. Наприклад, у яйці-райці помістилося дуже багато тварин.
Гіпербола — художній прийом, який полягає в навмисному перебільшенні (рис людини, ознак певного предмета чи явища тощо) із метою надання зображуваному виразності.
Умовно казка «Яйце-райце» містить три частини: «Про Жайворонка й Мишу та війну між ними»; «Про Орла та його спілкування з Мисливцем»; «Як парубок виконував завдання Змії». Події казки розгортаються навколо конфліктів: звірів і птахів, Мисливця і Орла, Мисливцевого сина та Змії.
Відповідно та чи та вигадка, думка, ідея може умовно відображатися в певних знаках, які називають символами.
Символ — умовне позначення якогось предмета, поняття або явища; розпізнавальний знак.
Символіка назви казки
Образ яйця є символічним не лише в українській, а й у зарубіжній літературі. Яйце — першопочаток, творча сила, тобто те, що творить і перемагає. Велике значення має яйце в християнських традиціях — недарма люди оздоблюють великодні писанки.
Більше інформації про образ яйця та цікаві завдання ти знайдеш за https://cutt.ly/2OVSqC6.
• Спробуй знайти та пояснити символи цієї казки.
Для передання емоцій в інтернеті використовують смайлики — символи, що нагадують обличчя.
• Розглянь смайлики. Який із них відображає сьогодні твій настрій?
Поміркуй і дай відповідь
1. Відшукай приклади гіперболи в казці.
2. До якого різновиду (про тварин, героїко-фантастичні (чарівні) казки, побутові казки) належить казка «Яйце-райце»?
3. За якими ознаками ти визначив/визначила різновид казки?
4. Які звичаї та обряди українського народу зображено в казці? Яку роль вони відігравали в житті народу? А в казці?
5. Як було покарано Мисливця за те, що він тричі цілив у беззахисного Орла? А яку винагороду він отримав за те, що не пожалів для порятунку Орла своєї худоби? Чого навчає казка «Яйце-райце»?
6. Визнач реалістичні та фантастичні моменти в казці «Яйце-райце».
7. Відшукай у казці приклади схвалення винахідливості, сміливості та вміння боротися за справедливість.
8. Чому казка називається саме «Яйце-райце», а не «Війна птахів і звірів» або, скажімо, «Пригоди Мисливця та його сина»?
Чи змінилося б твоє сприйняття твору, якби він мав іншу назву?
9. Подумай, це добре чи погано, коли людина вміє вигадувати, фантазувати, творчо мислити. Чому?
• Для яких професій здатність творчо мислити є необхідністю. Чому?
10. Домашнє завдання. Знайди інформацію в інтернеті про професії майбутнього, які визначає Національне агентство кваліфікацій. Доведи, що вивчення української літератури важливе для кожного спеціаліста будь-якої професії майбутнього. Скористайся Додатком 5.
Коментарі (0)