|
XVIII століття в історію європейської культури ввійшло як епоха Просвітництва. Красномовна назва, що говорить сама за себе. Вона нагадує про те, якого значення надавала людина знанням, як вона вірила у свою здатність пояснити закони світового буття і, що найважливіше, влаштувати його справедливо. Григорій Савич Сковорода був оригінальним і самобутнім мислителем. Він добре знав учення найвидатніших філософів античності, середньовіччя, нового часу. Філософські погляди Сковороди мають багато спільного з поглядами просвітителів XVIII століття, зокрема з ідеями французького філософа Жан-Жака Руссо. Опанувавши досягнення світової філософської думки, Григорій Сковорода став одним із зачинателів нової філософії в Україні. Вчення про дві натури і три світи ПАМ’ЯТАЙМО! Основною проблемою філософії Сковороди є проблема людини, її щастя і шляхів його досягнення. Ця проблема органічно випливає з учення про дві натури і три світи, на основі якого мислитель розробив етичні принципи, а все своє життя підпорядкував їх реалізації. Григорій Сковорода вважав, що все у світі має дві природи (натури) - зовнішню, видиму, і внутрішню, невидиму. Він переконаний, що в усьому слід бачити подвійність: видиме і невидиме, зовнішнє і внутрішнє, тілесне і духовне, тлінне й вічне, лжу та істину, твар1 і Бога, старе й нове, явне й таємне. «Всі світи складаються з двох природ: злої і доброї», - стверджував філософ. Наступна важлива теза вчення полягає в тому, що єдиною постійною і вічною основою всього сущого є Бог. Ми не знайдемо жодної речі, жодної істоти, у яких «Бог би не правив за голову і замість начала». Поняттям, протилежним за своїм змістом до поняття «Бог», у творах Сковороди є видима натура, або твар. Цікаві думки із цього приводу висловлює Сковорода у трактаті «Розмова, звана Алфавіт, чи Буквар світу». Він пише, що Бог є не що інше, як «вічна глава і таємний закон у тварях». Закон же цей є Господньою природою, тобто невидимою натурою, що не підлягає тлінню. Видимим, зовнішнім Сковорода називав світ речей, світ матеріальний. Видимість минуща, тому вона не може бути істинною. Істинне, за Сковородою, тільки те, що вічне....
|