§ 34. СРСР у системі міжнародних відносин напередодні Другої світової війни

1. Політика колективної безпеки

Протягом 20-30-х років політика СРСР зазнала суттєвих змін. Зрозумівши нездійсненність найближчим часом світової революції, радянське керівництво шукало виходу з міжнародної ізоляції.

У роки світової економічної кризи СРСР прагнув використати суперечності між капіталістичними країнами з метою забезпечення перетворень першої п’ятирічки. Невдовзі стало зрозуміло, що дії Німеччини та Японії загрожують безпеці СРСР. Це змінило його зовнішньополітичну доктрину. Небезпека з боку Японії змусила Москву піти на зближення з Чан Кайші і рекомендувати КПК діяти спільно з Гомінданом у боротьбі проти Японії.

СРСР виступив за створення системи колективної безпеки і стримування агресорів. Провідником цього курсу став народний комісар закордонних справ СРСР М. Литвинов. У 1933 р. були встановлені дипломатичні відносини з США, а в 1934 р. СРСР прийняли у Лігу Націй як члена Ради, що означало визнання його великою державою.

Успіхом на шляху створення системи колективної безпеки стало укладення у 1935 р. радянсько-французького договору про взаємну допомогу. Правда, у ньому були відсутні військові статті, але в будь-якому разі угода відкривала шлях до спільної боротьби з агресором. Аналогічний документ у 1935 р. підписали з Чехословаччиною.

Ставлення країн Заходу до створення системи колективної безпеки було прохолодним. Радянсько-французький договір був ратифікований Францією лише через рік. Сумніви викликало насамперед те, що СРСР не має спільного кордону з Німеччиною, І щоб виконати свої зобов’язання, радянським військам довелося б перетинати територію Польщі та Румунії. А ці держави категорично відмовлялись пропускати Червону армію. У французів складалось враження, що СРСР хоче втягнути Францію у конфлікт з Німеччиною, а сам залишитись осторонь.

2. Зміна зовнішньополітичного курсу СРСР. Радянсько-німецький пакт про ненапад і таємний протокол до нього

Мюнхен повною мірою показав радянському керівництву неможливість створити систему колективної безпеки. Радянсько-французький і радянсько-чехословацький договори виявилися простими клаптиками паперу. Незабаром Франція та Німеччина уклали угоду, рівноцінну пакту про ненапад. СРСР розцінив це як спробу Заходу спрямувати агресію Німеччини на Схід.

Поразка СРСР на європейському дипломатичному фронті проходила на тлі загострення відносин з Японією, що вилилось у конфлікт біля озера Хасан у липні 1938 р. На думку радянського керівництва, СРСР опинився перед перспективою агресії зі Сходу й Заходу.

Втративши надію на можливість створення системи колективної безпеки, опинившись у політичній ізоляції, пройнявшись недовірою до Англії і Франції, Сталін починає пошуки шляхів зближення з Німеччиною.

Перелом у зовнішній політиці Кремля збігся з початком перегляду політики країн Заходу. СРСР рухався від Англії і Франції до Німеччини, а Англія і Франція шукали зближення з СРСР.

Англія і Франція, стурбовані непередбаченим ними розвитком подій, виступили із заявою про гарантії допомоги ряду європейських держав — Польщі, Румунії, Бельгії, Нідерландам, Швейцарії та ін. Гарантії створили нову ситуацію в Європі. Німеччина не могла здійснити агресію проти СРСР, не порушивши суверенітету Польщі та Румунії і, відповідно, не ризикуючи опинитись у стані війни з Англією і Францією.

У березні 1939 р. Англія запропонувала СРСР підписати спільно з Францією і Польщею загальну декларацію про взаємодію.

У квітні 1939 р. західні держави звернулись до Радянського Союзу з пропозицією надати гарантії Польщі та Румунії.

У відповідь Москва запропонувала пакт про взаємодопомогу між Англією, Францією та СРСР з одночасним наданням гарантій всім прикордонним з СРСР державам. Однак переговори, що почались з цього питання, виявились непростими через взаємну недовіру між учасниками й небажання сторін іти на компроміс.

Радянський солдат встановлює прапор на сопці Заозерна як символ перемоги у боях біля озера Хасан, 1938 р.

Підписання Пакту Ріббентропа-Молотова, 1939 р.

Карикатури на радянсько-німецький договір

Формальною перешкодою для підписання конвенції стала незгода Польщі та Румунії пропустити через свою територію радянські війська. Справжньою — радянське керівництво вивчало питання про зближення з Німеччиною.

У серпні 1939 р. СРСР опинився у центрі світової політики. Його прихильності домагались як Англія з Францією, так і Німеччина. Перед кремлівськими зверхниками стала проблема остаточного вибору орієнтира, від якого залежала доля світу.

На думку Сталіна, союз з Англією і Францією, у кращому разі, міг принести напружені відносини з Німеччиною, а в гіршому — війну з нею. Союз же з III рейхом залишав би СРСР тимчасово осторонь світового конфлікту. Можна було розраховувати на припинення бойових дій з Японією на річці Халхін-Гол (точились з травня по серпень 1939 р. на території МНР), на яку могла вплинути лише Німеччина, і на територіальні надбання за рахунок Польщі, країн Балтії, Фінляндії і Румунії.

Берлін був згоден на це, аби тільки вивести СРСР з гри і розв’язати собі руки для агресії проти Польщі, яку запланували на 26 серпня, а згодом — на 1 вересня.

21 серпня Сталін отримав від Гітлера телеграму, в якій той заявляв, що прагне до укладення пакту про ненапад з СРСР і готовий укласти будь-яку додаткову угоду, яка стосується всіх суперечливих питань. Фюрер просив прийняти міністра закордонних справ Німеччини Ріббентропа для підписання відповідних документів.

Того ж дня Сталін дав розпорядження перервати переговори з Англією та Францією, але обставивши це так, нібито СРСР не винен у їхньому зриві, й направив Гітлеру телеграму з висловленням надії на суттєвий поворот у радянсько-німецьких відносинах.

Після нетривалих переговорів Ріббентроп і Молотов підписали у Кремлі 23 серпня 1939 р. договір про ненапад і таємний протокол про розмежування «сфер інтересів» у Східній Європі. Берлін визнавав за СРСР Фінляндію, Латвію, Естонію та Бессарабію. Литва вважалася сферою інтересів Німеччини. Протокол передбачав розподіл Польщі. Лінія розподілу повинна була проходити приблизно по річках Нарев, Вісла, Сян.

Таємний протокол свідчив, що СРСР остаточно повернувся до політики, яку проводив царський уряд: її рисами були таємна дипломатія і територіальна експансія. Підписавши протокол, Радянський Союз фактично опинився серед держав — «підпалювачів війни».

Безпосереднім наслідком підписання цих документів стало те, що німецькі війська вранці 1 вересня 1939 р. здійснили напад на Польщу. З вересня Англія і Франція оголосили війну Німеччині. Спалахнула Друга світова.

Запитання і завдання:

1. Які зміни сталися в політиці СРСР у 30-ті рр? 2. Які проблеми викликали суперечки між СРСР і країнами Заходу під час проведення переговорів? 3. Дайте оцінку таємному протоколу до договору про ненапад між СРСР і Німеччиною. 4. Як складалися радянсько-німецькі відносини в період між двома світовими війнами? 5. Які причини збройних конфліктів СРСР з Японією у 1938 і 1939 рр.?

Запам’ятайте дати:

1934 р. — прийняття СРСР до Ліги Націй.

Липень 1938 р. — японсько-радянський конфлікт біля озера Хасан

Травень-серпень 1939 р. — збройний конфлікт між СРСР, МНР і Японією на річці Халхін-Гол

23 серпня 1939 р. — підписано пакт Молотова-Ріббентропа і таємний протокол до нього.

1 вересня 1939 р. — початок Другої світової війни.

Практичне заняття

Міжнародні відносини в другій половині 1930-х рр. у світлі історичних джерел

Узагальнення знань за розділом VI «Передумови Другої світової війни»

скачать dle 11.0фильмы бесплатно