§ 1. Вступ

ЗА ЦИМ ПАРАГРАФОМ ВИ ЗМОЖЕТЕ:

дізнатися, який період всесвітньої історії ви вивчатимете в 10 класі; визначати характерні риси поняття «XX століття» у світовій історії; характеризувати основні особливості розвитку людства в 1914—1945 рр.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Який період всесвітньої історії ви вивчали минулого року? Назвіть його хронологічні межі. 2. Які події історії Нового часу, що відбулися у світі наприкінці XVIII — на початку XX ст., ви вважаєте найважливішими? Поясніть свою точку зору. 3. Які основні зміни відбулися в господарстві, політичному житті, суспільному розвитку, культурі та побуті населення провідних держав світу наприкінці XVIII — на початку XX ст.? 4. Визначте основні тенденції соціально-економічного, політичного та культурного розвитку людства кінця XIX — початку XX ст. 5. Покажіть на карті атласу країни, із подіями в яких ви познайомилися минулого року, а також держави-метрополїї та їхні колоніальні володіння на початок XX ст.

1. ПОНЯТТЯ «XX СТОЛІТТЯ» У СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ. Всесвітню історію, як ви вже знаєте, дослідники поділяють на кілька історичних періодів — етапів політичного, соціально-економічного й культурного розвитку, що характеризуються визначними подіями, явищами, процесами тощо. У попередніх класах ви ознайомилися з подіями історії Стародавнього світу, Середніх віків і Нового часу. Цього навчального року ви розпочнете вивчення історії Новітнього часу.

ПЕРІОДИ ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ

Історія Новітнього часу — період всесвітньої історії після історії Нового часу, що охоплює події, які відбувалися в 1914 р. — на початку XXI ст.

Світова війна — організована збройна боротьба між державами, у якій брала участь більшість країн світу.

Глобальний (від латин, куля) — той, що стосується території всієї земної кулі, всесвітній, всеохоплюючий тощо.

Тоталітаризм (від латин, весь, цілий) — форма правління, за якої державна влада деспотично контролює всі сфери життя суспільства (економіку, політику, культуру, приватне життя громадян тощо).

Підручник, який ви тримаєте в руках, допоможе вам дізнатися про те, які події відбувалися у світі в 1914—1945 рр. Цей період історії Новітнього часу складний і суперечливий за змістом.

У 1914—1918 рр. людство опинилося у вирі подій одного з найспустошливіших на нашій планеті воєнних протистоянь. Ця війна вперше в історії людства набула глобального характеру й тому отримала назву Першої світової війни. Поряд із цим у міжвоєнний період також відбувалися збройні сутички та локальні конфлікти.

Після завершення Першої світової війни представники різних соціально-політичних сил стали формувати й пропагувати власне бачення того, яким шляхом має розвиватися суспільство. Зіткнення між ними мали визначальний вплив на розвиток тогочасного світового співтовариства.

Особливим явищем політичного життя XX ст. стала поява тоталітаризму.

Тоталітаризм став одним із гірких плодів доби індустріалізації, коли значна частина людей повірила в можливість «планової», повністю регульованої перебудови суспільства. Непомітно для себе людина перетворилася на «коліщатко і гвинтик» виробничої і державної машини, втративши можливість самостійно приймати рішення. За своєю сутністю тоталітаризм був протилежністю демократизму та гуманізму.

Перша половина XX ст. стала часом виникнення тоталітарних режимів — більшовицького, фашистського і нацистського. Масштабні й одночасно криваві експерименти над суспільством, здійснювані ними, завершилися повним крахом.

У країнах, що обрали демократичний шлях, у цей період відбувалися процес подальшого розвитку ринкової економіки, ліберальної демократії, зміцнення громадянського суспільства та правової держави.

Національно-визвольний рух — боротьба поневолених народів за повалення чужоземного панування, ліквідацію національного і колоніального гноблення, завоювання національної незалежності.

Індустріальна революція — процес докорінних якісних змін, пов'язаних із формуванням індустріального суспільства.

Науково-технічна революція — процес докорінних якісних змін у техніці й технології виробництва, перетворення науки на безпосередню виробничу силу.

Інформаційна революція — процес докорінних якісних змін, пов'язаних із формуванням інформаційного суспільства (того, де інформаційні технології та засоби масової комунікації відіграють провідну роль).

Важливим явищем тогочасного політичного життя стало розгортання національно-визвольних рухів. Народи, що не мали власної державності, прагнули здобути суверенітет і стати повноправними членами світового співтовариства. Під гаслами націоналізму в цей період розпадалися багатонаціональні імперії, утворювалися нові незалежні держави в Європі, активізувалися визвольні рухи в Азії та Африці.

Міжнародні відносини в цей період були досить напруженими. Версальсько-Вашингтонська система, сформована країнами-переможницями Першої світової війни, не змогла справедливо розв’язати проблеми післявоєнного врегулювання відносин і запобігти виникненню нових міжнародних конфліктів. Період стабільності Версальсько-Вашингтонської системи змінився кризою, а згодом її розпадом і початком Другої світової війни. Її жахливі наслідки переконливо довели, що наступної світової війни людство не переживе. Це й спонукало країни об’єднати свої зусилля для пошуку шляхів мирного співіснування й уникнення глобальних конфліктів у майбутньому.

XX століття увійшло в історію як доба великих наукових відкриттів, що повністю змінили вигляд тогочасного суспільства. На початку XX ст. у провідних країнах світу завершилася індустріальна, у середині століття — розпочалася науково-технічна, а в останній чверті — інформаційна революція.

2. ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ СВІТОВОГО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО, ПОЛІТИЧНОГО І КУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ в 1914—1939 рр. Порівняно з попередніми століттями виникає враження, що в цей період людство стало розвиватися швидше. За життя одного покоління докорінно змінювалося середовище існування. Так, у 1903 р. людство побачило політ першого літака, а в 1961 р. стало свідком польоту людини в космос.

У першій половині XX ст., як і в попередньому столітті, найбільші зрушення відбувалися в Західній Європі та США (спільна назва — Захід). Тут завершилося формування індустріального суспільства. Небачене до того зростання продуктивних сил і виробництва спонукало країни Заходу шукати нові ринки збуту своїх товарів і призвело до гострої конкуренції між ними. Переділивши світ, вони у своїх колоніальних володіннях і залежних країнах нищили традиційні системи господарювання, насильно втягуючи народи Азії, Африки та Латинської Америки до системи світового господарства. Результатом економічної експансії Заходу стала взаємопов’язаність економік окремих країн у єдине ціле. Це наочно продемонструвала «велика депресія» 1930-х рр., яка розпочалася в США та охопила більшість країн світу, перетворившись на першу світову економічну кризу.

У першій половині XX ст. відбулася зміна економічного лідера світу. У попередньому столітті ним була Велика Британія, яку на початку XX ст. витіснила Німеччина, а в 1920-ті рр. остаточно утвердилася провідна економічна роль США.

Перша світова війна й особливо економічна криза 1929—1933 рр. сприяли становленню системи державного регулювання економіки. У деяких країнах відбулося повне одержавлення економіки (СРСР), а в Німеччині, Італії та Японії панував жорсткий державний контроль. У США та скандинавських країнах запровадили більш дієвий опосередкований вплив держави на економіку, що не змінював її структури. Розвиток світової економіки почав відбуватися екстенсивним шляхом за рахунок залучення додаткових ресурсів.

Афіша кінофільму «Метрополіс» режисера Фріца Ланга. 1927 р.

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

«XX століття» очима відомих людей

Британський письменник Вільям Голдінг: «Не можу не думати, що це було найшаленіше століття за всю історію людства».

Французький еколог Рене Дюмон: «Я бачу його лише як століття війн і різанин».

Італійська дослідниця Ріта Леві Монтальчіні: «Попри все були в цьому столітті й революції на краще... виникнення четвертого стану, здобуття прав жінками після віків гноблення».

Італійський вчений Соверо Огоа: «Найфундаментальнішим здобутком став прогрес науки, яка зробила справді надзвичайний ривок. Ось що характеризує наше століття».

Британська політична діячка Маргарет Тетчер: «Європейський Союз принципово не може бути "демократичною" структурою: спроби досягти цієї ілюзорної мети насправді ведуть до подальших обмежень бідних країн».

Американська суспільна діячка Анна Елеонора Рузвельт: «Майбутнє належить тим, хто вірить у красу своєї мрії».

Британський музикант Єгуді Менугін: «Коли б мені випало скласти підсумок XX ст., то я сказав би, що воно збудило найбільші сподівання, які тільки плекало людство, і зруйнувало всі ілюзії та ідеали».

Британський мислитель Ісайя Берлін: «Я прожив більшу частину XX ст., не зазнавши, мушу додати, особистих злигоднів. Однак я пам'ятаю, що це найжахливіший в історії Заходу період».

Індійська політична діячка Індіра Ганді: «Я не думаю, що чоловіки звільнені більшою мірою, ніж жінки».

1. Які характерні риси XX ст. визначили його сучасники? 2. Які риси є позитивними, а які — негативними? Обґрунтуйте свою точку зору.

У соціальній структурі суспільства статус еліти було закріплено за представництвом із промислової та фінансової сфер, а також колишньою аристократією. Новим явищем стало формування середнього класу. Завдяки своєму стабільному і забезпеченому становищу він був зацікавлений у проведенні такої внутрішньої політики, яка унеможливила б соціальні потрясіння. У середовищі робітництва вагоме місце посіла робітнича аристократія з високою професійною кваліфікацією та високою оплатою праці. Робочий день із 60—70 годин скоротився до 40 годин на тиждень. З’явилися соціальне законодавство, система охорони праці, оплачувані відпустки тощо. Серед робітництва збільшилася кількість жінок, хоча й зберігалася певна дискримінація в оплаті праці та умовах найму. Загалом ці явища були характерні для країн Заходу, а в житті населення решти країн світу таких змін не відбулося.

Принципово інша соціальна структура сформувалася у СРСР. Привілейоване становище тут посіла партійно-бюрократична еліта. Прошарок підприємців зник. Селянство перетворили на колгоспників. Робітництво, офіційно оголошене авангардом суспільства, небагато отримало від революційних перетворень. Рівень життя залишався низьким.

Важливим явищем соціального життя країн Заходу була урбанізація. До кінця 1930-х рр. у більшості країн Європи та в США міське населення кількісно перевищувало сільське.

Активно розгортався процес емансипації жінок. У роки Першої світової війни їх масово залучали до виробництва. Після війни майже в усіх країнах Європи жінки отримали виборчі права. Проте дискримінація жінок у всіх сферах життя залишалася.

Вуличний ліхтар. Художник Джакомо Балла. 1909 р.

Фашизм (від італ. fascio — зв'язка, пучок) — соціально-політичні рухи, ідеологія та державні режими тоталітарного типу. Протиставляє інститутам демократії так званий «новий порядок» і гранично жорстокі засоби його встановлення. Основою ідеології фашизму став крайній шовінізм, який трансформувався в ідею расової винятковості, мілітаризм і вождизм.

Диктатура — нічим не обмежена влада особи, групи, яка спирається на силу й певну державну структуру.

Модернізм — течія в мистецтві XX ст., якій властиві змішання стилів і революційні перетворення засобів виразності.

Перша світова війна стала поштовхом до значних соціальних потрясінь. В одних країнах відбулися революції, в інших правлячі кола провели досить глибокі реформи. Повоєнне загострення соціальної і політичної боротьби, криза існуючих інститутів влади спричинили виникнення нового політичного явища — фашизму.

У Росії після утвердження влади більшовиків було встановлено так звану диктатуру пролетаріату й проголошено курс на будівництво соціалізму (комунізму).

Таким чином, після Першої світової війни перед світом постали три відмінні один від одного шляхи подальшого розвитку:

• розвиток ліберальної демократії;

• фашистська модернізація;

• комуністична модернізація.

Чимало змін відбулося також у сфері культури. У провідних країнах світу завдяки розширенню можливостей доступу до освіти збільшилася кількість грамотних людей. Багато відкриттів було зроблено в різних галузях науки. Завдяки впровадженню досягнень науки і техніки у виробництво змінювалася якість життя людини. Звичним засобом пересування став автомобіль, набуло поширення використання побутової техніки тощо. У мистецтві в суперечках між прибічниками реалізму й модернізму народжувалися нові напрямки й течії. Чимало тогочасних творів здобули загальне визнання й увійшли до скарбниці світової культури.

ВИСНОВКИ

• У 10 класі ви розпочинаєте вивчення періоду Новітнього часу у всесвітній історії. Він ознайомить вас із подіями, що відбувалися у світі протягом 1914—1945 рр.

• У всесвітньо-історичному розвитку людства в цей період співіснували творча й руйнівна основи. Спроби держав домогтися політичного та економічного панування поєднувалися з боротьбою народів за національне самовизначення, ліберальну демократію, визнання принципів захисту прав людини та вільний вибір форм організації суспільства.

• У соціально-економічному, політичному й культурному розвитку перший період історії Новітнього часу мав багато нового порівняно з попереднім століттям, але одночасно був продовженням процесів, започаткованих у ньому.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Назвіть хронологічні межі періоду всесвітньої історії, який ви будете вивчати. 2. Що таке світова війна? 3. Які три тоталітарні режими виникли у Європі в перший період історії Новітнього часу? 4. Яка країна в 1920-х рр. стала економічним лідером світу? 5. Що таке фашизм?

6. Чим XX ст. відрізняється від попереднього? 7. Охарактеризуйте періодизацію всесвітньої історії. 8. Визначте основні тенденції світового соціально-економічного, політичного і культурного розвитку в цей період.

9. Покажіть на карті атласу провідні країни світу станом на 1914 р. 10. Поясніть, як ви розумієте висновки до параграфа (надалі доцільно виконувати таке завдання самостійно). 11. Складіть таблицю «Основні тенденції соціально-економічного, політичного і культурного розвитку людства в 1914—1945 рр.».

12. Британський історик Ерік Гобсбаум назвав свою працю, присвячену історії XX ст., «Вік екстремізму». З'ясуйте значення терміна «екстремізм». За додатковими джерелами доберіть факти, що підтверджують і спростовують думку вченого. Якою є ваша точка зору щодо того, як оцінити першу половину XX ст.?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно