§16. Чехословацька республіка

До складу якої держави входили чеські й словацькі землі напередодні Першої світової війни?

1. Утворення Чехословаччини. Т. Масарик. В умовах розпаду Австро-Угорської монархії 6 січня 1918 р. збори чеських депутатів австрійського рейхстагу та земських сеймів зажадали утворення суверенної, демократичної та соціально справедливої держави «в межах історичних чеських земель і своєї словацької парості».

Влітку 1918 р. Чехословацький національний комітет у Парижі, який очолював Томаш Масарик, було визнано Францією, а потім Великою Британією та США «першоосновою майбутнього чехословацького уряду». Тобто уряд держави був визнаний ще до того, як держава була проголошена і створена. Зв’язок із цим комітетом установив Національний комітет у Празі, який об’єднав усі чеські політичні партії.

Восени, коли стало зрозумілим, що імперія гине, імперський уряд організував вивезення із Чехії цінного майна. Таке пограбування викликало обурення чехів, які розпочали страйк і вступили в сутички з армією та поліцією. У цих умовах 28 жовтня 1918 р.

Національний комітет проголосив Чехословацьку республіку (ЧСР). 30 жовтня Словацька національна рада заявила про відділення Словаччини від Угорщини та визнала право словацького народу вирішувати свою долю на основі повної незалежності. Водночас вона проголосила словацьку націю частиною єдиної чехословацької нації в культурному та мовному плані.

Перший уряд республіки сформувався на основі «всенародної коаліції» чеських і словацьких правих і націоналістичних партій та соціал-демократів. Він обіцяв провести «соціалізацію» промисловості, запровадити 8-годинний робочий день, визнати право на страйки. В умовах піднесення селянського руху Національні збори прийняли закон про аграрну реформу, що встановив максимум земельного володіння у 250 або 150 га ріллі залежно від регіону.

20 лютого 1920 р. Національні збори прийняли конституцію, що закріпила утворення ЧСР як демократичної республіки. У її основу було покладено принцип захисту приватної власності. Усі громадяни отримали рівні права. Вищим законодавчим органом ставали двопалатні Національні збори, вибори до яких здійснювалися на основі загального виборчого права. Національні збори обирали президента терміном на сім років. Він мав широкі повноваження. Першим президентом було обрано Т. Масарика.

Томаш Гарріг Масарик

Виходячи з тези про єдину чехословацьку націю, конституція відкидала самобутність словацького народу. Рівноправність націй трактували лише як мовно-культурну. Отже, Чехословаччина стала унітарною державою, що в подальшому й стало причиною виникнення сепаратистських рухів.

У квітні 1920 р. в Чехословаччині відбулися перші парламентські вибори, на яких перемогли соціал-демократи й соціалісти.

Кордони республіки було визначено відповідно до післявоєнних (1919—1920 рр.) мирних договорів країн Антанти з Німеччиною, Австрією та Угорщиною. До складу нової держави за Сен-Жерменським договором на правах автономії увійшла Закарпатська Україна. У Чехословаччині її називали Підкарпатською Руссю. Проте реалізацію автономії було відкладено на невизначений термін.

2. ЧСР у 1920—1930-ті рр. Чехословаччина успадкувала 4/5 промислового потенціалу імперії Габсбургів і в 1920—1930-х рр. перетворилася на високорозвинену європейську державу. Вона увійшла до десятки найбільш промислово розвинених країн світу. Економічну й політичну стабільність країни забезпечував значний прошарок середнього класу: 13% працездатного населення було охоплено підприємницькою діяльністю. Швидкими темпами тут розвивалися провідні галузі виробництва, особливо важкої промисловості. Це приваблювало іноземний капітал, частка якого становила 20% усіх інвестицій в економіку. Проте словацькі й закарпатські землі були розвинені набагато гірше, ніж чеські та моравські. У них переважав аграрний сектор економіки. Життєвий рівень там був значно нижчим, що породжувало невдоволення та соціальну напруженість.

Едуард Бенеш

У політичному розвитку Чехословаччина була найдемократичнішою державою Європи. Тут діяло близько 20 основних партій. Найбільшою підтримкою користувалися центристські й лівоцентристські партії, які утворювали урядові коаліції. У 1930-ті рр. впливовою політичною силою в країні стали національні партії (німецькі, словацькі, угорські, українські), які виступали за розбудову федеративної держави в унітарній ЧСР.

На міжнародній арені Чехословаччина орієнтувалася на Францію, а в 1920—1921 рр. разом із Румунією та Королівством сербів, хорватів і словенців створила Малу Антанту. Незмінним керівником зовнішньої політики ЧСР у 1918—1935 рр. був Едуард Бенеш, якого після відставки Т. Масарика обрали президентом.

Економічна криза 1930-х рр. завдала серйозного удару по ЧСР. Вузькість внутрішнього ринку, велика залежність від експорту призвели

Адольф Гітлер і Конрад Генлейн, лідер Судето-німецької партії

Гібридна війна — війна, основним інструментом якої є створення державою-агресором у державі, обраній для агресії, внутрішніх суперечностей і конфліктів із подальшим їх використанням для досягнення політичних цілей агресії (як правило, за допомогою звичайної війни).

до значного й тривалого спаду виробництва. Найбільше падіння виробництва припало на 1933 р. — 44% порівняно з 1929 р. Безробітних налічувалося близько 1 млн осіб. Щоб вийти з кризи, уряд отримав надзвичайні повноваження. Під державний контроль було поставлено діяльність 25 концернів, до яких входило 75% підприємств. Було встановлено державну монополію на торгівлю хлібом. Зрештою становище поступово стабілізувалося, і з 1936 р. почалося зростання виробництва.

Під час економічної кризи 1929—1933 рр. загострилися соціальні, а особливо національні суперечності в країні. Райони, де проживала німецька меншина, найбільше постраждали від кризи. Цим вирішив скористатися А. Гітлер. У Чехії було створено Судето-німецьку партію на чолі з Конрадом Генлейном, яка домагалася автономії Судетської області, заселеної переважно німцями.

Для відриву цих земель від ЧСР нацисти влаштували гібридну війну: засилання провокаторів і терористичних банд, вчинення безпорядків, шалений пропагандистський та дипломатичний тиск, погрози збройної агресії тощо.

3. Ліквідація Чехословаччини. 29—30 вересня 1938 р. в Мюнхені відбулася зустріч керівників урядів Англії, Франції, Німеччини та Італії, на якій було підписано Мюнхенську угоду. Представників Чехословаччини на цю зустріч не запросили. Фактично було прийнято вимоги Німеччини, подані Чехословаччині у вигляді ультиматуму. Головною з них була передача Німеччині території Судетів. Чехословаччина, залишившись сам-на-сам із Німеччиною, змушена була поступитися тиску.

У жовтні 1938 р. німецькі війська окупували Судетську область. ЧСР змушена була віддати Польщі Тешинську Силезію. У листопаді 1938 р. за рішенням І Віденського арбітражу Угорщині було передано частину Словаччини й Карпатської України. Чехословаччина втратила 1/3 своєї території з населенням 5 млн осіб, а також прикордонні укріплення та 40 % промисловості. Її було перетворено на Чехо-Словацьку федеративну республіку (ЧСФР). Вона опинилась у залежності від Німеччини.

14 березня 1939 р. Словаччина стала незалежною. Уряд очолив Й. Тісо. 15 березня 1939 р. було проголошено незалежність Карпатської України на чолі з А. Волошиным, але вона одразу зазнала агресії з боку Угорщини. Того самого дня президент ЧСР Е. Гаха підписав акт про ліквідацію республіки, і на територію країни увійшли німецькі війська. Чехію та Моравію було оголошено протекторатом Німеччини.

Чехословаччина в 1920—1930-ті рр.

Запитання і завдання

1. Хто став лідером боротьби чехів і словаків за національне визволення? 2. Як було проголошено незалежність ЧСР? 3. Які міжнародні угоди сприяли оформленню кордонів молодої держави? 4. Хто став першим президентом ЧСР? 5. Які чинники загострювали національну проблему ЧСР у 1930-ті рр.? 6. Які чинники відіграли вирішальну роль у припиненні існування ЧСР: зовнішні чи внутрішні?

7. Охарактеризуйте політичний розвиток ЧСР у 1920—1938 рр. 8. З'ясуйте особливості економічного розвитку ЧСР у міжвоєнний період. 9. Дайте оцінку політики чехословацького уряду щодо національних меншин у 1920—1930-х рр.

10. Складіть таблицю «Сприятливі та стримуючі чинники економічного розвитку ЧСР у міжвоєнний період». 11. Проведіть дискусію за проблемним питанням «Чому стала можливою Мюнхенська угода?».

12. Складіть історичний портрет «Т. Масарик — творець Чехословацької республіки».

скачать dle 11.0фильмы бесплатно