§18. Румунія

1. Коли Румунія здобула незалежність? 2. На боці якого союзу Румунія воювала в Першій світовій війні?

1. Румунія в Першій світовій війні та міжвоєнні роки. «Причорноморська міні-імперія». Перша світова війна завдала Румунії значних збитків. Людські втрати становили 800 тис. осіб (10% населення).

Країна опинилася в окупації і змушена була укласти сепаратний Бухарестський мир із Німеччиною та її союзниками. Проте, скориставшись поразкою останніх, Румунія опинилась у стані переможців і сповна скористалася цим.

Йон Братіану

Король Румунії Фердінанд І. Художник Константин Паскалі, 1930-ті рр.

Завдяки соціальним реформам (особливо аграрній), ухваленню демократичної конституції 1923 р. становище в країні вдалося стабілізувати. Цьому сприяли й позики країн Англії та Франції румунському уряду. Ці країни також вкладали значні інвестиції в розвиток промисловості, насамперед нафтодобувної (контролювали 49%).

У зовнішній політиці Румунія орієнтувалася на Францію та була членом Малої Антанти. Також румунський уряд установив союзницькі відносини з Польщею. Румунія була частиною санітарного кордону проти СРСР.

У період із 1922 до 1928 р. при владі в країні перебувала націонал-ліберальна партія (у 1922—1926 рр. прем’єр-міністром був Й. Братіану, а в 1927—1928 рр. — його брат В. Братіану).

Основними політичними противниками лібералів були партії націоналістів і цараністів (селянська партія). У середині 1920-х рр. після смерті короля Фердінанда І між його сином Каролем та онуком Міхаєм спалахнула боротьба за румунський престол. Принц Кароль був позбавлений трону через родинні негаразди. Королем став 6-річний Міхай, а Регентську раду при ньому очолив В. Братіану.

Націоналісти й цараністи створили єдину партію. Вони розпочали рішучу боротьбу з лібералами й перемогли на виборах 1928 р.

Націонал-цараністська партія прийшла до влади в несприятливий момент: у країні спалахнула економічна криза, яка охопила всі галузі виробництва, крім нафтодобувної. У Румунії налічувалося 600 тис. безробітних осіб. Протягом 1929—1933 рр. змінилося десять урядів. На початок 1934 р. національний дохід країни складав 49,4% порівняно з 1929 р. Скориставшись нестабільністю, принц Кароль проголосив себе королем Каролем II.

Політичний розвиток Румунії

Король Румунії Кароль II. Художник Філіп де Ласло, 1936 р.

У роки кризи зросла популярність правоекстремістських організацій, таких як «Залізна гвардія», що використовували націоналістичні гасла, поєднані із соціальною демагогією. Взірцем для своєї діяльності вони вважали італійських фашистів. Активізувала свою діяльність і Комуністична партія Румунії, яка стала організатором страйків, що іноді перетворювалися на криваві сутички.

Із 1934 р. Румунія поступово виходила з кризи. Неспроможність запобігти негативним явищам у суспільстві парламентськими методами штовхала правителів до встановлення влади «твердої руки».

До влади прийшли нові ліберали, тісно пов’язані з фінансовими колами та королівською сім’єю.

Однак навести лад у країні вони не спромоглися.

Економічна криза 1936—1937 рр. ще більше загострила становище, і на виборах 1937 р. жодна політична партія не набрала більшості.

10 лютого 1938 р. Кароль II здійснив переворот. Було прийнято нову конституцію, за якою король отримував усю владу, а парламент перетворився на дорадчий орган. Конституція також закріплювала привілеї для румунів. Було ліквідовано багатопартійність, створено єдину офіційну партію «Фронт національного відродження» (Партія нації). Узявши за зразок Італію, Кароль II здійснив корпоратизацію промисловості. Головною опорою короля в його політиці були армія та «Залізна гвардія». Проте між генералітетом і лідерами «Залізної гвардії» існувала ворожнеча. У листопаді 1938 р. Кароль II розправився з лідерами «Залізної гвардії» і зосередив у своїх руках усю повноту влади.

У зовнішній політиці Румунія дотримувалася союзу з Англією та Францією. Проте після Мюнхенської угоди вона почала схилятися до співробітництва з Німеччиною як провідною силою в Європі. Крім того, Німеччина була головним торговельним партнером Румунії.

Марш загону «Залізної гвардії» на вулицях Бухареста. 1930-ті рр.

2. Диктатура Й. Антонеску. У суспільстві наростав опір королівській диктатурі. Вирішальними стали поразки Румунії на зовнішньополітичному фронті. У червні 1940 р. до СРСР відійшли Бессарабія та Північна Буковина. Згідно з II Віденським арбітражем (серпень 1940 р.) Румунія також втрачала Трансильванію на користь Угорщини, а згодом і Добруджу на користь Болгарії. Це остаточно підірвало віру населення в короля, відбулися масові виступи. За цих умов Кароль II надав право сформувати уряд генералу Йону Антонеску.

6 вересня 1940 р. під тиском Й. Антонеску Кароль II був змушений зректися трону на користь Міхая. Останній був майже відсунутий від влади. У Румунії встановилася диктатура Й. Антонеску. Розпочалася антисемітська кампанія, румунізація власності та бізнесу, вводився поліцейський режим. Державу було проголошено легіонерською, а Й. Антонеску став кондукетором — вождем держави. До країни було введено німецькі війська, які розмістилися в районах нафтових промислів. Німеччина та Румунія уклали нерівноправний торговельний договір, за яким установився контроль над румунською промисловістю. Країна стала одним з основних постачальників продуктів харчування, сировини й нафти для Німеччини.

6 квітня 1941 р. Румунія вступила в Другу світову війну на боці Німеччини. 22 червня Румунія підтримала напад на СРСР і захопила Бессарабію та Одесу. Проте поразки німецьких і румунських військ на Східному фронті змусили противників Й. Антонеску шукати контактів із країнами антигітлерівської коаліції. У серпні 1944 р. режим Й. Антонеску було повалено в результаті повстання, яке очолив підтриманий комуністами король Міхай.

Йон Антонеску (ліворуч) з Адольфом Гітлером (праворуч)

Король Румунії Міхай І

Запитання і завдання

1. Коли було прийнято післявоєнну конституцію Румунії? 2. У якому році Кароль II встановив особисту владу? 3. Коли було встановлено диктатуру Й. Антонеску?

4. Дайте характеристику політичного розвитку Румунії в міжвоєнні роки. 5. Які риси були притаманні режиму Й. Антонеску?

6. Укажіть особливості правління Кароля II. Якими були причини встановлення королівської диктатури? Відповідь подайте у вигляді тез.

7. Підготуйте есе на теми: 1) Чи можна Румунію вважати імперією?; 2) Чи можна говорити, що режим Й. Антонеску був фашистським?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно