§33. Завершення та підсумки Другої світової війни

1. Які рішення прийняла «велика трійка» під час Тегеранської конференції? 2 Де було відкрито Другий фронт?

1. Завершення бойових дій у Європі. Капітуляція Німеччини. На початку 1945 р. відбулися вирішальні бої з розгрому Німеччини. 12 січня 1945 р. радянські й польські війська розгорнули Вісло-Одерську операцію. Протягом перших днів наступу німецьку оборону було прорвано і 17 січня звільнено Варшаву. Розвиваючи наступ, на початку 1945 р. радянські війська вийшли до річки Одер за 60—70 км від Берліна. Також було оточено й незабаром знищено німецьке угруповання у Східній Пруссії.

Долаючи запеклий опір і зазнаючи великих втрат, радянські війська 13 лютого оволоділи Будапештом, 4 квітня — Братиславою, а 7 квітня — Віднем. Південне угруповання німецько-угорських військ було розгромлено.

8 лютого 1945 р. війська союзників почали операцію з форсування Рейну та захоплення Руру (промислового центру Німеччини). У результаті німецьке угруповання в районі Руру було оточене і 17 квітня 1945 р. припинило опір. У полон потрапило 325 тис. солдатів. Після цієї поразки німецькі війська майже не чинили опору на Західному фронті. Війська союзників швидко просувалися на Схід, і 18 квітня їхні передові частини вийшли до Ельби. 26 квітня в районі Торгау відбулася зустріч американських і радянських військ. Тим часом радянські війська завершували знищення берлінського гарнізону, який капітулював 2 травня 1945 р.

9 квітня 1945 р. на півночі Італії розпочався наступ англо-американських військ, завершивши визволення країни 2 травня. Мільйонне угруповання німецьких військ склало зброю. Під час цих боїв партизани захопили в полон Б. Муссоліні та багатьох керівників фашистської партії та держави. Усі вони були страчені.

Розвиваючи успіх, війська союзників звільнили Баварію, Західну Австрію й частину Чехії (міста Пльзень і Карлові Вари).

Найдраматичнішою сторінкою Другої світової війни стала Берлінська операція. Під час оборони столиці Третього рейху А. Гітлер залучив усі можливі ресурси. Із радянського боку в Берлінській операції брали участь війська трьох фронтів: Другого Білоруського, Першого Білоруського та Першого Українського. Ними командували, відповідно, К. Рокоссовський, Г. Жуков та І. Конєв. Битва почалася 16 квітня. О 3 годині ранку за берлінським часом в атаку рушили танки й піхота. Війська під командуванням Г. Жукова наступали через так звані Зеєловські висоти. Лише на ранок 18 квітня рубіж було взято. Розпочалися бої на околицях Берліна. Ще через чотири дні фронти Г. Жукова й І. Конєва зімкнули кільце навколо міста. А. Гітлер особисто керував обороною Берліна. 30 квітня 1945 р. штурмом було взято рейхстаг.

Генерал-фельдмаршал Вільгельм Кейтель підписує Акт про беззастережну капітуляцію німецьких збройних сил. 8 травня 1945 р.

8 травня 1945 р. німецький уряд підписав Акт про беззастережну капітуляцію німецьких збройних сил.

Однак угруповання німецьких військ на території Чехословаччини й Австрії ще не склало зброї. Його частини в Празі вели бої з учасниками антинімецького повстання, яке почалося 5 травня. За сприяння військ Першого Українського фронту місто та його жителів 9 травня було звільнено.

2. Ялтинська (Кримська) та Потсдамська конференції. Передчуття завершення війни висувало питання про післявоєнне облаштування Європи й світу загалом. Цьому були присвячені дві конференції лідерів США, Англії і СРСР — Ялтинська (Кримська) і Потсдамська, що відбулися в 1945 р. Рішення цих конференцій були покладені в основу Ялтинської системи облаштування післявоєнного світу, яка змінила Версальсько-Вашингтонську систему.

4—11 лютого 1945 р. «велика трійка» зібралася в Ялті в тому самому складі, що і в Тегерані: Й. Сталін, Ф. Рузвельт та В. Черчилль. На конференції були узгоджені основні риси повоєнного устрою.

Потсдамська конференція відбулася 17 липня — 2 серпня 1945 р. після завершення бойових дій у Європі. У складі її учасників відбулися зміни: інтереси США представляв Г. Трумен, який став президентом після смерті Ф. Рузвельта; В. Черчилля з 28 липня змінив новообраний прем’єр-міністр К. Еттлі. Від СРСР, як і раніше, був присутній Й. Сталін.

У центрі уваги було німецьке питання. Учасники конференції узгодили й схвалили загальні принципи окупаційної політики: демілітаризація, денацифікація, демократизація та декартелізація країни. Було створено Міжнародний трибунал для покарання воєнних злочинців. Радянському Союзу передавалися території колишньої Східної Пруссії з містом Кенігсберг (сучасний Калінінград, Росія). СРСР підтвердив, що розпочне війну з Японією відповідно до Ялтинської угоди.

На порядку денному були також питання про мирні договори з Італією, Румунією, Болгарією, Угорщиною та Фінляндією. На конференції був створений постійний орган — Рада міністрів закордонних справ (США, СРСР, Велика Британія, Франція, Китай) для узгодження питань, які мають спільний інтерес. Незважаючи на розбіжності між учасниками конференції (США намагалися вплинути на хід конференції, повідомивши про успішні випробування атомної бомби), вона дала позитивний імпульс для розвитку міжнародних відносин в умовах післявоєнного світу.

Ялтинська (Кримська) конференція (4—11 лютого 1945 р.)

3. Розгром Японії. Атомне бомбардування міст Хіросіма та Нагасакі. Розгром нацистської Німеччини не означав завершення Другої світової війни. Японія ще продовжувала чинити опір союзникам.

Навесні 1945 р. англійські війська вибили японців із Бірми. Американські бомбардувальники (В-17, В-29) атакували Японські острови. Незважаючи на це, японці були сповнені рішучості битися до останнього. Про це свідчили бої за острови Іводзіма та Окінава. Так, для захоплення невеликого острова Окінава американській 500-тисячній армії, що мала повну перевагу на морі та в повітрі, знадобилося два місяці запеклих боїв (травень-червень 1945 р.). У цій битві Японія втратила й залишки своєї боєздатної авіації — 4 тис. літаків, а також останні великі кораблі флоту. Втрати США складали 50 тис. убитими й пораненими, 763 літаки і 36 кораблів.

Атомний вибух, що зруйнував Хіросіму. 6 серпня 1945 р.

Щоб прискорити завершення війни, американське керівництво наважилося на використання проти Японії нової зброї — атомної бомби. Хоча більшою мірою рішення про атомне бомбардування мало політичне значення: показати всьому світу, зокрема СРСР, могутність США.

6 серпня 1945 р., за два дні до вступу СРСР у війну з Японією, було скинуто атомну бомбу на японське місто Хіросіма, а 9 серпня — на місто Нагасакі. Загальна кількість загиблих становила 200 тис. осіб.

Ще 5 квітня 1945 р. посол Японії в Москві отримав від імені радянського уряду заяву про те, що СРСР скасовує пакт про нейтралітет із Японією. 8 серпня 1945 р. СРСР оголосив війну Японії. Відповідно до своїх планів радянські війська основний удар завдали по Квантунській армії, яка зосереджувалася в Маньчжурії та налічувала 1,1 млн осіб. У боях брали участь війська Монгольської народно-революційної армії. За короткий час Квантунська армія була розгромлена. 14 серпня японський уряд прийняв рішення про капітуляцію.

1 вересня радянський десант висадився на південні острови Курильської гряди та оволодів островом Сахалін. 2 вересня 1945 р. у Токійській бухті було підписано акт про беззастережну капітуляцію Японії, що означало завершення Другої світової війни. Японія та захоплені нею території були розділені на окупаційні зони між США, СРСР, Англією, Китаєм. Власне Японія потрапила в американську окупаційну зону, і 6 вересня 1945 р. війська США висадилися на її території.

Запитання і завдання

1. Коли радянські війська захопили Берлін? 2. Де відбулися конференції «великої трійки», що заклали основу післявоєнного світу? 3. Які японські міста зазнали атомного бомбардування? 4. Коли завершилася Друга світова війна?

5. З'ясуйте основні рішення Кримської (Ялтинської) і Потсдамської мирних конференцій. Як було розв'язано німецьке й польське питання? 6. Якою була роль Берлінської операції в Другій світовій війні? Чому її здійснювали радянські війська, а не війська союзників або спільно? 7. Що зумовило вступ СРСР у війну проти Японії? 8. Із якою метою США застосували атомні бомби проти Японії? 9. Поміркуйте про причини поразки Німеччини та її союзників і перемоги країн антигітлерівської коаліції.

10. Складіть хронологічну таблицю ключових подій останнього етапу війни.

11. Кому належить головна заслуга в перемозі в Другій світовій війні? Підготуйте есе за цим питанням.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно