§ 6—7. Воєнні кампанії та події 1917—1918 рр.

ЗА ЦИМ ПАРАГРАФОМ ВИ ЗМОЖЕТЕ:

пояснювати, як вплинули на хід війни вступ у неї США та Лютнева революція в Росії; характеризувати розгортання воєнних дій у 1917—1918 рр.; визначати особливості розпаду Австро-Угорщини і революції в Німеччині; характеризувати результати й наслідки Першої світової війни.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Якими були особливості державного устрою Російської, Австро-Угорської та Німецької імперій на початку XX ст.? 2. Якими були причини Першої світової війни?

1. ВСТУП США У ВІЙНУ. США тривалий час утримувалися від вступу у війну, постачаючи зброю, боєприпаси і продовольство країнам Антанти й одночасно здійснюючи торгівлю з їхніми противниками через нейтральні країни. Однак США були зацікавлені в перемозі Антанти. У роки війни вони надали державам Антанти та її союзникам кредитів на суму понад 10 млрд доларів і бажали повернути ці кошти. Також правлячі кола США, прагнучи відігравати вагому роль у світі, усвідомлювали, що без участі у війні не зможуть претендувати на частку в розподілі «післявоєнного пирога».

Приводом для вступу США у війну стало рішення правлячих кіл Німеччини з 1 лютого розгорнути необмежену підводну війну, у якій вони вбачали єдиний шлях до перемоги. Німецький уряд дозволяв США відправляти до Великої Британії лише одне судно на тиждень за умови дотримання суворих вимог (визначений маршрут, спеціальний колір судна тощо). Це викликало обурення американського уряду. З лютого 1917 р. президент США В. Вільсон оголосив про розрив дипломатичних відносин із Німеччиною, а 6 квітня Конгрес заявив про вступ у війну на боці Антанти. Через рік на Західному фронті вже було 2 млн американських солдатів та офіцерів під командуванням генерала армії США Дж. Першинга. Вступаючи у війну, США не стали зв’язувати себе будь-якими союзницькими угодами, розраховуючи завдяки цьому на мирних переговорах після завершення війни відігравати роль головного арбітра.

2. РОСІЙСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917 р. На початку 1917 р. Росію охопила політична криза, викликана загостренням економічних і соціальних проблем, поразками на фронтах і недовірою до правлячих кіл країни в їхній здатності завершити війну. У лютому 1917 р. антивоєнні й соціальні виступи в Росії набули значних масштабів і переросли в революцію, у результаті якої було повалено монархію. Ці події здобули назву Лютневої революції, що є складовою Російської революції 1917 р.

На початку березня влада перейшла до Тимчасового уряду, а цар Микола II зрікся престолу. Монархія в Росії припинила існування.

Тимчасовий уряд прагнув урятувати країну від безвладдя, організувати й провести вибори до Установчих зборів, які визначать майбутні форми правління та устрою Росії. В Україні в цей час влада перейшла до Центральної Ради.

Однак ліві, зокрема більшовики, очолювані Володимиром Леніним, який повернувся з еміграції, прагнули продовжити революцію й захопити владу. Вони планували зробити це через Ради солдатських і робітничих депутатів. Виникло двовладдя. Заяви Тимчасового уряду про вірність зобов’язанням перед союзниками у війні й продовження її до перемоги викликали невдоволення в країні. Користуючись цим, а також погіршенням ситуації, більшовики вели агітацію проти Тимчасового уряду.

Джон Першинг, генерал армії США

ПОСТАТЬ В ІСТОРІЇ

Верховний головнокомандувач об'єднаних сил США Джон Першинг під час Першої світової війни в Європі став єдиним у Сполучених Штатах військовим, який за життя отримав найвище в країні військове звання «генерал армії США». На його честь пізніше було названо танк і серію балістичних ракет.

ЦІКАВІ ФАКТИ

У тогочасній Європі діяв григоріанський календар (так званий «новий стиль»), запроваджений Папою Римським Григорієм XIII у XVI ст. У Російській імперії був поширений юліанський календар, розроблений за наказом Юлія Цезаря (так званий «старий стиль»). Країни, що утворилися після розпаду Російської імперії, перейшли на григоріанський календар на початку 1918 р. Унаслідок цього, щоб відобразити реальний відлік часу, найважливіші події в Росії стали супроводжувати подвійними датами: дата за григоріанським календарем, а в дужках — за юліанським, що діяв у тогочасній Росії (наприклад. Лютнева революція — за юліанським календарем, а за григоріанським вона відбулася на початку березня).

Лавр Корнілов

Верховний головнокомандувач російської армії Лавр Корнілов у другій половині серпня 1917 р. спробував встановити військову диктатуру на період до скликання Установчих зборів, для того щоб урятувати Росію і не допустити до влади більшовиків. Однак заколот Л. Корнілова провалився.

24—25 жовтня 1917 р. більшовики здійснили збройне повстання в Петрограді й захопили владу. Унаслідок Жовтневого перевороту Тимчасовий уряд було повалено та встановлено владу більшовиків. Розпочався процес становлення більшовицької диктатури. В Україні після подій у Петрограді було проголошено створення Української Народної Республіки (УНР). Більшовики, щоб встановити на українських землях свою диктатуру, розгорнули війну проти УНР.

Плани держав Антанти стосовно воєнної кампанії на 1917 р. передбачали одночасний наступ на всіх європейських фронтах. Початок Російської революції зробив неможливим наступ російських військ. Під впливом революційних подій у Росії хвиля страйків під антивоєнними гаслами прокотилася Великою Британією, Францією, Італією, Німеччиною та Австро-Угорщиною. У Великій Британії в 1917 р. відбулося 730 страйків, у яких взяли участь у 3,2 разу більше учасників, ніж у 1916 р. В Італії із травня 1917 р. відбувалися страйки й демонстрації під гаслами «Миру і хліба!», «Зробимо так, як у Росії!». У Німеччині у квітні 1917 р. на воєнних заводах Берліна й Лейпцига страйкувало понад 300 тис. осіб. У Франції цілі батальйони й полки відмовлялися йти на фронт та в атаку.

На Східному фронті у квітні-травні 1917 р. розпочалися масові братання німецьких і російських солдатів, почастішали випадки непокори солдатів наказам офіцерів і відмови стріляти в противника.

Ставлення до Російської революції у правлячих колах воюючих держав різнилося. У країнах Антанти побоювалися перспективи виходу Росії з війни, у Німеччині та Австро-Угорщині відновилися сподівання на досягнення перемоги.

3. ВОЄННІ ДІЇ в 1917 р. Наприкінці 1916 р. генеральні штаби держав Антанти домовилися навесні 1917 р. здійснити одночасний наступ на всіх європейських фронтах із метою звільнення територій своїх і союзних країн від німецьких військ. Командування блоку Центральних держав у планах на 1917 р. вирішило дотримуватися оборони. Німеччина великі надії покладала на підводну війну. До літа 1917 р. кількість суден (переважно британських), що загинули від атак німецьких підводних човнів, постійно зростала. Однак Антанті вдалося знайти ефективний засіб захисту від них — «систему конвоїв».

На початку 1917 р. під час весняної кампанії на Західному фронті в районі міста Реймс за наказом нового французького командувача генерала Робера Нівеля, який керував операцією, війська Антанти атакували противника. Наступ провалився й увійшов в історію як «бійня генерала Нівеля». За п’ять тижнів військової операції лише французькі війська втратили понад 180 тис. загиблими й пораненими.

Постріл «Аврори» (сигнал до початку збройного повстання в Петрограді в жовтні 1917 р.). Художник Соломон Боїм. 1947 р.

Французький генерал Робер Нівель. Художник Александр Колдер, 1914 р.

Французький генерал Анрі Філіпп Петен

Ці події викликали обурення у французькій армії, у 16 корпусах відбулися виступи військових. Щоб їх заспокоїти, Р. Нівеля усунули з посади. Новий командувач генерал Анрі Філіпп Петен (герой оборони Вердена) жорстокими заходами й деяким покращенням умов перебування солдатів на фронті навів лад у військах.

У липні—листопаді 1917 р. британські та французькі війська здійснили велику наступальну операцію в районі містечка Іпр, намагаючись прорвати Німецький фронт. Її результати були несуттєвими, але супроводжувалися великими втратами з обох сторін. 12 липня 1917 р. німецьке командування, намагаючись зупинити наступ противника, наказало вперше застосувати під Іпром ще одну нову хімічну зброю — гірчичний газ, який згодом за місцем боїв назвали іпритом. У листопаді-грудні війська Антанти здійснили вдалу наступальну операцію в районі міста Камбре, яку назвали «тріумфом танків». У ході операції 378 британських танків у взаємодії з піхотою та авіацією завдали удару по добре укріпленій обороні противника і прорвали її. Проте розвинути успіх британські війська не змогли.

Основний тягар операцій на Західному фронті в 1917 р. після весняних поразок французької армії ліг на британську. Ціною величезних втрат вони змогли лише дещо потіснити німецькі війська. Втрати британської армії становили 380 тис. загиблими й пораненими, німецької — 240 тис. осіб.

У липні 1917 р. на Східному фронті на львівському напрямку перейшли в наступ російські війська. Однак він завершився провалом і величезними втратами російської армії.

Німецькі й австро-угорські війська перейшли в контрнаступ, остаточно вибили російську армію з Галичини, на території Балтії захопили Ригу і встановили контроль над Ризькою затокою. На Сході, як і на Заході, воювали неохоче. Війна перетворилася на непотрібну й незрозумілу для більшості бійню.

Восени 1917 р. Антанта зазнала поразки на Італійському фронті. 24 жовтня німецькі й австро-угорські війська після потужного артилерійського удару з використанням хімічних снарядів атакували переважаючі італійські сили поблизу гірського селища Капоретто. Італійська армія була розбита та втікала в паніці. Близько 300 тис. італійських солдатів опинилися в полоні, а 130 тис. осіб загинуло. Німецькі та австро-угорські війська вийшли до найважливіших центрів Італії. Поразка під Капоретто стала катастрофою для італійської армії, що взагалі не мала жодної справжньої перемоги за роки війни. Лише термінове переміщення на Італійський фронт 12 британських і французьких дивізій урятувало Італію від поразки.

У листопаді 1917 р. голови урядів Великої Британії, Франції, Італії та США утворили Вищу військову раду «для забезпечення найкращої координації на західноєвропейському воєнному театрі».

Тим часом Росія, де до влади прийшли більшовики, стрімко змінювала курс. Оголосивши «Декрет про мир», вони звернулися із закликом до всіх воюючих держав укласти мир без анексій і контрибуцій. 15 грудня Росія домовилася з Німеччиною та Австро-Угорщиною про перемир’я на Східному фронті. Раніше питання про перемир’я з австро-німецьким командуванням також узгодила Румунія.

Жертви гірчичного газу — іприту. 1917 р.

Італійські полонені після поразки в битві під Капоретто восени 1917 р.

Анексія — насильницьке приєднання, захоплення, утримання однією державою території або частини території іншої держави.

4. ВОЄННІ ДІЇ в 1918 р. Останній рік війни розпочався важливою політичною подією. 8 січня президент США В. Вільсон, виступаючи в Конгресі, оприлюднив «14 пунктів», де висловив своє бачення принципів побудови міждержавних відносин у післявоєнному світі. Вони передбачали:

1) відкриті мирні договори;

2) свободу судноплавства;

3) усунення економічних бар’єрів;

4) встановлення гарантій для забезпечення скорочення озброєнь;

5) справедливе врегулювання колоніальних питань;

6) визволення від німецької окупації території Росії та надання їй безперешкодних можливостей для визначення політичного розвитку, національної політики і вступу до «співтовариства вільних націй»;

7) визволення й відновлення Бельгії;

8) повернення Франції Ельзасу та Лотарингії, звільнення окупованих районів Франції;

9) уточнення кордонів Італії згідно з національними ознаками;

10) надання автономії народам Австро-Угорщини:

11) визволення від німецької окупації Румунії, Сербії та Чорногорії, надання Сербії виходу до моря;

12) самостійне існування турецьких та автономія інонаціональних частин Османської імперії;

13) відновлення Польської держави;

14) утворення Ліги Націй.

Поява цього документа мала значний вплив на громадськість воюючих країн і ситуацію на фронтах.

На початку 1918 р. на Західному фронті німецьке командування прагнуло завдати поразки британським і французьким силам, перш ніж до Франції прибудуть американські війська. При цьому важливе значення для нього мала ситуація на Сході. У Брест-Литовську із грудня 1917 р. тривали переговори про мир між Німеччиною і радянською Росією. У них також брала участь делегація УНР. 9 лютого 1918 р. УНР підписала угоду про мир із Центральними державами й домовилася з Німеччиною та Австро-Угорщиною про збройну допомогу для звільнення від радянських військ. Натомість радянська сторона на категоричну вимогу делегації Центральних держав підписати договір відповіла відмовою й залишила Брест-Литовськ.

У лютому 1918 р. війська Центральних держав розпочали загальний наступ на всьому Східному фронту від Балтійського до Чорного моря. Кількість їхніх сил досягала 450 тис. осіб. На території України вони діяли як союзники УНР у боротьбі проти більшовиків. Наступ припинився, лише коли Росія прийняла продиктовані умови й 3 березня 1918 р. підписала Брестський мирний договір. За ним радянська Росія втратила близько 800 тис. км2 території, яка раніше належала Російській імперії.

«14 пунктів» В. Вільсона (напис на столі: «Європейське дитяче шоу»). Карикатура 1918 р.

Підписання мирного договору в Брест-Литовську 3 березня 1918 р.

Французький маршал Фердінанд Фош

ПОСТАТЬ В ІСТОРІЇ

Фельдмаршал Фердінанд Фош (1851—1929) у роки Першої світової війни уславився як один із найталановитіших полководців. Він був прибічником ведення наступальних дій. Із початку війни Ф. Фош перебував у діючій армії. Спочатку він командував корпусом, а пізніше — однією із французьких армій. Саме його армія зупинила німецький наступ на Марні в 1914 р. Проте наступальна тактика спричиняла значні втрати, і після битви на Соммі Ф. Фоша перевели на менш відповідальну посаду керівника центру військових досліджень. Проте вже в 1917 р. він став начальником генерального штабу Франції, а з 1918 р. — верховним головнокомандувачем військ Антанти. Саме під його командуванням союзники перемогли у війні. Ф. Фош негативно ставився до Версальського договору з переможеною Німеччиною, вважаючи, що це «лише перемир'я на 20 років». Ця оцінка виявилася пророчою. На знак визнання заслуг Ф. Фоша британський уряд у 1919 р. і польський уряд у 1923 р. надали йому почесне звання фельдмаршала своїх збройних сил.

Брестський мир дозволив німецькому командуванню перекинути значну частину військ зі Східного на Західний фронт. Наприкінці березня тут розпочалися атаки німецької армії. До початку червня вона здійснила три наступальні операції під спільною назвою «битва кайзера», або операція «Мішель». Німецькі війська досягли значних тактичних успіхів, захопили багато полонених, трофеїв і просунулися вперед. Застосувавши нову тактику прориву оборони противника штурмовими групами, озброєними мінометами, легкими кулеметами та гранатами, у червні 1918 р. німецька армія перейшла річку Марну й наблизилася до Парижа.

У середині липня 1918 р. розпочалася битва на Марні, подана офіційною німецькою пропагандою як «битва за мир». Однак напередодні наступу німецьке командування було не спроможне забезпечити ані кількісної переваги, ані раптовості операції. «Друга Марна», як і в 1914 р., стала місцем, де вирішувалася доля Західного фронту. Над столицею знову виникла загроза захоплення. Німецькі війська обстрілювали її з далекобійних гармат («Велика Берта») і бомбардували авіацією. Проте варварський обстріл Парижа не мав великого воєнного значення. Резерви Німеччини швидко вичерпалися, і наступ зупинили. Досягти головної мети й розбити британсько-французькі війська до прибуття американських військ німецьке командування не змогло.

18 липня за наказом французького генерала Фердінанда Фоша, головнокомандувача союзних військ, британська і французька армії перейшли в контрнаступ і відкинули німецькі війська від Марни. Перемога союзників завдала болючого удару німецькій армії та дозволила їм остаточно перебрати стратегічну ініціативу. При цьому становище Антанти покращували американські війська, що безперервно прибували на фронт. 8 серпня союзники неочікувано для німецького командування перейшли в наступ біля міста Ам'єн. Німецькі позиції були знищені щільним артилерійським обстрілом і атакою британських танків. За один день було знищено 16 німецьких дивізій. Німецький генерал Е. Людендорф визнав, що «8 серпня є чорним днем німецької армії в історії світової війни». У серпні-вересні армії Антанти продовжували безперервний наступ на різних ділянках Західного фронту, витісняючи німецькі війська із Франції та Бельгії.

5. ЗАВЕРШЕННЯ ВІЙНИ. Швидко погіршувалася ситуація в державах-союзницях Німеччини. У вересні 1918 р. спалахнуло повстання в болгарській армії. Після того як повстанці рушили на столицю країни, уряд наприкінці вересня в Салоніках підписав без заперечень умови запропонованого Антантою перемир’я. Наприкінці жовтня про свою капітуляцію заявила Османська імперія.

В Австро-Угорщині загострення внутрішніх суперечностей призвело до її розпаду як держави. Чехія і Словаччина утворили незалежну Чехословацьку республіку. На початку листопада від Австрії відокремилася Угорщина. У Галичині утворилася Західноукраїнська Народна Республіка. Сама Австрія стала єдиним у тогочасній Європі прикладом революції в межах конституційного права. У жовтні 1918 р. після зречення імператора провідні австрійські політичні партії домовилися діяти за конституцією та не чинити спроб захопити владу силою. Уклавши угоду про співробітництво, депутати рейхстагу (імперського представницького органу) оголосили про створення демократичної держави — Австрійської республіки. Цим вони забезпечили наступництво й одночасно докорінну зміну існуючого ладу в країні.

«Поляна перемир'я» в Комп'єнському лісі — меморіал на честь підписання мирного договору 11 листопада 1918 р.

3 листопада командування австро-угорської армії капітулювало й підписало перемир’я з Антантою. Того самого дня в Німеччині спалахнула революція. Країну проголосили республікою. Позбавлений престолу імператор Вільгельм II виїхав до Нідерландів. Уряд Німецької республіки сформував делегацію, яка 7 листопада прибула на залізничну станцію Ротонд у Комп'єнському лісі для переговорів про перемир’я. Союзники в ультимативній формі оголосили умови перемир’я, заснованого на «14 пунктах» В. Вільсона. Відповідно до нього німецькі війська негайно залишали всі окуповані території на Заході, а на території колишньої Російської імперії (Україна та країни Балтії) тимчасово залишалися, щоб запобігти встановленню над ними контролю більшовиків. Термін перемир’я становив 36 діб.

11 листопада 1918 р. німецька делегація підписала запропоновані Антантою умови перемир’я. Перша світова війна, яка тривала 4 роки, 3 місяці й 10 днів, завершилася поразкою Німеччини та її союзників.

6. НАСЛІДКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. Перша світова війна спричинила серйозні політичні, економічні й територіальні зміни в багатьох регіонах світу і, зокрема, у Європі. Навіть її припинення вже не могло повернути світ у довоєнний стан.

Війна змінила співвідношення сил у світі, вплив багатьох держав на світову політику. Революція в Росії вивела її із групи провідних держав світу. Позиції Великої Британії та Франції послабилися внаслідок зростання впливу США та Японії. Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія й Туреччина, які зазнали поразки у війні, залишили групу країн, що визначали світову політику.

Війна призвела до розпаду чотирьох імперій — Німецької, Російської, Австро-Угорської та Османської. На території Європи утворилися й відстояли свою незалежність нові держави — Польща, Чехословаччина, Королівство сербів, хорватів і словенців, Австрія, Угорщина, Фінляндія, Литва, Латвія, Естонія. Це докорінно змінило ситуацію в Європі.

Однак порушення етнічного принципу під час визначення кордонів нових держав та амбіції їхніх лідерів стали передумовою виникнення конфліктів і суперечок. Значно змінилися кордони європейських держав: приблизно на 70% сучасні міждержавні кордони в Європі сформувалися за підсумками Першої світової війни.

ЛЮДСЬКІ ВТРАТИ ДЕРЖАВ-УЧАСНИЦЬ ВІЙНИ

ВІЙСЬКОВІ ВИТРАТИ ДЕРЖАВ-УЧАСНИЦЬ ВІЙНИ

«Мак пам'яті»

ЦІКАВІ ФАКТИ

«Маки пам'яті» є загальним символом пам'яті жертв війн та збройних конфліктів. Уперше цей символ з'явився у вірші «У полях Фландрії». Він був написаний підполковником Джоном Маккреєм 3 травня 1915 р. на знак пам'яті про свого друга Алекса Гелмера, що загинув під час другої битви під Іпром. Уперше вірш було опубліковано 8 грудня 1915 р. в лондонському журналі.

Вірш та квітка маку також є символами Дня пам'яті, що відзначається у Великій Британії та країнах Співдружності 11 листопада.

Війна мала значний вплив на економіку воюючих держав. Особливо руйнівними були її наслідки для промисловості, сільського господарства й транспортної мережі територій, на яких відбувалися бойові дії.

Лише Японія та США примножили свої багатства, оскільки не брали активної участі у війні, а їхні території не були ареною бойових дій.

Водночас війна сприяла прискоренню технічного прогресу, завершенню індустріалізації, появі нових форм організації та управління виробництвом. Значно посилилося державне регулювання економіки.

Перша світова війна за обсягами руйнувань і втрат перевищила всі попередні. Із 73,5 млн мобілізованих державами-учасницями за всю війну загинуло близько 10 млн осіб, було поранено й покалічено понад 20 млн осіб, близько 10 млн померло від епідемій та голоду. Вартість руйнувань на всіх театрах війни загалом становила близько 58 млрд доларів.

Війна призвела до значного погіршення становища населення. Так, у Великій Британії та Німеччині ціни зросли більше ніж у 2 рази, у Франції — більше ніж у 3 рази, в Італії — у 4 рази, при цьому реальна заробітна платня зменшилася на 15—20%.

Населення, незадоволене тривалістю війни й падінням рівня життя, почало не лише виступати на захист своїх прав, а й заявляти свій протест правлячим колам, що втягнули держави в цю війну. Як наслідок, в одних європейських країнах (Росії, Німеччині, Австрії, Угорщині, Словаччині, Фінляндії) відбувалися революції, в інших (Велика Британія, Франція, США) влада здійснювала реформи. В Італії встановилася фашистська диктатура.

У роки Першої світової війни значно посилилися міграційні процеси. Значні маси людей змушені були переселятися з однієї країни до іншої. Гостро постала проблема біженців та евакуйованих осіб. Лише в Росії на 1915 р. їх налічувалося понад 3,3 млн осіб.

Перша світова війна сприяла активізації національно-визвольних рухів у країнах Азії та Африки. Посилився процес політизації боротьби народів, які перебували в колоніальній залежності.

Порівняно з війнами попереднього періоду Перша світова війна відбувалася на новій технічно-економічній основі вищого рівня. У ній стали застосовувати нові роди військ — танкові й хімічні, широко використовувалися танки, авіація, підводні човни, набули значного розвитку артилерія, автоматична стрілкова зброя. Нові види озброєння потребували протихімічного захисту, протитанкової і протиповітряної оборони. Широкого застосування набули механічна тяга для артилерії та автомобілі для перевезення вантажів і військ. Зазнали змін методи ведення бойових дій. Так, із кінця 1914 р. воюючі сторони активно застосовували позиційну війну, постійно вдосконалюючи тактику її ведення. На морях розроблялася тактика підводної війни.

Сторінка видання вірша «У полях Фландрії». Художник Ернест Клегг. 1921 р.

ВИСНОВКИ

• Вступ у війну США й спрямування всієї їхньої економічної, військової та фінансової міці проти Німеччини та її союзників не залишили останній жодних шансів на перемогу.

• Російська революція 1917 р. стала важливою політичною подією, що вплинула на ситуацію на Західному і Східному фронтах.

• Розгортання воєнних дій на фронтах Першої світової війни в 1917—1918 рр. свідчило про переважання Антанти над блоком Центральних держав і наближення поразки останнього.

• Укладанням Комп'єнського перемир'я завершилася Перша світова війна, яка стала важливим етапом у розвитку людства. Вона переконливо продемонструвала взаємозалежність світу, сприяла значним змінам в економіці, внутрішньополітичному житті, міжнародних відносинах, культурі й свідомості людей.

• Війна стала злочином перед людською спільнотою. Вона постійно нагадувала народам про себе втратами й каліцтвами близьких і рідних, але не стала останньою пересторогою.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Коли США прийняли рішення про вступ у війну? 2. Яку подію називають «бійнею генерала Нівеля»? 3. Чим завершилася друга битва на річці Марні? 4. Яка подія увійшла в історію як «чорний день німецької армії»? 5. Коли було укладено Комп'єнське перемир'я? 6. Якими були загальні людські втрати в Першій світовій війні?

7. Що зумовило вступ у війну США? Як це вплинуло на хід воєнних дій? 8. Як вплинула на події війни Російська революція 1917 р.? 9. Охарактеризуйте хід воєнних дій у 1917 р. 10. Охарактеризуйте основні воєнні операції на Західному фронті в 1918 р. 11. Як відбулося завершення Першої світової війни? 12. Висловіть власну точку зору щодо причин поразки Німеччини та її союзників і перемоги країн Антанти у війні. 13. Якими були основні наслідки Першої світової війни? 14. Чим Перша світова війна відрізнялася від попередніх війн?

15. Закінчіть складання таблиці «Основні події та результати (за роками) Першої світової війни». 16. Простежте за картою атласу хід воєнних дій у 1917—1918 рр. 17. Покажіть на карті атласу держави, що утворилися після розпаду Російської, Австро-Угорської та Османської імперій.

18. Які нові проблеми, на вашу думку, виникли після завершення Першої світової війни? 19. Як ви розумієте висловлювання: «Війна нарешті закінчилася, наслідки її були різноманітні і незчисленні, але над усіма переважало одне: розчарування»? 20. Підготуйте повідомлення на тему «Переосмислення системи загальнолюдських цінностей за наслідками Першої світової війни».

Практичне заняття

Життя на фронті та в тилу. Статус жінки в період Першої світової війни

Узагальнення знань за розділом І «Перша світова війна. Війна та революції»

Тестові завдання для підготовки до тематичного контролю за розділом І «Перша світова війна. Війна та революції»

скачать dle 11.0фильмы бесплатно