§ 40. СРСР у системі міжнародних відносин напередодні Другої світової війни

ЗА ЦИМ ПАРАГРАФОМ ВИ ЗМОЖЕТЕ:

характеризувати суть системи колективної безпеки; розповідати про зміну зовнішньополітичного курсу СРСР наприкінці 1930-х рр.; визначати зміст і наслідки таємних домовленостей між Німеччиною та СРСР.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Який зовнішньополітичний курс проводив СРСР у 1920-х рр.? 2. Якою була реакція СРСР на політику «умиротворення»?

1. СИСТЕМА КОЛЕКТИВНОЇ БЕЗПЕКИ. Протягом 1920—1930-х рр. політика СРСР зазнала суттєвих змін. Зрозумівши нездійсненність найближчим часом світової революції, радянське керівництво шукало виходу з міжнародної ізоляції.

У роки світової економічної кризи СРСР прагнув використати суперечності між капіталістичними країнами для забезпечення перетворень першої п’ятирічки. Невдовзі стало зрозуміло, що дії Німеччини та Японії загрожують безпеці СРСР. Це змінило його зовнішньополітичну доктрину. Загроза з боку Японії змусила СРСР піти на зближення із Чан Кайші та рекомендувати КПК діяти спільно з Гомінданом у боротьбі проти Японії.

СРСР виступив за створення системи колективної безпеки й стримування агресорів. Провідником цього курсу став народний комісар (нарком) закордонних справ СРСР Максим Литвинов. СРСР вдалося зміцнити своє становище. У 1933 р. були встановлені дипломатичні відносини зі США, а в 1934 р. СРСР був прийнятий до Ліги Націй як член Ради, що означало визнання його великою державою.

Народний комісар закордонних справ СРСР Максим Литвинов

Успіхом на шляху створення системи колективної безпеки стало укладення в 1935 р. радянсько-французького договору про взаємну допомогу. Щоправда, у ньому були відсутні військові статті, але в будь-якому випадку договір відкривав шлях до спільної боротьби з агресором. Аналогічний договір того ж року був укладений із Чехословаччиною.

2. ЗМІНА ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНОГО КУРСУ СРСР. Результати зустрічі в Мюнхені створили в радянського керівництва враження про неможливість сформувати систему колективної безпеки й намагання усунути його з європейської политики. Радянсько-французький і радянсько-чехословацький договори існували лише на папері.

Незабаром Франція й Німеччина уклали угоду, рівноцінну пакту про ненапад. СРСР зрозумів це як спробу Заходу спрямувати агресію Німеччини на Схід.

Поразка СРСР на європейському дипломатичному фронті проходила на тлі загострення відносин із Японією, наслідком чого став конфлікт біля озера Хасан у липні 1938 р. На думку радянського керівництва, СРСР опинився перед перспективою агресії зі Сходу й Заходу. Втративши надію на можливість створення системи колективної безпеки, опинившись у політичній ізоляції, маючи недовіру до Англії та Франції, радянське керівництво почало шукати шляхи зближення з Німеччиною. Важливою ознакою зміни зовнішньополітичної орієнтації СРСР стала заміна М. Литвинова на посаді наркома закордонних справ. Новим наркомом став В'ячеслав Молотов (травень 1939 р.), а це означало, що сам Й. Сталін береться за керівництво зовнішньою політикою.

Перелом у зовнішній політиці СРСР збігся з початком перегляду політики країн Заходу. СРСР рухався від Англії та Франції до Німеччини, а Англія й Франція шукали зближення із СРСР.

Англія й Франція, стурбовані непередбаченим розвитком подій, виступили із заявою про гарантії допомоги ряду європейських держав — Польщі, Румунії, Бельгії, Нідерландам, Швейцарії тощо. Гарантії створили нову ситуацію в Європі. Німеччина не могла здійснити агресію проти СРСР, не порушивши суверенітету Польщі та Румунії і, відповідно, не ризикуючи опинитися у стані війни з Англією й Францією.

У березні 1939 р. Англія запропонувала СРСР підписати спільно із Францією й Польщею загальну декларацію про взаємодію. У квітні 1939 р. західні держави звернулися до Радянського Союзу із пропозицією надати гарантії Польщі та Румунії. У відповідь СРСР запропонував пакт про взаємодопомогу між Англією, Францією та СРСР з одночасним наданням гарантій усім прикордонним із СРСР державам. Розпочалися переговори із цього питання, що виявили взаємну недовіру й небажання сторін іти на компроміс. Не вдалося подолати суперечку щодо «непрямої агресії». Англія й Франція вбачали в радянському

ЦІКАВІ ФАКТИ

Країни Заходу байдуже поставилися до створення системи колективної безпеки. Радянсько-французький договір був ратифікований Францією лише через рік. Сумніви викликало насамперед те, що СРСР не має спільного кордону з Німеччиною, і щоб виконати свої зобов'язання, радянським військам довелося б перетинати територію Польщі та Румунії. Однак ці держави боялися СРСР більше, ніж Німеччину, і категорично відмовлялися пропускати радянські війська. У французького керівництва склалося враження, що СРСР хоче втягнути Францію в конфлікт із Німеччиною, а сам залишитися осторонь. Коли на Заході стали відомі наслідки репресій у радянській армії, то військовий союз із СРСР розцінювали як неважливий.

Радянський солдат встановлює прапор на сопці Заозерна як символ перемоги в боях біля озера Хасан. 1938 р.

формулюванні загрозу для суверенітету сусідніх із СРСР держав, тому що будь-які зміни в них могли бути кваліфіковані радянським керівництвом як агресія, і туди б вводилися радянські війська. До того ж Англія розглядала ці переговори як засіб тиску на Німеччину та не бажала укладення угоди.

Разом із політичними переговорами Англія, Франція та СРСР домовилися розпочати переговори військових місій для укладення спільної конвенції. Ці переговори також виявилися малоефективними.

Формальною перешкодою для підписання конвенції стало небажання Польщі та Румунії пропустити через свою територію радянські війська. Проте насправді радянське керівництво вивчало питання про зближення з Німеччиною.

У серпні 1939 р. СРСР опинився в центрі світової політики. Його прихильності домагалися як Англія із Францією, так і Німеччина. Перед радянським керівництвом постала проблема остаточного вибору, від якого залежала доля світу.

На думку Й. Сталіна, союз з Англією й Францією у кращому випадку міг призвести до загострення відносин із Німеччиною, а в гіршому — до війни з нею. Натомість союз із Німеччиною залишав би СРСР тимчасово осторонь світового конфлікту. Можна було сподіватися на припинення бойових дій із Японією на річці Халхін-Гол (відбувалися протягом травня—серпня 1939 р. на території Монгольської Народної Республіки), на яку могла вплинути лише Німеччина, і на територіальні придбання за рахунок Польщі, країн Балтії (Естонія, Латвія, Литва), Фінляндії та Румунії.

Німеччина була згодна на це, щоб тільки вивести СРСР із гри і розв’язати собі руки для агресії проти Польщі. Початок війни з нею було призначено на 26 серпня, а згодом на 1 вересня 1939 р.

3. РАДЯНСЬКО-НІМЕЦЬКИЙ ПАКТ ПРО НЕНАПАД І ТАЄМНИЙ ПРОТОКОЛ ДО НЬОГО. 21 серпня Й. Сталін отримав від А. Гітлера телеграму, у якій той заявляв, що прагне укласти пакт про ненапад із СРСР і готовий підписати будь-яку додаткову угоду, яка стосується всіх суперечливих питань. А. Гітлер просив прийняти міністра закордонних справ Німеччини Йоахіма фон Ріббентропа для підписання відповідних документів. Того ж дня Й. Сталін дав розпорядження припинити переговори з Англією та Францією, але подати це так, наче не СРСР винен у їх зриві. Він направив А. Гітлеру телеграму, де висловлював надію на суттєвий поворот у радянсько-німецьких відносинах і згоду прийняти Й. Ріббентропа у визначений термін. Радянська розвідка достеменно знала про плани А. Гітлера щодо нападу на Польщу.

Після нетривалих переговорів Й. Ріббентроп та В. Молотов підписали в Москві 23 серпня 1939 р. Пакт про ненапад і таємний протокол до нього. Цей протокол згодом отримав назву «Пакт Молотова—Ріббентропа». У ньому сторони домовлялися про розмежування «сфер інтересів» у Східній Європі. Німеччина визнавала сферою інтересів СРСР Фінляндію, Латвію, Естонію та Бессарабію. Литву було визнано сферою інтересів Німеччини.

Гітлер і Сталін: «Цікаво, як довго триватиме медовий місяць?». Карикатура на пакт Молотова—Ріббентропа

Підписання «Пакту Молотова—Ріббентропа». 23 серпня 1939 р.

Протокол передбачав розподіл Польщі. Лінія розподілу мала проходити по річках Нарев, Вісла, Сян.

Зміст підписаних у Москві документів показав, що СРСР змінив свою зовнішню політику. Таємний протокол свідчив, що СРСР остаточно повернувся до політики, яку проводив царський уряд: її рисами були таємна дипломатія і територіальна експансія. СРСР фактично опинився серед держав — «підпалювачів війни». Німецькі війська вранці 1 вересня 1939 р. здійснили напад на Польщу. З вересня Англія й Франція оголосили війну Німеччині. Розпочалася Друга світова війна.

Пакт і додатковий протокол мали вплив і на японо-німецькі відносини. Японія розцінила ці документи як зраду Німеччини і після нападу останньої на СРСР відмовилася її підтримати. До того ж Японія припинила свою агресію проти Монголії.

ВИСНОВКИ

• Напередодні Другої світової війни склалася ситуація, за якої від Радянського Союзу залежало, коли буде розв'язано війну. Він міг об'єднатися із країними західної демократії або посісти вичікувальну позицію. Й. Сталін обрав останній шлях, до того ж вступивши в змову з А. Гітлером про розподіл сфер впливу у Східній Європі (між Німеччиною та СРСР було укладено Пакт про ненапад і таємний протокол до нього).

• «Пакт Молотова—Ріббентропа» відкривав шлях до безкарної німецької агресії проти Польщі й розв'язування Другої світової війни, у яку незабаром було втягнуто і Радянський Союз.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Коли було укладено договори про взаємодопомогу між СРСР та Францією, СРСР та Чехословаччиною? 2. У якому році СРСР став членом Ліги Націй? 3. Із якими державами СРСР мав збройні конфлікти в 1930-ті рр.? 4. Нерозв'язаність яких питань було використано Радянським Союзом для зриву переговорів англо-франко-радянських військових місій? 5. Коли було укладено «Пакт Молотова—Ріббентропа»?

6. Які зміни сталися в зовнішній політиці СРСР у 1930-ті рр.? 7. Які проблеми викликали суперечки між СРСР і країнами Заходу під час проведення переговорів? 8. Дайте оцінку таємному протоколу до договору про ненапад між СРСР і Німеччиною. 9. Як складалися радянсько-німецькі відносини в період між двома світовими війнами? 10. Якими були причини збройних конфліктів СРСР із Японією в 1938 і 1939 рр.? 11. Який існує взаємозв'язок між Пактом про ненапад між Німеччиною та СРСР і конфліктом між СРСР та Японією на Халхін-Голі?

12. Складіть хронологію подій участі СРСР у міжнародних відносинах у 1930-ті рр. 13. Об'єднайтеся в групи та обговоріть питання: чому СРСР погодився на союз із Німеччиною? 14. Визначте причини та наслідки радянсько-німецького зближення та укладення «Пакту Молотова—Ріббентропа». Відповідь подайте у вигляді структурно-логічної схеми.

15. Чому не було створено системи колективної відсічі агресорам? Дайте розгорнуту відповідь.

Практичне заняття

Міжнародні відносини в другій половині 1930-х рр. у світлі історичних джерел

Узагальнення знань за розділом VI «Передумови Другої світової війни»

Тестові завдання для підготовки до тематичного контролю за розділом VI «Передумови Другої світової війни

скачать dle 11.0фильмы бесплатно