Транснаціональні корпорації. НТР. Різні моделі ринкового господарства
- 4-02-2022, 02:51
- 1 374
11 Клас , Всесвітня історія 11 клас Щупак (рівень стандарту)
§ 5. Транснаціональні корпорації. НТР. Різні моделі ринкового господарства
1. ТРАНСНАЦІОНАЛЬНІ КОРПОРАЦІЇ (ТНК)
У 1947 р. 23 країни підписали Генеральну угоду про тарифи і торгівлю (ГАТТ), спрямовану на упорядкування міжнародної торгівлі і максимальне зняття (а в ідеалі й повну ліквідацію) митних перешкод та інших обмежень. У березні 1994 р. було прийнято рішення про перетворення її у Світову організацію торгівлі (СОТ).
Крім цього, посилення спеціалізації виробництва спричинювало перетворення великих сучасних компаній на концерни: різні етапи створення продукту здійснювалися в різних країнах. Так великі компанії перетворювалися на транснаціональні корпорації (ТНК).
Терміни і поняття
Транснаціональна корпорація — корпорація, що здійснює міжнародне виробництво промислових продуктів на основі прямих іноземних інвестицій та має прямий контроль над своїми закордонними філіями, що функціонують відповідно до глобальної стратегії «материнської компанії».
У 2000 р. у світі налічувалося 63 тис. ТНК, які контролювали 1/2 світового промислового виробництва, 70 % обігу світової торгівлі, 4/5 світового банку патентів і ліцензій на нову техніку і технології.
ТНК вимагають від урядів держав світу уніфікації правил міжнародної економіки; ліквідації перешкод на шляху вивезення товарів, послуг, капіталу і робочої сили.
Логотипи торговельних марок відомих ТНК
Проникнення ТНК до інших країн супроводжується привнесенням нових знань, нових технологій виробництва і нових виробничих відносин.
Список найбільших ТНК за 2016 р. включає американські компанії (1/3 від перших 100), японські та європейські. Наслідками діяльності ТНК є не тільки насичення ринку товарами та уніфікація стандартів споживання, а й трагедії й скандали, пов'язані з порушеннями норм охорони здоров'я, екологічними проблемами тощо.
2. НТР. ПЕРЕХІД ВІД ВИРОБНИЦТВА ТОВАРІВ ДО ВИРОБНИЦТВА ПОСЛУГ
Терміни і поняття
Науково-технічна революція (НТР) — якісний стрибок у розвитку продуктивних сил, перетворення науки на провідний чинник виробництва, що супроводжується докорінними змінами у взаємодії людини і природи, трансформацією індустріального суспільства.
НТР спричинила кардинальні зміни в праці людини, і у вимогах до самої людини та її професійних якостей. Виникає багато професій, які дедалі менше використовують фізичну роботу і дедалі більше — інтелектуальну. «Безлюдна технологія» в матеріальному виробництві доповнюється значним збільшенням кількості фахівців, зайнятих розробленням нових технологічних систем та устаткування. Наприклад, на заводі в одну зміну можуть працювати лише 10-20 осіб, а в конструкторському бюро цього заводу — кілька сотень.
Систематичне навчання, оновлення ліцензій на виконання певних робіт є нормою в розвинених країнах.
Одним із наслідків НТР, підвищення продуктивності праці є зміна співвідношення між зайнятістю у виробництві та у соціальній сфері, «виробництві послуг». Економіка дедалі більше повертається до задоволення соціальних, культурних, духовних потреб людей.
3. РЕЙГАНОМІКА
Новий внутрішньополітичний курс, спрямований на стабілізацію соціально-економічної системи в США за часів президента Р. Рейгана у 1981—1989 рр., Дістав назву «рейганоміка». Теоретичною основою «рейганоміки» були неоконсерватизм та неолібералізм.
Терміни і поняття
Неоконсерватизм (або «новий», «сучасний консерватизм») — одна з провідних ідеологій сучасності, яку провадили Р. Рейган (США), М. Тетчер (Велика Британія), Г. Коль (Німеччина). Основні ідеї — обмеження втручання держави в господарське життя, відповідальність людини за себе та сподівання на власні сили.
Подробиці
В економіці неоконсерватизм передбачав:
- відмову від кейнсіанських (макроекономічних) принципів регулювання економіки;
- приватизацію державної власності;
- зменшення частки валового національного продукту, що перерозподілялася через бюджет;
- збалансованість доходів і видатків державного бюджету;
- помірні податки для бізнесу і скорочення соціальних програм.
Особа в історії
Рональд Рейган (1911-2004 рр.) — президент США в 19811989 рр. З 14 років Рональд допомагав родині, працюючи влітку. У роки «великої депресії» Рональду доводилося мити посуд у їдальні, бути тренером з плавання, працювати рятувальником. У 1932 р., закінчивши коледж, Рейган став популярним спортивним коментатором. Ставши голлівудським кіноактором, знявся більш як у 50 стрічках. У роки Другої світової війни його приписали до установи, що готувала навчальні фільми на замовлення ВПС. З 1947 р. він керував гільдією кіноакторів, працював у компанії «Дженерал електрик» радіокоментатором, а також на телебаченні. У 1962 р. Рейган став членом Республіканської партії, і вже в 1966 його обрали губернатором штату Каліфорнія. З третьої спроби, у 1980, Рейган став лідером республіканців. Того ж року він переміг на виборах президента США.
Терміни і поняття
Неолібералізм (або «сучасний лібералізм») — ідеологія, що базується на постулатах:
- 1) ринок є найефективнішою формою господарювання;
- 2) учасникам господарської діяльності має бути забезпечена максимальна свобода.
У рамках курсу «рейганоміки» передбачалося:
- скорочення податків для бізнесу;
- обмеження урядових витрат за рахунок скорочення соціальних програм;
- розширення свободи підприємництва;
- проведення твердої кредитно-фінансової політики.
У сфері соціальної політики було розроблено програму «нового федералізму». Федеральний уряд відповідав за медичну допомогу незаможним; місцеві органи влади повинні були взяти на себе відповідальність за допомогу багатодітним родинам; здійснення інших 44 соціальних програм було покладено на штати.
Р. Рейган орієнтувався на середній клас, тобто більшість американців, і прагнув активізувати їхню підприємницьку діяльність. Рейганові вдалося зупинити економічну кризу, що забезпечило йому перемогу на чергових президентських виборах у 1984 р.
У цілому «рейганоміка» мала позитивні наслідки:
- впроваджено ресурсозбереження, зменшилося споживання нафти, газу, сталі, чавуну тощо;
- за менших витрат відбулося досягнення вищої ефективності суспільної праці (10 корів у фермерському господарстві почали давати стільки молока, скільки раніше отримували від 100 корів);
- зросли особисті доходи американців, що означало розширення ринку для збуту американських товарів;
- удвічі скоротилося безробіття;
- стабілізувався курс долара відносно валют інших країн.
Однак найголовнішим результатом «рейганоміки» стала трансформація індустріального суспільства в постіндустріальне з раціональним розв'язанням багатьох соціальних проблем.
4. ТЕТЧЕРИЗМ
4.1. Британські консерватори й політика неоконсерватизму
Наприкінці 1970-х років, коли при владі перебували лейбористи, Велику Британію почали називати «хворою людиною Європи»: продукція державного сектору, що розширювався, не могла успішно конкурувати на світовому ринку; колосальні витрати на соціальні програми призвели до появи в суспільстві тенденцій до «утриманства»; розвалилася британська колоніальна імперія.
На парламентських виборах 1979 р. перемогли консерватори. Главою британського уряду вперше стала жінка — Маргарет Тетчер.
З 1979 р., моменту вступу М. Тетчер на посаду прем'єр-міністра, у Великій Британії настала «епоха неоконсерватизму», що тривала 11 років, до 1990 р. Основні положення неоконсервативної програми Тетчер і засновану на ній внутрішню політику її уряду згодом назвали «тетчеризмом» — британським різновидом неоконсерватизму, що базувався на ідеалах вільного ринку та сильної державної влади.
Особа в історії
Маргарет Гільда Тетчер (Робертс) (1925-2013 рр.) — прем'єр-міністр Великої Британії у 1979-1990 рр. Навчаючись на хімічному факультеті Оксфордського університету, занурилася в роботу студентської асоціації Консервативної партії, згодом ставши її президентом. У 1951 р. М. Робертс вийшла заміж за заможного бізнесмена Деніса Тетчера. Згодом Маргарет закінчила юридичний факультет в Оксфорді і професійно зайнялася політикою. У 19701974 рр. Тетчер обіймала посаду міністра освіти і науки, а в 1975-му стала лідером консерваторів. М. Тетчер виявила себе прихильницею консервативних поглядів, людиною з твердим характером, через що британці назвали її «залізною леді». Р. Рейган називав її «великою жінкою — державним діячем світу».
Маргарет Тетчер: велика історія.
5 канал, 14.04.2013
На думку британських неоконсерваторів, західному суспільству необхідно було зміцнити основи, властиві колись «старому порядку»: родину, традиційну освіту, християнську релігію, засновану на ній мораль. Неоконсерватори вважали, що благоденства для всіх досягти неможливо в принципі, тому що людина недосконала, і заздалегідь недосконале будь-яке людське суспільство. Тому бідність, на їхню думку, непереможна, як і смерть. Держава спільно з благодійними організаціями повинна піклуватися тільки про тих, хто не в змозі подбати про себе сам (інваліди, самотні літні люди, діти, які залишилися без родини). Для всіх інших держава повинна створювати такі умови, у яких кожна людина одержала б максимальні можливості виявити себе, зважаючи на її працьовитість, цілеспрямованість, освіту, заповзятливість.
На основі принципів «тетчеризму» уряд визначив основні напрями внутрішньої і соціально-економічної політики:
- Податкова політика мала сприяти створенню бездефіцитного бюджету і, одночасно, заохочувати приватне підприємництво. З цією метою податки на прибуток скорочувалися майже на 12 млрд дол.
- Денаціоналізація і приватизація.
- Фінансова підтримка держави лише рентабельних і наукоємних підприємств.
- Пільги підприємцям, які впроваджували новітні технології.
- Заохочення і створення «здорової конкуренції».
- Акцент на розвиток дрібного і середнього бізнесу.
- Захист ТНК, у яких британський капітал відігравав важливу роль.
- Комерціалізація систем освіти й охорони здоров'я, розпродаж муніципального житла.
- Звуження прав профспілок на оголошення страйків.
З 1983 р. у країні розпочалося економічне піднесення. Ефективність виробництва у Британії стала найвищою у світі.
«Тетчеризм-терапія»: рецепти експрем'єра Британії. Euronews (українською), 09.04.2013 р.
Серйозним випробуванням для глави уряду став воєнний конфлікт з Аргентиною у 1982 р. щодо Фолклендських островів. Блискавична реакція на дії аргентинських військ і вдале завершення операції підвищили рейтинг консерваторів. На виборах 1983 і 1987 рр. Консервативна партія здобула переконливу перемогу.
У 1990 р. М. Тетчер вирішила піти у відставку. Лідером партії та прем'єр-міністром Великої Британії став Дж. Мейджор.
4.2. Кінець доби «тетчеризму». Лейбористський уряд Т. Блера
На парламентських виборах у 1997 р. консерватори зазнали поразки. До влади прийшла партія лейбористів, а її лідер Т. Блер став наймолодшим прем'єр-міністром країни за останні 200 років.
Блер обіцяв провести соціальні реформи, залагодити конфлікт у Північній Ірландії та знизити податки. Усе це він зробив.
У 2001 р. на парламентських виборах знову перемогла Лейбористська партія. Серед проблем, з якими зіткнулися лейбористи на початку ХХІ ст. — імміграція до Британії та зіткнення на расовому ґрунті між «білою» молоддю та вихідцями з африканських і азійських країн; конфлікти між роботодавцями і найманими робітниками тощо. Утім економіка Британії динамічно розвивалася, лейбористи встановили рекордно низьку ставку на житловий кредит, збільшили соціальні виплати, поповнили бюджети державних шкіл і лікарень. Це сприяло їхній перемозі на виборах 2005 р. Т. Блер — перший в історії лідер, який привів Лейбористську партію до трьох перемог поспіль.
Особа в історії
Ентоні (Тоні) Блер — прем'єр-міністр Великої Британії в 1997-2007 рр. Блер народився 6 травня 1953 р. Його батько, юрист за професією, був переконаним консерватором. Тоні здобув освіту у двох престижних школах і коледжі в Единбурзі. У проміжку між навчанням у приватному коледжі в Единбурзі й Оксфордському університеті він провів рік у Лондоні, де працював шофером автофургона, пакувальником в універсальному магазині, переносив музичні інструменти для ансамблів. Згодом Тоні зайнявся адвокатською діяльністю. З 1975 р. Т. Блер став членом Лейбористської партії. У 1985 р. був обраний депутатом Палати громад. Через п'ять років Блер увійшов до «тіньового кабінету». У 1997 р. уперше став прем'єр-міністром.
5. СОЦІАЛЬНЕ РИНКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
5.1. Сутність соціального ринкового господарства
Терміни і поняття
Соціальне ринкове господарство — такий устрій соціально-економічного та політичного життя країни, за якого свобода ринку поєднується із принципом соціального вирівнювання — перерозподілу державою доходів на користь непрацездатних і малозабезпечених.
Держава в соціальному ринковому господарстві виконує функції:
- контролює правила вільної конкуренції та ціноутворення;
- проводить антимонопольну політику;
- гарантує та охороняє приватну власність;
- здійснює активну соціальну політику.
Соціальне вирівнювання держава здійснює через перерозподіл доходів за допомогою високих податків, соціальних виплат непрацездатним і малозабезпеченим, надання пільг.
Кінцевою метою побудови соціально орієнтованої ринкової економіки є згладжування негативних рис ринкового господарювання і забезпечення високого рівня добробуту для більшості членів суспільства.
5.2. Шведська соціальна модель
Понад п'ять десятиліть (з 1932-го до кінця 1980-х років) у Швеції владарювали соціал-демократи. Термін «шведська соціальна модель» з'явився у наукових публікаціях наприкінці 60-х років ХХ ст., коли іноземні спостерігачі та дослідники почали відмічати вдале поєднання в країні швидкого економічного зростання та відносної соціальної безконфліктності в суспільстві.
«Шведську модель» інколи називають «скандинавською моделлю», тому що її основні ідеї і принципи намагаються втілити не тільки в Швеції, а й у Норвегії, Фінляндії, Данії тощо. На фото Її Королівська Високість принцеса Данії Мері везе своїх дітей — принца і принцесу — до дитячого садка
Зверніть увагу на одяг членів королівської родини, наявність охорони, та висловте свої думки щодо фото.
Шведська модель дістала умовну назву «демократичний соціалізм». Згідно з ідеологією шведських соціал-демократів, держава поступово стає більш демократичною, низка її функцій відмирає і відбувається процес зближення класів. Кожний громадянин має рівні можливості в житті суспільства, що спрямоване на розвиток особистості. Досягнення цієї рівності забезпечує держава через надання безкоштовних або дешевих послуг у найважливіших сферах. Йдеться про систему сімейної допомоги дітям, безкоштовну шкільну освіту та харчування, забезпечення людей у старості, надання помешкання, розвиток сфери відпочинку. Було сформовано єдину систему охорони здоров'я, освіти і пенсійного забезпечення, широку мережу дитячих садків і шкіл.
Швеція не входить до жодного військового блоку, сповідуючи політику активного нейтралітету та витрачаючи великі кошти на забезпечення обороноздатності країни.
Нині рівень життя у Швеції на 11 % вищий за середньоєвропейські показники.
5.3. Сучасні проблеми зменшення соціальної нерівності
Попри зусилля щодо поширення ідей і практики соціального ринкового господарства, соціальна нерівність у світі посилюється.
Навіть у такій соціально орієнтованій країні, як Німеччина, рівень соціальної нерівності повернувся до періоду Першої світової війни. Сьогодні верхні 10 % суспільства мають 40 % національного багатства, а на нижні 50 % припадає лише 17 % — як і 100 років тому.
Особливо сильно рівень нерівності (як доходів, так і статків) зріс за останні 30 років. Так, верхні 10 % суспільства присвоюють собі 37 % національного багатства в Європі, у Китаї — 41 %, і ще більше в Росії — 46 %.
Пошуки кращих моделей соціально-економічного розвитку ставлять питання вибору перед Україною та іншими країнами, які намагаються подолати складні економічні та соціально-політичні проблеми.
ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ
I. Систематизуємо нову інформацію
- 1. Визначте чинники виникнення транснаціональних корпорацій. Назвіть відомі Вам ТНК та їхні торговельні марки.
- 2. Які зміни спричинила НТР у праці людини і у вимогах до людини?
- 3. Що передбачала програма «рейганоміки» у США?
- 4. Схарактеризуйте наслідки реалізації «рейганоміки».
- 5. Чому М. Тетчер називають «залізною леді»?
- 6. Назвіть передумови й основні напрями «тетчеризму».
- 7. Якими були результати політики консерваторів на чолі з М. Тетчер?
- 8. Що спільного було в політиці «рейганоміки» та «тетчеризму»?
- 9. Схарактеризуйте сутність шведської соціальної моделі.
- 10. Поясніть терміни і поняття: транснаціональна корпорація, науково-технічна революція, неоконсерватизм, неолібералізм, рейганоміка, тетчеризм, соціальне ринкове господарство.
- 11. Покажіть на карті країни, де реалізуються ідеї соціального ринкового господарства.
II. Обговорюємо в групі
- 1. Проаналізуйте позитивні й негативні наслідки діяльності ТНК.
- 2. Р. Рейган любив розповідати анекдоти про життя в СРСР. Знайдіть приклади таких анекдотів і висловіть припущення, чому президент США розповідав їх американській аудиторії.
- 3. Чи є перспективи у шведської соціальної моделі у світі та в Україні?
III. Мислимо творчо й самостійно
- 1. Користуючись додатковими джерелами інформації, підготуйте проект «Внесок української діаспори в НТР у ХХ — на початку ХХІ ст.».
- 2. Визначте недоліки соціального ринкового господарства.
ВАЖЛИВІ ДАТИ
1981-1989 рр. — період президентства Р. Рейгана; час «рейганоміки»
1979-1990 рр. — політика консервативного правління Великої Британії на чолі з М. Тетчер; час «тетчеризму»
1994 р. — створення Світової організації торгівлі (СОТ)
Коментарі (0)