Войти
Закрыть

Роль США у міжнародних відносинах у другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.

11 Клас , Всесвітня історія 11 клас Щупак (рівень стандарту)

 

§ 9. Роль США у міжнародних відносинах у другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.

1. ЗРОСТАННЯ РОЛІ США ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

США зробили великий внесок у розгромлення нацизму і фашизму в роки Другої світової війни. Людські втрати країни налічували понад 300 тис. убитими і 800 тис. пораненими, полоненими та зниклими безвісти.

Однак США, на території яких не велися воєнні дії, виявилися єдиною країною, чия економіка вийшла з війни значно зміцнілою. За роки війни національний дохід країни подвоївся. Суперники США або тимчасово вибули з конкурентної боротьби (Німеччина, Японія), або потрапили у фінансово-економічну залежність від США (Велика Британія, Франція).

На 1945 р. США досягли найвищого за свою історію рівня військової могутності. До 1949 р. монопольно володіли ядерною зброєю.

Відповідно до нової ролі у світі змінився зовнішньополітичний курс Сполучених Штатів. Основними цілями зовнішньополітичного курсу країни були: зміцнення національної безпеки; створення союзу західних країн; протидія поширенню комунізму; посилення позицій США в усьому світі. 25 червня 1947 р. Конгрес ухвалив закон «Про національну безпеку», що вперше в американській історії вводив посаду міністра оборони. Крім цього, були створені Національна рада безпеки і Центральне розвідувальне управління (ЦРУ).

Посилення активності США на міжнародній арені було спрямоване на реалізацію «доктрини стримування», впровадженої за доби адміністрації президента Г. Трумена.

2. ПОСИЛЕННЯ ВНУТРІШНЬОПОЛІТИЧНОЇ РЕАКЦІЇ. «МАККАРТИЗМ»

На виборах президента США в 1948 р. Гаррі Трумена (президент у 1945—1953 рр.) знову обрали главою держави.

На хвилях «холодної війни», конфронтації з СРСР в американському суспільстві почали поширюватися антикомуністичні настрої, шпіономанія і заклики до боротьби проти так званих «підривних елементів». 9 лютого 1950 р. сенатор від штату Вісконсін Джозеф Маккарті, розмахуючи аркушем паперу, заявив на мітингу в м. Вілінгу: «Я тримаю в руках список з 205 осіб, які відомі державному секретарю як члени компартії і які, однак, продовжують працювати і формувати політику держдепартаменту». З аналогічними заявами він виступив і в інших містах.

Це було підставою для початку кампанії «маккартизму».

Пригадайте причини прийняття «доктрини стримування» та її основний зміст.

Терміни і поняття

Маккартизм — явище у внутрішній політиці США в 1950-1954 рр., пов'язане з діяльністю сенатора Дж. Маккарті. Суть маккартизму полягала в протидії й боротьбі з комуністичним проникненням і шпигунством на користь СРСР, переважно в апараті влади й серед інтелектуальної еліти, у переслідуванні осіб з ліберальними переконаннями. «Маккартизм» був виявом атмосфери «холодної війни».

Один із виступів Дж. Маккарті

Зверніть увагу на написи на карті, якою користується сенатор.

У країні розпочалися масові перевірки на «лояльність», у ході яких грубо порушували громадянські права американців.

У 1950 р. Конгрес більшістю голосів ухвалив закон «Про внутрішню безпеку». Відповідно до нього засновувалося Управління з контролю за підривною діяльністю.

Подробиці

Найвідомішою подією була справа проти подружжя Розенберг за звинуваченнями у шпигунстві на користь СРСР. 19 червня 1953 р. Розенберги стали першими цивільними особами, страченими за шпигунство в США в епоху «холодної війни». Сьогодні лишається незрозумілим, наскільки інформація, передана Розенбергом, допомогла у створенні атомної бомби Радянським Союзом.

Контролю та переслідуванням піддавалися не тільки ліві організації, а й державні службовці, діячі науки і культури. Чимало громадян США залишали країну; серед них був, зокрема, Ч. Чаплін.

У серпні 1954 р. наступний президент США — Д. Ейзенхауер — підписав закон «Про контроль над комуністичною діяльністю». У ньому компартія оголошувалась «агентом іноземних держав» і обвинувачувалася в намірі скинути уряд США. Як наслідок Конгрес поставив компартію поза законом. Під приводом «комуністичної діяльності» позбавили основних прав і профспілки.

Отже, влада США, борючись із комунізмом у країні, почала застосовувати в цій боротьбі методи свого ідеологічного супротивника.

3. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ПРЕЗИДЕНТА ЕЙЗЕНХАУЕРА

У зовнішній політиці адміністрація Дуайта Ейзенхауера (президент США у 1953—1961 рр.) прагнула забезпечити гегемонію США в усьому світі, спираючись на економічні важелі і технологічне лідерство. На дії СРСР в одному регіоні США залишали за собою право відповісти в будь-якому іншому, де вважали це найбільш слушним.

Президент активно використовував ЦРУ для таємних операцій проти країн, де при владі перебували нелояльні до США уряди. Проте Ейзенхауер не дозволив втягнути США в будь-яку нову війну.

Прогрес у двосторонніх відносинах із СРСР було досягнуто під час візиту в 1959 р. до США глави радянського уряду М. Хрущова.

4. ДОБА ДЖ. КЕННЕДІ

На президентських виборах 1960 р. переміг 43-літній сенатор-демократ Джон Кеннеді, який випередив республіканця Р. Ніксона.

Особа в історії

Джон Фітцджеральд Кеннеді (1917-1963 рр.) — президент США в 1961-1963 рр. Народився в одній з найбагатших і найвпливовіших родин у країні, яку охрестили «клан Кеннеді». У сім'ї, окрім Джона, було ще вісім дітей, і всі сини присвятили себе політиці. У роки війни Дж. Кеннеді був командиром торпедного катера, учасником бойових дій. Нагороджений медалями ВМС і корпуса морської піхоти. У 30 років став конгресменом, а через кілька років сенатором від штату Массачусетс. У 1960 р. обраний президентом США. Сполучені Штати вперше за свою історію обрали президента-католика ірландського походження. Дж. Кеннеді трагічно загинув 22 листопада 1963 р. у результаті замаху.

Таємниці життя 35-го Президента США Джона Кеннеді.

Канал «1+1», 5 сезон, випуск 65, 19.08.2018 р.

Основою діяльності Кеннеді на посаді президента була концепція «нових рубежів». Її цілі полягали в тому, щоб створити «сильну Америку». Президент Кеннеді намагався здійснювати реформи, пробуджуючи громадянську активність американців.

Для того щоб вивести США на провідні позиції в дослідженні космосу, Кеннеді запропонував програму «Аполлон», метою якої була висадка американців на Місяці. Цієї мети США досягли в 1969 р.

У сфері зовнішньої політики президент Кеннеді прагнув підсилити вплив США у світі і не допустити експансії комунізму. Також виявляв готовність йти на компроміси у відносинах із СРСР.

Блискуча кар'єра Дж. Кеннеді обірвалася трагічно. Деякі з його реформ, особливо націоналізація нафтових родовищ, зачепили інтереси представників великого бізнесу. 22 листопада 1963 р. під час поїздки в м. Даллас (штат Техас) на президента США здійснили замах. Дж. Кеннеді смертельно поранили у його відкритій машині.

Подробиці

Два молодших брати Джона Кеннеді також були політиками. Роберт Кеннеді у 1968 р. балотувався на посаду президента США від Демократичної партії. Та Роберт так само, як і брат, загинув після пострілу найманого вбивці у червні 1968 р. Наймолодший в родині Кеннеді — Едвард Кеннеді — допомагав брату під час виборчих кампаній. Мати узяла в Едварда обіцянку не займатися політикою, щоб не ризикувати життям. Лише через тривалий час вона погодилась, щоб останній її син зняв із себе цю обітницю. Едвард включився у політичну діяльність, обирався в Сенат США вісім разів і був одним з найвпливовіших членів Демократичної партії США. Помер Едвард Кеннеді у 2009 р.

5. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА АДМІНІСТРАЦІЇ Л. ДЖОНСОНА

Відповідно до Конституції США на посаду глави держави вступив віцепрезидент Ліндон Джонсон. На роки його президентства (1963— 1969 рр.) випала найбільша людська трагедія та військово-політична драма — війна у В'єтнамі.

У цій країні, де прокомуністичний Фронт національного визволення Південного В'єтнаму (ФНВПВ) за підтримки прокомуністичної Демократичної Республіки В'єтнам (ДРВ) вів війну проти уряду Південного В'єтнаму, США вбачали загрозу поширення комунізму і стали на бік південнов'єтнамського уряду. 10 серпня 1964 р. президент Джонсон підписав «Тонкінську резолюцію», що давала президенту США необмежені права для ведення війни у Південно-Східній Азії. Її ухвалення означало оголошення війни. Почалися систематичні бомбардування території ДРВ.

Війна у В'єтнамі: хроніка подій. Телеканал «Інтер».

Відеотека: канал «Ранок», 01.11.2017 р.

У 1965—1967 рр. у Південному В'єтнамі США зосередили 500-тисячний військовий контингент, однак в'єтнамські партизани і війська ДРВ завдавали американцям відчутних втрат. Воєнні дії США в Індокитаї зустріли протест в усьому світі. Після переговорів між США і ДРВ з осені 1968 р. бомбардування території ДРВ припинили.

6. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА США у 1970-1990-х роках

У зовнішньополітичній сфері за президентства Річарда Ніксона (1969—1974 рр.) відбулися позитивні зміни в американсько-радянських відносинах. Важливе значення мав візит президента Ніксона в 1972 р. до Москви і підписання між США і СРСР десяти угод, найважливіша серед яких — Договір про запобігання ядерній війні. Р. Ніксон був ініціатором урегулювання відносин з комуністичним Китаєм. У 1973 р. підписано Паризьку угоду про припинення війни і відновлення миру у В'єтнамі.

Проте президентство Р. Ніксона було припинене достроково в результаті імпічменту, що було наслідком Вотергейтської справи. Посаду президента (1974—1977 рр.) обійняв віцепрезидент Джеральд Форд.

Терміни і поняття

Імпічмент — у США та деяких інших державах особливий порядок притягнення до відповідальності і судового розгляду справ про злочини вищих посадових осіб. Застосування імпічменту може бути наслідком усунення відповідної особи з посади.

За часів наступного президента Джиммі Картера (1977—1981 рр.) було укладено Кемп-Девідську угоду між Ізраїлем та Єгиптом, та угоди щодо використання Панамського каналу. Правління Картера ознаменувалося закінченням політики розрядки у відносинах із СРСР після введення радянських військ до Афганістану в 1979 р. США бойкотували Літні Олімпійські ігри 1980 р. у Москві, продовжували нарощування свого ядерного потенціалу та гонку озброєнь.

...Річниця Вотергейтської справи, однієї з найскандальніших в історії США.

24 канал, 17.05.2014 р.

Адміністрація президента Рональда Рейгана (обіймав цю посаду в 1981—1989 рр.) вела боротьбу проти комуністичних та інших тоталітарних режимів. Р. Рейган оголосив Радянський Союз «імперією зла». США вирішили розмістити ракети середнього радіуса дії у Великій Британії, ФРН, Італії та інших західноєвропейських країнах.

У березні 1981 р. Рейган виступив з ідеєю «стратегічної оборонної ініціативи» (СОІ) — програми створення широкомасштабної протиракетної оборони з елементами космічного базування.

Украй загострилися відносини між СРСР і США після того, як у 1983 р. радянський військовий літак збив південнокорейський авіалайнер з 269 пасажирами на борту.

У 1983 р. підрозділи американської морської піхоти окупували острів Гренада в Карибському морі, де при владі був уряд радянсько-кубинської орієнтації. «Холодна війна» досягла свого апогею.

Тільки прихід до влади в СРСР нового керівництва на чолі з Михайлом Горбачовим і розуміння адміністрацією Рейгана згубності гонки озброєнь змінили ситуацію. Зустрічі на вищому рівні в м. Женеві (1985 р.) і м. Рейк'явіку (1986 р.) продемонстрували можливість кардинальних змін в американо-радянських відносинах.

У 1987 р. у Вашингтоні лідери США і СРСР підписали Договір про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності.

Президентство Джорджа Буша (1989—1993 рр.) збіглося з подією всесвітнього масштабу — закінченням «холодної війни». У ході зустрічей Дж. Буша з М. Горбачовим на Мальті (1989 р.) і у м. Вашингтоні (1990 р.) намітилася тенденція до початку співробітництва і взаємодії між двома країнами. У 1991 р. США і СРСР підписали Договір про обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-1).

7. ЗРОСТАННЯ РОЛІ США В МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ ПІСЛЯ РОЗПАДУ СРСР у 1990-ті роки

7.1. Зовнішньополітичне лідерство США

Нові зовнішньополітичні умови США були зумовлені розпадом Радянського Союзу, крахом комуністичної ідеології та східного блоку. У 1990-ті роки США фактично стали єдиною «наддержавою», що намагалася використати адміністрація Білла Клінтона (був президентом у 1993—2001 рр.). США виступили як головний посередник у переговорах між Ізраїлем і Організацією визволення Палестини (ОВП). За активної участі США в 1995 р. були укладені Дейтонські угоди, спрямовані на припинення громадянської війни в Боснії і Герцеговині. Зусилля адміністрації президента також були спрямовані на розблокування криз у Косово та навколо Іраку.

7.2. Трагедія «Nine Eleven» — 11 вересня 2001 р.

На часи наступного президента США Джорджа Буша-молодшого (2001—2009 рр.) випав час однієї з найбільших сучасних трагедій в історії США — терористична атака 11 вересня 2001 р. Захоплені цього дня терористами чотири літаки американських авіакомпаній були спрямовані на будівлі Всесвітнього торговельного центру в м. Нью-

Трагедія «Nine Eleven» — 11 вересня

Запитайте своїх рідних, як вони відреагували на повідомлення про теракти у США.

Йорку, на Пентагон; один літак не досяг мети і впав біля м. Пітсбурга (у ньому пасажири чинили опір терористам). Унаслідок терористичної атаки загинуло близько 3000 осіб — громадян США і ще 91 держави. Організатором нападу визнана терористична організація «Аль-Каїда». Президент США заприсягся покарати терористів.

Згодом після «чорного вівторка» Дж. Буш проголосив основні принципи нової військово-політичної доктрини США. Головні з них:

  • США планують боротися з тероризмом не тільки політичними методами, а й військовими;
  • США переслідуватимуть терористів і на території інших держав;
  • США будуть карати не тільки терористів, а й держави, що надають притулок і допомагають їм;
  • США залишають за собою право завдавати превентивних ударів по інших державах у разі загрози дій терористів з їхньої території.

7.3. Антитерористична війна в Афганістані

7 жовтня 2001 р. збройні сили Сполучених Штатів і їхніх союзників почали здійснення міжнародної антитерористичної операції. Першим на черзі був режим талібів в Афганістані, що став прикриттям терористів «Аль-Каїди» на чолі з У. бен Ладеном.

Проте опір окремих невеликих груп постійно наростав. Зрештою велика частина території країни потрапила під контроль того ж Талібану і «польових командирів», влада президента Х. Карзая (2001—2014 рр.) практично обмежувалася територією столиці.

Сьогодні національна армія та сили поліції, яких навчають американські інструктори, не спроможні замінити своїх заокеанських партнерів, щоб забезпечити мінімальний рівень безпеки в країні. Афганістан і нині залишається регіоном нестабільності та одним з головних постачальників наркотичної сировини до Європи та Америки.

8. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА США на початку ХХІ ст.

8.1. Зовнішня політика президента Б. Обами

З 2009 р. президентом США (до 2017 р.) вперше став афроамериканець, демократ Барак Обама. Зовнішня політика його адміністрації ознаменувалась поверненням до координації дій із західноєвропейськими союзниками і доброзичливішим тоном у відносинах з Китаєм і РФ, діалогом з помірними мусульманськими режимами.

1 травня 2011 р. команда Барака Обами з нацбезпеки в режимі реального часу спостерігає за ходом операції з ліквідації Усами бен Ладена

Новий етап діалогу між США та Росією адміністрація Обами охрестила комп'ютерним терміном «перезавантаження» («reset»).

В Іраку 50 тис. американських військовослужбовців були задіяні у програмах з навчання та оснащення іракських збройних сил.

В Афганістані не втрачає сили Талібан, не припиняються терористичні акти. Значним успіхом у боротьбі з терором була ліквідація у ніч на 2 травня 2011 р. американським спецназом «терориста номер один» Усами бен Ладена.

8.2. Зміни зовнішньої політики США за президента Д. Трампа

З перших років правління Дональда Трампа (президент США з 20 січня 2017 р.) відбулися зміни в зовнішній політиці США, зумовлені, насамперед, особистими якостями Д. Трампа. Досвідчені американські політики намагаються стримувати деякі необдумані рухи президента, але це не завжди вдається. Трамп не зважає на звинувачення у тому, що російські хакери втручалися в президентські вибори; заявляє про свої симпатії до РФ і персонально до В.Путіна. З іншого боку, розслідування щодо російського втручання звужує можливості Трампа до співпраці з президентом РФ Путіним.

Відносини з європейськими союзниками по НАТО і ЄС; будівництво стіни, що має спинити потік іммігрантів, на кордоні з Мексикою; проблеми у відносинах із Канадою та інше свідчать про складності у відносинах адміністрації Трампа з союзниками, на тлі проблем з воєнно-політичними ворогами та економічними конкурентами.

Дональд Трамп і Джастін Трюдо: знамените рукостискання

9. ВІДНОСИНИ США З УКРАЇНОЮ

У січні 1992 р. між Україною й США були встановлені дипломатичні відносини. У 1995 р. Україну з державним візитом відвідав Б. Клінтон. Це був перший державний візит керівника американської держави до суверенної України.

У 2005 р. у США ліквідовано обмежувальну поправку Джексона—Веніка щодо України, яка була значною перешкодою на шляху розвитку торговельних відносин між двома державами.

У другому десятиріччі ХХІ ст. між Україною та США підписано низку угод, спрямованих на подальше співробітництво країн та укріплення міжнародної безпеки, зокрема: про запобігання поширенню зброї масового знищення з України; про співробітництво у сфері обміну інформацією, яка має відношення до відмивання коштів та фінансування тероризму; про допомогу США у знищенні та демілітаризації ракетних систем та ін.

Особливу роль має позиція США у зв'язку із боротьбою України проти агресії Росії. Це і дипломатична підтримка України, і економічна допомога, і постачання військового обладнання та техніки. Щороку військова допомога США нашій країні збільшується, і у 2020 р. вона може перевищити 700 млн доларів.

Слово політика

Посол України в США Валерій Чалий, 18.05.2019 р.

Це величезна підтримка. Якщо взяти інші країни європейського регіону, то ми маємо найбільшу підтримку Сполучених Штатів.

Політика адміністрації Д. Трампа щодо України в цілому спрямована на підтримку нашої країни, проте залишаються питання щодо передбачуваності цієї політики.

ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ

I. Систематизуємо нову інформацію

  • 1. Чим можна пояснити зростання впливу США у світі після закінчення Другої світової війни?
  • 2. Якими були основні цілі зовнішньополітичного курсу США після закінчення Другої світової війни?
  • 3. Визначте основні напрями внутрішньої політики адміністрацій Трумена й Ейзенхауера.
  • 4. Які тенденції у внутрішній політиці країни виявив «маккартизм»?
  • 5. Які зміни в СРСР поліпшили американсько-радянські відносини за президентства Р. Рейгана?
  • 6. Назвіть найбільшу терористичну атаку на території США.
  • 7. Як Ви розумієте статус США як «наддержави» в сучасному світі?
  • 8. Поясніть терміни: маккартизм, імпічмент.
  • 9. Покажіть на карті регіони світу, де використовували збройні сили США у другій половині ХХ ст.

II. Обговорюємо в групі

  • 1. Чи впливає пам'ять про війну у В'єтнамі на сучасну зовнішню політику США?
  • 2. Визначте військово-стратегічні пріоритети США на початку XXI ст.

III. Мислимо творчо й самостійно

  • 1. Джону Кеннеді належить вислів: «Слово "криза”, написане китайською мовою, складається з двох ієрогліфів: один означає "небезпека”, інший — "сприятлива можливість”». Як Ви розумієте слова американського президента?
  • 2. Як Ви вважаєте, чи мають США певну місію в сучасному світі, визнану іншими країнами та народами?

ВАЖЛИВІ ДАТИ

11 вересня 2001 р. — терористичні акти в Нью-Йорку і Вашингтоні

7 жовтня 2001 р. — початок антитерористичної війни в Афганістані

2017 р. — обрання президентом США Д. Трампа

скачать dle 11.0фильмы бесплатно
 
Даний матеріал відноситься до підручника "Всесвітня історія 11 клас Щупак (рівень стандарту)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)

Коментарі (0)

Додавання коментаря

  • оновити, якщо не видно коду