США в 1980–2011 рр.
- 3-02-2022, 17:01
- 270
11 Клас , Всесвітня історія 11 клас Щупак (Новітній період 1939 - 2011 рр.)
§ 9. США в 1980–2011 рр.
1. ПРЕЗИДЕНТ Р. РЕЙГАН. «РЕЙГАНОМІКА»
У країні посилився вплив республіканців. У день президентських виборів їхній лідер Р. Рейган одержав 51% голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, (Картер - тільки 41%) і став 40-м президентом США.
Рейган Рональд (1911-2004) - президент США в 1981-1989. Народився в 1911 у штаті Іллінойс. Його батько був американцем ірландського походження, католиком за віросповіданням і торговцем взуття за професією. Мати походила з родини шотландських іммігрантів. З 14 років Рональд допомагав родині, працюючи влітку в будівельного підрядчика. У 1928 Рейган вступив у провінційний гуманітарний коледж. У роки «великої депресії» Рональду доводилося мити посуд у їдальні, бути тренером з плавання, працювати рятувальником. У 1932, закінчивши коледж, Рейган став популярним спортивним коментатором. Ставши голлівудським кіноактором, знявся в цілому більш ніж у 50 стрічках. У роки Другої світової війни його зарахували в одну з військових частин і приписали до установи, що готувала навчальні фільми на замовлення командування ВПС. Війну Рейган закінчив у чині капітана. З 1947 він керував гільдією кіноакторів, працював у компанії «Дженерал електрик» радіокоментатором, а також на телебаченні. У 1962 Рейган став членом Республіканської партії, і вже в 1966 р. його обрали губернатором штату Каліфорнія. У 1968 і 1976 боровся за лідерство в Республіканській партії, але тільки з третьої спроби, у 1980, Рейган став лідером республіканців Того ж року він переміг на виборах президента США.
1.1. Новий внутрішньополітичний курс, спрямований на стабілізацію соціально-економічної системи, одержав назву «рейганоміка». Заходи для оздоровлення економіки передбачали:
• скорочення податків;
• обмеження урядових витрат за рахунок скорочення соціальних програм;
• розширення свободи підприємництва;
• проведення твердої кредитно-фінансової політики, спрямованої на подолання інфляції.
У сфері соціальної політики була висунута програма «нового федералізму». Розділялися функції федеральних органів влади, органів влади штатів і місцевих. Федеральний уряд відповідав за медичну допомогу незаможним; місцеві органи влади повинні були взяти на себе відповідальність за допомогу багатодітним родинам; здійснення інших 44 соціальних програм було покладено на штати. Для підтримки органів влади штатів був створений федеральний фонд для їхнього додаткового фінансування протягом чотирьох років.
«Рейганоміка» - курс на стабілізацію економіки шляхом обмеження чи навіть згортання втручання в економіку країни і переміщення центру ваги на приватний сектор і активне його стимулювання, а також значне скорочення федеральних витрат.
У соціальній політиці Рейган орієнтувався на середній клас, тобто більшість американців, і прагнув активізувати їхню підприємницьку діяльність. Особливі пільги в оподаткуванні надавалися тим, хто вкладав свої капітали у виробничу діяльність. Рейганові вдалося зупинити економічну кризу, що забезпечило йому перемогу на президентських виборах у 1984 р.
1.2. Економічне піднесення у 1983—1989 рр. відбувалося в умовах глибокої структурної перебудови, пов’язаної з новим етапом НТР. У результаті економічного піднесення обсяг ВНП за цей період збільшився на 28%. Головні чинники економічного піднесення США в 1983-1989 рр. були такі:
• завершення структурної перебудови економіки, що створило умови для прискорення відновлення і розширення основного капіталу;
• стабільне зростання реального обсягу особистого споживання, що означало розширення ринку для збуту продукції американської промисловості та сільського господарства;
• стабілізація курсу долара відносно валют інших країн, що дозволило залучити в американську економіку великі фінансові ресурси інших країн. Разом із тим у результаті «рейганоміки» дефіцит держбюджету склав 152 млрд дол., перевищення витрат над доходами досягло 5% ВНП. Якщо раніше США мали найвищий показник ВНП на душу населення, то на 1987 р. за цим показником їх перевершили 12 країн. Ослабли конкурентні позиції США у світовій економіці. Втративши в 1980-ті рр. статус головного світового кредитора, що зберігався з 1917 р., США стали боржником ряду провідних країн. Однак економіка країни більшою мірою інтегрувалася у світове господарство.
2. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА США В 1980-х - НА ПОЧАТКУ 1990-х рр.
Адміністрація Рейгана прагнула зміцнити позиції США у світі, розгорнути тотальну боротьбу проти комуністичних та інших тоталітарних режимів.
2.1. Посилення конфронтації з СРСР. Р. Рейган оголосив Радянський Союз «імперією зла». США вирішили розмістити ракети середнього радіусу дії у Великій Британії, ФРН, Італії та інших західноєвропейських країнах.
У 1981 р. президент Рейган оголосив рішення призупинити польоти літаків «Аерофлоту» у США, відкласти проведення переговорів з ряду питань, обмежити продаж СРСР деяких видів обладнання. Украй загострилися відносини між СРСР і США після того, як у ніч з 31 серпня на 1 вересня 1983 р. радянський військовий літак збив південнокорейський авіалайнер з 269 пасажирами на борті. Світ знову опинився на межі війни.
У березні 1981 р. Рейган виступив з ідеєю розгортання «стратегічної оборонної ініціативи» (СОІ) - довгострокової програми створення широкомасштабної протиракетної оборони з елементами космічного базування. Програма СОІ, яку асоціювали з початком епохи «зоряних воєн», призвела до нагнітання атмосфери страху перед новими видами озброєнь.
У середині 1980-х рр. широкого резонансу набув скандал у так званій справі «Іран-контрас». Суть його полягала в тому, що частина коштів, виручених за постачання зброї Ірану, Білий дім таємно, без санкції Конгресу, перевів як військову допомогу керівникам нікарагуанських «контрас», які вели боротьбу проти прорадянського уряду Нікарагуа. У країні почалася політична криза.
У 1983 р. підрозділи американської морської піхоти окупували острів Гренада в Карибському морі, де при владі був уряд радянсько-кубинської орієнтації. «Холодна війна» досягла свого апогею.
2.2. Зміни характеру відносин із СРСР. Тільки прихід до влади в СРСР нового керівництва на чолі з М. Горбачовим і розуміння адміністрацією Рейгана згубності гонки озброєнь змінили ситуацію. Зустрічі на вищому рівні в Женеві (листопад 1985 р.) і Рейк’явіку (жовтень 1986 р.) продемонстрували можливість кардинальних змін в американо-радянських відносинах.
8 грудня 1987 р. у Вашингтоні лідери США і СРСР підписали Договір про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності. Американська сторона зобов’язувалася демонтувати і знищити 869 ракет, радянська - 1752.
У 1988 р. президентом США був обраний республіканець Дж. Буш. Його президентство збіглося з подією всесвітнього масштабу - закінченням «холодної війни». У ході зустрічей Дж. Буша з М. Горбачовим на Мальті (1989 р.) і у Вашингтоні (1990 р.) намітилася тенденція до початку співробітництва і взаємодії між двома країнами. У липні 1991 р. між США і СРСР був підписаний Договір про обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-1).
3. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА АДМІНІСТРАЦІЇ Б. КЛІНТОНА
У листопаді 1992 р. політичний діяч «нової хвилі», лідер демократів Б. Клінтон одержав перемогу над діючим президентом Дж. Бушем.
Клінтон Білл (Уільям) Джефферсон (нар. 1946) - 42-й президент США. Народився у штаті Арканзас. Його мати працювала медсестрою, а батько загинув незадовго до народження сина в автомобільній катастрофі. Світ маленького Білла був обмежений овочевою крамницею діда на околиці негритянського кварталу. У нього з дитинства не було расових упереджень (і у вирішальний момент чорношкірі виборці віддали йому свої голоси). Після закінчення школи в 1964 обдарований юнак вступив до Джорджтаунського університету у Вашингтоні, працював помічником у відомого сенатора У. Фулбрайта. Як стипендіат «фонду Родса» він два роки навчався в Оксфордському університеті у Великій Британії, а потім продовжив освіту в Єльському університеті. Одержавши диплом юриста в 1976, Клінтон став міністром юстиції штату Арканзас, а трохи пізніше - наймолодшим губернатором у країні. У 1992 на з’їзді Демократичної партії був висунутий кандидатом у президенти, а в листопаді 1992 обраний главою держави.
3.1. «Нова економічна філософія» Б. Клінтона відбивала нове бачення оздоровлення американської економіки і реалізувалась у трьох програмах.
Три основні програми адміністрації Б. Клінтона у сфері економіки
• короткострокова програма стимулювання економіки, на яку виділялося 30 млрд дол. Основне її завдання - збільшення кількості робочих місць через розвиток системи освіти, професійної підготовки, а також шляхом розвитку системи громадських робіт;
• чотирьохрічна інвестиційна програма (з 1993 р.) передбачала створення пільг і стимулів для приватних інвесторів, цільові капіталовкладення в найважливіші галузі господарства. На програму виділялося 140 млрд дол.;
• програма скорочення бюджетного дефіциту на 500 млрд дол. до 1997 р.
За перші два роки діяльності адміністрації Клінтона в країні скоротився рівень безробіття та інфляції, було створено 6 млн нових робочих місць, знизився дефіцит держбюджету, розширилася зовнішня торгівля. Велику увагу адміністрація Клінтона приділяла полегшенню податкового тягаря для середнього класу, створенню нових приватних підприємств, реформуванню системи охорони здоров’я, яку президент хотів зробити більш доступною. Наприкінці XX ст. в економіці країни спостерігалося стійке економічне зростання.
Разом із тим серйозною проблемою в США залишався дефіцит зовнішньоторговельного балансу, що значно зріс в 1990-ті рр.
3.2. Внутрішньополітичний курс Б. Клінтона базувався на центристській позиції демократів. Він прагнув стати президентом всіх американців, незважаючи на їхні політичні прихильності. Демократи залишилися вірні традиціям Кеннеді, який заклав основи системи державного втручання в соціальне й економічне життя країни.
У 1996 р. Клінтон знову здобув упевнену перемогу на президентських виборах. Після виборів основний упор робився на державну підтримку освіти, розширення комп’ютеризації, а також збільшення терміну обов’язкового загального навчання, включаючи середню школу і дворічні коледжі. У системі соціального забезпечення акцент був зміщений з виплати допомоги по безробіттю на створення робочих місць. Посилилась боротьба зі злочинністю і поширенням наркотиків. Разом із тим другий термін президентства Б. Клінтона ознаменувався серією скандалів, що ледве не призвели до імпічменту.
4. ЗРОСТАННЯ РОЛІ США В МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ ПІСЛЯ РОЗПАДУ СРСР І КОМУНІСТИЧНОГО БЛОКУ
Нові зовнішньополітичні умови США були зумовлені розпадом Радянського Союзу, крахом комуністичної ідеології та східного блоку. США залишилися єдиною великою державою, безумовним світовим лідером. У ході передвиборної кампанії Клінтон проголосив мету «відродження Америки».
У 1990-ті рр. США фактично стали фактично єдиною «наддержавою», що намагалася використати адміністрація Клінтона. Американські лідери прагнули пристосувати провідні міжнародні організації - ООН, НАТО, МВФ, Всесвітній банк та інші - до нової ситуації та взяти під свій контроль їхню діяльність.
У період президентства Клінтона Сполучені Штати зуміли досягти вражаючих результатів у сфері зовнішньої політики. США виступили як головний посередник у переговорах між Ізраїлем і Організацією визволення Палестини (ОВП). За активної участі США в 1995 р. були укладені Дейтонські угоди, спрямовані на припинення громадянської війни в Боснії і Герцеговині. Зусилля адміністрації президента також були спрямовані на розблокування криз у Косово та навколо Іраку.
«Наддержава» - характеристика держави, яка має економічну базу, військовий потенціал, політичний вплив найвищого рівня, що надає їй можливість відігравати виняткову роль у світі в порівнянні з іншими країнами. Після Другої світової війни такими «наддержавами» стали США та СРСР.
У 1996 р. у ході передвиборчої кампанії Клінтона була представлена концепція формування «Трансатлантичного європейсько-американського співтовариства». У ній була сформульована основа «великої стратегії» США, обґрунтовані принципи розширення НАТО, визначені, з погляду Вашингтона, місце і перспективи ЄС в новій системі безпеки і співробітництва, конкретизовані нові підходи в розвитку відносин з Китаєм, Японією, Росією та іншими країнами, а також позиція США з приводу близькосхідного врегулювання.
5. США У ПЕРШЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ XXI СТОЛІТТЯ
5.1. Обрання президентом США Дж. Буша-молодшого. На президентських виборах у США у 2000 р. боротьбу вели демократ А. Гор (віце-президент при Клінтоні) і республіканець Дж. Буш-молодший (син 41-го президента США Дж. Буша). Після кількаразового перерахування голосів, викликаного скандалом у штаті Флорида, долю президентської посади зміг вирішити тільки Верховний суд США. 43-м президентом США став Джордж Буш-молодший.
Буш Джордж - 43-й президент США. Джордж Буш став другим в історії Сполучених Штатів президентом - сином президента. Його батько Джордж Буш-старший був 41-м президентом США в 1989-1993. Новий президент народився у штаті Коннектикут, але виріс у Техасі. Виходець з багатої родини, Джордж Буш здобув освіту в престижному приватному інтернаті і Єльському університеті, який закінчив зі ступенем бакалавра. Магістром він став у Школі бізнесу Гарвардського університету. Після навчання служив пілотом ВПС Національної гвардії Техасу. Незабаром майбутній президент почав кар’єру бізнесмена в нафтогазовій промисловості. У 1977 Джордж одружився з молодою шкільною бібліотекаркою з Остіна Лаурою Уелч. У 1994 почалася політична кар'єра Буша-молодшого: він був обраний губернатором штату Техас. На цій посаді Буш перебував 6 років.
У листопаді 2000 Джордж Буш-молодший був обраний главою держави.
5.2. Трагедія 11 вересня 2001 р. багато в чому змінила Сполучені Штати і громадян цієї країни, змінила весь світ і наші уявлення про нього.
Безпрецедентні терористичні акти в Нью-Йорку і Вашингтоні приголомшили США і всю планету. Захоплені в цей день терористами чотири літаки американських авіакомпаній були направлені на будинки Всесвітнього торговельного центру в Нью-Йорку, споруду Міністерства оборони у Вашингтоні - Пентагон, а також на полишену шахту неподалік від міста Пітсбург.
Трагедія «Nine Eleven» - 11 вересня
Запитайте своїх рідних, як вони відреагували на повідомлення про теракти в США.
Свідчать документи
Із виступу Президента США Дж. Буша 12.09.2001 р.
«Це більше, ніж теракт, це пряма воєнна агресія... Ворог напав віроломно, обравши своєю метою беззахисних людей, і боягузливо сховався... Ворог думає, що він у надійному укритті, і ми його не знайдемо. Але він помиляється - США використають усі... ресурси, щоб знайти його і викорінити те зло, яке він несе... З нами - все миролюбне світове співтовариство».
Як Ви вважаєте, чи мав підстави Дж. Буш назвати теракт прямою воєнною агресією?
Внаслідок терористичної атаки загинули близько 3 000 чоловік - громадян США і ще 91 держави, у тому числі 96 громадян і вихідців із країн колишнього СРСР. Організатором нападу визнана терористична організація «Аль-Каїда».
Президент США заприсягся покарати терористів. Незабаром після «чорного вівторка» Дж. Буш проголосив основні принципи нової воєнно-політичної доктрини США. Головні з них:
• США планують боротися з тероризмом не тільки політичними методами, а й воєнними;
• США мають намір переслідувати терористів і на території інших держав;
• США будуть карати не тільки терористів, а й держави, що надають притулок і допомагають їм;
• США залишають за собою право завдавати превентивних ударів по інших державах у випадку загрози дій терористів з їхньої території.
Найважливішим завданням адміністрації Дж. Буша стало зміцнення національної безпеки.
5.3. Антитерористична війна в Афганістані. 7 жовтня 2001 р. збройні сили Сполучених Штатів і їхніх союзників почали здійснення міжнародної антитерористичної операції. Першим на черзі був режим талібів в Афганістані, що став прикриттям терористів «Аль-Каїди» на чолі з У. б єн Ладеном. Після декількох місяців бойових дій деякі аналітики та військові констатували спільну перемогу США і їхніх союзників у війні проти режиму «Талібан» і місцевих відділень терористичної організації «Аль-Каїди». Проте опір окремих невеликих груп постійно наростав. Врешті-решт, велика частина території країни потрапила під контроль того ж Талібану і «польових командирів», влада президента X. Карзая практично обмежується територією столиці, безперервно здійснюються теракти, що забирають життя сотень людей. На сьогодні національна армія та сили поліції, які навчаються американськими інструкторами, не в змозі замінити своїх заокеанських партнерів, щоб забезпечити мінімальний рівень порядку й безпеки в країні. Афганістан залишається головним постачальником наркотичної сировини до Європи та Америки.
5.4. Економічний розвиток США. На президентських виборах 2004 р., в умовах економічного зростання країни, Дж. Буш знов одержав перемогу.
США укріпляли свої позиції лідера світової економіки. За допомогою нових інформаційних технологій підвищувалась продуктивність праці й ефективність керування, значно скорочувались витрати на устаткування і виробництво. У ході глобалізації бізнесу понад 50% доходів великих американських корпорацій формувались за кордоном. Разом з тим в американській економіці наростали негативні тенденції: недостатнє інвестування економічної інфраструктури, швидке зростання цін на медичні послуги, старіння нації, значний дефіцит зовнішньоторговельного балансу, великий зовнішній борг країни.
Адміністрація Дж. Буша ужила заходів для стабілізації економіки країни. Уже з другої половини 2003 р. у країні спостерігалося прискорення темпів економічного росту. Однак подальші події показали, наскільки глибокими та непередбачуваними можуть бути економічні потрясіння за сучасних умов.
6. ВНУТРІШНЯ І ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА АДМІНІСТРАЦІЇ Б. ОБАМИ
6.1. Обрання президентом Б. Обами. На президентських виборах 2008 р. Барак Обама здобув перемогу над республіканським кандидатом Джоном Маккейном. 20 січня 2009 р. Хіларі Клінтон за пропозицією нового президента отримала посаду Державного секретаря США.
Обама Барак (народився у 1961) - 44-й президент США, член Демократичної партії, колишній сенатор від штату Іллінойс у Конгресі США. Народився в Гонолулу, штат Гаваї. Закінчив юридичний факультет Гарвардського університету. У 1996 Обаму було обрано до сенату. За неповні 3 роки діяльності в складі сенату США він запропонував 152 законодавчі акти і брав активну участь у підготовці інших 427 законопроектів. Серед його ініціатив були закони, спрямовані на посилення безпеки на кордонах та реформи імміграційної системи. 9 жовтня 2009 президентові США Бараку Обамі було присуджено Нобелівську премію миру 2009 року «за видатні зусилля у зміцненні міжнародної дипломатії і співпрацю між народами».
6.2. Внутрішня політика. Найважливішим завданням адміністрації Б. Обами стала боротьба з фінансово-економічною кризою, яка розпочалась з іпотечної кризи в США та охопила весь світ. 17 лютого 2009 р. Обама підписав закон про виділення 787 млрд доларів США, призначених для пом’якшення наслідків рецесії, іпотечної та кредитної кризи.
Реформа фінансової системи забороняла банкам проводити операції на фінансових ринках за рахунок власних коштів, а також передбачала обмеження для зростання банків, оскільки занадто великі кредитні установи, що збанкрутували, ставили під удар всю фінансову систему країни. Новий закон передбачав здійснення більш жорсткого контролю за видачею кредитів.
Б. Обама провів масштабну реформу сфери охорони здоров’я і медичного страхування, яка покликана зробити медстрахування доступнішим, заборонити страховим компаніям роздувати ціни у зв’язку з погіршенням стану здоров’я клієнтів. Втім ця реформа викликає гостру критику опонентів.
6.3. Зовнішня політика адміністрації Б. Обами знаменувалась поверненням до координації дій із західноєвропейськими союзниками і доброзичливішим тоном у спілкуванні з Китаєм і Росією, діалогом з помірними мусульманськими країнами. Новий етап діалогу між США та Росією адміністрація Обами охрестила комп’ютерним терміном «перезавантаження» («reset»).
В Іраку до кінця 2011 р. залишаться близько 50 тисяч американських військовослужбовців, які будуть задіяні у програмах з навчання, консультування та оснащення іракських збройних сил.
В Афганістані не втрачає сили Талібан, не припиняються терористичні акти проти американців та самих афганців. Адміністрація США нарощує там свою військову присутність, але місцеве населення, не відмовляючись від гуманітарної допомоги, вважає американців окупантами. На сьогодні поки що не визначені шляхи вирішення «афганської проблеми».
6.4. Боротьба з міжнародним тероризмом. Б. Обама визначив, що Афганістан та Пакистан стають центральним фронтом боротьби СИТА проти міжнародного тероризму. Увага президента зосереджена також на іранській проблемі.
Значним успіхом у боротьбі з терором стала ліквідація у ніч на 2 травня 2011 р. американським спецназом «терориста номер один» Усами бен Ладена.
7. ВІДНОСИНИ США З УКРАЇНОЮ
У січні 1992 р. між Україною й США були встановлені дипломатичні відносини. Підписання в 1994 р. президентами України, Росії й США тристоронньої угоди про ліквідацію ядерної зброї на території України в обмін на гарантії безпеки й територіальної цілісності, надані Українській державі, сприяли помітному поліпшенню українсько-американських відносин.
У травні 1995 р. Україну з державним візитом відвідав Б. Клінтон. Це був перший державний візит керівника американської держави до суверенної України. У 1996-2000 рр. відбулося кілька візитів Президента України Л. Кучми в США, обміни урядовими й парламентськими делегаціями. У ході переговорів були досягнуті угоди про співробітництво в космічній і військово-технічній сферах, ядерній енергетиці, у розвитку малого й середнього бізнесу в Україні. У цей період розпочала роботу міждержавна «Комісія Гор-Кучма».
Разом з тим двосторонні відносини ускладнювалися нагромадженням ряду серйозних проблем. Серед них - порушення деяких демократичних принципів в Україні; невиконання ряду міжнародних і двосторонніх зобов’язань з боку української влади, у тому числі у сфері захисту інтелектуальної власності.
У 2005 р. у США була скасована обмежувальна поправка Джексона - Веніка стосовно України, яка була значною перешкодою на шляху розвитку торговельних відносин між двома державами. У 2006 р. сенат США ухвалив рішення щодо надання Україні статусу країни з ринковою економікою.
У 2007-2011 рр. між Україною та США було підписано низку угод, спрямованих на подальше співробітництво країн та укріплення міжнародної безпеки, у тому числі: про запобігання поширенню зброї масового знищення з України; про співробітництво в сфері обміну інформацією, яка має відношення до відмивання коштів та фінансування тероризму; про допомогу США у знищенні та демілітаризації ракетних систем та інші.
ПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ
I. Для перевірки знань
1. Які зміни в СРСР покращили американсько-радянські відносини за президентства Р. Рейгана?
2. Назвіть найбільшу терористичну атаку на території США.
3. Як Ви розумієте статус США в сучасному світі як «наддержави»?
4. Хто став першим в історії чорношкірим президентом США?
II. Для систематизації навчального матеріалу
1. Охарактеризуйте діяльність адміністрації Рейгана в зовнішньополітичній сфері.
2. Охарактеризуйте внутрішню і зовнішню політику адміністрації Клінтона.
3. Визначте тенденції розвитку американської економіки на початку XXI століття.
4. Визначте основні воєнно-стратегічні пріоритети США на початку XXI століття.
5. Охарактеризуйте розвиток українсько-американських відносин на початку XXI століття.
III. Для обговорення в групі
1. У чому полягає головний зміст «рейганоміки», чи можливе використання позитивного досвіду її запровадження сьогодні?
2. Віллу Гейтсу належить вислів: Успіх - поганий вчитель. Він змушує розумних людей думати, що вони не можуть програти. Як Ви розумієте слова американського мільярдера? Чи є актуальними вони сьогодні?
IV. Робота з історичними термінами, географічними картами
1. Поясніть терміни і поняття: «рейганоміка», «ПРО».
2. Покажіть на карті країни, де зараз військові США беруть участь у бойових діях.
скачать dle 11.0
Коментарі (0)