У ході Другої світової вирішувалась доля людства та базових цінностей людської цивілізації, які намагався знищити нацистський «новий порядок». Не тільки за масштабами людських втрат та соціальних потрясінь під час війни, а й за уроками війни, її наслідками людське суспільство зазнало докорінних змін.

Післявоєнний період ознаменувався жорстокою конфронтацією між державами «соціалістичного табору» на чолі з СРСР та країнами західної демократії на чолі з США.

Тільки з кінця 1980-х рр. політика «холодної війни», що балансувала на межі «гарячої» ядерної катастрофи, змінилась розрядкою міжнародних відносин.

X. Райнхольд, створюючи цю відому статуетку, очевидно, хотів цим щось сказати людям.

Як Ви вважаєте, про що скульптор хотів попередити людство?

Друга половина XX ст. знаменувалась переходом від протистояння комуністичного та демократичного таборів до затвердження у світі демократичних принципів; переходу до «багатополюсної» моделі устрою світу.

У ці десятиліття відбувалося небувале піднесення боротьби народів за національну свободу та незалежність, що призвело до краху колоніальних імперій та побудови нових держав, докорінної зміни політичної карти світу.

У другій половині XX ст. серед людей, які належали до різних суспільств і націй, були прихильниками різних політичних ідей, поступово формувалося розуміння того, що найвищою універсальною цінністю є людське життя. Умовами прогресу та самого існування людства є мир на планеті, порозуміння та співробітництво між країнами і народами, визнання прав людини, гуманізація суспільних відносин та всебічний розвиток кожної особистості.

Нечуваними темпами розвивається науково-технічний прогрес, який стає все більш важливим фактором суспільного розвитку та глобалізації.

2. СВІТОВІ ІНТЕГРАЦІЙНІ ТА ГЛОБАЛІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ

2.1. Сутність та етапи глобалізації. Глобалізація охоплює практично всі сфери суспільної діяльності, включаючи політику, ідеологію, культуру, спосіб життя, самі умови існування людства. Глобалізація виражається в таких процесах:

• зміцнення зв’язків між найвіддаленішими куточками планети, небувале поширення по всій планеті ідей та інформації, технологій, культури, ціннісних орієнтацій, способу життя, поведінки;

• зростаюча інтенсивність взаємозв’язків у сфері торгівлі, фінансів, міграції населення внаслідок розвитку всеосяжних систем транспорту та комунікацій;

• виникнення спільних для світового співтовариства проблем, процес зростання загальнолюдських інтересів у всіх сферах людського буття, стертя граней між місцевими й всепланетарними подіями.

Початок глобалізації знаменували події після 1945 р.

• Друга світова війна стала глобальною війною, у яку тією чи іншою мірою були залучені всі континенти.

• У 1945 р. була створена ООН, а також могутні наддержавні фінансові установи - Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк.

• Науково-технічна революція стала впливовим суспільним явищем. Другий період, 1970 — 1990-ті рр., тривав на тлі розвалу радянського блоку, а згодом і самого СРСР, завершення «холодної війни». У цей період людство усвідомило наявність глобальних проблем і здійснило спроби їх вирішення.

З початку XXI ст. почався третій період глобалізації:

• 11 вересня 2001 р., після терористичних атак на США, глобального характеру набула боротьба проти світового тероризму;

• у 2007 р. свідченням глобального характеру економіки стали спільні дії центробанків провідних держав та початок світової фінансової кризи.

Глобалізація (від франц. global - загальний, лат. globus - куля) - всесвітній, загальний, що охоплює всю земну кулю. Глобалізація означає різке розширення й ускладнення взаємозв’язків і взаємозалежностей як людей, так і держав світу.

2.2. Прояви сучасного етапу глобалізації.

а) Глобалізація формує систему управління на всепланетарному та регіональному рівнях. На початку XX ст. у світі налічувалося 37 міжурядових організацій. На кінець XX ст. їх стало вже близько 300. Це - реальна інфраструктура нового світового устрою.

б) Сталися важливі зміни у сфері міжнародного права. Форми міжнародного права, що виникли в XX ст. (щодо війни, навколишнього середовища, прав людини), створили базу для появи засад законодавства, яке визначає межі у здійсненні політичної влади окремих держав. По суті, держави вже не можуть чинити зі своїми громадянами те, що вони вважали б за потрібне.

в) Інтернет не тільки змінив життя людей усього світу, а й зробив їх ближчими, більш пов’язаними одне з одним, ніж будь-який інший винахід в історії. Досягнення НТР у галузі інформатики і зв’язку, розвитку міжнародних контактів призвели до створення глобальної світової спільноти, коли національні кордони все більшою мірою стають умовностями. Збереження закритих, авторитарних суспільств, обмеження передачі знань, інформації і пересувань людей стають неможливими.

г) Одним із проявів глобалізації є розширення та поглиблення економічних та політичних інтеграційних процесів, передусім у Європі. «Спільний ринок» з господарського об’єднання впродовж останніх десятиліть перетворився на могутню економічну, валютно-фінансову та політичну співдружність - Європейський Союз, до складу якого нині входять 27 держав з населенням у півмільярда осіб. Посилення інтеграційних проявів має місце і на Американському континенті. Важливим заходом у цьому напрямку стало укладання у 1994 р. між США, Канадою і Мексикою угоди про створення Північноамериканської асоціації вільної торгівлі (НАФТА).

д) Глобалізація знаходить прояви в інтенсифікації культурного обміну, туризму, спорту тощо. Світові турне відомих музикантів та світова популярність книжок, виданих у різних куточках Земної кулі; інтернаціоналізація освіти та світові тенденції моди; міжнародний туризм та чемпіонати світу з футболу чи сучасні Олімпійські ігри стали прикметами зближення країн та народів на нашій планеті, що уявляється вже не такою великою, як нещодавно.

е) Глобалізація є невідворотним процесом людського розвитку. Вона демонструє все більшу взаємозалежність людей, народів, країн світу. Тому гуманітарна співпраця є одним із головних напрямків у сучасній системі міжнародних відносин, яка спрямована на збереження життя на Землі, сприяння розвитку здібностей людей усіх країн, регіонів та континентів.

Додаткова інформація