У 1956 р. Болгарія стала учасником ОВД, її війська вводилися в 1956 і 1968 рр., відповідно, до Угорщини та Чехословаччини. Найуспішнішими в економічному аспекті для Болгарії були 1960-1970-ті рр. З’явилися нові галузі господарства, зокрема електротехнічна та електронна. Швидкими темпами розвивалися машинобудування та енергетика, хімічна промисловість. Стабільно розвивався аграрний сектор. Болгарія постійно експортувала до країн РЕВ продукцію сільського господарства та переробної промисловості. Велике значення в цьому мали особисті контакти Т. Живкова з Л. Брежнєвим. СРСР надавав Болгарії енергоносії та інші товари на дуже сприятливих умовах. Живков не залишився в боргу: Болгарія була найнадійнішим союзником СРСР у 1960-1980-х рр.

Л. Брежнєв і Т. Живков.

Улітку 1989 р. становище в Болгарії різко загострилося. Живков був занепокоєний початком «перебудови», створенням нових партій у Польщі та Угорщині, ситуацію в СРСР він розцінював як критичну. За кілька тижнів до 10 листопада 1989 р. болгарський лідер висловлював наростаючу тривогу: «Ми не втримаємось у Болгарії самотужки». Закон про вільний виїзд із країни призвів до масової втечі мусульманського й тюркомовного населення. Під внутрішнім і зовнішнім тиском 10 листопада 1989 р. Живков змушений був подати у відставку з усіх посад.

Після відставки Т. Живкова БКП у квітні 1990 р. була перейменована на Болгарську соціалістичну партію (БСП). 7 грудня 1989 р. було засновано Союз демократичних сил (СДС), який проголосив ідею розбудови Болгарської держави на принципах демократії та приватної власності. Керівником СДС став доктор філософських наук Желю Желєв.

1 серпня 1990 р. Великі національні збори назвали Ж. Желєва президентом Болгарії, а після виборів 19 січня 1992 р. він став першим всенародно обраним президентом країни.

2. Сучасне становище Болгарії. Ухвалення Великими народними зборами 12 липня 1991 р. нової конституції стало важливим етапом у переході країни до демократичного державного устрою. Нова конституція Республіки Болгарія (такою стала офіційна назва держави) регламентує основні принципи і засоби побудови демократичної політичної системи. Згідно з конституцією:

• Болгарія є парламентською республікою;
• вищий законодавчий орган — Народні збори;
• виконавчі функції здійснюють парламент і президент.

А от економічні перетворення в Болгарії відбувалися важко. Ще 1991 р. було ухвалено закон про землю, але земельна реформа в країні просувалася повільно. Багато проблем спричинила поквапна, непродумана ліквідація адміністративним способом, аж до введення військ, рільницьких кооперативів (вельми прибуткових, із європейськими ринками збуту продукції) ще до створення нових структур власників. Це призвело до розпродажу більшої частини худоби, зокрема племінного стада, техніки, будівель та іншого майна.

Об’єктивні показники свідчили про поглиблення кризи в економіці - кількість безробітних 1993 р. сягнула 600 тис., а реальна платня того ж року впала на 75 % проти 1990 р. У 1996 р. ситуація в економіці ще більш погіршилася. До кінця 1996 р. інфляція досягла рівня понад 150 %, з початку року національна валюта - лев - знецінилася на 70 %, було вичерпано золотий запас країни, потік іноземних інвестицій припинився. У цих умовах на президентських виборах 1996 р. переміг лідер Об’єднання демократичних сил, адвокат із Пловдива Петр Стоянов.

Стабілізації вдалося досягти лише на початку XXI ст. Протягом 2004-2008 рр. у країні навіть спостерігався стабільний приріст (близько 6 %). Це дозволило Болгарії у 2007 р. отримати членство в Євросоюзі. Проте пізніше наступив спад, спричинений світовою фінансовою кризою. Проблемами Болгарії залишаються високий рівень корупції, слабка правова система і наявність організованої злочинності. Інфляція в країні незначна - 1,2 %. Нижче рівня бідності перебувають близько 3,4 % населення, більше 6 % працездатних осіб - безробітні. Зовнішній борг наприкінці 2010 р. становив 47,15 млрд доларів, до 2018 р. він скоротився на 5 млрд.

З 2017 р. президентом Болгарії є військовий, генерал-майор Румен Радев.

Р. Радев.

Болгарію завжди пов’язували тісні відносини з Україною. Суверенні держави ще в 1992 р. підписали в Софії Угоду про дружні взаємовідносини та співробітництво. Тривалий час прем’єр-міністром Болгарії працював Сергій Станишев, уродженець Херсона. Особливо активно контакти між державами розвиваються у сфері туризму, транспорту і зв’язку.

ЗАПАМ'ЯТАЙМО ДАТИ

9 вересня 1944 р. - створення уряду Вітчизняного фронту

15 вересня 1946 р. - Болгарію проголошено Народною республікою

Липень 1991 р. - ухвалення демократичної конституції Болгарії

НАБУВАЄМО КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

Хронологічну. Розташуйте події у хронологічній послідовності: президентство Ж. Желєва, відставка Т. Живкова, вступ Болгарії в ОВД, заснування СДС.

Просторову. Покажіть на карті найбільш відомі курорти Болгарії.

Інформаційну. Визначте, про кого йдеться:

а) генерал-майор, президент Болгарії;

б) керівник Комінтерну, очолював уряд Болгарії;

в) доктор філософських наук, президент Болгарії.

Логічну. Чому Т. Живков вважав, що влада не втримається в Болгарії «самотужки»?

Аксіологічну. Чим події в Болгарії 1989 р. відрізняються від подій в інших країнах Східної Європи?

Мовленнєву. У групах обговоріть перспективи українсько-болгарських відносин.