Войти
Закрыть

Реалізація ялтинсько-потсдамських домовленостей лідерів провідних держав антигітлерівської коаліції: здобутки та невдачі

11 Клас

На конференціях у Тегерані, Ялті та Потсдамі були погоджені післявоєнні територіальні зміни в Європі. Усі територіальні загарбання Німеччини, Італії та їхніх союзників були анульовані. Територію Німеччини поділили на чотири зони окупації: радянську, британську, французьку й американську. Берлін також був поділений на чотири сектори окупації (див. форзац 1). Кордон між Німеччиною та Польщею було проведено по лінії річок Одер і Нейсе (польські назви, відповідно, Одра й Ниса). Східний кордон Польщі мав проходити вздовж «лінії Керзона». Німецьке м. Кенігсберг і прилеглі до нього райони передали СРСР. Радянський Союз отримав частину території Фінляндії — область Петсамо, а також орендував територію Порккала-Удд на північному узбережжі Фінської затоки для радянської військово-морської бази. Територіальні зміни в Італії, Румунії, Угорщині, Болгарії та Фінляндії відбулися на підставі договорів з ними держав-переможниць. Італія визнала незалежність Албанії, а також повернула Греції Додеканезькі острови; найсхідніший регіон Італії, окрім м. Трієста, передали Югославії. Трієст з прилеглим до нього невеликим районом проголосили «вільною територією» (у 1954 р. західну частину разом з Трієстом приєднали до Італії, а східну до Югославії). Мирні договори з Румунією та Угорщиною закріпили повернення Румунії частини Трансільванії. 2. Ялтинсько-Потсдамська система міжнародних відносин Система міжнародних відносин, утворена внаслідок рішень Ялтинської та Потсдамської конференцій, на десятиліття визначила долю Європи та відносини між Заходом і Радянським Союзом. Після закінчення Другої світової війни зникла потреба воювати зі спільним ворогом. Ялтинсько-Потсдамська система міжнародних відносин стала інструментом розколу між учорашніми союзниками й поділила світ на «сфери життєвих інтересів» двох наддержав — США та СРСР....

Узагальнення 11 клас Щупак (рівень стандарту)

11 Клас

Цінності — це узагальнення соціокультурних орієнтацій, що визначають усі сфери життя людини, становлять основу її світогляду та мотивацію способу життя. До загальнолюдських цінностей належать: цінність людського життя; сенс життя, добро, справедливість, культура, краса тощо; цінність природи, збереження навколишнього середовища; відвернення загрози війн; забезпечення свободи, демократії і дотримання людських прав й ін. 1) Які цінності, окрім зазначених, є важливими для Вас? 2) Проілюструйте, як відданість різним цінностям визначала в історії долю держав і людських спільнот. 3) Які цінності виборювали українці під час Революції Ґідності, як вони співвідносяться із загальнолюдськими цінностями? 2. ПРАКТИЧНА РОБОТА Автор однієї з популярних книжок з політології «Кінець історії і остання людина», американський учений, футуролог Френсіс Фукуяма зазначав: «На людську історію потрібно дивитися не лише як на спадковість різних цивілізацій і рівней матеріальних досягнень, але, що важливіше, як на спадковість різних форм свідомості»....

Основні тенденції розвитку світу у другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.

11 Клас

Перший етап — після закінчення Другої світової війни, з 1945 і до середини 1970-х років. 1. Поразка нацизму і фашизму стала стратегічною перемогою демократії над тоталітаризмом, прав людини над жорстокістю й свавіллям. 2. Створення ООН, укладення міжнародних політичних та економічних угод були важливими кроками у глобалізації та формуванні нової системи міжнародних відносин. Терміни і поняття Глобалізація (від фр. global — загальний, лат. globus — куля) — всесвітній, загальний, що охоплює всю земну кулю. Глобалізація означає величезне розширення й ускладнення взаємозв'язків і взаємозалежностей як людей, так і держав світу. 3. У цей період була фактично ліквідована колоніальна система. Другий етап — 1970-1990-ті роки. Найважливішими подіями цього етапу були розпад Радянського Союзу та крах комуністичних режимів у Центральній і Східній Європі. Завершилася «холодна війна». 24 серпня 1991 р. на карті світу з'явилася нова незалежна держава — Україна. Проте комуністична система у світі не була ліквідована повністю: вона збереглася в Китаї, В'єтнамі. З розпадом СРСР Сполучені Штати Америки залишилися єдиною наддержавою, їхня глобальна роль ще більше зросла. Біполярність світу припинила своє існування....

Розвиток літератури і мистецтва: домінуючі тенденції. Спорт у другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.

11 Клас

У творчості багатьох письменників перших післявоєнних років превалювала антивоєнна, антифашистська тематика. Темі Опору присвятили свої твори французькі письменники Р. Вайян, Р. Мерль, німецькі — А. Зегерс, Г. Бьолль та ін. У 1947—1967 рр. великий вплив на літературу мала «Група 47» (німецькі письменники Г. Ріхтер, Г. Грасс, М. Вальзер; австрійські поети І. Бахман, П. Целан та ін.). Будівництво нової післявоєнної культури, на думку членів «Групи 47», слід було починати «з нуля», та створити нову німецьку мову — на зміну старій, зруйнованій нацистською риторикою та пропагандистською брехнею. Виразником невдоволення молоді дійсністю була в 1950-ті роки група англійських письменників, котра у літературній критиці дістала назву «розсерджені молоді люди»: Дж. Вейн (роман «Поспішай униз»), К. Еміс (роман «Щасливчик Джим»), Дж. Осборн (п'єса «Обернися в гніві»). Теоретики «соціалістичного реалізму» в СРСР вимагали від письменників «поліпшувати» історію, зробити привабливою «вітрину» життя в соціалістичних країнах. Прикладами таких творів є «Піднята цілина» М. Шолохова, «Хліб» О. Толстого та ін. «Магічний реалізм» — стиль, у якому магічні елементи вплетені в реалістичну картину світу. Представники цього стилю — Х. Борхес, М. Булгаков, Х. Кортасар, Г. Маркес, М. Павич, Х. Мурокамі та ін. 1.2. Література модерністського напряму Терміни і поняття Модернізм — загальна назва творчих напрямів і шкіл XX ст., яким притаманні формотворчість, експериментаторство, антиреалістична спрямованість. Модерністи на перше місце ставили творчу інтуїцію, сутність буття. Модерністи свідомо роблять свою творчість елітарною. Напрями модернізму — імпресіонізм, неоромантизм, символізм, імажинізм, футуризм, експресіонізм, сюрреалізм, дадаїзм та ін. Екзистенціалізм дає змогу вирватися за межі суворої реальності і передавати життєве й емоційне світовідчуття. Найяскравіші представники цього напряму — французькі письменники Ж.-П. Сартр (кумир молоді 1970-х років), А. Камю, С. де Бовуар, британські A. Мердок і К. Вілсон, американський Н. Мейлер (США)....

Постіндустріальне (інформаційне) суспільство. Науково-технічна революція

11 Клас

У другій половині ХХ ст. відбулися зміни в соціально-економічній сфері, що наприкінці 1960-х — на початку 1970-х років почали набувати принципово нового характеру. Ці зміни означали перехід від індустріального суспільства до постіндустріального. Терміни і поняття Постіндустріальне (інформаційне) суспільство — якісно новий етап суспільного розвитку, наступний за індустріальним суспільством. Провідна роль у ньому належить науці, освіті, знанням, ефективному використанню нових технологій, комп'ютеризації та розвитку інформаційних систем, творчій діяльності людини. Більшість населення постіндустріальних країн працює у сфері послуг. У період НТР та переходу до постіндустріального суспільства відбуваються кардинальні зміни в структурі економіки. Збільшується частка секторів, що надають послуги для особистого споживання, виробляють інтелектуальний продукт, науково-технічну продукцію. Відбуваються зрушення у відносинах власності. Збільшується частка особистої власності громадян, дрібної і середньої приватної власності завдяки зростанню ролі малого і середнього бізнесу. У міжнародній торгівлі першість поступово переходить до високотехнологічних виробів, інтелектуальної власності, туристичних послуг. Відбувається переоцінка цінностей від прагнення економічного зростання до пріоритету сталого розвитку, екологічної безпеки. Спостерігаються істотна зміна ролі різних соціальних верств у суспільстві. Великі власники дедалі більшою мірою зміцнюють зв'язки з верхівкою бюрократичного апарату. Кваліфіковані робітники стають співвласниками підприємств. На провідні позиції серед них виходять програмісти, оператори автоматичних ліній, систем зв'язку. Серед службовців значно зростає роль менеджерів....

Узагальнення до розділу 5. Міжнародні відносини

11 Клас

«Крах Радянського Союзу викликав колосальний геополітичний струс. Сполучені Штати опинилися в унікальному становищі — вони стали першою та єдиною світовою державою. Америка займає провідні позиції в чотирьох сферах світової влади, які мають вирішальне значення: у військовій сфері вона має у своєму розпорядженні унікальні глобальні можливості розгортання; у галузі економіки вона залишається основною рушійною силою світового розвитку; у технологічному відношенні вона зберігає абсолютне лідерство в передових галузях науки й техніки; у царині культури, незважаючи на певну її примітивність, Америка має привабливість, особливо серед молоді всього світу, — все це забезпечує Сполученим Штатам політичний вплив, рівного якому не має жодна держава світу. Саме поєднання всіх цих чинників робить Америку єдиною світовою наддержавою в повному розумінні цього слова». 1) Чи Ви погоджуєтесь із цими твердженнями? 2) Чи змінилося щось у геополітичній реальності у світі за 10 років з моменту виходу книжки «Велика шахівниця...» із зазначеною цитатою? 3. ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ Прочитайте вислови, що стосуються проблем війни та миру і переговорів. Яка думка Вам найбільш близька? Свою відповідь обґрунтуйте. Джон Кеннеді: Ми ніколи не будемо вести переговори зі страху і ніколи не будемо боятися переговорів. Дуайт Ейзенхауер: Ми доб'ємося миру, навіть якщо для цього нам доведеться воювати. Станіслав Єжі Лець: Гарантія миру — закопати сокиру війни разом із супротивником. 4. ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ 15 лютого 1989 р. завершилася радянська військова інтервенція в Афганістан. Через неї пройшли 160 тис. українців, 12 тис. з них дістали поранення і контузії, 3360 — загинули. Голова Українського інституту національної пам'яті В. В'ятрович заявив з цього приводу: «Пам'ятаємо, але не пишаємося. Це був один із злочинів комуністичного режиму, який забрав життя тисяч українців на чужій землі, за чужі ідеї та інтереси. Кожний, хто достойно пройшов через пекло Афгану, заслуговує на шану. Але згадування про радянську агресію проти іншої країни, особливо в час, коли жертвою агресії стала Україна, — не привід для гордощів чи гучних святкувань»....

Проблема міжнародного тероризму. Агресія Російської Федерації проти України

11 Клас

Тероризм (від лат. terror — страх, жах) — злочинні дії окремих осіб, груп чи організацій, спрямовані на залякування держави, організацій і спільнот, окремих людей для досягнення політичних цілей, дестабілізації ситуації в суспільстві. Терор — насильницькі дії, репресії держави проти власних громадян, певних спільнот чи проти інших держав. Терор є легітимним насильством недемократичної держави, спрямованим на нав'язування членам суспільства певних порядків, світогляду, поведінки, моральних цінностей і норм. Подробиці Прикладом терору держави, або «державного тероризму» була політика радянського режиму: «червоний терор» часів громадянської війни в Росії 1918-1920/1922 рр.; Голодомор 1932-1933 рр., який Р. Конквест схарактеризував як «терор голодом»; масові репресії часів «Великого терору» 1937-1938 рр. та репресії в наступні роки; масове виселення населення, зокрема депортація кримських татар та інших народів Криму в 1944 р. та ін. Смерть Й. Сталіна поклала край масовому терору, але репресії радянської держави проти дисидентів та інших «ворогів радянської влади» тривали до падіння радянського режиму в 1991 р. У 1941-1945 рр. нацистський режим організував терор, спрямований на тотальне знищення євреїв (Голокост) та інших «ворогів райху», а також репресії проти населення окупованих територій. Свідчать документи Закон України «Про боротьбу з тероризмом» від 20.03.2003 р. [Тероризм являє собою] «суспільно небезпечну діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров'я ні в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей»....

Період «розрядки» в міжнародній політиці

11 Клас

Розрядка — історичний період зменшення міжнародної напруженості, ослаблення військового й політичного протистояння та нормалізація відносин між західним блоком держав, НАТО на чолі з США та комуністичним блоком, ОВД на чолі з СРСР. Період розрядки охоплює період з кінця 1960-х до кінця 1970-х років, його кульмінацією стала Міжнародна Гельсінська конференція у 1975 р. Розрядка фактично перервалася у 1979/1980 рр., коли СРСР здійснив агресію проти Афганістану. Основні передумови розрядки були такі: Досягнення військово-стратегічного паритету (рівноваги) між СРСР і США — усвідомлення громадськістю і керівниками провідних держав катастрофічності будь-якого ядерного конфлікту; негативний вплив гонки озброєнь на економіку СРСР та інших країн світу, посилення антивоєнного руху в США та інших державах, великі людські втрати й моральна криза під час війни у В'єтнамі; поглиблення взаємозалежності і взаємозв'язку країн світу, неможливість наодинці розв'язати екологічні, енергетичні та інші глобальні проблеми. Пригадайте політичні кризи, під час яких країни, що мали ядерну зброю, погрожували застосувати її за певних умов. Особливе занепокоєння пересічних громадян і політичних лідерів викликала загроза ядерної війни, на порозі якої людство опинялося під час міжнародних криз і конфліктів у 1950-1960-х роках. 1 червня 1968 р. Генеральна Асамблея ООН схвалила Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ). Відтоді ДНЯЗ підписали 190 країн. Унікальність договору полягає в тому, що немає жодної іншої міжнародної угоди, яка ґрунтується на домовленостях між неядерними і ядерними державами; до останніх офіційно належать Велика Британія, Китай, СРСР (після його розпаду — Росія), Франція і США. Сьогодні не є учасниками ДНЯЗ Ізраїль, Індія, Пакистан та КНДР....

Динаміка «холодної війни»

11 Клас

Після 1945 р. розвиток подій у світі відбувався під знаком переходу від багатополюсності до двополюсності (чи біполярності). Цими двома полюсами на міжнародній арені були західний світ (його очолили США) і країни «соціалістичного табору» на чолі із СРСР. Формування двох полюсів на міжнародній арені відбувалося у формі жорсткої конфронтації між ними, що дістала назву «холодна війна». До основних передумов виникнення «холодної війни» можна віднести: Перетворення СРСР і США в «наддержави» і виникнення між ними гострих розбіжностей із питань післявоєнного устрою світу. Різке загострення боротьби між СРСР і Заходом за сфери впливу в країнах «третього світу». Утвердження радянської моделі тоталітарного суспільства у Східній Європі та протидію США поширенню комунізму у світі. Методи «холодної війни» включали в себе пропагандистську війну, активну участь США і СРСР, НАТО і країн Варшавського договору в регіональних конфліктах, боротьбу за вплив на країни «третього світу», економічне і технічне шпигунство, гонку ракетно-ядерних і звичайних озброєнь, активізацію діяльності розвідувальних служб, ідеологічні диверсії, стратегію взаємного ядерного залякування, протистояння військово-політичних блоків на міжнародній арені тощо. 1.2. Періодизація «холодної війни» Перший період (1945—1975 рр.). З 1945 р. розгорталася «холодна війна». Лише у 1975 р. вперше в історії відбулася Загальноєвропейська нарада з безпеки і співробітництва в Європі, під час якої здійснено спробу побудувати нову систему міжнародних відносин на принципахмирного співіснування між державами....

Узагальнення до розділу 4. Держави Азії, Африки та Латинської Америки: вибір шляхів розвитку

11 Клас

У 1944 р. уряд США розпочав масштабне дослідження японської культури та суспільства. Мета проекту максимально прагматична — знати все про психологію та світогляд свого ворога. Результати урядового дослідження були опубліковані у 1946 р. у вигляді книжки «Хризантема і меч: моделі японської культури». Її авторка Рут Бенедикт — професорка Колумбійського університету, зокрема зазначала: «Справжня сила Японії, яку вона могла б використати для перетворення себе у мирну країну, міститься у її здатності сказати про свою поведінку: «Це було неправильно», — і потім спрямувати свою енергію в інше русло». 1) Як ви думаєте, наскільки складно було японському суспільству, яке протягом багатьох століть толерувало ідеї власної вищості, культу імператора й імперії, сприйняти факт зовнішньої окупації, обмеження суверенітету, втрати власних збройних сил? 2) Напишіть есей на тему: «Імперія війни чи імперія технологій: що важливіше у ХХІ ст.?». 3. ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ Мао Цзедун, як і багато китайців того часу, не чистив зуби. Щоб освіжити рота, він полоскав його чаєм і жував чайне листя. На запитання європейців Мао незмінно відповідав: «Навіщо чистити зуби? Ви коли-небудь бачили тигра, який чистить свої ікла?» Як Ви вважаєте, кому були адресовані слова Мао, — європейцям чи китайцям? 4. ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ Зульфікар Алі Бхутто, міністр іноземних справ Пакистану в 1963— 1966 рр., а пізніше президент (1971 р.) і прем'єр-міністр Пакистану (1973—1977 рр.), заявляв: «Якщо Індія створить свою атомну бомбу, значить, і нам доведеться робити свою, навіть якщо заради цього доведеться сидіти на хлібі та воді або й зовсім помирати з голоду. Бомба є у християн, у юдеїв, а тепер ще й у індуїстів. Чому б і мусульманам не обзавестися своєю?»...

Навігація