Постіндустріальне (інформаційне) суспільство. Науково-технічна революція
- 4-02-2022, 08:59
- 686
11 Клас , Всесвітня історія 11 клас Щупак (рівень стандарту)
§ 32. Постіндустріальне (інформаційне) суспільство. Науково-технічна революція
1. СТАНОВЛЕННЯ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО (ІНФОРМАЦІЙНОГО) СУСПІЛЬСТВА
У другій половині ХХ ст. відбулися зміни в соціально-економічній сфері, що наприкінці 1960-х — на початку 1970-х років почали набувати принципово нового характеру. Ці зміни означали перехід від індустріального суспільства до постіндустріального.
Терміни і поняття
Постіндустріальне (інформаційне) суспільство — якісно новий етап суспільного розвитку, наступний за індустріальним суспільством. Провідна роль у ньому належить науці, освіті, знанням, ефективному використанню нових технологій, комп'ютеризації та розвитку інформаційних систем, творчій діяльності людини. Більшість населення постіндустріальних країн працює у сфері послуг.
У період НТР та переходу до постіндустріального суспільства відбуваються кардинальні зміни в структурі економіки. Збільшується частка секторів, що надають послуги для особистого споживання, виробляють інтелектуальний продукт, науково-технічну продукцію.
Відбуваються зрушення у відносинах власності. Збільшується частка особистої власності громадян, дрібної і середньої приватної власності завдяки зростанню ролі малого і середнього бізнесу.
У міжнародній торгівлі першість поступово переходить до високотехнологічних виробів, інтелектуальної власності, туристичних послуг.
Відбувається переоцінка цінностей від прагнення економічного зростання до пріоритету сталого розвитку, екологічної безпеки.
Спостерігаються істотна зміна ролі різних соціальних верств у суспільстві. Великі власники дедалі більшою мірою зміцнюють зв'язки з верхівкою бюрократичного апарату. Кваліфіковані робітники стають співвласниками підприємств. На провідні позиції серед них виходять програмісти, оператори автоматичних ліній, систем зв'язку. Серед службовців значно зростає роль менеджерів.
Велике машинне виробництво втрачає потребу в робітниках, зосереджених на одній операції. Сучасний ринок потребує працівників, які можуть швидко змінювати види діяльності, вчасно переорієнтовуватися на інші виробництва і сервіси.
Дедалі більша роль належить високій соціальній мобільності.
Терміни і поняття
Високі технології (англ. high technology, hi-tech; поняття використовується з кінця 1960-х років) — найновіші та найпрогресивніші технології сучасності. До них належать найбільш наукоємні види промисловості, зокрема: мікроелектроніка, обчислювальна техніка, робототехніка, атомна енергетика, літакобудування, космічна техніка, мікробіологічна промисловість тощо.
2. КУЛЬТУРА «ВІРТУАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ»
2.1. Сутність і сфери використання «віртуальної реальності»
Процеси віртуалізації породжують новий вид культури — віртуальний. Під впливом тотальної віртуалізації змінюються й пізнавальні запити людини.
Віртуальна реальність від корейських виробників — hi-tech.
Euronews (українською), 23.02.2016 р.
Терміни і поняття
Віртуальна реальність (VR) — створене комп'ютерними засобами тривимірне середовище, з яким може взаємодіяти людина; візуальні та звукові ефекти, що занурюють глядача в уявний світ «за екраном».
Є широкий спектр можливостей практичного використання VR у різних сферах, і вони не обмежуються розважальними.
VR в медицині допомагає в медичній освіті та тренуваннях, а також безпосередньо використовується для лікування деяких захворювань.
VR в освіті та її інтерактивні можливості дають змогу учням цікавіше вивчати щось нове. На уроках географії можна опинитися в будь-якій країні світу за лічені хвилини, біології — вивчати рослини зсередини, астрономії — подорожувати космосом.
44-й президент США Барак Обама в окулярах віртуальної реальності поруч з канцлером Німеччини Ангелою Меркель. Ганновер, квітень 2016 р.
VR в архітектурі та дизайні дають змогу побачити ще нереалізовані проекти архітекторам і дизайнерам.
Те саме стосується дизайну: за допомогою VR сьогодні просто уявити, який вигляд матиме ваша нова кухня або квартира після ремонту.
VR у військовій сфері використовують для всіх різновидів стратегічних навчань. VR здатна відтворити будь-яке місце, наприклад, для проведення тренувань антитерористичних операцій. Це коштує значно менше, а також є надійнішим.
2.2. Небезпеки й перспективи віртуальної реальності
Отже, застосування віртуальної реальності, як і будь-якої іншої технології, відкриває для людини нові можливості та водночас створює реальні небезпеки.
VR-залежність занурює людину у віртуальну реальність і вона тільки на деякий час повертається в реальне життя. VR-манія може призвести до втрати апетиту і сну, користувачеві складно відволіктися від гри.
Травмонебезпечність. Поринання у VR може бути травмонебезпечним. Так, компанія окулярів віртуальної реальності «Окулус» (Oculus) видає інструкції з безпеки користування, чим намагається зняти з себе відповідальність за отримання травм під час перебування у віртуальній реальності.
Негативна реакція організму. Витрата величезної кількості часу на неперервну роботу з інтернетом та віртуальною реальністю призводить до порушень режиму сну, відпочинку, харчування, а це згубно впливає на весь організм.
Психологічні зміни особистості. Коли людина VR-залежна, вона проводить більшу частину свого часу у віртуальному світі. У неї з'являється невпевненість в собі, агресія, песимізм. Також віртуальна реальність небезпечна можливістю впровадження масового психологічного впливу.
Вразливість персональних даних. У результаті кібератак злочинці зможуть отримати в руки не тільки імена та паролі користувачів, а й заволодіти самою особистістю власника акаунта.
Віртуальна реальність перебуває на ранніх етапах свого розвитку. Усі переваги та небезпеки VR ще не вивчені.
Слово експерта
Один лише телефон «поглинув» цілу низку девайсів — будильник, аудіорекордер, телевізор. Голова Facebook Марк Цукерберг попереджає: через п'ять років і телефонів не залишиться, будуть лише окуляри.
3. ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ В ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОМУ СУСПІЛЬСТВІ
Велику роль не тільки в інформуванні людей, а й у формуванні суспільної свідомості відіграють засоби масової інформації (ЗМІ). Через телебачення, пресу, інтернет-ресурси ми дізнаємося про події в політиці й економіці, дії урядів і громадських організацій, відстоювання своїх прав громадянами, воєнні конфлікти, новини культури. Свобода діяльності журналістів є ознакою демократичності й відкритості країни та суспільства.
Георгій Гонгадзе: яким був і чого прагнув.
24 канал, 22.03.2016 р.
З історії України ви знаєте про суспільно-політичну кризу, пов'язану із вбивством українського журналіста Георгія Гонгадзе.
Найнебезпечнішими країнами для журналістів є Афганістан — вбито 15, Сирія — 11 і Мексика — дев'ять журналістів. Мексика — єдина країна з високою кількістю вбитих журналістів, у якій не відбувається збройний конфлікт.
Найрезонанснішими були вбивства саудівського журналіста Джамаля Хашкаджі (або Хашоґджі) в генконсульстві королівства в м. Стамбулі в жовтні 2018 р. і замовне вбивство репортера видання «Aktuality» Яна Куціака в Словаччині (лютий 2018 р.). Після вбивства останнього в Словаччині розпочалася хвиля протестів, що призвело до відставки уряду.
Журналіст Джамаль Хашкаджі на обкладинці журналу «Time», 24/31.12.2018 р.
Про смерть Хашкаджі на території Генконсульства Саудівської Аравії у м. Стамбулі (Туреччина) стало відомо завдяки його годиннику. Оскільки мобільні телефони заносити в будівлю дипмісії не дозволяють, Хашкаджі залишив свій айфон нареченій, яка чекала його біля входу. Перед тим як увійти в Генконсульство, Хашкаджі перевів у режим запису синхронізований із телефоном годинник Apple Watch. Тепер запис із годинника розслідують правоохоронці. Ця історія ілюструє роль ЗМІ в сучасному суспільстві та значення у ньому інформаційних технологій.
Очевидно, що вбивства, переслідування і перешкоджання професійній діяльності журналістів є важливим показником небезпеки і загрози для усього населення певної країни внаслідок воєнних конфліктів, кризи демократії та критичної криміногенної ситуації.
4. РОЗВИТОК ОСВІТИ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ
4.1. Початкова й середня освіта
Постіндустріальне (інформаційне) суспільство висуває особливі вимоги до сучасної системи освіти.
Обов'язкове навчання дітей шкільного віку закріплено в законах більшості країн світу. Парламенти ухвалюють закони, що регламентують освітній рівень, гарантований державою.
Концепція неперервної освіти молодого покоління від дошкільного віку до вищої школи прийнята в більшості розвинених країн як стратегічна лінія освітньої політики. До провідних країн у сфері освіти в 1970—1990-х роках долучились «нові індустріальні держави» — Південна Корея, Тайвань, Сінгапур, Малайзія.
У 1972 р. у СРСР було введено загальну обов'язкову середню освіту. За кількістю фахівців із вищою освітою країна посідала одне з провідних місць у світі. Водночас у шкільних класах і студентських аудиторіях право на існування мали тільки ті судження, що відповідали марксистсько-ленінській ідеології.
Головною проблемою у сфері освіти для країн, що розвиваються, є ліквідація безграмотності. Наприклад, у Непалі, Бангладеш, Індії частка грамотного населення становить лише 20 %, а в Афганістані, Мавританії, Судані, Чаді — близько 10 %. Рівень неграмотності у світі знижується, але розрив у рівні освіти між населенням індустріально розвинених країн і країн, що розвиваються, збільшується.
4.2. Університети як автономні осередки науки й освіти
У ХХІ ст. найпотужнішою рушійною силою розвитку стає виробництво знань, їхнє накопичення та практичне використання. Велику роль у цьому відіграють університети.
Важливою особливістю університетів є певний рівень автономії та наявність в них академічної свободи — однієї з основних цінностей громадянського суспільства.
Пригадайте визначення поняття «університет».
Болонський університет — один з найдавніших неперервно діючих університетів світу (заснований у 1088 р.).
Від початку професорів тут обирала асоціація студентів; вступити до університету могли представники будь-яких станів, бо зважали тільки на знання; серед студентів і викладачів були жінки. Сьогодні популярною є Болонська система освіти — єдиний освітній простір Європи, що передбачає дворівневу систему вищої освіти (бакалавр, магістр) та дає змогу студентові отримати диплом, визнаний за межами його країни. Україна долучилася до Болонського процесу у 2005 р.
Терміни і поняття
Університетська автономія — система самоврядування університетів, у яких існує академічна свобода, а їхня наукова, освітня, суспільна діяльність здійснюється без надмірного тиску держави і комерціалізації.
Терміни і поняття
Академічна свобода — свобода викладати навчальний предмет на свій розсуд, обирати теми для наукових досліджень і проводити їх своїми методами, а також свобода студентів здобувати знання відповідно до своїх нахилів та інтересів.
У різні періоди ці два поняття були причинами та наслідками один одного.
До початку XIX ст. сформувалися три основні моделі університету — англійська, німецька та французька.
Дізнайтесь, які університети є лідерами за рейтингом Міжнародної організації QS (QS World Rankings 2019); які місця в цьому рейтингу посідають університети України
Британська модель (Оксфорд, Кембридж) — значною мірою місце викладання та поширення універсальних знань. Наука, мистецтво, професійна майстерність або здобуття нових знань не є безпосередніми цілями університетів британської моделі. Вони, а пізніше — американські Гарвардський, Стенфордський та інші, зберегли автономію як своє головне надбання.
Французька (наполеонівська) модель передбачала підконтрольність університету уряду і відокремлення науки від освіти. У французьких вишах заперечували не тільки академічну, а й інші види автономії.
Німецька модель (німецький класичний університет) вперше була реалізована в Берлінському університеті й базувалася на принципах академічної свободи та єдності досліджень і викладання.
Цікавим є досвід США, де успішно співіснують різні типи університетів — класичні дослідницькі; гуманітарні коледжі, спрямовані на підготовку еліти та які базуються на англійській моделі; а також університети штатів, які використовують елементи французької моделі.
Сучасні університети вирішують не тільки наукові та освітні, а й інші суспільно значущі завдання, зокрема:
- формування світогляду і виховання молоді;
- професійна підготовка та перепідготовка фахівців;
- фундаментальні та прикладні наукові дослідження;
- соціалізація молоді й інших уразливих соціальних груп (пенсіонерів, інвалідів, безробітних тощо);
- проектування суспільного розвитку;
- розроблення і реалізація глобальних, регіональних і місцевих програм у сфері просвітництва, культури, здоров'я людей, спорту.
5. НАУКОВО-ТЕХНІЧНА РЕВОЛЮЦІЯ
5.1. Основні напрями розвитку НТР
1. Перетворення науки на безпосередньо продуктивну силу.
2. Відкриття і використання нових видів енергії. Розвиток ядерної і термоядерної енергетики із забезпеченням безпеки їх використання, актуальність чого показала катастрофа на Чорнобильській АЕС у СРСР (26 квітня 1986 р.) та аварія внаслідок землетрусу на АЕС Фукусіма-1 у Японії (11 березня 2011 р.). Розробляються методи використання енергії термоядерного синтезу, енергії Сонця, океанських припливів, підземного тепла Землі та ін.
Пригадайте значення поняття «науково-технічна революція» (див. § 5).
Перший персональний комп'ютер.
24 канал, 11.08.2015 р.
3. Початок інформаційної революції. Планета Земля поступово перетворюється на єдиний інформаційний простір.
4. Автоматизація і роботизація виробництва досягли такого рівня, що основним завданням працівника поступово стає регулювання і контроль над виробничим процесом. Це створює небачений простір для розвитку особистості людини.
5. Упровадження принципово нових технологій, створених на базі фундаментальних відкриттів (лазерних, плазмових, мембранних та ін.), яким властиві маловідходність; зростання продуктивності, висока якість продукції, екологічна чистота тощо.
6. Докорінна зміна предметів праці, поява принципово нових видів матеріалів із наперед заданими властивостями.
7. Розвиток генної інженерії та біотехнологій — можливість задавати наперед визначені властивості рослинам і тваринам, які використовують у сільськогосподарському виробництві і забезпеченні харчової бази людства.
5.2. Основні здобутки НТР на зламі XX—XXI ст.
З 1940-х років ХХ ст. у медицині почали застосовувати гемодіалізатори — апарати, що виконують функцію здорової людської нирки. У 1950-ті роки здійснили перше успішне пересадження нирки. Першу операцію з пересадження людського серця провів у 1967 р. хірург Крістіан Бернард (ПАР).
Британський учений Френсіс Крік і американський Джеймс Вотсон у 1953 р. запропонували модель подвійної спіралі ДНК, що поклало початок вивченню основ генетики на молекулярному рівні (у 1962 р. вчених удостоїли Нобелівської премії). У 1996 р. у Великій Британії відбувся перший успішний експеримент із клонування живої істоти. У 2010 р. групі учених під керівництвом Крейга Вентера вдалося штучно синтезувати мінімально необхідний набір генів для створення в лабораторних умовах живого організму — бактерії.
Значний внесок у розвиток сучасної фізики зробили вчені СРСР — Абрам Йоффе (уродженець Полтавщини), Петро Капіца, Ігор Курчатов, Лев Ландау, Анатолій Александров (уродженець Київщини), Яків Зельдович, Юлій Харитон, Андрій Сахаров.
Серед досягнень світової фізики — відкриття високотемпературної надпровідності, дослідження процесу «холодного» термоядерного синтезу. У 2008 р. відбувся запуск Великого адронного колайдера — найбільшого у світі прискорювача елементарних частинок, створеного у Європейському центрі ядерних досліджень (Швейцарія).
Американський математик Норберт Вінер створив нову науку — кібернетику, котру він уявляв як єдину науку про управління.
3 червня 2011 р. ООН ухвалила резолюцію, згідно з якою право на доступ до інтернету є одним з невід'ємних прав людини.
Аполлон-11. Як це було.
Vox, 23.10.2018 р.
За версією телеканалу «Дискавері», за перше десятиліття ХХІ ст. людство зробило такі найвизначніші наукові відкриття: картування геному людини, виявлення води на Марсі, отримання стовбурових клітин етичним шляхом, управління протезами за допомогою сигналів мозку, підтвердження існування «темної матерії» та ін.
6. ОСВОЄННЯ КОСМОСУ
Радянський плакат, 25 квітня 1961 р. Автор — В. Сметанін
Скажіть, хто зображений на плакаті. Які ідеї мав пропагувати цей плакат?
4 жовтня 1957 р. у Радянському Союзі був запущений перший в історії штучний супутник Землі. Відтоді розпочалося радянсько-американське змагання за першість в освоєнні космосу. Перший американський супутник був виведений на орбіту 1 лютого 1958 р.
12 квітня 1961 р. у СРСР запустили перший космічний корабель із людиною на борту — Юрієм Гагаріним. А 5 травня 1961 р. у США здійснили запуск пілотованого космічного корабля.
У березні 1965 р. радянський космонавт Олексій Леонов уперше вийшов у відкритий космос.
Згодом Національне аерокосмічне агентство США (НАСА) здійснило запуск космічного корабля «Аполлон-11» на Місяць. 20 липня 1969 р. вперше в історії людина ступила на поверхню іншого небесного тіла, окрім Землі. Двоє астронавтів, Ніл Армстронг і Едвін Олдрін, пробули на Місяці близько 2,5 год. Вони провели наукові спостереження і взяли зразки ґрунту супутника Землі.
За ініціативи відомого астрофізика, популяризатора науки і письменника-фантаста Карла Сагана, на борт «Піонера-10» помістили алюмінієву пластинку з першим посланням для представників позаземних цивілізацій. За розрахунками, через 2 млн років «Піонер-10» дістанеться околиць зірки Альдебаран. Спробуйте зрозуміти, яку інформацію містить це послання.
Протягом 1970-х років безпілотні космічні станції були направлені до Меркурія, Венери і Марса, пізніше — із близької відстані сфотографували Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун. Американські зонди «Піонер 10», «Піонер 11», «New Horizons», «Вояджер 1» і «Вояджер 2» стали міжзоряними кораблями, що покинули межі Сонячної системи.
Нова ера у вивченні Місяця: експерименти Китаю на поверхні супутника Землі.
УНІАН, 16.01.2019 р.
У 1975 р. уперше відбулося стикування в космосі кораблів «Аполлон» (США) і «Союз» (СРСР).
З 1981 р. НАСА почало запускати кораблі багаторазового використання — «шаттли».
1 серпня 1995 р. на навколоземну орбіту запустили перший український штучний науково-дослідний супутник «Січ-1» за допомогою ракети-носія «Циклон-3». У 1997 р. Леонід Каденюк став першим громадянином незалежної України, який здійснив політ у космос у складі міжнародного екіпажу на американському космічному кораблі «Columbia».
Подробиці
Завод «Південмаш», що у м. Дніпро, відновив виробництво ракет-носіїв «Зеніт», які будуть використовувати в міжнародних космічних програмах «Морський старт» і «Наземний старт». Серед замовників — компанії з США, Кореї, Італії, Індії і т. д. Ілон Маск, засновник компанії «SpaceX», назвав «Зеніт» кращою ракетою після своїх.
У 2004 р. відбувся політ першого китайського космонавта. 3 січня 2019 р. міжпланетна станція «Чан'е-4» здійснила успішну посадку на зворотному боці Місяця.
Активну діяльність у вивченні космосу здійснюють Європейське космічне агентство (ESA), що складається з 20 держав-членів ЄС, а також такі країни, як Франція, Японія, Німеччина, Індія, Італія та ін.
Велику роль в освоєнні космосу відіграє Міжнародна космічна станція (МКС), створена в співробітництві аерокосмічних агентств Росії, США, Японії, Канади, Бразилії та ЄС.
Амбітні плани з освоєння космосу та створення перших баз на Марсі має винахідник та підприємець Ілон Маск. У планах створення колоній у космосі з Маском конкурує засновник Amazon Джефф Безос.
7. СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, ЗМІНИ У ЗМІСТІ ТА ХАРАКТЕРІ ПРАЦІ
Свідчать документи
З Європейської соціальної декларації, жовтень 1961 р.
З правової точки зору, європейський досвід у сфері соціального забезпечення спрямований на: 1) гуманізацію та безбар'єрність суспільства та держави; 2) високий рівень соціальних стандартів; 3) доступність та ефективність пенсій, допомоги і послуг; 4) ефективність правового регулювання.
Чи згодні Ви з думкою, що рівень розвитку суспільства можна визначити за обсягом вільного часу людей?
У розвинених суспільствах утверджується думка про цінність вільного часу громадян не тільки для власного розвитку, а й для підвищення продуктивності праці. Тож не дивно, що на Заході заговорили про перехід з п'ятиденного робочого тижня для працівників (з понеділка до п'ятниці) до чотириденного.
Як Ви вважаєте, чи є можливим перехід на чотириденний робочий тиждень в Україні? Які це може мати економічні та соціальні наслідки?
Комерційні компанії, що скоротили робочий тиждень для своїх співробітників до 32 годин, з'ясували, що це сприяє підвищенню продуктивності, мотивації персоналу і зниженню вигорання.
Британський Конгрес профспілок наполягає на тому, щоб уся країна перейшла на чотириденний тиждень до кінця сторіччя. Цю ініціативу підтримує лейбористська партія.
ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ
I. Систематизуємо нову інформацію
- 1. Назвіть найважливіші зміни в соціально-економічній сфері, що відбулися внаслідок НТР.
- 2. Як змінюється роль людини в постіндустріальному суспільстві?
- 3. Які сфери використання «віртуальної реальності» Ви вважаєте найперспективнішими?
- 4. Чому ЗМІ називають «четвертою владою»?
- 5. Визначте основні тенденції розвитку освіти у різних країнах світу.
- 6. У чому полягає важливість університетської автономії?
- 7. Яку роль відіграють університети в суспільному розвитку?
- 8. Схарактеризуйте основні напрями НТР.
- 9. Які здобутки НТР на межі ХХ — ХХІ ст. Ви вважаєте найважливішими?
- 10. Зіставте космічні досягнення СРСР і США у другій половині ХХ ст.
- 11. Покажіть на карті світу країни, які є лідерами в освоєнні космосу.
- 12. Поясніть поняття: постіндустріальне (інформаційне) суспільство, високі технології, академічна свобода.
II. Обговорюємо в групі
- 1. Яка роль сучасної науки у розв'язанні глобальних проблем людства?
- 2. Яка подія, на Ваш погляд, стала початком космічної ери людства?
III. Мислимо творчо й самостійно
- 1. Напишіть науково-фантастичний есей на тему «Репортаж з лабораторії з клонування людей» або на іншу тему, пов'язану з моральними аспектами НТР.
- 2. Біллу Гейтсу належить вислів: «Успіх — поганий учитель. Він змушує розумних людей думати, що вони не можуть програти». Як Ви розумієте ці слова, чи є актуальними вони сьогодні?
ВАЖЛИВІ ДАТИ
4 жовтня 1957 р. — у СРСР запущено перший в історії штучний супутник Землі
12 квітня 1961 р. — у СРСР запущено перший космічний корабель із людиною на борту — Юрієм Гагаріним
20 липня 1969 р. — уперше в історії людина ступила на поверхню Місяця — астронавт США Ніл Армстронг
2011 р. — ООН ухвалила резолюцію, згідно з якою право на доступ до інтернету є одним з невід'ємних прав людини
Коментарі (0)