Уявлення греків про світобудову дійшли до нашого часу у вигляді міфів. Давні греки вважали, що спочатку існував лише Хаос. У ньому було джерело життя, з якого і народилася Гея — богиня землі. Глибоко під землею було безмежне царство вічної темряви, у якому панував Тартар. Потім з’явилася могутня сила кохання, покровителем якої був бог Ерос. А за ним — покровительки ночі і дня Нікта й Гемера. Відтоді вони безперервно змінюють одна одну. Над землею, за віруваннями давніх греків, розкинулося небо, богом якого був Уран. У Геї та Урана народилися діти — могутні титани. Найстарший серед них — Океан — повелитель вод, що омивали всю землю. Від шлюбу Урана та богині Фетіди народилися усі річки. У титанів Гіперона і Тейї народилися діти: повелитель сонця Геліос, повелительки місяця й зорі Селена й Еос. У титанів Кроноса і Реї народилися олімпійські боги Гестія, Деметра, Гера, Аїд, Посейдон і Зевс.

Підступний Кронос відібрав владу у свого батька Урана. Гея напророчила синові, що його власна дитина вчинить з ним так само підступно. Боячись здійснення пророцтва, Кронос проковтнув своїх дітей-немовлят Геру, Деметру, Аїда й Посейдона. Зевса матері вдалося сховати на Криті. Він виріс, набрався сили і звільнив своїх братів та сестер.

Олімпійські боги

Давні греки уявляли богів схожими на людей, тому наділяли їх людськими рисами: мудрістю, розважливістю, співчуттям, а також марнославством і підступністю. Оселі богів розташовувалися високо за хмарами — на вершині Олімпу. Жодна людина не наважувалася піднятися на гору, щоб не потурбувати їх.

Розгляньте малюнок 32. Поміркуйте, яких богів зобразив автор у жартівливій формі.