§ 40. Встановлення імперії в Римі

1. Другий тріумвірат і загибель Республіки

Наступного дня після вбивства Цезаря сенат на засіданні залишив без змін усі його розпорядження, бо вони відповідали інтересам аристократії. Міський плебс, приваблений милостями Цезаря, розгнівано шукав заколотників, яким довелось утікати з Рима. Великого впливу набув вірний помічник Цезаря — Марк Антоній, який тепер став консулом. Невчасно для Антонія в Римі з'явився Гай Октавіан, юнак із патриціїв, якого Цезар усиновив. Октавіан мав право на частку в спадщині Цезаря, але Антоній майже все загарбав сам. Спалахнула сварка, однак необхідність здолати убивць Цезаря змусила Марка Антонія і Гая Октавіана триматися разом.

У 43 р. до н. е. Марк Антоній, Гай Октавіан і Марк Емілій Лепід для боротьби за владу з республіканцями утворили новий політичний союз (Другий тріумвірат). Того ж року в битві під Філіппами (Македонія) республіканську армію було розбито, змовники Брут і Кассій загинули.

Несподівано на історичній арені з'явився Секст Помпей, син загиблого в Єгипті Гнея Помпея. Він переховувався в піратів після поразки біля Мунда. Секст Помпей зібрав на Сицилії армію й прагнув здобути владу над Середземномор'ям.

На Сицилії висадилась армія на чолі з Октавіаном і Лепідом і перемогла Секста Помпея, який утік до Малої Азії, де його вбили за наказом Октавіана. Протягом року загинули всі, хто брав участь у заколоті проти Цезаря.

Ставши володарями Риму, тріумвіри розпочали проскрипції проти своїх ворогів, за прикладом колишнього диктатора Сулли. До списків потрапили тільки ватажки заколоту, насправді ж було страчено набагато більше. Загинуло 2500 сенаторів, вершників, державних діячів, багатих людей. Чимало заможних за прихильність до республіканського ладу втратили майно, зокрема, славетний поет Вергілій.

Невдовзі тріумвірат розпався. Марк Емілій Лепід втратив владу. Октавіан і Антоній поділили Римську державу. Октавіан правив у західній провінції, а Антоній обрав східні території, одружився з Клеопатрою й облаштувався в Єгипті.

Але обидва правителі бажали для себе тільки цілковитої влади. Антоній та Октавіан розпочали війну. У морській битві біля мису Акція, що на сході Греції, у 31 р. до н. е. Октавіан завдав поразки об'єднаному флотові Антонія та Клеопатри.

Наступного року Октавіан з військами висадився в Єгипті. Легіони Антонія вже не довіряли йому й перейшли на бік Октавіана. Антоній заподіяв собі смерть, те саме вчинила й Клеопатра, яка не бажала бути бранкою в тріумфальній процесії Октавіана.

Єгипет було перетворено на римську провінцію. Октавіан став цілковитим володарем величезної держави, яка охопила своїми кордонами всі береги Середземного моря. Республіканському ладові було покладено край. Настали часи імперії.

2. Римська імперія доби принципату Октавіана Августа

За правління Октавіана громадянські війни припинилися. Сенат, що був захисником Республіки, тепер радісно вітав одноосібного володаря, руйнівника республіканського ладу. Сенатори навперейми дарували Октавіанові почесні звання й титули.

У 29 р. до н. е. Октавіан відсвяткував тріумф за перемогу в Єгипті й отримав від сенату та коміцій почесний титул імператора довічно. Усунувши із сенату прибічників Марка Антонія, він роздав легіонерам землі з конфіскованих маєтків політичних ворогів. У 27 р. до н. е. Октавіан удавано забажав відмовитися від влади. Та сенат, щоби догодити правителю, «наказав» йому залишитися володарем і дарував на все життя титул Августа (лат. «божественний», або «дарований богами»).

Отже, із 13 січня 27 р. до н. е. до смерті в серпні 14 р. н. е. Октавіан Август правив Римом згідно з постановою сенату. Офіційна посада Августа — принцепс сенату — надала назву формі його правління — принципат. Насправді саме Октавіан став першим римським імператором, бо за його правління Римська держава перетворилася на імперію.

Імператор Октавіан Август

Перебуваючи при владі, Октавіан Август прагнув зміцнити рабовласницький лад. Усіх рабів за його наказом було повернено господарям. За правом принцепса Август першим висловлював свою думку в сенаті. Призначення на посади залежали від власного розсуду та особистих симпатій принцепса. Головнокомандувач збройних сил Август тримав у руках усю військову й політичну владу в Римі. Октавіан Август дуже боявся повторити долю Юлія Цезаря, якого вбили за начебто прагнення до царської влади, тому всіляко маскував своє справжнє становище в державі. Він не відрізнявся від аристократів одягом, під тогою носив панцир і меч, бо остерігався замаху. Для своєї охорони Октавіан створив гвардію — преторіанців (9 когорт).

ПРИНЦЕПС — перший у списку сенаторів. Головував на засіданнях сенату і перший висловлювався.

ПРИНЦИПАТ — державний устрій у Стародавньому Римі, за якого зберігалися республіканські установи, але влада належала фактично принципсу.

ПРЕТОРІАНЦІ — солдати особистої охорони полководця, згодом — солдати привілейованої імператорської гвардії, яка брала активну участь у палацових переворотах.

АКВЕДУК — римський наземний водогін у вигляді жолоба на високих кам'яних підпорах.

БАЗИЛІКА — велика зала для судових засідань, ринкової торгівлі, дружніх зустрічей.

Щоб дати змогу заробляти плебсу, Август, за прикладом Цезаря, розпочав будівництво по всій Італії шляхів, акведуків. Рим прикрасили нові храми, базиліки, цирки, місто перетворилося на справжню столицю великої імперії.

Республіканський устрій, за якого влада належала обранцям народу, остаточно зник.

Тепер уся влада була надана верховному правителеві, який мав титул імператора. Система державного управління була пристосована до величезних територій імперії. Тепер посадових осіб не обирали, а призначали. Кількість сенаторів зменшилась із 900 до 600 осіб. Коміції лише обговорювали проекти законів, які пропонував правитель. Провінціями управляли прокуратори, котрих призначав Август. Їм надавали воєнну й адміністративну владу. Влада Октавіана спиралася на стан вершників — римських багатіїв, становище яких було найшанованішим у державі.

Октавіан Август не мав таланту полководця, але розпізнавав обдарованих людей, якими оточував себе. Тому всі «його» воєнні перемоги здобули інші командири. Тепер, ставши імператором, Август воював дуже обережно.

ПРОКУРАТОР — управитель господарства; за часів імперії — урядовець, який відав податками, управитель імператорськими провінціями.

Хитрим поводженням Октавіан привабив до себе правителів сусідніх держав. Навіть парфяни на його прохання повернули прапори легіонів Красса, здобуті в 53 р. до н. е.

Октавіанові вдалося приєднати до Риму землі в долині Дунаю, західну частину Піренеїв і землі германців до річки Альби (сучасна Ельба). Він також підкорив Аквітанію (у Галлії), яка від'єдналася після смерті Цезаря, створив нові провінції, зокрема Паннонію і Далмацію.

Окрім перемог, римляни зазнали кількох поразок. Так, у 6 р. н. е. під час повстання германців був розбитий легат Лолій. У 9 р. н. е. в Рим надійшла страшна звістка: вождь германського племені Арміній заманив три легіони намісника Квінтилія Вара в Тевтобурзький ліс і знищив їх. Август очікував великої війни, але загони германців, здобувши перемогу, розійшлися по домівках. Галлія залишилася покірною Римові. У цілому ж правління Августа призвело до зміцнення рабовласницького ладу.

• 1. Поясніть зміст поняття «тріумвірат».
• 2. Коли склався Другий тріумвірат? Хто належав до нього?
• 3. Яка форма влади змінила диктатурі Цезаря?
• 4. Назвіть дати: а) початку громадянських воєн у Римі; б) правління Цезаря в Римі; в) установлення імперії в Римі.
• 5. Хто такі преторіанці? Яке їхнє призначення?
• 6. У чому полягала політика Октавіана Августа?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Всесвітня історія 6 клас Голованов (інтегрований курс) 2019", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)