Жителі цього багатого міста займалися торгівлею: в Іспанії вони закуповували залізо, олово, срібло, із Сардинії привозили мідь і хліб. Мандрівників приголомшували розкішні будинки, помпезні палаци та храми Карфагена. Це було одне з найбільших міст цивілізованого світу, яке утримувало величезну армію із сильною кіннотою та бойовими слонами. Флот Карфагена вважали непереможним.

Римляни шукали привід напасти на пунів (або пунійців, як називали себе карфагеняни). У 264 р. до н. е. вони відвоювали у колишніх союзників Мессану на Сицилії. Так розпочалася перша із трьох Пунічних війн, яка тривала 23 роки.

На суходолі римляни мали певні переваги. Вони оточили Сиракузи, і тиран цього міста Гієрон II під тиском уклав союз із Римом. Чимало грецьких міст також перейшли на бік латинян. Але перемога над Карфагеном була неможливою без флоту. Римляни доклали величезних зусиль і дуже швидко побудували 120 кораблів. У 260 р. до н. е. у битві під Мілами римський флот зумів завдати поразки своєму противникові. На її честь у Римі спорудили мармурову колону, прикрашену носами захоплених карфагенських кораблів.

У 256 р. до н. е. біля сицилійського мису Екном 330 римських кораблів зійшлися у бою з більшим за чисельністю флотом карфагенян. Фортуна була на боці Риму. На узбережжі Африки висадилося понад 15 тисяч солдатів армії консула Атілія Регула. На своєму шляху до Карфагена завойовники грабували всі поселення.

Проте у 255 р. до н. е. союзник Карфагена спартанський полководець Ксантипп наніс по війську Регула несподіваний потужний удар, а самого консула полонив і стратив. Коли після поразки римляни поверталися додому, страшний шторм знищив 256 їхніх кораблів. Та це їх не спинило. Вони почали бойові дії на Сицилії. Тоді на острів прибув талановитий карфагенський полководець Гамількар Барка.

Пунічні війська пішли в наступ і спустошили південь Італії. У 241 р. до н. е. виснажені війною Рим і Карфаген уклали мирну угоду. Згідно з нею Карфаген втратив Сицилію, Корсику й Сардинію.

Прочитайте уривок з історичного джерела.