Як жили предки українського народу — слов’яни. Практична робота № 6
- 27-04-2022, 01:16
- 1 322
6 Клас , Всесвітня історія 6 клас Щупак, Піскарьова 2019
6 Клас , Всесвітня історія 6 клас Щупак, Піскарьова 2019
Протягом роботи з матеріалом параграфа спробуйте знайти схожі елементи побутової та духовної культури слов'ян і сучасних українців.
1. ЯК ОБЛАШТОВУВАЛИ ЖИТТЯ ДАВНІ СЛОВ'ЯНИ
У часи формування слов’янства спостерігалася велика рухливість різних племен і народів. Від початку своєї історії слов’янські спільноти вели осілий спосіб життя. Хоча також переміщалися в пошуках нових територій для життя.
Діємо: практичні завдання
За допомогою ілюстративних матеріалів і запитань до них укладіть розповідь про те, як давні слов'яни облаштовували свої поселення та житла.
Кий, Щек, Хорив і Либідь засновують місто Київ, 482 р. (картина художника Артура Орльонова)
Які особливості духовного світу, господарювання та побуту давніх слов'ян зобразив автор картини?
Давні слов’яни облаштовували невеликі (від семи до 30 господарств) неукріплені поселення, іноді будували укріплені городища. Житла будували наземні чи заглиблені в землю. Важливим їхнім елементом були печі або відкриті вогнища на долівці. Поряд із житлом лаштували господарські споруди, ями-льохи для зберігання запасів.
2. ЯК ГОСПОДАРЮВАЛИ ДАВНІ СЛОВ’ЯНИ
Дізнатися про господарське життя давніх слов’ян допомагають археологічні дослідження. Розвиток слов’янських спільнот учені досліджують на матеріалах низки археологічних культур.
Діємо: практичні завдання
Пропонуємо вашій увазі довідкові матеріали та археологічні знахідки І тис. н. е. За допомогою наданих матеріалів виконайте такі завдання:
Результати свого дослідження проілюструйте в будь-який спосіб. Головне, щоб ваші думки підтверджувалися конкретними прикладами.
Кераміка зарубинецької культури
Пізнавально й цікаво
Енциклопедія історії України про господарство носіїв черняхівської археологічної культури
Головним елементом є високоякісний керамічний посуд, виготовлений на гончарному крузі та обпалений у горнах. Матеріали свідчать про високорозвинену металообробку (зокрема ювелірну справу), спеціалізоване косторізне ремесло, виготовлення жорен тощо.
Економічним підґрунтям для існування спеціалізованого ремесла було розвинене комплексне сільське господарсво, що базувалося на орному рільництві з використанням т. зв. важкого плуга, запозиченого від античного населення.
Важливу роль в економіці носіїв черняхівської культури відігравали також обмінні операції, як внутрішні, так і зовнішні. Чималу кількість ремісничих виробів і харчів (насамперед вино й олію в амфорній тарі) черняхівське населення отримувало з Римської імперії.
Пізнавально й цікаво
Енциклопедія історії України про пеньківську археологічну культуру (антів)
...Поблизу м. Гайворон на Південному Бузі розкопано металургійний осередок, де виявлено більше двох десятків залізоплавильних горен... При розкопках найчастіше трапляється ліплений від руки посуд — біконічні та округлобокі горщики, сковороди, миски... Серед інших знахідок виділяються вироби із заліза — наральники, серпи, коси, долота та ін.; прикраси з кольорових і благородних металів — пальчасті та зооантропоморфні фібули, браслети, предмети поясних наборів тощо; кам'яні жорна, ливарські формочки тощо.
Про таємницю Мартинівського скарбу
Мартинівський скарб (с. Мартинівка на Черкащині) налічував 116 срібних речей (пеньківська культура, анти)
3. ЯКИЙ ВИГЛЯД МАЛИ ДАВНІ СЛОВ'ЯНИ
Зовнішність слов’ян, їхній одяг дають змогу уявити історичні реконструкції.
Діємо: практичні завдання
Імовірний зовнішній вигляд носіїв зарубинецької культури (а) та черняхівської культури (б) (реконструкція Зінаїди Васіної, 2003 р.)
Пізнавально й цікаво
Візантійський автор Прокопій Кесарійський (VI ст.) про антів і склавинів
Їхнє тіло та волосся не є ані дуже світлим, ані білим, ані схильним до темного типу, але всі вони мають трохи червонуватий відтінок... жили важким життям, не звертаючи ніякої уваги на тілесні зручності... в усі часи вкриті брудом; однак жодним чином не є грубими чи лиходіями, але зберегли гунський характер у всій його простоті...
4. ДУХОВНИЙ СВІТ ДАВНІХ СЛОВ’ЯН
Діємо: практичні завдання
Уважно розгляньте ілюстрації та підписи до них. Користуючись ними й іншими даними підручника, схарактеризуйте господарське життя та духовний світ слов'ян.
Глечик з календарем давніх землеробів IV ст. н. е. із могильника в с. Ромашки на Київщині (черняхівська культура), недалеко від самого Черняхова (Кагарлицького району), який був розкопаний Вікентієм Хвойкою
Землеробський календар з орнаментом (реконструкція чаші черняхівської культури із с. Лепесівки на Хмельниччині)
Релігійні уявлення слов’ян, так само як і в інших народів, були поєднанням анімізму, тотемізму і магії. У релігійних уявленнях слов’ян усі божества були схожими на людей. Наші предки поклонялися лісовику, водянику, польовику. Священними вважалися дерева.
Весільне гільце — прикрашене деревце, що символізує дерево життя, дерево роду, сімейне щастя (сучасне фото)
Пізнавально й цікаво
Віддавна слов'яни шанували Землю. Її називали матір'ю-годувальницею, з якою можна було розмовляти. Приклавши вухо до землі, треба було слухати: якщо почується, що їде віз із вантажем, то буде врожай, якщо ж почується гуркотіння порожнього воза, то буде голод.
ЗНАЮ й РОЗУМІЮ: запитання та завдання
I. Знаю нове
II. Обговорюємо в групі
III. Мислю творчо
Коментарі (0)